Рішення

від 13.07.2021 по справі 910/5641/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.07.2021 Справа №910/5641/21

Суддя Господарського суду Донецької області Кротінова О.В.,

розглянув матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГІПС» , м.Київ, (ЄДРПОУ 21660060)

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ЛАБ» , м.Маріуполь Донецької області, (код ЄДРПОУ 39118771)

про стягнення 22 145,64 грн., -

Без виклику сторін

І. Короткий зміст позовної заяви, заперечень та інших заяв, клопотань учасників справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГІПС» , м.Київ, звернулось до господарського суду з позовною заявою б/н від 07.04.2021 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ЛАБ» , м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості в розмірі 22 145,64 грн. за видатковими накладними №000508801 від 22.04.2020 і №000557467 від 02.09.2020, на підставі ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі усних домовленостей Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГІПС» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «БУД ЛАБ» (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю БУДІВЕЛЬТНЕ УПРАВЛІННЯ №39 (зміна назви відбулася 26.11.2020) товар за видатковими накладними.

За видатковою накладною №000508801 від 22.04.2020 товар був переданий відповідачу в день підписання сторонами видаткової накладної за місцем знаходження одного зі складських приміщень позивача. Складське приміщення позивача знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Деревообробна, 5. За видатковою накладною №000557467 від 02.09.2020 товар був переданий відповідачу в день підписання сторонами видаткової накладної за місцем знаходження одного зі складських приміщень позивача. Складське приміщення позивача знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Промислова, 1.

Станом на дату подання позовної заяви відповідач за отриманий товар не розрахувався, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань сума боргу складає 22 145, 64 грн., а саме: за видатковою накладною від 22.04.2020 №000508801- 317, 52 грн.; за видатковою накладною від 02.09.2020 №000557467- 21828, 12 грн.

На підтвердження викладених обставин позивач надав у копіях: видаткові накладні №000508801 від 22.04.2020, №000557467 від 02.09.2020; договір суборенди нежитлових приміщень № 9-А від 01.02.2020 разом із актом №1 приймання-передачі приміщення від 01.02.2020 до нього; договір оренди об`єкта нерухомості №01/05-1 від 01.06.2020 разом із актом прийому-передачі нежитлових приміщень від 01.06.2020 до нього; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача та відповідача; документи на підтвердження повноважень представника позивача, а також оригінал акта звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 07.04.2021.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230 Господарського кодексу України.

27.05.2021 від представника позивача через канцелярію суду на виконання ухвали суду від 14.05.2021 надійшов лист б/н від 24.05.2021 з копіями платіжних доручень №509 від 18.03.2020, №2552 від 13.04.2020, №3096 від 31.07.2020; №3104 від 12.08.2020 №3109 від 27.08.2020. та оригінал опису вкладення на підтвердження направлення позовної заяви відповідачу. У листі повідомлено, що на дату відправлення даного листа відповідачем борг перед позивачем не сплачено.

Від відповідача відзив до суду не надходив.

ІІ. Процесуальній дії суду:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГІПС» до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ЛАБ» , про стягнення 22 145,64 грн. з додатками передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Донецької області, на підставі ст.ст.27, 31 Господарського процесуального кодексу України.

11.05.2021 за вхідним номером 9765/21 Господарським судом Донецької області отримано означений позов із присвоєним єдиним унікальним номером судової справи 910/5641/21.

З дотриманням приписів ст.32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №910/5641/21 визначено суддю Кротінову О.В. (витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2021).

Ухвалою суду від 14.05.2021 прийнято позовну заяву б/н від 07.04.2021 до розгляду та відкрито провадження у справі №910/5641/21; визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено позивачу надати: відповідно до ст.ст.166, 251 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив у строк до 11.06.2021; надати належним чином засвідчені документи у підтвердження оплат, відображених у акті б/н б/д звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 07.04.2021 між позивачем та відповідачем та оригінал опису вкладення на підтвердження направлення позовної заяви разом із доданими до неї документами відповідачу, копію якого додано до матеріалів позовної заяви, у строк згідно ч.2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, а саме не більш ніж 10 днів з дня вручення даної ухвали суду; встановлено відповідачу надати: відповідно до ст.ст.165, 251 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову у строк до 01.06.2021, але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання; роз`яснено сторонам, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі; роз`яснено сторонам, що за клопотанням однієї із сторін розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представлені позивачем документи долучені до матеріалів справи.

