Ухвала

від 12.07.2021 по справі 380/11218/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11218/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 липня 2021 року м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп`як О.О., розглянувши матеріали позову Environmet - People-Law до Яворівської районної адміністрації про скасування розпорядження,

в с т а н о в и в:

Environmet - People-Law (адреса Franka 9 office 1-А) звернулося з вказаним позовом до Яворівської районної адміністрації (м. Яворів, вул. Франка, 8, код ЄДРПОУ - 04055883), в якому просять суд:

- скасувати розпорядження № 687/02-06 від 28 жовтня 2020 року, розпорядження № 750/02-06 від 24 листопада 2020 року.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 160 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В позовній заяві позивачем вказано найменування Environmet - People-Law , проте, згідно Статуту долученого до позовної заяви зазначено: Міжнародна благодійна організація Екологія - Право - Людина .

Враховуючи вказане, суддя вважає, що позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, а тому позивачу необхідно надати до суду позовну заяву із зазначенням найменування позивача у відповідності до Статуту Міжнародної благодійної організації Екологія - Право - Людина .

Крім того позивачем в позовній заяві визначає відповідачем - Яворівську районну адміністрацію.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно відомостей (безкоштовного запиту) Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, найменування відповідача вказано, Яворівська районна державна адміністрація Львівської області (ЯВОРІВСЬКА РДА).

Так відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України позивачем в позовній заяві повинен бути зазначений перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 4 ст. 161 КАС України).

Згідно ст. 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Так позивач в адміністративному позові просить суд скасувати розпорядження № 687/02-06 від 28 жовтня 2020 року, розпорядження № 750/02-06 від 24 листопада 2020 року.

Водночас жодних доказів оскаржуваних розпоряджень до суду не надано, причин неможливості надання таких доказів до суду не зазначив.

Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суд вважає, що позивачем поданий позов, який не відповідає вказаним вимогам.

У позовній заяві позивач вказує, зокрема: 28 жовтня 2020 року розпорядженням № 687/02-06 надано дозвіл на виготовлення ДТП території нового будівництва під`їзної автодороги до обслуговування кооператив Садівниче товариство Перлина Розточчя , 24 листопада 2020 року розпорядженням № 750/02-06 детального плану території та зміні цільового призначення земельної ділянки з ведення особистого селянського господарства для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови на території Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської області ОСОБА_1 , 14 червня 2020 року на 14.00 заплановано громадське обговорення вказаних ДПТ. Також у позовній заяві зазначають, що зазначені розпорядження прийняті з порушеннями, які свідчать про порушення законодавства як під час прийняття вказаних розпоряджень, так і про не можливість затвердження розроблених ДПТ. Стверджують, що дані розпорядження вилучають із природного середовища особливо цінні території, які не могли бути роздані у приватну власність.

В даному випадку, позивачем не наведено належних та допустимих доказів порушення рішенням, діями чи бездіяльністю відповідачів їх прав, свобод, інтересів. Хоча викладені, мотиви позовної заяви фактично спрямовані на захист прав та інтересів прав позивача.

Згідно із частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).

Частиною 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 Закону).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2021 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 2270,00 грн.

Позивачем у позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру, відтак з урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства, ставка судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом становить 4540,00 грн.

Проте позивачем не надано доказів сплати судового збору.

Разом з позовом позивачем подано заяву про звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши вказану заяву, суддя зазначає наступне.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень (ч. 1 ст.46 КАС України).

У пункті 8 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

З аналізу наведених норм слідує, що позов до адміністративного суду може бути поданий лише стороною позивача, на захист прав, свобод та інтересів якого подано цей позов.

Позивачем у справі є благодійна організація Environmet - People-Law .

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи .

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За приписами зазначених норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору.

Отже, нормами КАС України та Закону України "Про судовий збір" не передбачено права на пільги щодо сплати судового збору щодо позивача - Environmet - People-Law .

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а також для звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статті 133 КАС України, статті 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 8 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з частиною 2 статті 8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З урахуванням вимог статей 132-133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України «Про судовий збір» , з власної ініціативи.

Враховуючи наведене та без надання представником позивача доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, суд не має можливості задовольнити вказану заяву та звільнити позивача від сплати судового збору.

Враховуючи, пред`явлені у даному позові дві вимоги немайнового характеру і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2021 року, то загальна сума сплати судового збору за адміністративний позов становить 4540 грн.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду оригінал документу про сплату судового збору у вказаному розмірі.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 44 КАС України (у редакції Закону України від 27 квітня 2021 року № 1416-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи , який набрав чинності 26 травня 2021 року) процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Отже, з 26 травня 2021 року у зв`язку з набранням чинності Законом України від 27 квітня 2021 року № 1416-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи учасник справи, який подає до суду документи в електронній формі зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Суддя встановив, що з цим позовом до суду позивач звернувся 09 липня 2021 року в електронній формі, сформувавши його в системі Електронний суд .

Проте, з порушенням вимог ч.ч. 8, 9 ст. 44 КАС України (у редакції Закону України від 27 квітня 2021 року № 1416-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи позивач не надав суду доказів надсилання відповідачу листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Суддя звертає увагу, що позивач у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).

Предметом спору в даній справі є оскарження розпорядження № 687/02-06 від 28 жовтня 2020 року та розпорядження № 750/02-06 від 24 листопада 2020 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» , пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» ).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суддя наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суддя зазначає, що з відмітки на поштовому конверті вбачається, що позовну заяву подано до суду 09.07.2021 року.

Зі змісту матеріалів позовної заяви неможливо встановити коли позивач дізнався про порушення своїх прав оскаржуваними розпорядженнями.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суддя зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.

За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.160,161,169,171, 248, 256 КАС України, суддя, -

ухвалив :

Позовну заяву - залишити без руху.

Позивачу протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018) документи, заяви, клопотання, вказані у мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У випадку невиконання вимог ухвали по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачеві відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна