Рішення

від 12.06.2007 по справі 4176-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4176-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

12.06.2007Справа №2-15/4176-2007

За позовом Сімферопольського виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, код ЄДРПОУ 20671506)

До відповідача   Міської стоматологічної поліклініки (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 66, код ЄДРПОУ 20672078)

Про стягнення 110363,39 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача –  Міркін А.Л., довіреність № 53 від 22.11.2006 р., у справі

Від відповідача – Гафарова Е.Ш., довіреність № 188 від 30.08.2005 р., у справі

         Обставини справи: Сімферопольське виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства звернулось до господарського суду АР Крим з позовом  до  Міської стоматологічної поліклініки  про стягнення 110363,39 грн. за договором № 468 від 03.03.2003 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків в комунальну каналізацію, з яких: 98868,96 грн. – основний борг, 3159,51 грн. – пені, 1564,01 грн. – 3 % річних, 6770,91 грн. – інфляційних витрат.

Позивач позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що відповідно договору № 468 від 03.03.2003 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків в комунальну каналізацію надавав відповідачу послуги на відпуск води із комунального водопроводу і приймання стоків в комунальну каналізацію, однак відповідач обов'язки за договором щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги виконував неналежним чином, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 98868,96 грн. та нарахування штрафних санкцій, що стало причиною для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Проти позовних вимог представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов, посилаючись на те, що заборгованість у розмірі 98868,96 грн. є різницею між “Старими” та “новими” тарифами за 2005-2006 р.р., тобто вказана заборгованість виникла не з вини відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяв про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої відмовився від частини позовних вимог щодо стягнення з відповідача  3159,51 грн. – пені, 1564,01 грн. – 3 % річних, 6770,91 грн. – інфляційних витрат, та просить стягнути лише суму основного боргу у розмірі 98868,96 грн.

Судом вказана заява приймається до розгляду.

Окрім  того, відповідно вказаної заяви позивач просить стягнути суму основного боргу у розмірі 98868,96 грн. станом на 01.02.2007 р.

Представник відповідача у судовому засіданні надав платіжні документи у підтвердження того, що заборгованість у розмірі 6935,94 грн. була погашена у січні 2007 р.

Представник позивача

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши  пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2003 року між Сімферопольським виробничим підприємством водопроводно-каналізаційного господарства (Водоканал)(позивач) Міською стоматологічною поліклінікою  (Абонент)(відповідач) укладено|ув'язнений| договір № 468 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків в комунальну каналізацію.(а.с. 7-9).

Відповідно до пункту 1 вказаного договору Водоканал приймає на себе зобов'язання постачати питну|відпуск| воду з|із| комунального водопроводу Абоненту та надавати послуги по водовідведенню.

Абонент відповідно до пункту 3 Договору зобов'язався сплачувати за надані Водоканалом послуги.

Позивач обов'язки за договором виконував у повному обсязі, що підтверджується підписаними обома сторонами рахунками  № 468 (а. с. 10-14).

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Договору Абонент повинен щомісячно до 10 числа місяця проводити попередню оплату в розмірі 50% суми за спожиту воду в попередньому місяці, а остаточний розрахунок за надані послуги з водопостачання та водовідведення проводити до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Однак відповідач свої обов'язки за договором виконував неналежним чином, що призвело до утворення у нього кредиторської заборгованості перед позивачем за надані послуги, у розмірі  98868,96 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядкую.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем у січні 2007 р. була частково оплачена заборгованість у розмірі 6935,94 грн., про що свідчать додані до матеріалів справи : платіжне доручення № 33 від 25.01.2007 р. на суму 1658, 43 грн. (а.с. 60), платіжне доручення № 38 від 30.01.2007 р. на суму 24,51 грн. (а.с. 59), платіжне доручення № 7 від 22.01.2007 р. на суму 5253,00 грн. (а.с. 61)

Таким чином, оскільки відповідачем вказана сума заборгованості  була погашена до звернення позивача з позовом до суду (06.03.2007 р.), суд вважає за необхідне  відмовити Сімферопольському виробничому підприємству водопроводно-каналізаційного господарства у позові в частині стягнення з Міської стоматологічної поліклініки заборгованості у розмірі 6935,94 грн.

Відповідач  відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів оплати решти заборгованості за договором.

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на той факт, що вказана сума заборгованості утворилася не з його вини.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Так, судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства  зобов'язання за договором по оплаті за отримані послуги за водокористування і водовідведення по виставленим рахункам не виконував належним чином, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість (сума основного боргу) у сумі 91933,02 грн. станом на 01.02.2007 р., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяв про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої відмовився від частини позовних вимог щодо стягнення з відповідача  3159,51 грн. – пені, 1564,01 грн. – 3 % річних, 6770,91 грн. – інфляційних витрат.

Суд вважає за можливе задовольнити вказане клопотання оскільки згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом встановлено, що відмова позивача від позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, через що клопотання Сімферопольського виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини 1  статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з Міської стоматологічної поліклініки 3159,51 грн. – пені, 1564,01 грн. – 3 % річних, 6770,91 грн. – інфляційних витрат підлягає припиненню на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті  85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповаідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 14.06.2007 р.

          З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пункт 4 статті 80, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Міської стоматологічної поліклініки (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 66, код ЄДРПОУ 20672078, п/р 2542071109008 в КРФ АКБ УСБ, м. Сімферополь, МФО 324010) на користь Сімферопольського виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, код ЄДРПОУ 20671506, п/р 26009011031400 в АКІБ “УкрСиббанк” МФО 351005) 91933,02 грн. основного боргу,  919,33 грн. державного мита та 98,29 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення з Міської стоматологічної поліклініки (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 66, код ЄДРПОУ 20672078) 6935,94 грн. основного боргу у позові відмовити

4.          В  частині стягнення з Міської стоматологічної поліклініки (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 66, код ЄДРПОУ 20672078) 3159,51 грн. – пені, 1564,01 грн. – 3 % річних, 6770,91 грн. – інфляційних витрат. з провадження у справі припинити.

5.          Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування|  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.