Постанова

від 14.07.2021 по справі 201/12324/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5788/21 Справа № 201/12324/20 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , третя особа - акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк , про визнання інформації недостовірною і зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (далі - Первинна ПОС АТ КБ "ПриватБанк"), третя особа - акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), про визнання інформації недостовірною і зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що 19 жовтня 2020 року відповідачем Первинною ПОС АТ КБ Приватбанк через чат-бот в Telegram під назвою ПрофПриват (@ProfPrivatBot), аудиторією якого є 2 216 осіб, поширив документ під назвою Маніфест профспілкової організації співробітників АТ КБ Приватбанк , який містить недостовірну інформацію щодо нього, яка з логіко-граматичного аналізу синтаксичної структури має негативний характер, оскільки висвітлює його в якості особи, яка скоїла протиправні карні діяння, вказані висловлювання використанні у стверджувальній формі, зокрема, у формі фактичних даних, результатом яких є дискредитація його в очах оточуючих та формує у них відповідну негативну оцінку про його моральні, ділові та професійні якості. Відповідний Маніфест також було надіслано на адресу Кабінету Міністрів України.

У зв`язку з чим просив суд першої інстанції визнати недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права інформацію, поширену 19 жовтня 2020 року Первинною ПОС АТ КБ "ПриватБанк" через чат-бот в Telegram під назвою ПрофПриват (@ProfPrivatBot) в документі із заголовком "Маніфест профспілкової організації співробітників АТ КБ "ПриватБанк" наступного змісту:

(Абз.9) Але керівництво банку обізнано ігнорує вказані вище пропозиції позичальників, оскільки вони вигідні банку, державі та суспільству, але не вигідні йому - цьому керівництву. Тому воно прийняло інше рішення, вочевидь корупційне: продати борги позичальників на так званих голландських аукціонах з пониженням ціни, в яких не можуть брати участь самі боржники.

(Абз.10) При цьому ті, хто, злою волею долі, керує наразі ПриватБанком , не приховують, що в результаті їх мудрої лінії банк отримає, щонайменше, в 60 разів менше грошей, ніж йому пропонують позичальники. Вони самі, разом з колекторами, з якими, безумовно, перебувають у злочинній змові, отримають значно більше.

(Абз.11) Іншими словами, йдеться про намір верхівки ПриватБанку , що складається, до речі, переважно з іноземців, незалежних від держави Україна та її законів, вкрасти величезні гроші і в державного ПриватБанку , та в 700 тисяч сімей, тобто, приблизно двох мільйонів громадян України.

(Абз.12) Саме через цю обставину вказане вище рішення було прийняте потай від 25-тисячного трудового колективу ПриватБанку , який теж планується ошукати, оскільки його трудовий дохід безпосередньо залежить від сукупного госпрозрахункового доходу банку.

(Абз.13) При цьому ініціатори продажу дебіторської заборгованості ПриватБанку так званим колекторам , тобто, фактично рейдерам, прекрасно розуміють, що покупці боргів будуть конвертувати свої права в гроші злочинним шляхом - іншого просто не дано, оскільки ПриватБанк вже використав в цих правовідносинах усі можливі законні засоби для стягнення боргу.

(Абз.14) Таким чином, вони розуміють, що готують вчинення правочину, який направлений на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, який є нікчемним згідно ст.228 ЦК України, але цих людей це не зупиняє. Пояснення цьому є тільки одне - вочевидь корупційні наміри та цинічна зневага до держави Україна та до народу нашої країни.

(Абз.15) Вказана вище акція готувалася заздалегідь, та не тільки посадовцями ПриватБанку , але й їх спільниками в Кабінеті Міністрів та Національному банку України, їй передували Постанова КМУ Про затвердження критеріїв та умов визначення банками, в яких державі належить 75 і більше відсотків статутного капіталу, заходів з управління проблемними активами від 15 квітня 2020 року №281, та Постанова Правління НБУ №49 від 13 квітня 2020 Про затвердження Положення про визначення критеріїв для списання знецінених фінансових активів банків України за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки .

(Абз.16) Ці документи, які вийшли майже одночасно, передбачають для банка можливість продавати борги, строк виконання зобов`язань за якими ще не закінчився (Постанова Правління НБУ №49), та забороняють боржникам приймати участь в аукціонах з продажу вказаних вище боргів, тобто викупати у банків власні борги (Постанова КМУ №9281).

(Абз.17) Ці нормативні акти є вочевидь незаконними.

(Абз.18) Так, Постанова КМУ № 281 суперечить статті 24 Конституції, згідно якій громадяни мають рівні конституційні права та є рівними перед законом, не може бути обмежень або привілеїв за ознаками майнового стану або іншими ознаками, а також статті 27 Цивільного кодексу України, згідно якої правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов`язки, є нікчемними, а правовий акт органу державної влади, органу влади не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов`язки.

(Абз.19) Що ж до Постанови НБУ №49, то вона суперечить Міжнародним стандартам фінансової звітності - прийнятим Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документам, якими визначено порядок складання фінансової звітності. Згідно ст.12-1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ці стандарти є невід`ємною частиною цього закону.

(Абз.20) Вони передбачають, що списання фінансового активу можливе лише у разі спливу строку дії договірних прав на грошові потоки від активу, тобто після закінчення строку виконання зобов`язання за кредитним договором, в той час, як Постановою НБУ №49 передбачено прямо зворотне.

(Абз.21) Правління та Наглядова рада ПриватБанку , в змові з окремими службовцями Національного банку України, вже давно стали на шлях вчинення злочинів проти держави та народу України, та єдиний, хто веде з ними наразі непримиренну боротьбу законними засобами - наша Профспілка, яка наразі нараховує більше однієї тисячі членів.

(Абз.22) Окрім ініційованих нею шістдесяти (поки що) цивільних судових спорів про оскарження незаконних дій посадовців ПриватБанку та державних органів, що дозволяють їм чинити безлад, окрім десятків вимог про звільнення їх з роботи за численні брутальні порушення трудового та профспілкового законодавства ми робимо все для притягнення вказаних вище осіб до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, які вони вчиняють проти держави та кожного з нас.

(Абз.23) Достатньо вказати, що за нашими заявами СБУ відкрило та розслідує (у всякому разі, робить такий вигляд) кримінальне провадження №42019040000000509 від 29 липня 2019 року - за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.114 КК України (шпигунство). Його предметом є той факт, що Голова Правління АТ КБ ПриватБанк громадянин Чехії ОСОБА_1 з січня 2018 до цього часу збирає відомості, що містять державну таємницю України, не маючи, як іноземець, законного, допуску до неї.

(Абз.24) Для цього він затвердив внутрішній нормативний акту банку, обов`язковий для виконання усіма його співробітниками: Положення про Службу безпеки Головного офісу АТ КБ ПриватБанк . Згідно цього Положення генеральною метою та основним завданням підрозділу Служба безпеки банку є ознайомлення його, іноземця ОСОБА_1 , з відомостями, що містять державну таємницю.

(Абз.25) 3 моменту відкриття згаданого вище кримінального провадження - 29 липня 2019 року - до теперішнього співробітники Управління СБУ в Дніпропетровській області не можуть встановити, чи дійсно Голова Правління ПриватБанку є іноземним шпигуном, та прийняте передбачене законом рішення про пред`явлення йому підозру або про закриття кримінального провадження. Через це ОСОБА_1 навіть зараз не позбавлений можливості збирати інформацію, що становить державну таємницю, тобто витік цієї інформації продовжується.

(Абз.26) Неодноразові звернення нашої Профспілки до Президента, Генерального Прокурора України, СБУ та Верховної ради з вказаного вище приводу ігноруються.

(Абз.27) Така ж сама ситуація склалася і з десятками інших кримінальних проваджень, відкритих різними правоохоронними органами щодо державних та корупційних злочинів, вчинених членами Правління АТ КБ ПриватБанк на чолі з ОСОБА_1 та Наглядовою Радою Банку на чолі з громадянко США ОСОБА_7 , зокрема - кримінальне провадження № 42020000000000468 від 11 березня 2020 року, предметом якої є існування створеної протягом 2017-2019 років злочинної організації вищенаведеними особами, якою вчинені тяжкі та особливо тяжкі злочини, зокрема - шпигунство, державна зрада та привласнення майна АТ КБ ПриватБанк .

(Абз.28) Як бачите, протягом вже семи місяців це кримінальне провадження не закінчено з тієї ж самої причини, що й провадження про шпигунство ОСОБА_1 - через саботаж правоохоронних органів.

(Абз.29) Національний банк України, посилаючись на прийняте його Правлінням Положення Про ліцензування банків , називає репутацію вказаних вище осіб бездоганною та відмовляється вимагати їх заміни через відсутність обвинувальних вироків суду щодо них.

(Абз.З0) Наразі ми оскаржуємо цю протиправну бездіяльність НБУ до суду, але і вироків судів щодо верхівки ПриватБанку теж не за горами, оскільки ми маємо беззаперечні докази злочинної діяльності вказаних вище осіб.

(Абз.31) Мільярди гривень були вкрадені у ПриватБанка і внаслідок фіктивної угоди, підписаної Правлінням з юридичною фірмою Астерс Консалт про надання банку юридичних послуг, які мала надавати йому власна юридична служба, але за космічними цінами.

(Абз.32) У відповідь на наші викриття найманці згаданих вище шпигунів та крадіїв кричать в інтернеті, що ми є профспілкою Коломойського . Але, по - перше, це є відвертою брехнею, а по-друге - це дивне твердження ніяк не спростовує наші обвинувачення по суті, що й неможливо. Отже, ці дивні крики злочинців підтверджують, що захищатися їм нічим, та є, фактично, їх агонією.

(Абз.33) Ми урочисто запевняємо усіх громадян України, що нас ці крики не зупинять, та ми не дозволимо так званим правоохоронним органам, особливо - НАБУ - покласти згадані вище беззаперечні докази злочинів верхівки ПриватБанку під сукно .

(Абз.34) Але тим часом ці люди, чиє керування найбільшим банком нашої країни ось-ось призведе до краху усієї банківської системи та економічній кризі, якою Україна ще не знала, можуть вчинити свою останню гастроль , про яку вже йшлось вище, та яка, на цей раз, може боляче вдарити по двох мільйонах громадян України.

Крім того, просив місцевий суд зобов`язати Первинну профспілкову організацію співробітників АТ КБ ПриватБанк протягом 5 календарних днів з дня набрання рішення у цій справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію, шляхом оприлюднення спростування такої недостовірної інформації з розміщенням повного тексту резолютивної частини рішення у судовій справі на своєму телеграм каналі "ПрофПриват" ( https://t.me/profprivat ) під заголовком "Спростування" та шляхом направлення засобами поштового зв`язку спростування недостовірної інформації з розміщенням повного тексту резолютивної частини рішення у судовій справі під заголовком "Спростування" на адресу Кабінету Міністрів України".

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2021 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2021 року, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що справу було розглянуто упередженим суддею, якому було заявлено обґрунтований відвід, та який ухвалив рішення із копіюванням доводів позивача та викривленням правової позиції відповідача. Зазначає, що суд безпідставно дійшов висновку про поширення оскаржуваної інформації на телеграм каналі "ПрофПриват" ( https://t.me/profprivat ), а також володіння таким каналом саме відповідачем, оскільки докази на підтвердження даної обставини в матеріалах справи відсутні, та напроти спростовуються долученим до матеріалів справи скріншотом сторінки каналу позивача, з якого вбачається, що відповідач не є адміністратором каналу, а телеграм канал створено Всеукраїнською професійною спілкою працівників АТ КБ "ПриватБанк". Вказує, що раніше надати вказаний доказ відповідач не мав об`єктивної можливості, оскільки про це йому раніше відомо не було, при цьому обов`язок встановити особу, яка розмістила оскаржувану публікацію в телеграм каналі покладається саме на позивача. Таким чином, відповідач не є власником чи адміністратором телеграм каналу та не може розмістити там інформацію чи спростувати її за рішенням суду. В той же час, зазначав, що дійсно звертався з Маніфестом до посадових осіб органів державної влади, проте вказаними зверненнями не порушуються права позивача, оскільки в такий спосіб Профспілкова організація реалізувала своє конституційне право на звернення до органів державної влади, передбачене статтею 40 Конституції України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, вона підлягає розгляду в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.263,264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду у повній мірі не відповідає з огляду на таке.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 12 лютого 2018 року займає посаду голови правління АТ КБ ПриватБанк (а.с.80).

19 жовтня 2020 року на каналі месенджеру Telegram під назвою ПрофПриват ( @ProfPrivatBot ), посилання https://t.me/profprivat, здійснено опублікування документа під назвою Маніфест профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , затверджений протоколом засідання Комітету Первинної профспілкової організації АТ КБ "ПриватБанк" №58 від 16 жовтня 2020 року (а.с.75-79).

Аудиторія каналу Telegram - ПрофПриват (@ProfPrivatBot) складає 2 216 осіб.

Вказаний документ було додано окремим файлом у форматі PDF для можливості його завантаження (а.с.79).

Крім того, вищевказаний Маніфест було направлено Секретаріату Кабінету Міністрів України та отримано 22 жовтня 2020 року №53652/0/1-20 (а.с.83-88).

У змісті вказаного Маніфесту викладено (а.с.70-74,84-88):

(Абз.1) Хочемо попередити вас про чергове, але достатньо велике економічне лихо, яке чекає на більш, ніж два мільйони громадян України найближчим часом.

(Абз.2) Йдеться про намір Правління та Наглядової ради АТ КБ ПриватБанк продати право вимоги по боргах за кредитними договорами позичальників колекторським фірмам з позбавленням боржників права самим викупити свої борги у банка. Це рішення оформлено Протоколом засідання Правління банку №49 від 06 жовтня 2020 року про продаж третім особам - невідомий наразі колекторським компаніям - права вимоги банку до фізичних осіб - позичальників за простроченими кредитними договорами.

(Абз.3) Прийняття Правлінням банку вказаного вище рішення підтверджується електронними документами, що є в загальному доступі у співробітників Банку, та були надані Профспілці її членами.

(Абз.4) Всього вирішено продати право вимоги більш ніж за 700 тисячами кредитних договорів на загальну суму більше 5 мільярдів гривень, за близько 25 мільйонів гривень, тобто за 0.49 % від суми сукупного боргу.

(Абз.5) Такі умови продажу вищенаведених прав автори цього рішення пояснюють їх, буцім-то, безнадійністю та неможливістю для банку виручити більші суми внаслідок реалізації правовідносин, що склалися між банком та позичальниками за вищенаведеними кредитними договорами.

(Абз.6) Але це, заздалегідь для Правління банку, не відповідає дійсності, оскільки активи, які вони планують продати за безцінь, насправді можуть бути реалізовані в десятки разів дорожче.

(Абз.7) Це підтверджується численними письмовими зверненнями позичальників до керівництва банку з проханням погасити їх зобов`язання за умови сплати частини боргу. В своїх листах, копії яких є в нашому розпорядженні, вони пропонують невідкладно погасити від 50-ти процентів від суми нарахованих банком боргу.

(Абз.8) Отже, якщо провести компанію переговорів з позичальниками та погодитися на їхні пропозиції, виходячи з взаємних інтересів та беручи до уваги об`єктивні економічні труднощі, що виникли в людей через політичні негаразди нашої країни та пандемію коронавірусу, можна в дуже короткий час реалізувати проблемну заборгованість банка самим боржникам в середньому, на наш погляд, за третю частину її номінальної вартості, тобто щонайменше, за 1.6 млрд грн., а ніяк не за 25 мільйонів.

(Абз.9) Але керівництво банку обізнано ігнорує вказані вище пропозиції позичальників, оскільки вони вигідні банку, державі та суспільству, але не вигідні йому - цьому керівництву. Тому воно прийняло інше рішення, вочевидь корупційне: продати борги позичальників на так званих голландських аукціонах з пониженням ціни, в яких не можуть брати участь самі боржники.

(Абз.10) При цьому ті, хто, злою волею долі, керує наразі ПриватБанком , не приховують, що в результаті їх мудрої лінії банк отримає, щонайменше, в 60 разів менше грошей, ніж йому пропонують позичальники. Вони самі, разом з колекторами, з якими, безумовно, перебувають у злочинній змові, отримають значно більше.

(Абз.11) Іншими словами, йдеться про намір верхівки ПриватБанку , що складається, до речі, переважно з іноземців, незалежних від держави Україна та її законів, вкрасти величезні гроші і в державного ПриватБанку , та в 700 тисяч сімей, тобто, приблизно двох мільйонів громадян України.

(Абз.12) Саме через цю обставину вказане вище рішення було прийняте потай від 25-тисячного трудового колективу ПриватБанку , який теж планується ошукати, оскільки його трудовий дохід безпосередньо залежить від сукупного госпрозрахункового доходу банку.

(Абз.13) При цьому ініціатори продажу дебіторської заборгованості ПриватБанку так званим колекторам , тобто, фактично рейдерам, прекрасно розуміють, що покупці боргів будуть конвертувати свої права в гроші злочинним шляхом - іншого просто не дано, оскільки ПриватБанк вже використав в цих правовідносинах усі можливі законні засоби для стягнення боргу.

(Абз.14) Таким чином, вони розуміють, що готують вчинення правочину, який направлений на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, який є нікчемним згідно ст.228 ЦК України, але цих людей це не зупиняє. Пояснення цьому є тільки одне - вочевидь корупційні наміри та цинічна зневага до держави Україна та до народу нашої країни.

(Абз.15) Вказана вище акція готувалася заздалегідь, та не тільки посадовцями ПриватБанку , але й їх спільниками в Кабінеті Міністрів та Національному банку України, їй передували Постанова КМУ Про затвердження критеріїв та умов визначення банками, в яких державі належить 75 і більше відсотків статутного капіталу, заходів з управління проблемними активами від 15 квітня 2020 року №281, та Постанова Правління НБУ №49 від 13 квітня 2020 Про затвердження Положення про визначення критеріїв для списання знецінених фінансових активів банків України за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки .

(Абз.16) Ці документи, які вийшли майже одночасно, передбачають для банка можливість продавати борги, строк виконання зобов`язань за якими ще не закінчився (Постанова Правління НБУ №49), та забороняють боржникам приймати участь в аукціонах з продажу вказаних вище боргів, тобто викупати у банків власні борги (Постанова КМУ № 9281).

(Абз.17) Ці нормативні акти є вочевидь незаконними.

(Абз.18) Так, Постанова КМУ № 281 суперечить статті 24 Конституції, згідно якій громадяни мають рівні конституційні права та є рівними перед законом, не може бути обмежень або привілеїв за ознаками майнового стану або іншими ознаками , а також статті 27 Цивільного кодексу України, згідно якої правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов`язки, є нікчемними, а правовий акт органу державної влади, органу влади не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов`язки.

(Абз.19) Що ж до Постанови НБУ №49, то вона суперечить Міжнародним стандартам фінансової звітності - прийнятим Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документам, якими визначено порядок складання фінансової звітності. Згідно ст.12-1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ці стандарти є невід`ємною частиною цього закону.

(Абз.20) Вони передбачають, що списання фінансового активу можливе лише у разі спливу строку дії договірних прав на грошові потоки від активу, тобто після закінчення строку виконання зобов`язання за кредитним договором, в той час, як Постановою НБУ № 49 передбачено прямо зворотне.

(Абз.21) Правління та Наглядова рада ПриватБанку , в змові з окремими службовцями Національного банку України, вже давно стали на шлях вчинення злочинів проти держави та народу України, та єдиний, хто веде з ними наразі непримиренну боротьбу законними засобами - наша Профспілка, яка наразі нараховує більше однієї тисячі членів.

(Абз.22) Окрім ініційованих нею шістдесяти (поки що) цивільних судових спорів про оскарження незаконних дій посадовців ПриватБанку та державних органів, що дозволяють їм чинити безлад, окрім десятків вимог про звільнення їх з роботи за численні брутальні порушення трудового та профспілкового законодавства ми робимо все для притягнення вказаних вище осіб до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, які вони вчиняють проти держави та кожного з нас.

(Абз.23) Достатньо вказати, що за нашими заявами СБУ відкрило та розслідує (у всякому разі, робить такий вигляд) кримінальне провадження № 42019040000000509 від 29 липня 2019 року - за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.114 КК України (шпигунство). Його предметом є той факт, що Голова Правління АТ КБ ПриватБанк громадянин Чехії ОСОБА_1 з січня 2018 до цього часу збирає відомості, що містять державну таємницю України, не маючи, як іноземець, законного, допуску до неї.

(Абз.24) Для цього він затвердив внутрішній нормативний акту банку, обов`язковий для виконання усіма його співробітниками: Положення про Службу безпеки Головного офісу АТ КБ ПриватБанк . Згідно цього Положення генеральною метою та основним завданням підрозділу Служба безпеки банку є ознайомлення його, іноземця ОСОБА_1 , з відомостями, що містять державну таємницю.

(Абз.25) 3 моменту відкриття згаданого вище кримінального провадження - 29 липня 2019 року - до теперішнього співробітники Управління СБУ в Дніпропетровській області не можуть встановити, чи дійсно Голова Правління ПриватБанку є іноземним шпигуном, та прийняте передбачене законом рішення про пред`явлення йому підозру або про закриття кримінального провадження. Через це ОСОБА_1 навіть зараз не позбавлений можливості збирати інформацію, що становить державну таємницю, тобто витік цієї інформації продовжується.

(Абз.26) Неодноразові звернення нашої Профспілки до Президента, Генерального Прокурора України, СБУ та Верховної ради з вказаного вище приводу ігноруються.

(Абз.27) Така ж сама ситуація склалася і з десятками інших кримінальних проваджень, відкритих різними правоохоронними органами щодо державних та корупційних злочинів, вчинених членами Правління АТ КБ ПриватБанк на чолі з ОСОБА_1 та Наглядовою Радою Банку на чолі з громадянкою США ОСОБА_7 , зокрема - кримінальне провадження № 42020000000000468 від 11 березня 2020 року, предметом якої є існування створеної протягом 2017-2019 років злочинної організації вищенаведеними особами, якою вчинені тяжкі та особливо тяжкі злочини, зокрема - шпигунство, державна зрада та привласнення майна АТ КБ ПриватБанк .

(Абз.28) Як бачите, протягом вже семи місяців це кримінальне провадження не закінчено з тієї ж самої причини, що й провадження про шпигунство ОСОБА_1 - через саботаж правоохоронних органів.

(Абз.29) Національний банк України, посилаючись на прийняте його Правлінням Положення Про ліцензування банків , називає репутацію вказаних вище осіб бездоганною та відмовляється вимагати їх заміни через відсутність обвинувальних вироків суду щодо них.

(Абз.З0) Наразі ми оскаржуємо цю протиправну бездіяльність НБУ до суду, але і вироків судів щодо верхівки ПриватБанку теж не за горами, оскільки ми маємо беззаперечні докази злочинної діяльності вказаних вище осіб.

(Абз.31) Мільярди гривень були вкрадені у ПриватБанка і внаслідок фіктивної угоди, підписаної Правлінням з юридичною фірмою Астерс Консалт про надання банку юридичних послуг, які мала надавати йому власна юридична служба, але за космічними цінами.

(Абз.32) У відповідь на наші викриття найманці згаданих вище шпигунів та крадіїв кричать в інтернеті, що ми є профспілкою Коломойського . Але, по - перше, це є відвертою брехнею, а по-друге - це дивне твердження ніяк не спростовує наші обвинувачення по суті, що й неможливо. Отже, ці дивні крики злочинців підтверджують, що захищатися їм нічим, та є, фактично, їх агонією.

(Абз.33) Ми урочисто запевняємо усіх громадян України, що нас ці крики не зупинять, та ми не дозволимо так званим правоохоронним органам, особливо - НАБУ - покласти згадані вище беззаперечні докази злочинів верхівки ПриватБанку під сукно .

(Абз.34) Але тим часом ці люди, чиє керування найбільшим банком нашої країни ось-ось призведе до краху усієї банківської системи та економічній кризі, якою Україна ще не знала, можуть вчинити свою останню гастроль , про яку вже йшлось вище, та яка, на цей раз, може боляче вдарити по двох мільйонах громадян України.

(Абз.35) Ми, певна річ, зробимо все, щоб запобігти цьому законним шляхом. Але нам потрібна допомога суспільства.

(Абз.36) Тому ми звертаємось до Верховної Ради, Президента, Урду, Національного банку та Генерального Прокурора України: діючи кожен в межах своїх конституційних повноважень - зупиніть безлад в ПриватБанку! Скасуйте вказані вище незаконні акти Кабміну та Нацбанку, забороніть продавати активи цього державного банку за безцінь! Не допустіть нового витока соціальної напруженості та бандитського свавілля, врятуйте банківську систему України та збережіть, тим самим, залишки спокою в нашій державі!

(Абз.37) Ми звертаємось до керівників усіх профспілок, політичних партій та громадських організацій, що діють в Україні: проявіть солідарність з нашою Профспілкою, приєднуйтесь до наших вимог, вказаних вище! Приймайте участь в законних акціях, які ми будемо чинити для супротиву ворогам держави та суспільства!

(Абз.38) Ми звертаємось до усіх засобів масової інформації: доведіть цей маніфест до відома суспільства, не замовчуйте цю подію, ставайте на бік нашого народу та держави!

(Абз.39) Ми звертаємось до семисот тисяч добросовісних боржників, про яких йдеться, та членів їх сімей - жертв тяжкою економічної ситуації: не чекайте, поки до вас прийдуть бандити з бітами вибивати борги ПриватБанк ! Звертайтесь до нас, ми допоможемо врегулювати відносини з банком законним шляхом на взаємовигідних умовах та захистити ваші права! Приєднуйтеся до наших вимог, беріть участь в наших акціях!

(Абз.40) Ми звертаємось до усіх громадян України: не залишайтесь сторонніми спостерігачами ситуації в ПриватБанку! Приєднуйтесь до наших вимог, беріть участь в наших акціях, наддавайте нам моральну підтримку!

(Абз.41) Пам`ятайте: приймаючи участь в боротьбі за конституційні та життєво важливі права інших людей, ви рятуєте нашу державу та самих себе.

Згідно висновку експерта "Українського центру судових експертиз" №1-18/11 за результатами проведення лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження від 18 листопада 2020 року вбачається, що у тексті документа під назвою Маніфест профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк від 19 жовтня 2020 року, затверджений протоколом засідання Комітету Первинної профспілкової організації АТ КБ "ПриватБанк" №58 від 16 жовтня 2020 року, наявні висловлювання, в яких міститься інформація негативного характеру щодо особи громадянина Чехії ОСОБА_1 . Вказані висловлювання викладені у формі фактичних тверджень, а не оціночних суджень (а.с.182-195).

Згідно з листа Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України від 16 червня 2020 року вбачається, що інформація про надання Службою безпеки України спеціального дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею АТ КБ "ПриватБанк", відсутня (а.с.81).

Відповідачем повідомлено, що вказаний Маніфест було направлено Голові Комітету Верховної ради України з питань правоохоронної діяльності Монастирському Д.А., Міністру соціальної політики України Лазебній М.В., Міністру фінансів України Марченку С.М. , Голові Національного банку України Шевченку К.Є. , Генеральному прокурору України Венедиктовій І.В., Комітету Верховної ради України з питань соціальної політики та захисту ветеранів Третьяковій Г.М., Голові Комітету Верховної ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцеву Д.О., Голові Комітету Верховної ради України з питань антикорупційної політики Радіній А.О., Голові Комітету Верховної ради України з питань економічного розвитку Наталусі Д.А., Прем`єр-міністру Шмигалю Д.А., Президенту України Зеленському В.О .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем 19 жовтня 2020 року через чат-бот в Telegram під назвою ПрофПриват ( @ProfPrivatBot ) поширено документ під назвою Маніфест профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк , вказана у Маніфесті інформація була доведена щонайменше до 2216 осіб, які є аудиторією каналу. Крім того, Маніфест було надіслано відповідачем на адресу Кабінету Міністрів України. В той же час, поширена інформація має негативний характер, висвітлює позивача в якості особи, яка скоїла численні протиправні карні діяння. Відповідач використовував стверджувальні висловлювання, які вказують на факт вчинення позивачем протиправних карних дій - злочину; результатом наведених тверджень відповідача є дискредитація ОСОБА_1 в очах оточуючих, яка формує у них відповідну негативну оцінку про його моральні, ділові та професійні якості; цілеспрямованість зазначених фрагментів Маніфесту є негативним по відношенні до ОСОБА_1 та подане виключно у формі фактичних даних, в той час як обвинувальний вирок відносно позивача відсутній. Факт поширення недостовірної інформації про незаконне збирання ОСОБА_1 державної таємниці під час перебування на посаді Голови Правління АТ КБ ПриватБанк , спростовується листом СБУ від 16 червня 2020 року.

Окремо, суд першої інстанції зазначив, що в опублікованих відповідачем відомостях в Маніфесті зазначаються відомості, що є оціночними судженнями, разом з тим виражені у грубій, образливій, непристойній та принизливій формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивача; образливі судження завдають шкоди не лише позивачу, його честі, гідності та діловій репутації, безпідставно ставлять під сумнів його неупередженість та кваліфікацію як керівника установи, але і в цілому авторитету держави Україна на міжнародній арені.

Проте з такими висновками місцевого суду погодитися не можна зважаючи на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Стаття 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно із частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 ЦК України.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім`ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 12,13 постанови від 27 лютого 2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації. Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК України судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК України. У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов`язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома.

Оцінюючи спірні правовідносини, апеляційний суд враховує висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 14 червня 2020 року у справі №761/7719/18 (провадження №61-3311св20), в якій розглядалося питання про захист честі, гідності та ділової репутації щодо спростування інформації, розміщеної у статті в мережі Інтернет.

У зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України ).

Якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі (статті 50 , 51 ЦПК України ).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2019 року у справі №439/1469/15-ц (провадження №61-5189св18) міститься висновок про те, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем. Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України ). Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від12 листопада 2019 року у справі №904/4494/18 (провадження №12-110гс19) міститься висновок, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту -вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет .

Позивач, звертаючись до суду з дійсним позовом просив визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію, поширену 19 жовтня 2020 року Первинною профспілковою організацією АТ КБ "ПриватБанк" через чат-бот в Telegram під назвою ПрофПриват (@ProfPrivatBot) в документі із заголовком "Маніфест профспілкової організації співробітників АТ КБ "ПриватБанк".

В той же час, відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також в апеляційній скарзі заперечується факт належності їм вказаного каналу в месенджері Тelegram, а також поширення інформації, яку просить спростувати позивач.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності факту поширення відповідачем оспорюваної інформації на Тelegram каналі під назвою ПрофПриват , в той же час матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б підтверджували, що саме Первинна ПОС АТ КБ ПриватБанк є авторами відповідного інформаційного матеріалу, оскільки саме по собі розміщення тексту під назвою Маніфест, без можливості перевірити його ідентичність до оригінального тексту Маніфесту, направленого до органів державної влади та написання якого відповідачем не заперечується, а також те, що відповідач є власником (засновником) інтернет-платформи на якій відбулося розміщення оспорюваної інформації, в той час як саме на позивача покладається обов`язок доведення факту поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Разом із тим, колегією суддів встановлено, що доменне ім`я Telegram.org є приватним доменним іменем другого рівня в домені org, який є загальним доменом верхнього рівня. Доменне ім`я Telegram.org не відноситься до українського сегменту Інтернет.

Адреса Telegram не належить до адресного простору українського сегмента мережі Інтернет, адміністрування цих доменних імен в Україні не здійснюється.

При цьому, дані про власника веб-сайту, згідно чинного законодавства, можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

В той же час, колегія суддів враховує, що з клопотанням про призначення у справі судової експертизи для проведення комп`ютерно-технічного дослідження та дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів для встановлення власників аккаунтів, розміщених на ресурсах-посиланнях із залученням фахівців для дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) позивач не звертався.

Таким чином, колегія суддів встановила, що позивач не підтвердив належними доказами те, що відповідач, на каналі в Telegram під назвою ПрофПриват ( @ProfPrivatBot ), яка належить саме йому, виклав зазначену у позові інформацію про позивача ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до скріншоту, долученого позивачем до матеріалів справи, вбачається, що телеграм канал створено під назвою ПрофПриват ( @ProfPrivatBot ) Всеукраїнською професійною спілкою працівників АТ КБ "ПриватБанк".

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про належність вказаного телеграм каналу саме відповідачу, зважаючи на те, що доказів на підтвердження останнього позивачем не надано, в той же час матеріали справи містили посилання на можливе дійсне створення каналу саме Всеукраїнською професійною спілкою працівників АТ КБ "ПриватБанк", місцевий суд на це увагу не звернув, вказану інформацію під час розгляду справи в суді першої інстанції не перевірив, в той же час встановлення власника такої онлайн-сторінки є необхідним, оскільки останній підлягає залученню до розгляду справи по суті, оскільки саме на нього покладається обов`язок спростування поширеної інформації.

В той же час, власник каналу Telegram не встановлений та до участі у справі не залучений, клопотань про заміну відповідача (залучення співвідповідача) власника онлайн сторінки Telegram позивач не заявляв, хоча рішення суду, зокрема щодо зобов`язання спростувати інформацію у той же спосіб, стосується прав та обов`язків власника каналу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України . За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження .

У разі якщо питання про залучення усіх належних відповідачів у справі про захист честі та гідності фізичної особи судом першої інстанції не вирішено, суд відмовляє у позові з цих підстав. При цьому достовірність поширеної інформації, спростування якої є предметом позову, судом не перевіряється.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 30 вересня 2019 року (справа №742/1159/18) та від 18 грудня 2019 року (справа №742/286/17).

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Ураховуючи те, що дійсного власника каналу Telegram не встановлено та не залучено у справі як співвідповідача, у задоволенні позову в частині визнання недостовірною та зобов`язання Первинної ПОС AT КБ ПриватБанк протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію, шляхом оприлюднення спростування такої недостовірної інформації з розміщенням повного тексту резолютивної частини рішення у судовій справі на своєму телеграм каналі ПрофПриват (https://t.те/profprivat) під заголовком Спростування слід відмовити із цих підстав.

Щодо порушення прав позивача шляхом направлення оспорюваної інформації на адресу Кабінету Міністрів України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Тлумачення статті 40 Конституції України свідчить, що у випадку, коли особа звертається до органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Аналогічне роз`яснення висловлено і Верховним Судом України (абзац 2 пункту 16 постанови Пленуму №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з рішенням Конституційного Суду від 10 квітня 2003 року звернення до правоохоронного органу про порушення прав особи не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію. Хоча Конституційний Суд дійшов такого висновку у контексті тлумачення положень Цивільного кодексу 1963 року (стаття 7), який втратив чинність до того, як відбулися оскаржувані події, заявниця могла обґрунтовано сподіватися, що цей висновок так само буде застосовний і до нового Цивільного кодексу 2003 року. Така правова позиція підтверджується постановою Пленуму Верховного Суду від 27 лютого 2009 року (SIRYK v. UKRAINE, N 6428/07, §37, ЄСПЛ, від 31 березня 2011 року).

Викладена відповідачем інформація у зверненні до посадових осіб містила власні судження з огляду на співставлення певних обставин, які мали місце, і стосувалися діяльності позивача, як голови правління українського банку АТ КБ "ПриватБанк", рівень критики щодо якої є значно ширшим, ніж щодо пересічного громадянина.

Відповідач звернувся до Кабінету Міністрів України із зверненням, яке виражене у формі Маніфесту, в якому зокрема йшлося про здійснення позивачем неправомірних, на думку відповідача, дій, зокрема щодо українського народу.

Статтею 20 Закону України Про Кабінет Міністрів України до повноважень Кабінету Міністрів України у сферах правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина є здійснення контролю за додержанням законодавства органами виконавчої влади, їх посадовими особами з питань виконання ними делегованих повноважень органів виконавчої влади; вжиття заходів щодо захисту прав і свобод, гідності, життя і здоров`я людини та громадянина від протиправних посягань, охорони власності та громадського порядку, забезпечення пожежної безпеки, боротьби із злочинністю, запобігання і протидії корупції; забезпечення координації і контролю за діяльністю органів виконавчої влади щодо запобігання і протидії корупції, а також здійснення інших повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Таким чином, Кабінет Міністрів України уповноважений здійснювати вжиття заходів щодо захисту прав і свобод, гідності, життя і здоров`я людини та громадянина від протиправних посягань, охорони власності та громадського порядку, забезпечення пожежної безпеки, боротьби із злочинністю, запобігання і протидії корупції, а тому має повноваження реагувати на відповідні звернення та забезпечувати перевірку відомостей, які в них містяться.

У своєму зверненні відповідач не вдавався до образливих висловлювань, а зміст його звернення не став відомим загалу.

Таким чином, оскільки надсилання Первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк листів, скарг та заяв до різних органів з метою перевірки компетентними органами незаконної, на думку відповідача, діяльності ОСОБА_1 як голови правління АТ КБ "ПриватБанк", свідчить про реалізацію профспілковою організацією конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України, а не поширенням недостовірної інформації, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині зобов`язання Первинної ПОС AT КБ ПриватБанк протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням у цій справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом направлення засобами поштового зв`язку спростування недостовірної інформації з розміщенням повного тексту резолютивної частини рішення у судовій справі під заголовком Спростування на адресу Кабінету Міністрів України також підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Згідно з ч.ч.1,13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи результат розгляду даної справи, з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача Первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк слід стягнути судові витрати по справі за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 521,89 грн.

Керуючись ст.ст. 367,377,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2021 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк , третя особа - акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк , про визнання інформації недостовірною і зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Первинної профспілкової організації співробітників акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (код ЄДРПОУ 43067985) судові витрати у розмірі 2 521,89 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 14 липня 2021 року.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Макаров М.О.