Рішення

від 18.09.2007 по справі 451-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

451-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

18.09.2007Справа №2-24/451-2006

За позовом Приватного підприємства (ПП) «Діоніс» (м.Красноперекопськ,мкрн.8,буд.6,кв. 126 )

До відповідача Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) «Кримський содовий завод»  (м. Красноперекопськ, вул..Проектна, 1)

Про стягнення  748594,73 грн.

Суддя Колосова Г.Г.    

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача –  Біда В.А. – представник, довіреність № 1 від 05.12.2005р., Танасогло Д.М., директор

Від відповідача – Дорошенко О.П. – заст.. начальника юридичного відділу, довіреність № 48 від 30.08.2007р., Пономарьов С.А., довіреність у справі

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 748594,73 грн. заборгованості за період з травня по листопад 2002 року на підставі № 21/1709 від 21.12.2001р.

Зменшивши позовні вимоги, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 721851,80 грн. (т. 2, а.с. 2).

Ухвалою від 04.09.2006р. суд провадження у справі зупинив, та призначив судово-економічну експертизу.

Ухвалою від 18.01.2007р. провадження у справі поновлене.

Ухвалою від 05.02.2007р. суд вдруге зупинив провадження у справі та призначив повторну судово-економічну експертизу.

Ухвалою від 20.06.2007р. провадження у справі було поновлене.

Позивач підтримує позовні вимоги, а також пояснив, що він згоден з висновками повторної судово-економічної експертизи.

Відповідач позовні вимоги не визнає за мотивами, які викладені у запереченнях на позов на у судових засіданнях.   

Фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу за клопотанням відповідача.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників сторін, суд –

встановив :

21.12.2001р. між ВАТ «Кримський содовий завод» - Замовник та Колективним підприємством «Діоніс» - Підрядник був укладений договір № 21/1709 на виконання робіт  по технічному обслуговуванню обладнання та споруд ВАТ «Кримський содовий завод» (т. 1, а.с. 11).

Згідно зі статутом ПП «Діоніс» воно є правонаступником ліквідованого Колективного підприємства «Діоніс».

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався виконати роботи по технічному обслуговуванню обладнання та споруд, які належать відповідачу.

Згідно з п. 6.1 договору Замовник, за узгодженням з Підрядником, здійснює оплату за виконані роботи наступними засобами:

-          шляхом передання по акту простих векселів підприємств, які мають дебіторську заборгованість перед Замовником;

-          простим векселем Замовника;

-          перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 748594,73 грн. на підставі актів виконаних робіт, оскільки надані відповідачу послуги за договором № 21/1709 від 21.12.2001р. були оплачені частково.

В процесу розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 721851,80 грн. (т. 2, а.с. 2).

Господарським судом у справі була призначена судово-економічна експертиза.

Згідно з висновком № 62 від 18.12.2006р. за даними бухгалтерського обліку ВАТ «Кримський содовий завод» станом на 01.12.2002р. заборгованість ВАТ «Кримський содовий завод» перед ПП «Діоніс» відсутня, переплата складає 45999,32 грн. (т. 2, а.с. 61-70).

Крім того, у цьому висновку вказано, що так як позивач не виконав клопотання експерта про надання додаткових документів, тому експерт не мав можливості встановити, яким чином знайшла відображення у бухгалтерському обліку підприємства вказана господарська операція.

З урахуванням того, що первісна експертиза була проведена без документів позивача, господарський суд ухвалою від 05.02.2007р. призначив повторну судово-економічну експертизу.

Вказана ухвала оскаржена сторонами не була.

Відповідно до висновку № 1 від 12.06.2007р. згідно з наданими первісними документами, сума заборгованості ВАТ «Кримський содовий завод» перед ПП «Діоніс» складає 542281,30 грн. та утворилась у період з вересня 2001 року по 2003 рік, за умовами, що між ВАТ «Кримський содовий завод» та ПП «Діоніс» на 01.09.2009р. була відсутня будь-яка заборгованість (т. 2, а.с. 88-99).

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що заборгованість у нього перед позивачем відсутня, що підтверджено також висновком судово-економічної експертизи № 62 від 18.12.2006р.

До того ж, відповідач вважає, що висновок судово-економічної експертизи № 1 від 12.06.2007р. не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема вимогам оформлення результатів проведення експертизи, та при проведення експертизи експертом були досліджені договори, які не мають відношення до предмету спору.

Доводи відповідача суд до уваги не приймає.

Як вбачається з висновку судово-економічної експертизи № 62 від 18.12.2006р., він зроблений без врахування бухгалтерських документів позивача, тобто лише за даними відповідача.

Тому суд не приймає вказаний висновок у якості доказів у справі, що з`явилося причиной призначення судом повторної експертизи.

Питання, які були поставлені судом перед експертом при призначенні первісної та повторної експертизи, співпадають.

У задоволенні клопотання відповідача, яке було заявлене у судовому засіданні 18.09.2007р., про виклик до судового засідання експертів Дубиніну І.В. та Ставило А.А. для надання пояснень, оскільки  висновки експертиз мають багато розбіжностей, суд відмовив з тих самих причин.

Тобто тому, що не можуть бути порівняні експертний висновок, який зроблений лише за документами відповідача, та експертний висновок, який зроблений за документами як позивача, так і відповідача.

Також у судовому засіданні 18.09.2007р. відповідач пояснив, що висновок судово-економічної експертизи № 1 від 12.06.2007р. взагалі стосується договору № 21/1709 від 21.12.2002р., тоді як позивач у позовній заяві посилається на договір № 21/1709 від 21.12.2001р.

Вказані доводи також не можуть бути прийняті.

При друкуванні ухвали від 04.09.2006р. та від 05.02.2007р. про зупинення провадження у справі та призначенні первісної та повторної експертиз господарським судом була допущена описка у даті договору, а саме: замість договору № 21/1709 від 21.12.2001р. було надруковано 21.12.2002р.

Вказані описки виправлені ухвалою господарського суду від 18.09.2007р.

Тому у висновку судово-економічної експертизи № 1 від 12.06.2007р. вказаний договір № 21/1709 від 21.12.2002р.

Однак для проведення експертизи судом до експертного закладу була надіслана контрольна справа з копією договору № 21/1709 від 21.12.2001р., який є в матеріалах справи.

До того ж, у висновку судово-економічної експертизи № 62 від 18.12.2006р., висновки якої приймає відповідач, також вказаний договір № 21/1709 від 21.12.2002р. з вищезазначених причин.

Крім того, відповідач у відзивах на позов посилається на пропуск позивачем строку позовної давності на момент пред'явлення позову, оскільки в обґрунтування своїх вимог він надав акти за період з травня 2002р. по жовтень 2002р.. тоді як позовна заява подана 16.11.2005р.

Вказані доводи судом також до уваги не приймаються.

Як вбачається з договору, у які строки відповідач повинен був оплатити виконані роботи, договором не встановлено.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що строки розрахунків між сторонами не узгоджені.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що  звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем відповідачу будь-яких претензій чи вимог про сплату заборгованості.

Тому суд вважає, що пред'явлення позовної заяви до відповідача є пред'явленням вимоги щодо сплати заборгованості.

У судовому засіданні 23.07.2007р. позивач надав відзив на судово-бухгалтерську експертизу в рамках позову про стягнення з ВАТ «Кримський содовий завод» заборгованості у розмірі 748594,73 грн., згідно з яким він підтримує висновки, які викладені  у висновку судово-економічної експертизи № 1 від 12.06.2007р. (т. 2., а.с. 113).

З урахуванням викладеного, уточнені вимоги позивача про стягнення 721851,80 грн. заборгованості з ВАТ «Кримський содовий завод» підлягають задоволенню частково у розмірі 542281,30 грн. з урахуванням висновку судово-економічної експертизи № 1 від 12.06.2007р.

У частині стягнення 179570,50 грн. заборгованості у позові відмовлено.

Оскільки, уточнивши позовні вимоги позивач фактично відмовився від стягнення 26742,93 грн., провадження у цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні позивач надав докази оплати ним вартості повторної судово-економічної експертизи (висновок № 1 від 12.06.2007р.) 3000 грн. – квитанцію до прибуткового касового ордеру

Вартість проведення повторної експертизи підлягає стягненню з ВАТ «Кримський содовий завод» пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2173,20 грн.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст.49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошені вступна і резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності зі ст.84 ГПК України і підписане 24.09.2007р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, п. 4 ст. 80, 82-84 ГПК  України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з  ВАТ «Кримський содовий завод» (м. Красноперекопськ, вул.Проектна, 1,ЄДРПОУ 05444546, р\р 26004301360061 в Красноперекопському  відділенні ПІБ, МФО 324418) на користь Приватного підприємства «Діоніс» (фактична адреса: м. Красноперекопськ, мкрн.8, буд.6,кв. 126, ЄДРПОУ 19193993, р\р 26006030047401 в АБ ОКБ  м. Сімферополь, МФО 324485)   542281,30  грн. заборгованості, 2173,20 грн. витрат за проведення експертизи, 5422,81 грн. держмита, 85,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У частині стягнення 26742,93 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

В іншій частині у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.