Ухвала

від 29.06.2021 по справі 761/15401/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 29 червня 2021 року апеляційну скаргу генерального директора ТОВ «Маммут Україна» - ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2021 року,

за участі: прокурора представників власника майна директора ТОВ «Маммут Україна» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 ,ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , накладено арешт на майно, а саме:30 932 412, 8 грн. та заборонити відчужувати кошти (в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати), які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «МАММУТ УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42055146), що відкриті в:АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) - № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_3 (українська гривня); АТ «IНГ Банк Україна» (МФО 300539) - № НОМЕР_4 (долар США), № НОМЕР_5 (євро), № НОМЕР_6 (українська гривня), № НОМЕР_7 (українська гривня).

В решті клопотання відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, генеральний директор ТОВ «Маммут Україна» - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строків апеляційного оскарження зазначає, що 12 травня 2021 року слідчим суддею розглянуто клопотання прокурора без виклику представників ТОВ «Маммут Україна», копію ухвали не надіслано, а отримано 14 травня 2021 року Генеральним директором товариства електронним листом від АТ «УкрСиббанк».

Вважає оскаржувану ухвалу незаконно.

Зазначає, що викладені в Акті перевірки висновки оскаржуються ТОВ «Маммут Україна» в Окружному адміністративному суді міста Києва, а отже, сума у розмірі 30 932 412,85 грн. не єузгодженим податковим зобов`язанням в розумінні пп. 56.18. Податкового кодексу України.

На думку апелянта, ні орган досудового розслідування, ні слідчий суддя не мали права приймати процесуальні рішення та вважати встановленими факти виключно на підставі Акту перевірки та ППР та за відсутності будь-яких інших належних та допустимих доказів наявності встановлених фактів порушення посадовими особами ТОВ «Маммут Україна» норм податкового та митного законодавства, або обґрунтованої підозри про наявність таких порушень.

Як зазначає апелянт, грошові кошти у безготівковій формі на банківському рахунку не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти сліди злочинів.

В оскаржуваній ухвалі відсутні дані та докази, які б вказували, що належні ТОВ «Маммут Україна» кошти набуто кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В межах даного кримінального провадження жодній особі не повідомлено про підозру, а органом досудового розслідування не вчинено всіх необхідних процесуальних дій.

Окрім того, слідчим суддею не обґрунтовано, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Маммут Україна», відповідають ознакам, визначеним у пунктах 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України.

Як зазначає апелянт, грошові кошти ТОВ «Маммут Україна» не одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або не є доходами від такого майна - оскільки отримані внаслідок здійснення законної господарської діяльності.

Відтак, слідчим суддею, в порушення вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, не оцінено розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для його власника, а також не досліджено питання щодо неможливості застосування спеціальної конфіскації по відношенню до грошових коштів ТОВ «Маммут Україна» в рамках даного кримінального провадження.

Також, в апеляційній сказі наголошується на тому, що слідчим суддею не дотримано вимог статті 172 КПК України та не викликано у судове засідання представника ТОВ «Маммут Україна», як власника майна, чим позбавлено товариство гарантованого Конституцією України права на захист та недоторканість майна.

Заслухавши доповідь судді, доводи представників ТОВ «Маммут Україна», які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти її задоволення, перевіривши та обговоривши наведені у скарзі доводи, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не пропущено, з огляду на положення абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20 січня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32021100000000075, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «МАММУТ УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42055146), в період 2018-2020 років, перебуваючи у м. Києві, в порушення вимог діючого законодавства (ч. 7 ст. 106, ч. 1 ст. 112 Митного кодексу України, п.190.1 ст.190, п. 206.7 та п. 206.16 ст. 206 Податкового кодексу України) випустили у вільний обіг, шляхом передачі в оренду ТОВ «ВЕСТАС ЮКРЕЙН» (код за ЄДРПОУ 37883532), монтажні самохідні на гусеничному ходу крани (комплектовані), які попередньо ввезено на митну територію України, шляхом проходження митного контролю в режимі «імпорт», із застосування митного режиму «Тимчасове ввезення», в результаті чого ухилилися від сплати податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів в загальному розмірі 24 745 930, 28 грн., що підтверджується актом перевірки №92/20/7.8-19-02/42055146 від 19.10.2020, та є особливо великим розміром.

27 квітня 2021 року прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешт на майно, а саме:30 932 412, 8 грн. та заборону відчужувати кошти (в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати), які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «МАММУТ УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42055146), що відкриті в:АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) - № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_3 (українська гривня); АТ «IНГ Банк Україна» (МФО 300539) - № НОМЕР_4 (долар США), № НОМЕР_5 (євро), № НОМЕР_6 (українська гривня), № НОМЕР_7 (українська гривня).

Окрім того, прокурор просив зобов`язати представників зазначених банків негайно надати групі прокурорів та слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні інформацію про залишок коштів на рахунках у формі довідки, на момент надання до банкам ухвали для виконання накладення арешту на вказані рахунки, та в подальшому інформувати СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві про нові надходження грошових коштів на банківські рахунки.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2021 року клопотання задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти.

В частині зобов`язання банківської установи повідомити співробітників органу досудового розслідування інформацію у письмовому вигляді про залишок коштів, що знаходяться на рахунках на час надання ухвали для виконання у вигляді довідки, - відмовлено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 32021100000000075 про накладення арешту на грошові кошти в сумі 30 932412, 8 грн. які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «МАММУТ УКРАЇНА» (що відкриті в:АТ «УкрСиббанк», слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою забезпечення кримінального провадження та збереження грошових коштів на рахунках, які відповідають ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні майна.

Вказане майно у даному кримінальному провадженні постановою старшого слідчого з ОВС слідчого відділу розслідування особливо важливих кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_9 від 12 квітня 2021 року визнано речовим доказом (а.с. 72-77), відтак є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у діяльність ТОВ «МАММУТ УКРАЇНА» з потребами кримінального провадження.

З огляду на положення ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання автора апеляційної скаргина те, що слідчим суддею безпідставнонакладено арешт на вказане майно, не приймаються до уваги, оскільки арешт на майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведені обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Доводи апелянта про те, що слідчим суддею не дотримано вимоги статті 172 КПК України та не викликано у судове засідання представника ТОВ «Маммут Україна», як власника майна, чим позбавлено товариство гарантованого Конституцією України права на захист та недоторканість майна, - є безпідставними. В матеріалах судового провадження наявний рапорт старшого слідчого з ОВС слідчого відділу розслідування особливо важливих кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_9 , в якому зазначено, що власники майна повідомлені про розгляд клопотання прокурора на 11 год. 00 хв. 12 травня 2021 року, шляхом направлення повістки про виклик на адресу ТОВ «Маммут Україна» (а.с. 84 т. 1).

Посилання апелянта на те, що в даному кримінальному провадженні про підозру не повідомлено жодній особі, не спростовують висновків слідчого судді, зокрема тому, що арешт майна з підстав, передбачених частиною 2статті 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга генерального директора ТОВ «Маммут Україна» - ОСОБА_5 , навіть з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2021 року, якою частково задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , накладено арешт на майно, а саме:30 932 412, 8 грн. та заборонити відчужувати кошти (в частині видаткових операцій, крім обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати), які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «МАММУТ УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 42055146), що відкриті в:АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005) - № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_2 (українська гривня), № НОМЕР_3 (українська гривня); АТ «IНГ Банк Україна» (МФО 300539) - № НОМЕР_4 (долар США), № НОМЕР_5 (євро), № НОМЕР_6 (українська гривня), № НОМЕР_7 (українська гривня), - залишити без змін, а апеляційну скаргу генерального директора ТОВ «Маммут Україна» - ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_10 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 761/15401/21 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_11

Провадження № 11сс/824/3408/2021 Доповідач ОСОБА_10

Категорія ст.170 КПК