Рішення

від 13.07.2021 по справі 500/2759/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/2759/21

13 липня 2021 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тернопільської міської ради, в якій просить визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Тернопільську міську раду розглянути на сесії ради питання "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 " щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0223 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 з передачею безоплатно у власність та надання дозволу на укладення договору земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0207 га для влаштування окремого проходу та проїзду за адресою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 18.02.2021 через Центр надання адміністративних послуг Тернопільської міської ради звернувся із заявою на ім`я міського голови з клопотанням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0223 га з визначеною метою. 17.02.2021 звернувся з клопотанням дати дозвіл на укладання договору земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0207 га терміном на п`ять років для влаштування окремого проходу та проїзду за адресою АДРЕСА_1 .

Однак у відповідь на інформаційний запит позивача щодо розгляду поданих заяв листом від 29.04.2021 №9028-Ф Тернопільська міська рада повідомила, що станом на даний час лише підготовлено проект рішення міської ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 ", на відповідні погодження та розгляд сесії міської ради.

На переконання позивача, залишення без розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з передачею безоплатно у власність та надання дозволу на укладення договору земельного сервітуту є проявом бездіяльності відповідача у зв`язку із чим, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

03.06.2021 від Тернопільської міської ради до суду поступило клопотання про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

10.06.2021 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити, та зазначає, що в ході опрацювання проекту рішення міської ради управлінням архітектури, містобудування та кадастру Тернопільської міської ради викладено зауваження, оскільки місце розташування земельної ділянки, котру позивач бажає відвести у власність не відповідає містобудівній документації. Відповідно до Генерального плану міста Тернополя, дана земельна ділянка розташовується в зоні багатоквартирної житлової забудови, а згідно Плану зонування в зоні Ж-3 у якій будівництво житлового будинку не передбачено.

Ухвалою суду від 13.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін справи №500/2759/21 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Тернопільської міської ради №6/31/118 від 26.04.2013 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,03 га за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 " надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,03 га з передачею її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі прийнятого рішення на замовлення ОСОБА_1 , землевпорядною організацією ПП "Тернопільський край", згідно розрахунку потреби площі для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд виконаного КП "Місто", розроблено проект землеустрою щодо відведення гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0223 га, кадастровий номер 6110100000:03:006:0073, за адресою: АДРЕСА_1 , з визначеною рішенням Тернопільської міської ради метою.

Розроблений проект землеустрою, відповідно до вимог статті 186-1 Земельного кодексу України, без зауважень погоджено висновком №34-1919-99.5-824/15-15 від 30.12.2015 Відділу Держгеокадастру у м. Тернополі Тернопільської області, висновком №724/14 від 14.07.2014 Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради.

Новосформовану земельну ділянку зареєстровано в Державному земельному кадастрі, що підтверджується відповідним витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6102166982016 від 29.01.2016.

17.02.2021 позивач через Центр надання адміністративних послуг Тернопільської міської ради звернувся з клопотанням дати дозвіл на укладання договору земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0207 га терміном на п`ять років для влаштування окремого проходу та проїзду за адресою АДРЕСА_1 .

18.02.2021 позивач через Центр надання адміністративних послуг Тернопільської міської ради звернувся з клопотанням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0223 га з визначеною метою.

Позивач 26.04.2021 звернувся до Тернопільської міської ради з інформаційним запитом щодо розгляду на сесії Тернопільської міської ради питання "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 " стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0223 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 з передачею безоплатно у власність та надання дозволу на укладення договору земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0207 га для влаштування окремого проходу та проїзду за адресою АДРЕСА_1 .

Тернопільська міська рада листом від 29.04.2021 №9028-Ф повідомила позивача, що проект рішення міської ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 " подано на відповідні погодження та розгляд сесії міської ради у встановленому законодавством порядку.

Не погоджуючись із такою відповіддю позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельний кодекс України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин.

Так, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин восьмої-десятої статті 118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частинами другою, шостою та восьмою статті 186-1 ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Вищевикладене свідчить, що за наслідками розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою відповідно до статей 118, 186-1 Земельного кодексу України та статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідач Тернопільська міська рада на пленарному засіданні повинна була прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою чи рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою із зазначенням вичерпного переліку недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати розумний строк для усунення таких недоліків.

Проте Тернопільська міська рада жодного з рішень відповідно до статей 118, 186-1 Земельного кодексу України не прийняла.

Отже, відсутність рішення про затвердження проекту землеустрою чи рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.

Враховуючи, що відповідачем не було прийнято у відповідності до норм діючого законодавства рішення про затвердження проекту землеустрою чи рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою, суд вважає, що відповідачем не було прийнято жодного передбаченого законодавством рішення за результатами розгляду заяви позивача.

Таким чином, неприйняття відповідачем рішення за заявою позивача у строк ставить особу у певну правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18.09.2019 по справі №826/8860/16, від 17.12.2018 року у справі №509/4156/15-а, від 06.02.2019 у справі №638/20447/14-а, від 17.04.2018 №820/4554/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права регламентовано Законом України "Про звернення громадян" від 10.02.1996 №393/96-ВР.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

За нормами статті 5 Закону України "Про звернення громадян" звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно з частинами першою, третьою статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач також звернувся до Тернопільської міської ради 17.02.2021 із зверненням, у якому просив надати дозвіл на укладення договору земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0207 га терміном на п`ять років для влаштування окремого проходу та проїзду за адресою АДРЕСА_1 .

Статтею 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до положень статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно із пунктом тридцять четвертим статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Частинами першою-третьою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що органами місцевого самоврядування повинні діяти відповідно до закріпленої імперативної норми щодо розгляду земельних питань виключно на сесії ради. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Однак лист відповідача є лише формальною відпискою, чим порушено право особи на належний розгляд її звернення.

Також суд зазначає, що не надає правової оцінки підставам для відмови позивачу зазначеної у листі-відповіді, оскільки доходить висновку, що заяви позивача не розглянуті відповідачем у строк та у спосіб встановлені Земельним кодексом України та не прийнято рішення по суті звернень.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо належного розгляду звернень позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, оскільки відповідачем не було здійснено належного розгляду заяв позивача, в даному випадку належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути заяви від 17.02.2021 про надання дозволу на укладання договору земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0207 га терміном на п`ять років для влаштування окремого проходу та проїзду за адресою АДРЕСА_1 та від 18.02.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0223 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 .

Отже суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то позивачу відповідно до частини першої статті 139 КАС України слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 908,00 грн, сплачений відповідно до квитанції №116Т003JRS від 20.05.2021.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Тернопільської міської ради щодо неприйняття рішення за заявами ОСОБА_1 від 17.02.2021 про надання дозволу на укладання договору земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0207 га терміном на п`ять років для влаштування окремого проходу та проїзду за адресою АДРЕСА_1 та від 18.02.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0223 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Тернопільську міську раду повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 17.02.2021 про надання дозволу на укладання договору земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0207 га терміном на п`ять років для влаштування окремого проходу та проїзду за адресою АДРЕСА_1 та від 18.02.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0223 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн, сплачений згідно квитанції №116Т003JRS від 20.05.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 липня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Тернопільська міська рада (місцезнаходження: вул. Листопадова, 5, м.Тернопіль, Тернопільська область, 46001, код ЄДРПОУ: 34334305).

Головуючий суддя Мартиць О.І.