Ухвала про відкриття провадження у справі скерована на зареєстровану адресу відповідача.

Одночасно, ухвалу Господарського суду Донецької області розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, який створено для відкритого безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України до судових рішень.

Від відповідача жодних пояснень та клопотань до суду не надходило.

На адресу господарського суду надійшов конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі від 14.05.2021, що була скерована на зареєстровану адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ЛАБ» , м.Маріуполь Донецької області, яка є актуальною на теперішній час, із відміткою відділення поштового зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою » .

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштових повідомленнях відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження чи про неотримання особою за адресою місцезнаходження свідчить про відмову зацікавленої особи отримати копію судового рішення і вважаються днем вручення ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи положення Господарського процесуального кодексу України, суть спору, відсутність клопотань від учасників справи щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін, беручи до уваги належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв`язку) відповідних доказів до суду, суд дійшов висновку про існуючу можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, ґрунтуючись на положеннях ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Відповідно до видаткової накладної №000508801 від 22.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інткргіпс" визначено постачальником, що відвантажив Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №39" на підставі рахунку №20052953 від 08.04.2020 товар: скловата Isover ЗвукоЗахист 50 /МУЛ/Є (14,274 кв м/уп) у кількості 264 шт. на суму 113050, 08 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Згідно видаткової накладної №000557467 від 02.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інткргіпс" визначено постачальником, що відвантажив Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №39" на підставі рахунку №20153281 від 02.09.2020 товар: СТ 17/10 Глибокопроникаюча ґрунтовка у кількості 10 шт. та СМ 17/25 Еластична ключа суміш у кількості 48 шт. на загальну суму 21828,12 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Видаткові накладні підписані обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Позивачем надано Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 07.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтергіпс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД ЛАБ", що підписано ним одноособово.

Виходячи з відомостей даного акту, відображено здійснення передоплати 18.03.2020 (БН 132) у сумі 20000,00 грн., 13.04.2020 (БН 131) у сумі 55000,00 грн. та оплат 31.07.2020 (БН 365) на суму 8788,20 грн., 12.08.2020 (БН 386) на суму 28650,00 грн., 27.08.2020 (БН 408) на суму 30000,00 грн., поставки товару 18.03.2020 (ТМЦ 000499796) на суму 19419,36 грн., 11.04.2020 (ТМЦ 000506803) на суму 1498,08 грн., 22.04.2020(ТМЦ 000508801) на суму 113050,08 грн., 07.05.2020 (ТМЦ 000512867) на суму 8788,20 грн., 02.09.2020 (ТМЦ 000557467) на суму 21828,12 грн.

Матеріали справи містять копії платіжних доручень, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №39" проводило оплату будівельних матеріалів:

-№509 від 18.03.2020 у сумі 20000,00 грн. згідно рахунку №СФ-20017455 від 10.02.2020.

- №2552 від 13.04.2020 у сумі 55000,00 грн. згідно р/ф № СФ_20052953 від 08.04.2020.

- №3096 від 31.07.2020 у сумі 8788,20 грн. згідно р/ф № СФ_20064356 від 04.05.2020.

-№3104 від 12.08.2020 у сумі 28650,00 грн. згідно ВН №000508801 від 22.04.2020.

-№3109 від 27.08.2020 у сумі 30000,00 грн. згідно р/ф №000508801 від 22.04.2020.

Суд встановив, що за інформацією витягу за кодом №470627298682 від 07.07.2021 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичною особою за кодом ЄДРПОУ 39118771, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління №39" змінено найменування підприємства 26.11.2020, яким на теперішній час є «БУД ЛАБ» .

IV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані ним положення законодавства:

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За приписом ч.2 ст.638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У розумінні ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент надання товару покупцеві.

Згідно ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 76-77 Господарського процесуального кодексу України повинні мати крім обов`язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Доказів наявності заперечень щодо кількості переданого товару, а також порядку передачі та інших зауважень суду не надано, з матеріалів справи не вбачається.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що надані позивачем видаткові накладні №000508801 від 22.04.2020 та №000557467 від 02.09.2020 є належним доказом здійснення передачі відповідачу товару та прийняття його останнім.

За викладених обставин, позивачем належним чином доведено факт виконання обов`язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України

З огляду на таке, позивач та відповідач в порядку статті 181 Господарського кодексу України здійснили встановлення правовідносин не шляхом укладання договору у формі єдиного документу, а конклюдентно шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичних діях.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Слід зазначити, що відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

Так, виходячи з наведених положень Цивільного кодексу України, поряд із вищевикладеними нормами чинного законодавства України, підписання покупцем видаткової накладної фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, що є підставою виконання обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

З огляду на таке, беручи до уваги дату поставки, відповідач повинен розрахуватись із позивачем за отриманий ним товар:

- за видатковою накладною №000508801 від 22.04.2020 - 22.04.2020;

- за видатковою накладною №000557467 від 02.09.2020 - 02.09.2020.

Дослідив надані суду платіжні доручення із відомостями бухгалтерського обліку позивача, суд вбачає акцепт відповідача щодо поставленого товару та проведення розрахунку наступним чином:

- з суми 20000,00 грн. проведений розрахунок за ТМЦ 000499796 (18.03.2020) на суму 19419,36, залишок становить 580,64 грн., який зараховано у часткову оплату ТМЦ 000506803 (11.04.2020).

- з суми 55000,00 грн. погашена заборгованість за ТМЦ 000506803 (11.04.2020) у сумі 917,44 грн. та залишок у сумі 54082,56 грн. віднесено в рахунок оплати товару за ТМЦ 000508801 (22.04.2020);

- з суми 8788,20 грн. проведений розрахунок за ТМЦ 000512867 (07.05.2020) в сумі 8788,20 грн.

- з суми 28650,00 грн. проведено оплату за ТМЦ 000508801 (22.04.2020).

- з суми 30000,00 грн. проведено оплату за ТМЦ 000508801 (22.04.2020).

Таким чином, залишок суми неоплаченої вартості товару за видатковою накладною №00508801 від 22.04.2020 становить 317,52 грн., за видатковою накладною №000557467 від 02.09.2020 у повному обсязі - 21828,12 грн.

Доказів протилежного суду не надано, з матеріалів справи не слідує.

V. Висновки суду:

Як вбачається з фактичних обставин справи, з урахуванням часткового виконання, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, слідує невиконання грошового зобов`язання покупця перед постачальником у загальній сумі 22 145,64 грн.

Доказів, що свідчать про сплату цієї суми заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено, з матеріалів справи протилежного встановленому не вбачається.

З огляду на таке, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню у сумі, заявленій до стягнення позивачем.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 7, абз.1 ч.3 ст.12, ст.ст.13, 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240-241, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГІПС» , м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ЛАБ» , м.Маріуполь Донецької області, про стягнення заборгованості в розмірі 22 145,64 грн. задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БУД ЛАБ (87517, Донецька область, місто Маріуполь, пр.Нахімова, 68, код ЄДРПОУ 39118771) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРГІПС (03038, м.Київ, вул.Нововокзальна, 21, код ЄДРПОУ 21660060, п/ НОМЕР_1 : НОМЕР_2 в АТ "УкрСиббанк" м.Харків, МФО351005) заборгованість у сумі 22 145,64 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2 270,00грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Згідно з ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

5.Повний текст рішення складено 13.07.2021.

Суддя О.В. Кротінова