Постанова

від 07.06.2021 по справі 160/10630/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/10630/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну Київської митниці Держмитслужби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року (головуючий суддя Ніколайчук С.В.)

у справі №160/10630/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Стор" до відповідача Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів з картками відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Топ Стор", звернувся 04.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Київської митниці Держмитслужби, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Держмитслужби:

- № UA100070/2020/000073/2 від 21.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100070/2020/00269;

- № UA100070/2020/000075/2 від 23.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00272;

- № UA 100070/2020/000077/2 від 29.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00276;

- № UA 100070/2020/000078/2 від 29.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2020/00277. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, безпідставно витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Дані, наведені у поданих позивачем документах, не суперечать кожному з висновків Дніпропетровської Торгово-промислової палати України, відповідно до яких дійсна ринкова вартість отриманого товару може дорівнювати контрактній і вказана на умовах поставки СРТ-Київ. Позивач вважає, що надав всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішень, які звернуті до оскарження.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 - позовні вимоги задоволені.

Визнано протиправними та скасовані рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Держмитслужби:

- № UA100070/2020/000073/2 від 21.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100070/2020/00269;

- № UA100070/2020/000075/2 від 23.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00272;

- № UA 100070/2020/000077/2 від 29.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00276;

- № UA 100070/2020/000078/2 від 29.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2020/00277.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваних рішень носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості. Відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, ґрунтується на раніше визнаній органом митної служби вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами. Встановлені ж під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що свідчить про безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено достатніх доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Не погодився з рішенням суду першої інстанції відповідач, подав, апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що документи, які були подані до митного органу для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що потверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів до названого місця призначення;

2) надані декларантом комерційні пропозиції являють собою копію інвойсу, не містять інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості;

3) висновки Дніпропетровської ТПП від 20.07.2020 №ГО-1570; від 28.07.2020 № ГО-1642; від 23.07.2020 №ГО-1601; від 28.07.2020 № ГО-1643 прийнято до уваги митницею, але не можуть боти підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару.

Зазначені обставини не дали можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. У зв`язку з вищенаведеним, відповідно до статті 53 Митного Кодексу України декларанту запропоновано подання протягом 10 календарних днів наступних додаткових документів (за наявності). Заявами декларант повідомив, що надати інші додаткові документи не має можливості. Оскільки позивачем не надано документів для усунення, вказаних митницею обґрунтованих розбіжностей, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості.

В відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що доводи відповідача ґрунтуються лише на припущенням, які не підтвердженні доказами. Відомості надані позивачем стосовно митної вартості товарів піддаються обчисленню та підтверджуються документально. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТОП СТОР (код ЄДРПОУ 41618110) 27.09.2017 року зареєстровано як юридичну особу, суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та першого методу визначення вартості товару, позивачем до митного органу надано:

1. по ЕМД №UA100070/2020/425266 від 21.07.2020 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UA100070/2020/000073/2 від 21.07.2020 року):

- декларацію митної вартості за №2611, номер якої наведено у гр.7 ЕМД,

- пакувальний лист PACKING LIST №253618 від 14.06.2020 (код документу 0271);

- рахунок-фактуру INVOICE №253618 від 14.06.2020 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING №COSU6265340610 від 14.06.2020 (код документу 0705);

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 11791 від 17.07.2020 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE №253618 від 14.06.2020 (код документу 0862);

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA500040/2020/2567 від 19.07.2020 (код документу 1701);

- висновок експерта №ГО-1570 від 20.07.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- комерційну пропозицію OFFER б/н від 14.06.2020 (код документу 3022);

- контракт №2104/2020 від 21.04.2020 (код документу 4100);

- інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист №2107/1 від 21.07.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості;

2. по ЕМД №UA100070/2020/425470 від 23.07.2020 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UA100070/2020/000075/2 від 23.07.2020 року):

- декларацію митної вартості за №2621, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST №253911 від 19.06.2020 (код документу 0271);

- рахунок-фактуру INVOICE №2539 ІІ від 19.06.2020 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING №MRFB20062238 від 19.06.2020 (код документу 0705);

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №1.1917 від 22.07.2020 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE №253911 від 19.06.2020 (код документу 0862);

- висновок експерта №ГО-1601 від 23.07.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- комерційну пропозицію OFFER б/н від 19.06.2020 (код документу 3022);

- контракт №2104/2020 від 21.04.2020 (код документу 4100);

- інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист №2307/1 від 23.07.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості;

3. по ЕМД №UA100070/2020/425889 від 29.07.2020 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UA100070/2020/000077/2 від 29.07.2020 року):

- декларацію митної вартості за №2653, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST №253913 від 20.06.2020 (код документу 0271);

- рахунок-фактуру INVOICE №253913 від 20.06.2020 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING №MRFB20061769 від 20.06.2020 (код документу 0705);

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №11918 від 27.07.2020 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE №253913 від 20.06.2020 (код документу 0862);

- висновок експерта №ГО-1642 від 28.07.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палата (код документу 3016);

- комерційну пропозицію OFFER б/н від 20.06.2020 (код документу 3022), контракт №2104/2020 від 21.04.2020 (код документу 4100);

- інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист №2907/1 від 29.07.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості;

4. по ЕМД №UA100070/2020/425890 від 29.07.2020 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UA100070/2020/000078/2 від 29.07.2020 року):

- декларацію митної вартості за №2654, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST №253912 від 20.06.2020 (код документу 0271);

- рахунок-фактуру INVOICE №253912 від 20.06.2020 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING №MRFB20061770 від 20.06.2020 (код документу 0705);

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 11919 від 27.07.2020 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE №253912 від 20.06.2020 (код документу 0862);

- висновок експерта №ГО-1643 від 28.07.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- комерційна пропозиція OFFER б/н від 20.06.2020 (код документу 3022);

- контракт №2104/2020 від 21.04.2020 (код документу 4104);

- інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист №2907/3 від 29.07.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Натомість, відповідач в ході проведення консультування витребував додаткові документи, які позивач не мав можливості надати.

Як наслідок, митницею винесені рішення про коригування митної вартості:

- № UA100070/2020/000073/2 від 21.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100070/2020/00269, яким відкориговано митну вартість товару на рівні 3,0100 дол. США за одиницю;

- № UA100070/2020/000075/2 від 23.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00272, яким відкориговано митну вартість товару на рівні 2,8100 дол. США за одиницю;

- № UA 100070/2020/000077/2 від 29.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00276, яким відкориговано митну вартість товару на рівні 4,0100 дол. США за одиницю;

- № UA 100070/2020/000078/2 від 29.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2020/00277, яким відкориговано митну вартість товару на рівні 4,0100 дол. США за одиницю.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт);

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Матеріалами справи підтверджується, що 21.04.2020 року між ТОВ ТОП СТОР (Покупець) та компанією ZHEJIANG MINGLEI TOOLS INDUSTRY CO, LTD (Продавець), країна Китай, укладено зовнішньоекономічний контракт № 2104/2020.

За умовами даного контракту продавець продав, а покупець купив товари, кількість яких, а також асортимент, ціна, загальна вартість і умови поставки зазначені в інвойсах на кожну партію товару відповідно.

В пункті 2 контакту визначено, що ціни на товар встановлюються в доларах США, включаючи вартість тари, упаковки і маркування, а також інших витрат, оплата яких за умовами поставки в редакції Інкотермс-2010 передбачена продавцем (в тому числі транспортування, страхування та інше). Загальна сума контракту складається із сум, виставлених продавцем і оплачених покупцем рахунків, і становить не менше 1 300 000доларів США.

Пунктом 3 контакту передбачено, що поставка товарів за цим контрактом повинна бути здійснена протягом 30 (тридцяти) днів з дати подачі заявки покупцем.

Датою поставки вважається дата коносамента і/або дата штемпеля на товарно-транспортній накладній. Відправником вантажу за контрактом може виступати третя особа.

Пунктом 7 контракту визначено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються в доларах США перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 6 (шести) місяців з моменту поставки товару.

Банківські витрати повинні бути за рахунок покупця.

Можлива 100% передплата на підставі проформи-інвойсу продавця.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що укладаючи цей Контракт, сторони передбачили можливість визначення умов поставки за згодою сторін в інвойсах на кожну партію товару відповідно.

Зокрема, у липні 2020 року за наведеним контрактом на адресу позивача, на умовах поставки СРТ-Київ надійшли товари:

- на суму 30 905,41 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE №253618 від 14.06.2020 та інших документів, які позивач подав відповідачу разом з електронною митною декларацією №UA100070/2020/425266 від 21.07.2020 з метою здійснення митного оформлення товару;

- на суму 35 202,22 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE №253911 від 19.06.2020 та інших документів, які позивач подав відповідачу разом з електронною митною декларацією №UA100070/2020/425470 від 23.07.2020 з метою здійснення митного оформлення товару;

- на суму 40 731,10 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE №253913 від 20.06.2020 та інших документів, які позивач подав відповідачу разом з електронною митною декларацією №UA100070/2020/425889 від 29.07.2020 з метою здійснення митного оформлення товару;

- на суму 41 603,87 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE №253912 від 20.06.2019 та інших документів, які позивач подав відповідачу разом з електронною митною декларацією №UA100070/2020/425890 від 29.07.2020 з метою здійснення митного оформлення товару.

Під час декларування вказаного товару, відповідно до вищенаведених ЕМД загальна вартість товару була визначена декларантом, керуючись ст. 57, 58 Митного кодексу України, за основним методом (за ціною договору).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів та першого методу її визначення, разом з кожною із митних декларацій позивач надав митному органу документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що у графі 44 кожної з ЕМД декларантом зазначені надані документи:

1. по ЕМД №UA100070/2020/425266 від 21.07.2020 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UA100070/2020/000073/2 від 21.07.2020 року):

- декларацію митної вартості за №2611, номер якої наведено у гр.7 ЕМД,

- пакувальний лист PACKING LIST №253618 від 14.06.2020 (код документу 0271);

- рахунок-фактуру INVOICE №253618 від 14.06.2020 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING №COSU6265340610 від 14.06.2020 (код документу 0705);

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 11791 від 17.07.2020 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE №253618 від 14.06.2020 (код документу 0862);

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA500040/2020/2567 від 19.07.2020 (код документу 1701);

- висновок експерта №ГО-1570 від 20.07.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- комерційну пропозицію OFFER б/н від 14.06.2020 (код документу 3022);

- контракт №2104/2020 від 21.04.2020 (код документу 4100);

- інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист №2107/1 від 21.07.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості;

2. по ЕМД №UA100070/2020/425470 від 23.07.2020 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UA100070/2020/000075/2 від 23.07.2020 року):

- декларацію митної вартості за №2621, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST №253911 від 19.06.2020 (код документу 0271);

- рахунок-фактуру INVOICE №2539 ІІ від 19.06.2020 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING №MRFB20062238 від 19.06.2020 (код документу 0705);

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №1.1917 від 22.07.2020 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE №253911 від 19.06.2020 (код документу 0862);

- висновок експерта №ГО-1601 від 23.07.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- комерційну пропозицію OFFER б/н від 19.06.2020 (код документу 3022);

- контракт №2104/2020 від 21.04.2020 (код документу 4100);

- інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист №2307/1 від 23.07.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості;

3. по ЕМД №UA100070/2020/425889 від 29.07.2020 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UA100070/2020/000077/2 від 29.07.2020 року):

- декларацію митної вартості за №2653, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST №253913 від 20.06.2020 (код документу 0271);

- рахунок-фактуру INVOICE №253913 від 20.06.2020 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING №MRFB20061769 від 20.06.2020 (код документу 0705);

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №11918 від 27.07.2020 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE №253913 від 20.06.2020 (код документу 0862);

- висновок експерта №ГО-1642 від 28.07.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палата (код документу 3016);

- комерційну пропозицію OFFER б/н від 20.06.2020 (код документу 3022), контракт №2104/2020 від 21.04.2020 (код документу 4100);

- інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист №2907/1 від 29.07.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості;

4. по ЕМД №UA100070/2020/425890 від 29.07.2020 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UA100070/2020/000078/2 від 29.07.2020 року):

- декларацію митної вартості за №2654, номер якої наведено у гр.7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST №253912 від 20.06.2020 (код документу 0271);

- рахунок-фактуру INVOICE №253912 від 20.06.2020 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING №MRFB20061770 від 20.06.2020 (код документу 0705);

- міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 11919 від 27.07.2020 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE №253912 від 20.06.2020 (код документу 0862);

- висновок експерта №ГО-1643 від 28.07.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- комерційна пропозиція OFFER б/н від 20.06.2020 (код документу 3022);

- контракт №2104/2020 від 21.04.2020 (код документу 4104);

- інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист №2907/3 від 29.07.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Аналіз зазначених документів дає підстави для висновку, що перелічені документи можуть підтверджувати підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.

Водночас, в ході проведення консультування митницею було витребувано додаткові документи.

Зокрема, частиною 3 статті ст.53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності ) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Водночас, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що вказана норма передбачає витребування зазначених документів за наявності , при цьому, відсутність таких документиків у декларанта не може бути остаточною підставою для коригування митної вартості та визначення митної вартості за резервним методом.

Отже, митний орган витребував у декларанта такі додаткові документи (за наявності ):

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ;

6) якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ;

7) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

8) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

9) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому, декларант заявами повідомив, що надати інші додаткові документи не має можливості.

Як наслідок, митницею винесені рішення про коригування митної вартості (застосовано резервний метод визначення митної вартості товару):

- № UA100070/2020/000073/2 від 21.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100070/2020/00269, яким відкориговано митну вартість товару на рівні 3,0100 дол. США за одиницю;

- № UA100070/2020/000075/2 від 23.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00272, яким відкориговано митну вартість товару на рівні 2,8100 дол. США за одиницю;

- № UA 100070/2020/000077/2 від 29.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2020/00276, яким відкориговано митну вартість товару на рівні 4,0100 дол. США за одиницю;

- № UA 100070/2020/000078/2 від 29.07.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2020/00277, яким відкориговано митну вартість товару на рівні 4,0100 дол. США за одиницю.

Позивач вважає, що митний орган безпідставно витребував додаткові документи, оскільки надані документи до митного оформлення не викликали сумніву щодо визначення митної вартості товару за першим методом.

Відповідач зазначає, що додаткові документи були витребувані правомірно, оскільки надані до митного оформлення документи містили розбіжності. Оскільки декларантом не надано додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, то митна вартість товару була визначена митним органом за резервним методом.

Отже предметом спору є правомірність/протиправність митного органу щодо коригування митної вартості та застосування резервного методу при її визначенні.

При цьому, аналіз зазначених вище норм права дає підстави для висновку, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів (платіжних або інших бухгалтерських), за відсутності належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом через відсутність цих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару.

Саме такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у справі №809/872/17.

Отже, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів (платіжних або інших бухгалтерських), за відсутності належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом через відсутність цих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару.

Водночас, слід дослідити чи належними (об`єктивними) є обґрунтування митного органу щодо неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом через відсутність запитуваних митним органом документів (платіжних або інших бухгалтерських).

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення:

- формато - логічного контролю;

- контролю співставлення;

- контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2, 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

- обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

- обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

При цьому, передбачене частиною 5 статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав , які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що рішеннями про коригування митної вартості, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

З рішень про коригування митної вартості вбачається, що підставою для їх прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході яких встановлено, що подані документи містять розбіжності:

- не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів до названого місця призначення;

- надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям; відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості;

- висновки Дніпропетровської ТПП прийняті до уваги митницею, але не можуть бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару.

Аналіз зазначених зауважень митного органу дає підстави для висновку, що сумніви, викладені відповідачем не є обґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, визначення її числового значення.

Так, за умовами контракту:

п.1. продавець продав, а покупець купив товари, кількість яких, а також асортимент, ціна, загальна вартість і умови поставки зазначені в інвойсах на кожну партію товару відповідно.

Згідно з інвойсами, що знаходяться у матеріалах справи, за наведеним Контрактом на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки СРТ-Київ.

Відповідно до Інкотермс-2010 СРТ ("Фрахт/перевезення оплачене до") означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Таким чином, поставка товару на умовах СРТ зобов`язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт або транспортні витрати.

Відтак, додаткові витрати на транспортування товару ТОВ "ТОП СТОР" не понесло.

В силу Правил заповнення декларації митної вартості (ДМВ), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, у гр.20 підлягають відображенню витрати на транспортування до місця доставки, а гр.21 підлягають відображенню витрати навантаження, вивантаження та обробку товарів - тільки якщо всі ці витрати (транспортування, навантаження, вивантаження) відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ).

Відповідно до даних гр.20 кожної з поданих декларацій митної вартості до МД витрати на транспортування до місця доставки по товару №№ , як і дані гр.21 витрати на навантаження, вивантаження та обробку №№ , дорівнюють 0,00 грн.

Отже, відсутність даних у гр.20 та гр.21 додатково свідчить про те, що відповідні витрати були враховані постачальником саме у ціні товару.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що відповідачем не надано суду, будь-яких доказів спростування умов постави СРТ, та інших доказів, які свідчили б, що позивач поніс додаткові витрати з транспортування товару до місця призначення.

Слід зазначити, що наведеними умовами поставки СРТ (в редакції Incoterms 2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари, упаковки та маркування.

Тому позивач додатково виніс ці відомості окремо у п.3. контракту як такі, які були погоджені ним з постачальником при укладенні цього Контракту.

При цьому, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати транспортні витрати за наведеними умовами поставки.

Згідно з п. 6 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно умов поставки за контрактом від 21.04.2020 року №2104/2020 та наявними у справі товаросупровідними документами, всі витрати (транспортування, навантаження, вивантаження тощо) вже були включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення.

Водночас, дані, наведені у перелічених документах, не суперечать і висновкам Дніпропетровської Торгово-промислової палати України від 20.07.2020 №ГО-1570, від 28.07.2020 №ГО-1642, від 23.07.2020 №ГО-1601, від 28.07.2020 №ГО-1643, відповідно до яких дійсна ринкова вартість отриманого товару може дорівнювати контрактній і вказана на умовах поставки СРТ-Київ.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати України" саме торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що незастосування відповідачем вказаних висновків є не обґрунтованим.

Стосовно висновку відповідача про те, що комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу та не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже, не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Положення п. 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, закріплено загальну засаду цивільного законодавства - свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних відносин, у тому числі і свобода форми комерційної пропозиції.

Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, митним органам заборонено втручатись у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги комерційну пропозицію з мотивів її недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю в ній певних відомостей.

Комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами по справі, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною договору, оскільки в ній зазначена ціна, на підставі якої було постачальником запропоновано позивачу придбати відповідний товар.

У зв`язку з наведеним доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, виходячи з того, що в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Водночас, відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Таким чином, у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Однак, неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Слід зазначити, що Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю , а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/4680/16.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 р., по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 р., по справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 р., по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 р., по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами , що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС).

При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивачем надано митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом, та відсутність підстав для коригування митної вартості.

Матеріали справи не містять обґрунтованих пояснень відповідача відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Також слід зазначити, що є неприпустимим з боку суб`єкта владних повноважень формувати своє рішення на припущеннях про можливі порушення з боку позивача.

Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положень КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

- основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Отже, митним законодавством України визначено основний метод визначення митної вартості товарів.

При цьому, у виключних випадках, коли неможливо встановити митну вартість товару за ціною договору митна вартість визначається за другорядними методами.

Однак, надані позивачем митному органу документи дають підстави для визначення підтвердження митної вартості товару за першим (основним) методом.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, приписи митного законодавства зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

За вказаних обставин колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, свободи та інтереси позивача захищені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на результати апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 07.06.2021 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 14.06.2021.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова