Ухвала

від 13.07.2021 по справі 443/1460/19

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/1460/19

Провадження №2/443/493/21

УХВАЛА

іменем України

13 липня 2021 рокуЖидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді Сливки С.І.,

за участю секретаря Кушнір М.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м.Жидачів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жидачівської міської ради Львівської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулась до суду із позовом до Зарічанської сільської ради Жидачівського району Львівської області про визнання права земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Ухвалою підготовчого засідання від 02.06.2021 року до участі у справі залучено правонаступника відповідача - Жидачівську міську раду Львівської області.

В підготовчому судовому засіданні позивач повідомила, що у неї наявний оригінал правовстановлюючого документу - сертифікату на право на земельну частку (пай).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Вивчивши матеріали позовної заяви, оцінивши наведені позивачем підстави звернення до Жидачівського районного суду Львівської області з даною позовною заявою, суд дійшов наступних висновків.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України ).

Відповідно до частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства віднесено неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України , учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За приписами п.3 ч.2 ст.44 ЦПК України , залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Як видно із позовної заяви, як на підставу звернення до суду із зазначеною позовною заявою, позивач вказує на відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із не наданням оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно - земельну частку (пай), який є втраченим.

Згідно із вимогами ст.ст. 1268 , 1269 , 1270 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку не заявив про відмову від спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право протягом шестимісячного строку подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Положеннями глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року №296/5 передбачено, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття.

Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.

Для прийняття спадщини чи відмови від прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України , - не раніше зазначених у цих статтях строків.

Пунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року №296/5 , видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкодавця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. З урахуванням положень статей 1296-1298 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Однак, як встановлено в підготовчому судовому засіданні, у позивача наявний оригінал правовстановлюючого документу - сертифікату про право на земельну частку (пай), який позивач пред`явила для огляду судом, тобто такий не є втраченим, однак не пред`являвся нотаріусу, що вбачається із листа приватного нотаріуса Посацької А.О.

Наведене свідчить про очевидно штучний характер спору .

Згідно з ч.3 ст.44 ЦПК України , якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ч.4 ст.44 ЦПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, звернення до суду із даним позовом суд розцінює як зловживання позивачем процесуальними правами, що є перешкодою для виконання завдань цивільного судочинства, передбачених ч.1 ст.2 ЦПК України , а тому даний позов слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.44, 258-260 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Справу за позовом ОСОБА_1 до Жидачівської міської ради Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Жидачівський районнйи суд Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені удень його проголошення або складення ,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуючий суддя С.І. Сливка