Ухвала

від 08.07.2021 по справі 202/1892/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/781/21 Справа № 202/1892/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника третьої особи,

щодо майна якої вирішується

питання про арешт (в режимі

відеоконференції) ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт компанії Модерн Едюкешіонел Солюшенс ЛТД адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2021 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12021040000000260,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2021 року клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12021040000000260 від 24.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 206 КК України, було задоволено.

Накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження, а саме: встановлення заборони Всесвітній організації інтелектуальної власності, ПП «Фріхост» (код ЄДРПОУ 36463775), ТОВ «Хостмайстер» (код ЄДРПОУ 31306359) а також іншим юридичним особам вчиняти дії, направлені на переделегування доменних імен skyeng.com.ua, skyeng.ua, skyeng.school, skyeng.academy на користь будь-яких осіб, а також вчинення будь-яких інших дій щодо внесення змін або записів до бази даних стосовно доменних імен ІНФОРМАЦІЯ_1 , skyeng.ua, skyeng.school, skyeng.academy.

Рішення суду обґрунтовано тим, що виходячи з інформації, викладеної у клопотанні, слідчий суддя прийшов до висновку, що майно, питання арешту якого порушується, відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України, у зв`язку з чим він вважає необхідним накласти арешт на вищевказане майно.

Адвокат ОСОБА_7 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт компанії Модерн Едюкешіонел Солюшенс ЛТД не погодилась з даним рішенням суду. В своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 30 березня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у повному обсязі у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12021040000000260.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що компанія Моден Едюкешіонел Солюшенс ЛТД є законним власником торговельної марки «skyeng». Компанія Моден Едюкешіонел Солюшенс ЛТД з 2013 року володіє фірмовим (комерційним) найменування «Skyeng». Skyeng - одна з найбільших онлайн шкіл англійської мови на території Східної Європи, зокрема і в Україні. 10.04.2020 року в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг було зареєстровано право власності компанії Моден Едюкешіонел Солюшенс ЛТД на знак «skyeng», що підтверджується свідоцтвом на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 (далі Свідоцтво № НОМЕР_1 , Додаток 4). Компанія Моден Едюкешіонел Солюшенс ЛТД як власник торговельної марки «Skyeng», що підтверджується відповідним Свідоцтвом № НОМЕР_1 , має гарантоване законом право забороняти іншим особам використовувати позначення тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, у тому числі і в Доменних іменах.

Вказує на те, що як встановлено Рішеннями Адміністративної комісії Центру ВОІВ, ТОВ «СКАІНГ» не є ані власником, ані користувачем Доменних імен, а тому будь-які дії щодо їх переделегування жодним чином не можуть стосуватися господарської діяльності ТОВ «СКАІНГ». Звернення компанією Моден Едюкешіонел Солюшенс ЛТД зі скаргами до Центру арбітражу ВОІВ не може стосуватися господарської діяльності ТОВ «СКАІНГ», оскільки останнє не володіє законними правами щодо Доменних імен. Однак, на даний час виконання обох рішень Адміністративної комісії Центру ВОІВ зупинене з огляду на наявність оскаржуваної ухвали, якою заборонено переделегування Доменних імен на користь інших осіб.

Вважає, що зазначені в ухвалі слідчого судді доменні імена не є речовими доказами у кримінальному провадженні, не відповідають ознакам, визначеним у ст. 98 КПК України, а відтак не могли бути арештовані в рамках кримінального провадження.

Отже, на думку апелянта, постановлення оскаржуваної ухвали має істотні негативні наслідки, які полягають в унеможливленні захисту компанією Моден Едюкешіонел Солюшенс ЛТД свого порушеного права інтелектуальної власності, блокуванні роботи міжнародної міжурядової організації, повноваження якої визначені чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, підриві авторитету правосуддя, суспільної довіри до суду. Вважає, що метою даної ухвали слідчого судді було не забезпечення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а унеможливлення виконання рішень Центру арбітражу ВОІВ.

На дану апеляційну скаргу прокурором були подані заперечення, в яких він виражає свою незгоду з поданою адвокатом ОСОБА_7 апеляцією та просить залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді як законну та обгрунтовану без змін.

Заслухавши доповідь головуючого судді, думку адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення даної апеляції та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно зч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.

Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та спів розмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак зазначених вимог закону слідчий, який вніс клопотання та слідчий суддя, який розглядав зазначене клопотання, в повній мірі не дотрималися, що істотно вплинуло на правильність прийнятого судового рішення.

