Рішення

від 12.07.2021 по справі 931/296/21

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 931/296/21

Провадження № 2/931/165/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року смт. Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Кідиби Т.О.,

за участю: секретаря - Гупалик А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на майно,

в с т а н о в и в :

25.05.2021 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на майно.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що між нею та відповідачем 06 вересня 2009 року був зареєстрований шлюб. Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 05 червня 2018 року шлюб між ними розірвано.

Проте в період шлюбу за спільні кошти нею та відповідачем на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 24 лютого 2011 року придбано будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку для його обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 ; на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24 лютого 2011 року придбано земельну ділянку, площею 0,1600 гектара та 01 березня 2013 року згідно з договором купівлі-продажу придбано земельну ділянку, площею 0,1344 гектара.

Будинок та три земельні ділянки були придбані в інтересах сім`ї за кошти, виручені від ведення підсобного селянського господарства, також використані кошти допомоги при народженні дітей та заробітних плат.

Просить визнати спірне майно, а саме: будинок та дві земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку, площею 0,1344 гектара, за адресою: АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя.

Визнати право власності на 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0722455100:01:001:0099, за ОСОБА_1 .

Визнати право власності на 1/2 частину будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Визнати право власності на 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0722455100:01:007:0157, за ОСОБА_1 .

Визнати право власності на 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0722455100:01:001:0100, за ОСОБА_1 .

12.07.2021 року позивач у судове засідання не з`явилась. 08.07.2021 року подала письмове клопотання про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

12.07.2021 року відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає повністю, не заперечує щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 06 вересня 2009 року Затурцівською сільською радою було зареєстровано шлюб, актовий запис №9. Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 05 червня 2018 року, що набрало законної сили 06.07.2018 року, шлюб між ними розірвано (а.с. 7, 8).

В період шлюбу сторонами на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 24 лютого 2011 року придбано будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1500 га, кадастровий номер 0722455100:01:001:0099, за адресою: АДРЕСА_1 . Інвентаризаційна вартість будинку - 14674 грн та експертна грошова оцінка земельної ділянки - 27408 грн (а.с.9-12).

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24 лютого 2011 року сторонами також було придбано земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1600 га, кадастровий номер 0722455100:01:001:0100, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Експертна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 29516 грн (а.с.13-14).

01 березня 2013 року згідно з договором купівлі-продажу сторонами придбано земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1344 га, кадастровий номер 0722455100:01:007:0157, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , експертна грошова оцінка якої визначена в розмірі 20360 грн (а.с. 15-16).

При цьому судом встановлено, що вищевказані об`єкти нерухомості були зареєстровані за відповідачем ОСОБА_2 як власником.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Стаття 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно із ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Як зазначено у ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 та 2 ст. 369 ЦК України визначено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (ч. 2 ст. 372 ЦК України).

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ст. 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується ст. 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, а у випадку, коли дружина та чоловік не домовилися між собою про порядок поділу майна, спір може бути вирішено судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21.12.2007 року № 11, - сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків.

Зі змісту п. п. 23, 24 вказаної постанови вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що спірний житловий будинок та три земельні ділянки є спільною сумісною власністю подружжя позивача та відповідача, оскільки були придбані ними під час шлюбу і не відносяться до їх особистої приватної власності.

Згідно зі ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, оскільки свої вимоги відносно визнання спірного майна спільним сумісним майном подружжя позивач довела повністю, і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що не заперечується відповідачем, суд вважає, що вказане майно слід визнати спільною сумісною власністю подружжя, визнавши за позивачем право власності на 1/2 частину цього майна, решту частини залишивши за відповідачем.

Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вимоги ч.1 ст. 142 ЦПК України, з огляду на визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, необхідно повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову до суду, а інші 50 відсотків судового збору, що сплачені позивачем, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10-13, 77, 81, 82, 141, 142, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 328, 368, 372, 386, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 60, 61, 69, 71 Сімейного кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1500 га, кадастровий номер 0722455100:01:001:0099, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1600 га, кадастровий номер 0722455100:01:001:0100, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1344 га, кадастровий номер 0722455100:01:007:0157, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , - спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1500 га, кадастровий номер 0722455100:01:001:0099, за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1600 га, кадастровий номер 0722455100:01:001:0100, за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1344 га, кадастровий номер 0722455100:01:007:0157, за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Локачинському районі Волинської області 50% судового збору, сплаченого нею відповідно до квитанцій № 0.0.2137688905.1 від 24.05.2021 року та № 0.0.2146457706.1 від 01.06.2021 року в сумі 908 грн у АТ "ПриватБанк" за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Волин.обл/смт Локачі/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38009371, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача - UA038999980313181206000003554, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого нею судового збору в сумі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя Локачинського районного суду Т. О. Кідиба