Ухвала

від 19.05.2021 по справі 761/14289/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14289/21

Провадження № 1-кс/761/8786/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18.

Клопотання мотивовано тим, що заявник є спадкоємцем за заповітом на спадкове майно, що залишилося після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . До складу спадкового майна належить й земельна ділянка площею 1,8500 га, кадастровий номер: 3220485800:01:001:0002, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

При оформленні спадщини, 20.02.2020 державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори Київської області заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку у зв`язку з тим, що ухвалою Шевченківського районного суду м Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18 в рамках кримінального провадження № 42018111200000194 накладено арешт на майно, серед іншого і на земельну ділянку, площею 1,8500 га, кадастровий номер: 3220485800:01:001:0002, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Як зазначено в клопотанні, арешт підлягає скасуванню, оскільки постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 від 10.03.2021 кримінальне провадження № 42018111200000194 від 19.03.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення та закінчення строку досудового розслідування.

У судовому засіданні ОСОБА_6 клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор, за клопотанням якого накладався арешт, чи інша уповноважена особа органу досудового розслідування, у судове засідання не з`явилися, про розгляд клопотання повідомлялися належним чином, на адресу слідчого судді від прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 надійшла заява, у якій останній зазначив, що постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 від 10.03.2021 кримінальне провадження № 42018111200000194 від 19.03.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення та закінчення строку досудового розслідування, а також просив здійснювати розгляд клопотання про скасування арешту майна без участі прокурорів Київської обласної ради.

Слідчий суддя, заслухавши доводи заявника, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СУ ГУ НП в Київській області знаходилось кримінальне провадження № 42018111200000194 від 19.03.2018 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18 в рамках кримінального провадження № 42018111200000194 накладено арешт на майно ОСОБА_4 , матері заявника, спадкоємцем якої він є, а саме: земельну ділянку, площею 1,8500 га, кадастровий номер: 3220485800:01:001:0002, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали від 20.03.2018 про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.

Як встановлено в судовому засіданні та фактично підтверджено прокурором Київської обласної прокуратури, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018111200000194, відпала потреба у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешту майна, оскільки постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 від 10.03.2021 кримінальне провадження № 42018111200000194 від 19.03.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення та закінчення строку досудового розслідування.

Таким чином, аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, належного ОСОБА_4 , матері заявника, спадкоємцем якої він є, накладеного відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2018.

З огляду на зазначене, слідчий суддя дійшла висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання у правомірне володіння ОСОБА_3 належним йому майном.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним ("Іатрідіс проти Греції", заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот протии Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші протии Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Приймаючи до уваги наведене, слідчий суддя вважає, що існує правова підстава для скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 на земельну ділянку, площею 1,8500 га, кадастровий номер: 3220485800:01:001:0002, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2018 у справі № 761/9877/18 (провадження № 1-кс/761/6830/2018) на земельну ділянку, площею 1,8500 га, кадастровий номер: 3220485800:01:001:0002, яка розташована на території Розаліївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя : ОСОБА_1