справа №619/1744/21
провадження №2/619/848/21
Заочне рішення
іменем України
08 липня 2021 року
м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Носачової І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 619/1744/21,
найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:
позивачі: Прокурор в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, Державного агенства лісових ресурсів України, Державного підприємства Харківська лісова науково-дослідна станція ,
відповідачі: Солоницівська селищна рада, ОСОБА_1 ,
вимоги позивача: про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити певні дії.
Виклад позиції позивача.
Прокурор в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства Харківська лісова науково-дослідна станція звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області XXXV сесії V скликання №9 від 30.09.2008, визнати недійсними та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №464710, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області №010969300265 на ім`я ОСОБА_1 , зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку з кадастровим номером: 6322057600:00:002:0329, яка розташована за межами населеного пункту смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області, у відання держави та в постійне користування ДП Харківська лісова науково-дослідна станція . У обґрунтування позову зазначено, що Дергачівською місцевою прокуратурою 15.03.2017 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221280000016 та розпочато досудове розслідування за фактом незаконного виділення у приватну власність земельних ділянок лісогосподарського призначення на території Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у ході якого встановлено, що рішенням Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області ХХХV сесії V скликання №9 від 30.09.2008, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,1500 га по АДРЕСА_1 . У подальшому, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №464710, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №010969300265 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку з кадастровим номером 6322057600:00:002:0329. Разом з цим, указане вище рішення прийнято в порушення вимог ст.ст. 20, 116, 118, 122, 149 Земельного кодексу України (далі - ЗК), ст. 5 Лісового кодексу України, так як порушено порядок встановлення та зміни цільового призначення земель. Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 ЛК України полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. При вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України. Спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення, що підтверджується ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 20.12.2019 у справі №619/4697/19 (провадження №1-кп/619/486/19) за обвинуваченням ОСОБА_2 . Ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої її постановлено лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Крім цього, вказана земельна ділянка знаходиться на території земель держлісгоспу в межах кварталу Дергачівського лісництва, згідно планово-картографічних матеріалів базового лісовпорядкування, та будь-якої згоди ДП Харківська лісова науково-дослідна станція не надавала. Ураховуючи, що спірна земельна ділянка вибули з володіння держави всупереч вимогам законодавства, волі власника та постійного користувача ділянки, тому незаконного відчужене майно підлягає поверненню його власнику. Отже, оскільки рішення Солоницівської селищної ради XXXV сесії V скликання №9 від 30.09.2008 про передачу земельної ділянки у власність, яке слугувало і підставою для подальшого оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №464710, є незаконним, то відповідний державний акт на право власності не відповідає закону та порушує права власника, тому його необхідно визнати недійсним.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідача.
Згідно ухвали судді від 08.04.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.05.2021.
Ухвалою суду від 11.05.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 10.06.2021, яке відкладено на 08.07.2021, у зв`язку з неможливістю здійснення поштових відправлень.
Прокурор позов підтримує у повному обсязі.
Представники позивачів у судове засідання не з`явилися, у наданих заявах просять справу розглядати без їх участі, позовні вимоги підтримують.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованою адресою.
Представник Солоницівської селищної ради у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином засобами електронної пошти, про що свідчить підпис відповідальної особи.
Ухвалою суду від 08.07.2021 постановлено ухвалити заочне рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Рішенням Солоницівської сселищної ради ХХХV сесії V скликання №9 від 30.09.2008 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1500 га в по АДРЕСА_1 , без зміни цільового призначення та цільового використання.
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №464710, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010969300265, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1500 га (кадастровий номер 6322057600:00:002:0329).
У ході розгляду Дергачівським районним судом Харківської області кримінальної справи № 619/4697/19 за обвинуваченням ОСОБА_2 , який займав посаду начальника відділу земельних ресурсів Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6322057600:00:002:0329, розташована за межами населеного пункту сел. Солоницівка Дергачівського району Харківської області, яка знаходиться в постійному користуванні ДП Харківська лісова науково-дослідна станція Українського ордена Знак пошани науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г.В. Висоцького та має статус земельної ділянки лісогосподарського призначення безоплатно вибула з державної власності. Ухвала набрала законної сили 28.12.2019.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6322057600:00:002:0329 відсутні.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб`єктами господарської діяльності виключно відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Набуття права на землю громадянами України здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або у їх користування.
Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після державної реєстрації цього права і посвідчується державним актом. Рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки та заповнення державного акту на право приватної власності на землю здійснюють органи місцевого самоврядування або органи виконавчої влади в залежності від місця розташування земельної ділянки.
Згідно зі статтею 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень.
Положеннями статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подаються на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Місцеві органи самоврядування виступають у відповідності зі статтею 83 ЗК України суб`єктами права комунальної власності в межах населеного пункту.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, указаними положеннями визначено правові підстави набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Такими підставами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право власності має абсолютний характер та є непорушним.
Забезпечуючи усім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
Рівність умов захисту прав власності на землю випливає з норм ст.ст. 21, 55 Конституції України та ст. 152 ЗК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Згідно зі ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до п.12 Розділу Х Перехідних положень ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Верховний Суд України у постанові №6-93цс13 від 23 жовтня 2013 року зазначив, що державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акту безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України.
Так як рішення Солоницівської селищної ради ХХХV сесії V скликання №9 від 30.09.2008 про передачу у приватну власність ОСОБА_1 зазначеної вище земельної ділянки прийнято з порушенням вимог Положення про Дергачівський районний відділ земельних ресурсів, ст.ст. 12, 17, 20, 118, 122, 149, 151, 207, 208 Земельного кодексу України, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, тому є незаконним та підлягає скасуванню, а з урахуванням правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду України №6-93цс13 від 23 жовтня 2013 року, суд визнає недійсним та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №464710.
Щодо вимоги про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку суд зазначає таке.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав передбачено відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18), у спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, стаття 50 Конституції України).
Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт а частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України). Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, без належного дозволу уповноваженого на те органу може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.
Тобто, загальний інтерес у контролі за використанням земельної ділянки за цільовим призначенням для гарантування безпечності довкілля та непогіршення екологічної ситуації переважає приватний інтерес у збереженні земельної ділянки у власності.
Крім цього, у постанові Верховного Суду від 03.09.2020 у справі №911/3449/17 зазначено, що зайняття спірної земельної ділянки з порушенням положень ЗК України та ЛК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов 'язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки. Власник земельної ділянки лісогосподарського призначення може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду Харківською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 6810,00 грн, які підлягають стягненню на користь позивача з відповідачів.
Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Прокурора в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, Державного агенства лісових ресурсів України, Державного підприємства Харківська лісова науково-дослідна станція до Солоницівської селищної ради, ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати рішення Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області XXXV сесії V скликання №9 від 30.09.2008, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1500 га в по АДРЕСА_1 .
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №464710, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі Управління Держкомзему у Дергачівському районі Харківської області №010969300265 на ім`я ОСОБА_1 .
Зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером: 6322057600:00:002:0329, яка розташована за межами населеного пункту смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області, у відання держави та в постійне користування ДП Харківська лісова науково-дослідна станція .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3405,00 грн (три тисячі чотириста п`ять гривень).
Стягнути з Солоницівської селищної ради на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3405,00 грн (три тисячі чотириста п`ять гривень).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Повне найменування (ім`я) сторін:
Позивачі: в .о. керівника Дергачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, місцезнаходження: 61200, м. Харків, вул. Сумська, 64, Державного агентства лісових ресурсів України, місцезнаходження: 01601 м. Київ вул. Ш. Руставелі, 9-а, ДП Харківська лісова науково-дослідна станція , місцезнаходження: 62340, Харківська область, Харківський район, с. Черкаська Лозова;
відповідачі:
-Солоницівська селищна рада, місцезнаходження: 62370, Харківська область,
Харківський район, смт Солоницівка, вул. Визволителів, 6;
- ОСОБА_1 , місце проживання:
АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 14.07.2021.
Суддя І. М. Нечипоренко
Суд | Дергачівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2021 |
Оприлюднено | 14.07.2021 |
Номер документу | 98295015 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дергачівський районний суд Харківської області
Нечипоренко І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні