Постанова

від 12.07.2021 по справі 522/1746/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6091/21

Номер справи місцевого суду: 522/1746/20

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та додаткових витрат,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернулась до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача на свою користь, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000 гривень, з урахуванням індексації щомісячно, починаючи із 16.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 13864,91 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04 червня 2011 року було зареєстровано шлюб між нею та відповідачем Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ОМУЮ, про що зроблено актовий запис № 217.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 березня 2014 року шлюб було розірвано.

Від цього шлюбу у них народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає із нею і перебуває на її утриманні.

Відповідач ухиляється від покладеного на нього у відповідності до статті 180 Сімейного кодексу України обов`язку утримувати свою дитину.

На даний час дитина мешкає разом з матір`ю у ОСОБА_4 . За останній рік відповідач ніякої матеріальної, моральної участі у вихованні доньки не приймає, ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно фізичного, духовного та морального розвитку малолітньої доньки.

Дитина навчається у Федерації бойових мистецтв Люксембургу спортивній школі за класом тхеквондо, що обумовлює додаткові витрати. Документально підтвердженими є витрати в розмірі 367,5 євро, які були сплачені згідно рахунку № НОМЕР_1 .

Дитина зарахована до 2 класу у міжнародній школі Мішеля Люціуса, що підтверджується довідкою про відвідування школи від 24 вересня 2019 року.

Донька також навчається у Центрі денної зайнятості « Arcus» . Вартість навчання у вересні 2019 року склала 161,50 євро, у жовтні 243,50 євро, що підтверджується рахунками від 15.10.19 р. та 12.11.19 р.. Вартість харчування дитини під час перебування в Центрі денної зайнятості « Arcus» складає 28 євро та 44 євро відповідно.

На особисті потреби дитини витрачено суму у розмірі 212,18 євро (витрати на купівлю одягу, білизни, особистих засобів гігієни, взуття).

Позивач вважає, що до додаткових витрат входить вартість навчання в спортивній школі, школі розвитку та особисті витрати на загальну суму 1056,68 євро. Станом на 15.12.2019 року офіційний курс НБУ складає 26,2424 гривні за 1 євро. Оскільки батьки несуть витрати на дитину порівну, тому з відповідача підлягає стягненню половина фактично понесених додаткових витрат в розмірі 13864,91 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 500 гривень, щомісячно, починаючи з 31 січня 2020 року, та до досягнення ОСОБА_3 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 13864,91 гривень. Допущено негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць. Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині скасувати оскаржуване рішення та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у частині стягнення додаткових витрат, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що законодавець визначив, що додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами. У зв`язку із особливими обставинами (розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини тощо) потрібні значні додаткові витрати, тому розмір додаткових витрат, що стягується повинен визначатись залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат. Так, на переконання ОСОБА_1 , до обставин, що мають істотне значення у вказаній справі, є те, що фактично витрати були понесені на території Люксембургу, а рівень заробітку та рівень витрат Люксембургу та України не є співмірними. Вибір навчального закладу позивачем не був узгоджений із відповідачем.

Крім того, скаржник зазначає, що він вимушено припинив підприємницьку діяльність через збитковість, на даний час має мінливий заробіток.

Порядок розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України йдеться про те, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ціна позову у вказаній цивільній справі становить менш ніж сто розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а таким чином, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 15, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 12 липня 2021 року.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції скасуванню в частині позовних вимог щодо додаткових витрат і в цій частині постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями частини 4 статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення додаткових витрат на дитини.

Так, задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходились у зареєстрованому шлюбу від якого у них народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З матеріалів справи вбачається, що дитина навчається у Федерації бойових мистецтв Люксембургу спортивній школі за класом тхеквондо. Документально підтвердженими є витрати в розмірі 367,5 євро, які були сплачені згідно рахунку № НОМЕР_1 .

Також, дитина зарахована до 2 класу у міжнародній школі ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою про відвідування школи від 24 вересня 2019 року.

Крім того, дитина навчається у Центрі денної зайнятості « Arcus» . Вартість навчання у вересні 2019 року склала 161,50 євро, у жовтні 243,50 євро, що підтверджується рахунками від 15.10.19 р. та 12.11.19 р.. Вартість харчування дитини під час перебування в Центрі денної зайнятості « Arcus» складає 28 євро та 44 євро.

На особисті потреби дитини витрачено суму у розмірі 212,18 євро - це витрати на купівлю одягу, білизни, особистих засобів гігієни, взуття.

На підставі наведеного до додаткових витрати позивача є вартість навчання в спортивній школі, школі розвитку та особисті витрати на загальну суму 1056,68 євро.

Станом на 15.12.2019 року офіційний курс НБУ складає 26,2424 гривні за 1 євро.

Оскільки батьки несуть витрати на дитину порівну, тому з відповідача підлягає стягненню половина фактично понесених додаткових витрат в розмірі 13864,91 грн. (1056,68 євро х 26,24242/2 = 13864,91 грн.).

Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стаття 185 СК України визначає, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Вищезазначені висновки узгоджуються й з положеннями п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів .

У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів №3 від 15.05.2006 року роз`яснено, що відповідно до ст.185 СК України до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами. У зв`язку із особливими обставинами (розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини, тощо) потрібні значні додаткові витрати, тому розмір додаткових витрат, що стягується, повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.

До особливих обставин, з якими законодавець пов`язує стягнення додаткових витрат на дитину, відносяться ті обставини, що пов`язані з розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо.

Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Аналіз указаних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись з позовом до суду ОСОБА_2 посилалася на те, що на даний час дитина мешкає разом з матір`ю у ОСОБА_4 . За останній рік відповідач ніякої матеріальної, моральної участі у вихованні доньки не приймає, ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно фізичного, духовного та морального розвитку малолітньої доньки. Дитина навчається у Федерації бойових мистецтв Люксембургу спортивній школі за класом тхеквондо, що обумовлює додаткові витрати. Документально підтвердженими є витрати в розмірі 367,5 євро, які були сплачені згідно рахунку № НОМЕР_1 . Дитина зарахована до 2 класу у міжнародній школі ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою про відвідування школи від 24 вересня 2019 року. Донька також навчається у Центрі денної зайнятості « Arcus» . Вартість навчання у вересні 2019 року склала 161,50 євро, у жовтні 243,50 євро, що підтверджується рахунками від 15.10.19 р. та 12.11.19 р.. Вартість харчування дитини під час перебування в Центрі денної зайнятості « Arcus» складає 28 євро та 44 євро відповідно. На особисті потреби дитини витрачено суму у розмірі 212,18 євро (витрати на купівлю одягу, білизни, особистих засобів гігієни, взуття). Позивач вважала, що до додаткових витрат входить вартість навчання в спортивній школі, школі розвитку та особисті витрати на загальну суму 1056,68 євро. Станом на 15.12.2019 року офіційний курс НБУ складає 26,2424 гривні за 1 євро. Оскільки батьки несуть витрати на дитину порівну, тому з відповідача підлягає стягненню половина фактично понесених додаткових витрат в розмірі 13864,91 грн.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи позивача про сплату додаткових витрат виходячи з того, що обов`язок брати участь у додаткових витратах на дитину обумовлюється винятковими обставинами - важкою хворобою дитини, каліцтвом, тощо або особливими обставинами, які можуть бути зумовлені не лише хворобою, а й фактами бажаними, такими як, у дитини є схильність до музики, що зумовлює необхідність купівлі музичного інструмента, тощо. Такими, у розумінні сімейного законодавства, не є витрати на купівлю одягу, білизни, особистих засобів гігієни, взяття.

Крім того суд апеляційної інстанції зауважує, що навчання особи з метою здобуття освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Отже, такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України.

Крім того, позивач не довела існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного навчання дитини за кордоном при наявності можливості проходження навчання у державних закладах освіти, не навела мотивів вибору освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дитини.

ОСОБА_2 не надано доказів на підтвердження того, що між нею та відповідачем були узгоджені питання щодо навчання дочки за кордоном. Навчальні заклади було обрано позивачем на власний розсуд, без погодження із відповідачем.

Додатково колегія суддів бере до уваги той факт, що відповідач ОСОБА_1 не працює, має мінливий заробіток, оскільки у відповідності до положень частин 1 та 2 статті 182 СК України визначено, при визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про задоволення позову у частині визначення додаткових витрат, а тому рішення суду у вказаній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у частині стягнення судових витрат.

Розподіл судових витрат.

У відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що за подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Приморскього районного суду м. Одеси від 03 листопада 2020 року сплатив 2522,40 гривень.

Апеляційну скаргу задоволено частково, а тому необхідно компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2522,40 гривень.

Порядок оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

У зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 370, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 378, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2020 року скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення додаткових витрат.

Постановити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат відмовити.

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за подачу апеляційної скарги у розмірі 2522,40 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 12 липня 2021 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк