Рішення

від 19.06.2007 по справі 4709-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4709-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

19.06.2007Справа №2-7/4709-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Реал естейт» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ідентифікаційний код 31447025)

До відповідача – Приватного підприємства «Лідер-Крим» (95047, м. Сімферополь, вул. Обська, 1, кв. 60, ідентифікаційний код 32684234)

Про стягнення 17000,00 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Кулагін Е. В., предст., дов. від 15.06.2007 р.

Від відповідача –  не з'явився.

         Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Реал естейт» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Приватного підприємства «Лідер-Крим» про стягнення 17000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №11/4 від 11.04.2006 р. на підставі рахунку №78 від 11.04.2006 р. позивачем платіжним дорученням №2080 від 12.04.2006 р. була перерахована ПП «Лідер-Крим» сума грошових коштів у розмірі 17000,00 грн. Проте, відповідачем, в порушення умов договору, до часу подачі позову до суду не була здійснена поставка товару (лебідки ліфтової), через що позивач просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку суму вартості сплаченого, але не поставленого товару.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

11.04.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Реал естейт» (Покупець) та Приватним підприємством «Лідер-Крим» (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу №11/4, п. 1.1 якого передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю лебідку ліфтову згідно рахунку №78 від 11.04.2006 р. у технічно справному стані, що належить Продавцю на праві власності.

Відповідно до п. 1.3 Договору право власності на майно, вказане в п. 1.1 цього договору переходить до Покупця з моменту фактичної передачі майна згідно з п. 3.1 цього договору.

Розрахунки за придбаний об'єкт здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого поточного рахунку на рахунок Продавця в розмірі 100% передоплати в сумі 17000,00 грн.

П. 3.1 Договору передбачено, що передача майна та приймання його Покупцем здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі відповідно до п. 6.1 цього договору.

Згідно з п. 6.1 Договору Продавець зобов'язаний передати об'єкт Покупцеві за актом приймання-передачі, вказаному в п. 3.1 цього договору, протягом 30 днів з моменту оплати Покупцем суми, вказаної в п. 2.1 цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору позивачем була здійснена передоплата за товар в розмірі 17000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2080 від 12.04.2006 р., яке містить відмітку банку про проведення переказу. Проте, до часу подачі позову до суду поставка оплаченого позивачем товару Приватним підприємством «Лідер-Крим» здійснена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, листом №189 від 18.07.2006 р. позивач звернувся до ПП «Лідер-Крим» з вимогою щодо повернення грошових коштів у розмірі 17000,00 грн., у зв'язку з відмовою відповідача від здійснення поставки товару. Вказаний лист був отриманий відповідачем 24.07.2006 р., про що свідчить підпис уповноваженого представника ПП «Лідер-Крим» в поштовому повідомленні. Проте, грошові кошти у розмірі 17000,00 грн. відповідачем в добровільному порядку повернуті не були.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне   набуття   або  збереження  майна  було  результатом поведінки набувача майна,  потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком події. Частиною третьою вказаної статті встановлено, що положення цієї глави застосовуються також, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідач  не надав суду доказів Товариству з обмеженою відповідальністю фірми «Реал естейт» товару позивачу (лебідки ліфтової) або повернення позивачу вартості непоставленого товару, у той час як ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №11/4 від 11.04.2006 р, а тому вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємства «Лідер-Крим» грошових коштів у розмірі 17000,00 грн. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, що відбулося 19.06.2007 р., були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 26.06.2007 р.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85  ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Лідер-Крим» (95047, м. Сімферополь, вул. Обська, 1, кв. 60, ідентифікаційний код 32684234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Реал естейт» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, ідентифікаційний код 31447025) суму грошових коштів у розмірі 17000,00 грн., 170,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.