Як убачається з матеріалів клопотання, що надійшли до суду апеляційної інстанції, та ухвали слідчого судді, СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12021040000000260 від 24.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.206 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

Під час досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи, за попередньою змовою здійснюють протидію законній господарській діяльності ТОВ "Скаїнг", що виразилось у створенні перешкод у користуванні доменними іменами ІНФОРМАЦІЯ_1 та skyeng.ua, skyeng.school, skyeng.academy.

В ході допиту представника потерпілого встановлено, що ТОВ «СКАІНГ» здійснює діяльність у сфері інформаційно-консультативних послуг у мережі Інтернет та по договору від 28.04.2017 придбало у ОСОБА_9 доменні імена skyeng.ua, skyeng.com.ua та skyeng.school, skyeng.academy.

Разом з тим, у період з 2019 року по даний час група невідомих осіб, які видають себе за співробітників компанії Modern Educational Solutions Ltd та їх представників, здійснюють протидію законній господарській діяльності, вимагають у ТОВ «СКАІНГ» та у ОСОБА_9 припинити займатися господарською діяльністю, що може заподіяти матеріальної шкоди ТОВ «СКАІНГ» або обмежити законні права чи інтереси товариства у господарській діяльності, та незаконно вчиняють дії щодо припинення або обмеження діяльності

Наскільки відомо представнику потерпілого, до числа групи невідомих осіб, входять громадяни РФ, які видають себе за співробітників компанії Modern Educational Solutions Ltd та їх представників, яке не є резидентом України, не зареєстроване у встановленому Законом порядку як суб`єкти підприємницької діяльності в України, у зв`язку з чим будь якої законної діяльності на території України не вело і вести не може.

Компанія Modern Educational Solutions Ltd нібито здійснює діяльності на території Російської Федерації, аналогічну діяльності нашого товариства на території України, що і спонукає вказаних осіб до протиправних дій щодо мене та ОСОБА_9 , з метою незаконного усунення конкуренції.

Так, зокрема, рішенням ОСОБА_10 від 10.03.2021 року, одноособового члена WIPO (Всесвітня організація інтелектуальної власності) у м. Києві, у справі №DUA2020-0033, за скаргою представника Компанії Modern Educational Solutions Ltd ОСОБА_11 , який не уповноважений у встановленому законом порядку на представництво інтересів компанії Modern Educational Solutions Ltd, так як договір про надання правової допомоги є підробленим, вирішив переделігувати доменні імена skyeng.com.ua та skyeng.ua від ОСОБА_9 до компанії Modern Educational Solutions Ltd, які фактично належать ТОВ «СКАІНГ» з 28.04.2017 року.

Таким чином вказана група невідомих осіб, які видають себе за співробітників компанії Modern Educational Solutions Ltd та їх представників, здійснюють активну протидію законній господарській діяльності ТОВ «СКАІНГ» та ОСОБА_9 , тобто протиправно, вимагають у ОСОБА_12 та у ОСОБА_9 , яка не є власником доменних імен, припинити займатися господарською діяльністю, що може заподіяти матеріальної шкоди ТОВ «СКАІНГ» або обмежити законні права чи інтереси товариства у господарській діяльності, та незаконно вчиняють дії щодо припинення або обмеження діяльність.

24.03.2021 року до СУ ГУНП в Дніпропетровській області надійшло клопотання представника потерпілого ОСОБА_12 , в якому він просить орган досудового розслідування забезпечити збереження доменних імен, які належать ТОВ «Скаінг», а саме: skyeng.com.ua та skyeng.ua, skyeng.school, skyeng.academy, шляхом звернення до суду із клопотанням про накладення арешту шляхом встановлення заборони Всесвітній організації інтелектуальної власності, ПП «Фріхост» (код ЄДРПОУ 36463775), ТОВ «Хостмайстер» (код ЄДРПОУ 31306359) а також іншим юридичним особам вчиняти дії, направлені на переделегування (передання) доменних імен skyeng.com.ua та skyeng.ua, skyeng.school, skyeng.academy на користь будь-яких осіб, а також вчинення будь-яких інших дій щодо внесення змін або записів до бази даних стосовно вказаних доменних імен, в тому числі здійснювати трансфер (змінювати реєстратора) вказаних доменних імен.

25.03.2021 року старшим слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 винесено постанову про визнання речовими доказами доменних імен skyeng.com.ua, skyeng.ua, skyeng.school, skyeng.academy.

Так, статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, ще встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з цим, слідчий у клопотанні не зазначив та прокурор в судовому засіданні як в суді першої, так і апеляційної інстанції не довів, яке доказове значення мають доменні імена ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.206 КК України. До того ж, і постанова слідчого про визнання вищезазначених доменних імен речовими доказами у кримінальному провадженні містить лише посилання на перелік норм КПК, без зазначення підстав використання цих імен як доказів факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відсутні такі дані щодо обставин кримінального провадження і в ухвалі слідчого судді.

Зі змісту клопотання та матеріалів провадження убачається, що органом досудового розслідування не доведено, що арешт майнових прав інтелектуальної власності, про арешт яких ставиться питання, має значення речового доказу в даному кримінальному провадженні або підпадає під критерії, визначені у ст. 98 КПК України, зокрема: не обґрунтовано, що вони є знаряддям/засобом вчинення кримінального правопорушення, які саме сліди кримінального правопорушення на собі зберегли, і які інші відомості можна отримати за їх допомогою, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 206 КК України. Не містить дане клопотання також і відомостей щодо пред`явлення підозри будь-якій особі в даному кримінальному провадженні.

Також апеляційний суд вважає, що органом досудового розслідування не доведено й існування ризиків, визначених у абзаці другому ч. 1 ст. 170 КПК України або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце, як і не обґрунтовано належним чином мету застосування такого заходу забезпечення в даному кримінальному провадженні.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Слідчим же до клопотання про арешт майна долучено лише витяг з ЄРДР, та ксерокопії декількох документів, які жодним чином не завірені, а саме заява про вчинення кримінального правопорушення, клопотання ОСОБА_12 про арешт майна, постанова про визнання речовими доказами, протокол допиту представника потерпілого та рішення Тараса Кислого, одноособового члена WIPO у м. Києві від 10.03.2021 року у справі №DUA2020-0033, як докази обставин, на які він посилається, що в даному випадку свідчить лише про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, на які посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оскільки слідчим та прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

Також статтею 173 КПК України передбачено накладення арешту на майно у кримінальному провадженні шляхом заборони, обмеження розпоряджатися або користуватися цим майном. Разом з цим слідчий у своєму клопотанні просив накласти арешт шляхом встановлення заборони Всесвітній організації інтелектуальної власності, ПП «Фріхост» (код ЄДРПОУ 36463775), ТОВ «Хостмайстер» (код ЄДРПОУ 31306359) а також іншим юридичним особам вчиняти дії, направлені на переделегування доменних імен skyeng.com.ua, skyeng.ua, skyeng.school, skyeng.academy на користь будь-яких осіб, а також вчинення будь-яких інших дій щодо внесення змін або записів до бази даних стосовно доменних імен skyeng.com.ua, skyeng.ua, skyeng.school, skyeng.academy, що взагалі не передбачено нормами кримінального процесуального закону. Цей спосіб є, на думку колегії суддів, технічно некоректним, а вирішення вказаних питань у сфері телекомунікацій та інформаційних технологій без залучення відповідних технічних спеціалістів та їх висновків, може призвести до порушення прав громадян та юридичних осіб, як в Україні так і за її межами.

Не можна також не під час складання та розгляду клопотань про накладення арешту на майно не враховувати усталену практику Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у права осіб повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Разом з цим, в даному випадку ані слідчий у своєму клопотанні, ані слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі в порушення ст.ст.171, 173 КПК України не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна. Апеляційний суд вважає, що матеріали клопотання не містять будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права й свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майнові права інтелектуальної власності.

Крім того, наданими суду апеляційної інстанції матеріалами підтверджується, що протягом останнього часу триває судовий розгляд цивільних справ з приводу даних правовідносин, а отже в даному конкретному випадку органом досудового розслідування було здійснено неправомірне втручання у площину вищенаведених цивільно-правових відносин.

Однак вищевказані обставини слідчим суддею залишились без належної правової оцінки, що свідчить про недотримання чинного кримінального процесуального законодавства України, яке в свою чергу призвело до помилкових висновків про обґрунтованість клопотання слідчого та постановлення незаконного по суті рішення про накладення арешту на майно.

Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Під час апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що висловлені у судовому засіданні доводи сторони обвинувачення про відповідність клопотання положенням КПК України та можливості арешту майна у порядку ст. 170-171 КПК України є необгрунтованими, оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а наявність сумнівів не узгоджується із вищезазначеним стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст.8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

З огляду на викладене з висновком суду першої інстанції про задоволення клопотання слідчого з зазначених в ухвалі мотивів колегія суддів погодитися не може, оскільки у слідчого судді були наявні підстави для повернення клопотання прокурору для усунення його недоліків у зв`язку з недодержанням вимог статті 171 цього Кодексу щодо необхідності такого арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу та постановити нову.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити подану апеляцію, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою повернути клопотання про арешт майна прокурору для усунення його недоліків.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт компанії Модерн Едюкешіонел Солюшенс ЛТД задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2021 року - скасувати.

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12021040000000260 від 24.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 206 КК України - повернути прокурору для виконання вимог ст. 171 КПК України протягом 72 години з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4