Постанова

від 09.07.2021 по справі 120/3830/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3830/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

09 липня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Сторчака В. Ю. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегратор 2012" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

21 травня 2021 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 травня 2021року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що позивач з 21.08.2018 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та є платником податку.

27.03.2019 посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку з питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Інтегратор 2012", за результати якої складено акт за №12319/50-05/42407257.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено термін реєстрації податкової накладної №3 від 31.12.2018 на суму ПДВ 53 403,51 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних на 1 календарний день.

06.05.2019 Головним управлінням ДФС у Вінницькій області складено податкове повідомлення-рішення №0069375005 на загальну суму штрафу 5 340,35 грн (а.с. 17).

08.10.2019 посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ "Інтегратор 2012", згідно із податковими деклараціями з податку на додану вартість: за травень 2019 року (дата реєстрації в податковому органі - 19.06.2019 №9130239006); за червень 2019 року (дата реєстрації в податковому органі - 19.07.2019 №9157603171); за липень 2019 року (дата реєстрації в податковому органі - 20.08.2019 №9186681883). За результатами перевірки складено акт №34134/50-04/42407257 від 08.10.2019 (а.с. 38).

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість відповідно до податкових декларації:

- податкова декларація за травень 2019 року №9130239006 (граничним терміном сплати є 30.06.2019, тоді як позивачем податковий борг у сумі 5 340,35 грн погашено 25.07.2019 із затримкою в 25 днів).

- податкова декларація за червень 2019 року №9157603171 (граничним терміном сплати є 30.07.2019, тоді як позивачем податковий борг у сумі 5 340,35 грн погашено 23.08.2019 із затримкою в 24 дні).

- податкова декларація за липень 2019 року №9186681883 (граничним терміном сплати є 30.08.2019, тоді як позивачем податковий борг у сумі 3 469,00 грн погашено 26.09.2019 із затримкою в 27 днів).

21.11.2019 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області складено податкове повідомлення-рішення №0155045004 на загальну суму штрафу 1 414,98 грн (а.с. 36).

В подальшому, 26.12.2019 податковим органом проведено третю камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт №65/5004/42427237.

Вказаною перевіркою встановлено, що платником порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкові зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 5 340,00 грн (а.с. 54).

31.12.2019 Головним управління ДПС у Вінницькій області винесено рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку за №65. Підставою для анулювання свідоцтва визначено пп. 298.2.3. п. 298.2 ст. 298 ПК України, а саме платниками єдиного податку зобов`язанні перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України, у тих випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. Документами, які підтверджують наявність підстав для анулювання свідоцтва платника єдиного податку вказано акт перевірки від 26.12.2019 за №65/5004/42407257 (а.с. 20).

Вважаючи протиправними вказані податкові повідомлення-рішення та рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку, позивач звернувся до суду за захистом своїх інтересів із вимогою про їх скасування.

Так, п. 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру додаткових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком № 1246.

Згідно пункту 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 3 Порядку №1246 передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку № 1246).

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 10, 11 Порядку № 1246).

В силу положень пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктами 13 - 14 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що у будь-якому випадку податковий орган зобов`язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин.

В Порядку №1246 не міститься визначення поняття "реєстрація податкової накладної". Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 1201.1 статті 1201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі - Порядок № 557).

Пунктом 4 Розділу ІІ Порядку № 557 передбачено, що після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв`язку до адресата протягом операційного дня.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (пункт 8 Розділу ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення (пункт 9 Розділу ІІ Порядку № 557).

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом (пункт 11 Розділу ІІ Порядку № 557).

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції) (пункт 12 Розділу ІІ Порядку № 557).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (пункт 13 Розділу ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (пункт 14 Розділу ІІ Порядку № 557).

Операційний день - це частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг (пункт 2 Розділу І Порядку № 557).

При цьому конкретні часові межі операційного дня Порядком № 557 не визначені. На відміну від цього пунктом 3 Порядку №1246 встановлено, що операційний день в робочі дні триває з 8 до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання вимог укладеного договору між "INTER CARS UKRAINE" та ТОВ "Інтегратор 2012" складено та підписано акт надання послуг №240 від 31.12.2018 на загальну суму 680 421, 03 грн. В подальшому, "INTER CARS UKRAINE" здійснено оплату в загальній сумі 320 421,04 грн в т.ч. ПДВ 53 403,50 грн.

У відповідності до вимог ст. 201 ПК України позивачем 31.12.2018 складено податкову накладну №3.

15.01.2019 позивачем оплачено авансовий платіж з ПДВ за грудень 2018 року/поповнено рахунок СЕА ПДВ на суму 95 600,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №267 (з відміткою: проведено банком 15.01.2019) (а.с. 13).

Випискою з Регіонального відділення АТ "ОТП Банк" в м. Вінниця підтверджується факт проведення платіжного доручення на суму 95 600,00 грн 15.01.2019 о 12:35 год (а.с. 14).

Так, 15.01.2019 позивач направив для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.12.2018 № 3 о 12:59 год. При цьому, 15.01.2019 є останнім відведеним законом днем для реєстрації податкових накладних, а операційний час цього дня триває до 20:00 год.

Квитанцією №1 від 16.01.2020 підтверджується факт доставлення податкової накладної №3 від 31.12.2018 до центрального рівня ДПС України - 15.01.2019 о 12:59 год (а.с. 11).

Проте, протягом операційного дня 8-ї до 20-ї години позивачу не було надіслано жодної квитанції про прийняття/реєстрацію або не прийняття/відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 31 грудня 2018 року.

Вказана квитанція направлена платнику о 09:42 год. лише 16.01.2019 із відміткою, що документ не прийнято, з огляду на те, що сума ПДВ в документі перевищує суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкову накладну.

Колегія суддів звертає увагу, що автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач здійснив надсилання податкової накладної до закінчення операційного дня, внаслідок чого відповідачем, за технічної неможливості здійснити автоматизовану перевірку податкової накладної, поданої в операційний день, здійснено їх перевірку в наступний операційний день 16.01.2019 та сформовано квитанцію про неприйняття документу.

Разом із тим, колегія суддів ще раз наголошує, що квитанція про неприйняття документу надійшла до платника лише 16.01.2019, тоді як податкова накладна була доставлена до центрального рівня - 15.01.2019.

Вказані обставини на переконання колегії суддів свідчать про відсутність вини позивача, оскільки ним вжито всіх залежних від нього заходів задля реєстрації вказаної податкової накладної.

Тобто вказані обставини, а саме технічна неможливість контролюючого органу здійснити автоматизовану перевірку податкової накладної та сформувати квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації цієї податкової накладної, поданої позивачем в операційний день 15.01.2019, не є підставою для висновків про порушення позивачем термінів реєстрації податкової накладної.

Більше того, сформована відповідачем квитанція №1 від 16.01.2019 о 09:42 год. з відміткою "документ не прийнято", також є доказом добросовісності дій позивача, як і неможливості за технічних причини здійснити автоматизовану перевірку податкових накладних, поданих позивачем в останній операційний день для їх подання 15.01.2019 та сформувати відповідні квитанції.

З огляду на вказані вище обставини, колегія суддів вважає, що позивачем було вчасно подано на реєстрацію податкову накладну № 3 від 31.12.2018 року та виконано усі вимоги податкового законодавства з метою реєстрації податкової накладної в тому числі, щодо поповнення рахунку системи електронного адміністрування ПДВ, відтак жодних підстав для відмови у реєстрації податкової накладної № 3від 31.12.2018 року у податкового органу не було.

Отже, незважаючи на те, що позивач 16.01.2019 протягом операційного дня не отримав квитанції про прийняття податкової накладної, Товариство вважається таким, що вчинило усі залежні від нього дії з метою своєчасної реєстрації податкової накладної, що виключає передбачені нормами Податкового кодексу України підстави для застосування штрафу.

Аналогічна правова позиція вказана у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 по справі № 806/832/17, від 22.11.2018 по справі № 813/815/18.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, із наданого відповідачем витягу з ІС "Єдине вікно подання електронної звітності" Реєстр ПН (період виписки грудень 2018 року) за період реєстрації з 15.01.2019 по 16.01.2019, податкова накладна №3 від 31.12.2018 зареєстрована 16.01.2019 о 08:00 год. (а.с. 83.).

Тоді, як квитанцію №1 із відміткою, що документ не прийнято отримано позивачем 16.01.2019 о 09:42 год., що вказує на певні суперечності у прийнятих відповідачем рішеннях.

Даючи оцінку доводам апелянта стосовно правомірності дій відповідача щодо неприйняття податкової накладної з підстав недостатності коштів на електронному рахунку платника для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Так, як встановлено з матеріалів справи факт проведення платіжного доручення на суму 95 600,00 грн 15.01.2019 о 12:35 год. підтверджується платіжним дорученням №267 (з відміткою: проведено банком 15.01.2019) (а.с. 7) та випискою з Регіонального відділення АТ "ОТП Банк" в м. Вінниця.

Тобто, станом на 12:59 год. 15.01.2019 позивач мав на рахунку необхідну суму ПДВ - 95 600,00 грн., на яку мав право зареєструвати податкову накладну №3 від 31.12.2018 із сумою ПДВ 53 403,51 грн.

Отже, за відсутності вини позивача у тому, що реєстрація податкової накладної № 3 від 31.12.2018 відбулася не у визначений податковим законодавством строк, застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію згаданої вище податкової накладної є безпідставним.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини, що податкове повідомлення - рішення від 06.05.2019 №0069375005 про застосування штрафу в розмірі 5 340,35 гривень є протиправним і підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки суд дійшов висновку про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення №0069375005 від 06.05.2019, тому Головним управлінням ДПС у Вінницькій області 31.12.2019 протиправно прийнято рішення за №65 про виключення з реєстру платника податку у зв`язку з чим вказане рішення також є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, згідно зі статтею 19-3 Податкового кодексу України (в чинній на час прийняття рішення редакції) державні податкові інспекції: 19-3.1.1. здійснюють сервісне обслуговування платників податків; 19-3.1.2. здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; 19-3.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; 19-3.1.4. виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Відповідно, у випадку визнання протиправним та скасування рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку, саме на відповідача покладається обов`язок поновлення анульованої реєстрації.

Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача поновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегратор 2012" (код ЄДРПОУ - 42407257 ) як платника єдиного податку третьої групи з 01.01.2020.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 31.12.2018 подану на реєстрацію ТОВ "Інтегратор 2012" датою її подання 15.01.2019, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У постанові від 16.09.2015 (справа №21-1465а15) Верховний Суд України вказав, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено, що у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відтак, за умови визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення щодо затримки реєстрації податкової накладної та встановлення факту своєчасного подання на реєстрацію податкової накладної №3 від 31.12.2018, суд правильно встановив обставини у дані справі у зв`язку з чим прийшов до вірного висновку щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 31.12.2018, подану на реєстрацію ТОВ "Інтегратор 2012" датою її подання 15.01.2019.

Щодо доводів апелянта про правомірність винесеного податковим органом податкового повідомлення-рішення від 21.11.2019 за №0155045004 на загальну суму штрафу 1414,98 грн, суд вказує на наступне.

Відповідно до п. 203.1. ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України).

Разом з тим п. 57.1. ст. 57 ПК України, також вказує на те, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Передумовою винесення вказаного податкового повідомлення-рішення була камеральна перевірка щодо порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ "Інтегратор 2012", відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість: за травень 2019 року (дата реєстрації в податковому органі - 19.06.2019 №9130239006); за червень 2019 року (дата реєстрації в податковому органі - 19.07.2019 №9157603171); за липень 2019 року (дата реєстрації в податковому органі - 20.08.2019 №9186681883). За результатами перевірки складено акт №34134/50-04/42407257 від 08.10.2019 (а.с. 38).

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкових декларації:

- податкова декларація за травень 2019 року №9130239006 (граничним терміном сплати є 30.06.2019, тоді як позивачем податковий борг у сумі 5 340,35 грн погашено 25.07.2019 із затримкою в 25 днів).

- податкова декларація за червень 2019 року №9157603171 (граничним терміном сплати є 30.07.2019, тоді як позивачем податковий борг у сумі 5 340,35 грн погашено 23.08.2019 із затримкою в 24 дні).

- податкова декларація за липень 2019 року №9186681883 (граничним терміном сплати є 30.08.2019, тоді як позивачем податковий борг у сумі 3 469,00 грн погашено 26.09.2019 із затримкою в 27 днів).

Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем 20.06.2019 отримано квитанцію №2 про прийняття податкової декларації з податку на додану вартість №9130239006 за травень 2019 року (а.с. 42). Згідно із поданої декларації з податку на додану вартість за №9130239006 сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету становить 56 410,00 грн. Платіжним дорученням за №571 від 27.06.2019 підтверджується сплата ПДВ за травень 2019 року в сумі 56 410,00 грн, дана сума проведена банком 27.06.2019, про що свідчить відповідна відмітка банку на платіжному дорученні (а.с. 43).

22.07.2019 позивачем отримано квитанцію №2 про прийняття податкової декларації з податку на додану вартість №9157603171 за червень 2019 року (а.с. 46). Згідно із поданої декларації з податку на додану вартість за №9157603171 сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету становить 84 278,00 грн. Платіжним дорученням за №595 від 11.07.2019 підтверджується сплата ПДВ за червень 2019 року в сумі 22 600,00 грн, дана сума проведена банком 11.07.2019, про що свідчить відповідна відмітка банку на платіжному дорученні (а.с. 47).

Платіжним дорученням за №623 від 30.07.2019 підтверджується сплата ПДВ за червень 2019 року в сумі 61 678,00 грн, дана сума проведена банком 30.07.2019, про що свідчить відповідна відмітка банку на платіжному дорученні (а.с. 48).

20.08.2019 позивачем отримано квитанцію №2 про прийняття податкової декларації з податку на додану вартість №9186681883 за липень 2019 року (а.с. 51). Згідно із поданої декларації з податку на додану вартість за №9186681883 сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету становить 117 150,00 грн. Платіжним дорученням за №641 від 08.08.2019 підтверджується сплата ПДВ за липень 2019 року в сумі 60 000,00 грн, дана сума проведена банком 08.08.2019, про що свідчить відповідна відмітка банку на платіжному дорученні (а.с. 52).

Платіжним дорученням за №666 від 29.08.2019 підтверджується сплата ПДВ за липень 2019 року в сумі 57 150,00 грн, дана сума проведена банком 29.08.2019, про що свідчить відповідна відмітка банку на платіжному дорученні (а.с. 53).

Таким чином, з огляду на докази які містяться в матеріалах справи, позивачем вчасно задекларовано та сплачено податок на додану вартість.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, відповідачем не доведено порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України, відтак податкове повідомлення рішення від 21.11.2019 за №0155045004 на загальну суму штрафу 1414,98 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Сторчак В. Ю. Курко О. П.