Постанова
від 06.07.2021 по справі 903/323/20
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року Справа № 903/323/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Олексюк Г.Є. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Пацьола О.О.

за участю представників сторін:

від ФОП Куралова М.В. - Дяденчук А.І. (адвокат)

від ТОВ "Абсолют" - не з`явився

від АТ КБ "Приватбанк" - Мельник В.М. (адвокат)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 23 березня 2021 року у справі № 903/323/20 (повний текст складено 23 березня 2021 року, суддя Войціховський В.А.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Печук Ірини Василівни (правонаступник - фізична особа-підприємець Куралов Микола Васильович)

до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про стягнення 4 110 095,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 23 березня 2021 року у справі №903/323/20 за позовом фізичної особи-підприємця Печук Ірини Василівни (правонаступник - Фізична особа-підприємець Куралов Микола Васильович) до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення 4 110 095,81 грн. задоволено заяву фізичної особи-підприємця Куралова Миколи Васильовича про заміну сторони (стягувача) його правонаступником у справі №903/323/20.

Замінено стягувача - фізичну особу-підприємця Куралова Миколу Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Абсолют" (Житомирська обл., м. Житомир, вул. Трипільська, буд. 13А, код ЄДРПОУ 37745359) на стадії виконання наказу господарського суду Волинської області від 12.02.2021 р. №903/323/20-2 по справі №903/323/20.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось через господарський суд Волинської області до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу господарського суду Волинської області від 23 березня 2021 року у справі №903/323/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Куралова Миколи Васильовича про заміну сторони (стягувача) його правонаступником у справі №903/323/20 відмовити в повному обсязі. Стягнути з позивача судові витрати.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що у зв`язку з відкриттям касаційного провадження у даній справі, обставини справи, які є підставою для оскарження в касаційному порядку нерозривно пов`язані з розглядом поданої заяви фізичної особи-підприємця Куралова М.В. про заміну сторони кредитора в порядку статті 52 ГПК України. Оскільки результатом розгляду касаційної скарги існує ймовірність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд або відмови в позові вцілому, тому розгляд вказаної заяви є передчасним.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що така підстава для заміни сторони в порядку статті 52 ГПК України як договір про відступлення права вимоги відсутня. Предметом даного договору є право вимоги саме особистого характеру виходячи зі змісту правовідносин, що склались між ФОП Печук Іриною Василівною та АТ КБ "Приватбанк" на підставі договору банківського рахунку, який не визнаний судом недійсним, а відтак виходячи зі змісту правомірності правочину є чинним. У відповідності до статті 515 Цивільного кодексу України, заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора. Зобов`язання за договором банківського рахунку нерозривно пов`язані з особою володільця такого рахунку.

Апелянт зазначає, що у поданій заяві ФОП Куралов М.В. стверджує, що виданий господарським судом Волинської області наказ не пред`явлений до виконання до ДВС. Проте в підтвердження даних обставин не додано жодного доказу, а відтак в разі пред`явлення такого наказу до ДВС, його виконання банком та в разі задоволення заяви про заміну сторони, в подальшому отриманні нового судового наказу, де стягувачем буде ТОВ "Абсолют" відбудеться подвійне стягнення з банку та як наслідок притягнення до відповідальності двічі, що є прямим порушенням Конституції України. Також, сума договору відступлення від 09 березня 2021 року 3000000 грн. не відповідає сумі відповідно до судового наказу в даній справі - 4110095,81 грн.

Крім того, апелянт стверджує, що позивачем всупереч вимогам господарсько-процесуального законодавства не надано жодних доказів наявності у ОСОБА_1 прав вимоги щодо стягнення з банку пені згідно Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та наявності підстав для укладення договору відступлення права вимоги.

17 червня 2021 року справа №903/323/20 разом з апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 23 березня 2021 року надійшла до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 червня 2021 року у справі №903/323/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 23 березня 2021 року у справі №903/323/20 та призначено дату судового засідання на 06 липня 2021 року.

29 червня 2021 року від АТ КБ "Приватбанк" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Мельника О.В., здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 903/323/20 та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є.

Ухвалою від 30 червня 2021 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 23 березня 2021 року у справі №903/323/20 прийняти до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Гудак А.В., здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №903/323/20 та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Олексюк Г.Є.

Ухвалою від 05 липня 2021 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 23 березня 2021 року у справі №903/323/20 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів.

ФОП Куралов М.В. та ТОВ "Абсолют" своїм правом, передбаченим статтею 263 ГПК України, не скористалися, відзиву на апеляційну скаргу не надали. В судовому засіданні 06 липня 2021 року представник фізичної особи-підприємця Куралова М.В. проти апеляційної скарги заперечив, вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники відповідача, приймаючи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, повністю підтримала вимоги і доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник ТОВ "Абсолют" в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Волинської області від 13 липня 2020 року у справі №903/323/20 позовні вимоги фізичної особи-підприємця Печук Ірини Василівни до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення 4 110 095,81 грн., було задоволено частково, ухвалено стягнути з АТ КБ "Приватбанк" на користь підприємця Печук І.В. 11 247,95 грн. пені, а також 168,72 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору та 46,52 грн. витрат на професійну правничу допомогу, в частині стягнення 4 098 847,86 грн. пені в позові відмовлено.

Під час апеляційного провадження у даній справі, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 вересня 2020 року, яка набрала законної сили, було задоволено клопотання фізичної особи-підприємця Куралова М.В. про заміну сторони фізичної особи-підприємця Печук І.В. правонаступником. Замінено у справі №903/323/20 фізичну особу-підприємця Печук І.В. правонаступником - фізичною особою-підприємцем Кураловим М.В.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року рішення Господарського суду Волинської області від 13 липня 2020 року у даній справі було скасовано, викладено резолютивну частину рішення в новій редакції: "Позов задоволити. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь фізичної особи-підприємця Куралова Миколи Васильовича 4 110 095,81 грн. пені". Постановлено стягнути з АТ КБ "Приватбанк" в дохід Державного бюджету України 92 477,10 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

12 лютого 2021 року на примусове виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року Господарським судом Волинської області було видано наказ №903/323/20-2.

При цьому стягувачем за вказаним наказом визначено Фізичну особу-підприємця Куралова Миколу Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); боржником - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).

Не погоджуюсь із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року у даній справі АТ КБ "Приватбанк" звернулось до Верховного Суду із відповідною касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2021 року було, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №903/323/20 за касаційною скаргою АТ КБ "Приватбанк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року, призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20 квітня 2021 року, відмовлено АТ КБ "Приватбанк" у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року у справі № 903/323/20 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Згідно статті 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року).

Водночас, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Gгеесе), від 19 березня 1997 року, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07 травня 2002 року, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06 березня 2003 року).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

Статтею 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 березня 2021 року між стягувачем, Первісним кредитором - Фізичною особою-підприємцем Кураловим Миколою Васильовичем ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Новим кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "Абсолют" (м. Житомир, вул. Трипільська, 13-А, код ЄДРПОУ 37745359) було укладено договір відступлення права вимоги до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", що належать Первісному кредитору.

Відповідно до умов цієї угоди підприємець Куралов М.В. відступив ТОВ "Абсолют" право грошової вимоги до Боржника - Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення неустойки (пені) в сумі 4 110 095,81грн., присудженої до стягнення згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року у справі №903/323/20, на примусове виконання якої Господарським судом Волинської області було видано наказ №903/323/20-2 від 12 лютого 2021 року.

За умовами пунктів 1.2.-1.5. цього Договору від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять усі права щодо стягнення неустойки (пені) з АТ КБ "Приватбанк" у сумі 4 110 095,81 грн., присудженої до стягнення на користь Первісного кредитора згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року у справі №903/323/20 та усі права стягувача за Наказом Господарського суду Волинської області від 12 лютого 2021 року №903/323/20-2, виданого на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року у справі №903/323/20. Первісний кредитор підтверджує, що станом на день укладення цього Договору, Наказ Господарського суду Волинської області від 12 лютого 2021 року №903/323/20-2, виданий на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року у справі №903/323/20 до органів Державної виконавчої служби не пред`являвся, а постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року у справі №903/323/20 є невиконаною. Новий кредитор набуває права вимоги у повному обсязі з дня підписання цього Договору. Сторони погоджуються, що до цього Договору застосовуються положення статті 656 Цивільного кодексу України, що регулюють операції купівлі-продажу майнових прав (права вимоги). Сторони підтверджують, що цей Договір не оформляє (не передбачає) та/або не документує операцію факторингу, а також не оформляє (не передбачає) та/або не документує частину операції факторингу.

За відступлене право вимоги до Боржника Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошову суму у розмірі 3 000 000 грн. Новий кредитор зобов`язується перерахувати Первісному кредитору грошову суму, визначену пунктом 2.1. Договору частинами, а саме: до 30 квітня 2021 року (включно) в розмірі 1 000 000 грн., до 30 травня 2021 року (включно) в розмірі 2 000 000 грн. Розрахунки між сторонами можливі у будь-якій дозволеній законом формі (безготівковій, готівковій, шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, тощо) (пункти 2.1.-2.3. вказаного договору).

Згідно пункту 3 цього договору Первісний кредитор зобов`язаний, зокрема, відступити Новому кредитору право вимоги згідно з умовами цього договору; протягом одного місяця після набрання чинності цим договором письмово повідомити Боржника про укладення цього договору; передати Новому кредитору усі необхідні документи, які засвідчують права, що передаються згідно пунктів 1.1.- 1.4. цього договору, впродовж 2 днів з моменту підписання договору. Новий кредитор зобов`язаний сплатити грошову суму, визначену в пункті 2.1. цього договору.

Відповідно до пункту 5.1. цього договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Вказаний договір підписано сторонами.

Як вбачається з наявного в матеріалах заяви Акту приймання-передачі права вимоги від 09 березня 2021 року до договору відступлення права вимоги, Первісний кредитор - підприємець Куралов М.В. на оплатній основі передав (відступив) належне йому право вимоги, а Новий кредитор - ТОВ "Абсолют" на умовах договору та цього Акту, прийняв, право вимоги до АТ КБ "Приватбанк", що належить Первісному кредитору і став кредитором та стягувачем за вимогою про стягнення неустойки (пені) у сумі 4 110 095,81 грн., присудженої до стягнення на користь Первісного кредитора згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року у справі №903/323/20. За умовами Договору відступлення права вимоги від 09 березня 2021 року та відповідно до цього Акту від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять усі права щодо стягнення неустойки (пені) з АТ КБ "Приватбанк" у сумі 4 100 095,81 грн., присудженої до стягнення на користь Первісного кредитора згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року у справі №903/323/20 та усі права стягувача за Наказом Господарського суду Волинської області від 12 лютого 2021 року №903/323/20-2, виданого на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року у справі №903/323/20. Новий кредитор набуває права вимоги у повному обсязі з дня підписання договору відступлення права вимоги від 09 березня 2021 року та цього Акту.

Вказаний Акт приймання - передачі права вимоги підписано сторонами.

За змістом статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд повинен виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Матеріали справи не містять доказів оспорювання договору відступлення права вимоги від 09 березня 2021 року, визнання його недійсним, або наведення обставин, які свідчать про його нікчемність, тому виходячи з презумпції правомірності правочину, такий правочин є правомірний. Також, судами враховується відсутність спростувань з боку нового кредитора - ТОВ "Абсолют" щодо правомірності укладеної угоди та заперечень щодо переходу прав до нового кредитора - ТОВ "Абсолют".

Крім того, у відповідності до положень пункту 1.4. договору про відступлення права вимоги від 09 березня 2021 року Новий кредитор набуває права вимоги у повному обсязі з дня підписання цього Договору, тобто, 09 березня 2021 року, відтак, доводи апелянта стосовно того, що заміна нового кредитора ТОВ "Абсолют" не відбулась, оскільки правочин є ще діючим та не виконаним до 30 травня 2021 року, колегією суддів відхилені.

Статтею 334 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

При цьому, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача її правонаступником, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої - третьої, п`ятої статті 334 ГПК України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (пункти 74 та 75 постанови).

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2020 року у справі № 917/1339/16).

З матеріалів справи колегією суддів вбачається, що предметом договору відступлення права вимоги від 09 березня 2021 року є право вимоги, що належить Первісному кредитору по стягненню з Боржника неустойки (пені) у сумі 4 110 095,81 грн., присудженої до стягнення на користь Первісного кредитора згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року у справі №903/323/20, на примусове виконання якої Господарським судом Волинської області було видано наказ від 12 лютого 2021 року №903/323/20-2, а стягувач звернувся до суду із відповідною заявою про заміну сторони правонаступником на стадії виконання судового рішення з посиланням на статтю 52 ГПК України.

Водночас, місцевий суд обгрунтовано застосував до спірних правовідносин положення статті 334 ГПК України, а не статтю 52 ГПК України, яка визначає, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу і на яку здійснює посилання заявник у заяві про заміну сторони правонаступником.

При цьому, судом правомірно застосовано позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та Верховного Суду у складі Касаційного господарського Суду, викладену у постанові від 13 лютого 2020 року у справі №904/349/19, стосовно того, що не вважаються зміною підстав позову (заяви) доповнення його (її) новими обставинами при збереженні в ньому (ній) первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві (заяві), не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку з цим господарський суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Відтак, з огляду на те, що предметом договору відступлення права вимоги від 09 березня 2021 року є право вимоги, що належить Первісному кредитору по стягненню з Боржника неустойки (пені) у сумі 4 110 095,81 грн., присудженої до стягнення на користь Первісного кредитора згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року у справі №903/323/20 на примусове виконання котрої Господарським судом Волинської області було видано наказ від 12 лютого 2021 року №903/323/20-2, а стягувач звернувся до суду із відповідною заявою про заміну сторони правонаступником на стадії виконання судового рішення, безпідставні є твердження апелянта стосовно того, що в матеріалах заяви ФОП Куралова М.В. відсутні докази в підтвердження заміни кредитора в зобов`язанні, припинення юридичної особи вказаним статтею 52 ГПК України шляхом, а також не додано інших підтверджень необхідності заміни сторони в порядку даної статті, а така підстава для заміни сторони в порядку статті 52 ГПК України як договір про відступлення права вимоги, відсутня.

Посилання АТ КБ "Приватбанк" в апеляційній скарзі на відмінність розміру вимоги, яка відступлена (4110095,81 грн.) та суми коштів, які повинні бути сплачені ТОВ "Абсолют" на користь фізичної особи-підприємця Куралова М.В. згідно договору відступлення права вимоги від 09 березня 2021 року (3000000 грн.) та відсутність доказів проведення такої оплати не може бути підставою для відмови у задоволені заяви про заміну сторони у виконавчому документі.

Апеляційним судом враховується висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладений у постанові від 17 січня 2020 року у справі №916/2286/16, про те, що виходячи з вимог статті 526 ЦК України щодо належного виконання договірних зобов`язань, відсутність доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення права вимоги на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором, є самостійною достатньою підставою для відмови у заміні сторони виконавчого провадження правонаступником.

Однак, у справі, що розглядалась на об`єднаній палаті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, сторони у пункті 2.2 Договору відступлення визначили, що новий кредитор набуває права кредитора з моменту здійснення розрахунків за даним договором відповідно до розділу 4 цього Договору, пунктом 4.1.1 якого визначено, що ціна договору в повному обсязі сплачена на момент укладення договору.

Саме ця обставина й стала підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у справі №916/2286/16.

Однак, у справі №903/323/20, що переглядається, суд апеляційної інстанції не встановив, що сторони у договорі визначили аналогічні умови. Сторонами передбачено, що новий кредитор набуває права вимоги у повному обсязі з дня підписання договору відступлення права вимоги від 09 березня 2021 року та Акту до нього.

За таких обставин, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що ТОВ "Абсолют" є правонаступником стягувача підприємця Куралова М.В. у наказі Господарського суду Волинської області від 12 лютого 2021 року у справі №903/323/20.

Колегією суддів також встановлено, що станом на момент розгляду апеляційної скарги АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 23 березня 2021 року у справі №903/323/20 постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року у даній справі, на підставі якої видавався судовий наказ №903/323/20-2 від 12 лютого 2021 року, є скасованою Верховним Судом згідно постанови від 06 травня 2021 року.

Однак, відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року була чинною на момент винесення оскаржуваної ухвали господарським судом Волинської області 23 березня 2021 року, а відтак подальше скасування 06 травня 2021 року постанови апеляційного господарського суду Верховним Судом не може бути підставою для скасування ухвали господарського суду Волинської області від 23 березня 2021 року. Крім того, колегією суддів враховується той факт, що Верховний Суд відкриваючи 17 березня 2021 року касаційне провадження у справі №903/323/20 відмовив АТ КБ "Приватбанк" у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 лютого 2021 року у справі № 903/323/20.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця від 19 квітня 2021 року виконавче провадження №64990846 з виконання наказу №903/323/20-2 виданого 12 лютого 2021 року закінчено у зв`язку зі сплатою боргу на користь ТОВ "Абсолют", виконавчого збору та витрат виконавчого провадження боржником в повному обсязі.

Апеляційний суд звертає увагу апелянта, що відповідно до частини 1 статті 333 ГПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно частини 9 статті 333 ГПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

А відтак поворот виконання рішення суду можливий лише щодо особи, на користь якої дане рішення було виконане у відповідності до оскаржуваної ухвали, а саме ТОВ "Абсолют".

Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Місцевим господарським судом на час розгляду заяви про заміну сторони у виконавчому документі повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. За таких обставин підстав для зміни, скасування ухвали місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284, ч. 5 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 23 березня 2021 року у справі № 903/323/20 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 23 березня 2021 року у справі №903/323/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/323/20 повернути до господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "12" липня 2021 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Філіпова Т.Л.

Дата ухвалення рішення06.07.2021
Оприлюднено13.07.2021

Судовий реєстр по справі —903/323/20

Постанова від 10.09.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Ухвала від 25.08.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Постанова від 06.07.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 05.07.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 30.06.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Бучинська Г.Б.

Ухвала від 22.06.2021

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Мельник О.В.

Постанова від 06.05.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Ухвала від 05.05.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Ухвала від 22.04.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

Ухвала від 22.04.2021

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Губенко Н.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні