Постанова

від 05.07.2021 по справі 905/1485/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2021 р. Справа № 905/1485/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В. , суддя Пуль О.А. , суддя Шевель О.В.

за участю секретаря Гончарова О.В.

за участю представників сторін:

позивача-не з`явився;

відповідача-не з`явився;

третьої особи--не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача-Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (вх.№ 1115 Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2021, ухвалене суддею Величко Н.В. в приміщенні господарського суду Донецької області (повний текст рішення складено 12.03.2021) у справі № 905/1485/20

за позовом Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-сервіс компані", м. Маріуполь Донецької області

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту Маріупольської міської ради

про скасування свідоцтва про право власності та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, закриття розділу у Державному реєстрі на об`єкт нерухомого майна та припинення прав власності,-

ВСТАНОВИЛА:

Маріупольська міська рада звернулася до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-сервіс компані", в якому просить:

1) скасувати свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 20.01.2016 державним реєстратором Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Маріупольського міського управління юстиції;

2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 7058748 від 22.10.2013;

3) закрити розділ у Державному реєстрі прав на об`єкт нерухомого майна № 109135014123 та припинити право власності № 2994747.

Позов мотивовано тим, що Свідоцтво про право власності, серія та номер: 51828419 видане 20.01.2016 державним реєстратором Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Маріупольського міського управління юстиції з порушенням вимог чинного законодавства, а прийняте на його підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 7058748 від 22.10.2013 є незаконним, з огляду на те, що :

- об`єкт , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 27.4 кв. м. на посвідчення права власності на який відповідачу видано спірне Свідоцтво, не є нерухомим майном в розумінні чинного законодавства, оскільки за положеннями ст. 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є тимчасовою спорудою для здійснення підприємницької діяльності, що виконана з полегшених конструкцій без улаштування фундаменту та має площу менше 30 кв.м.,тобто є рухомою річчю, а тому речові права на таке майно відповідно до положень ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень із видачею свідоцтв про право власності на нерухоме майно;

- у відповідача відсутні документи, які могли бути підставою для видачі Свідоцтва, відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень,затв. постановою КМУ від 17.10.2013 № 868.Зокрема позивач вказує про те, що відповідач самовільно використовує земельну ділянку , на якій розташовано вказане у Свідоцтві майно,оскільки строк дії укладеного між відповідачем та Маріупольською міською радою договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 кадастровий номер 1412336300:01:001:0342 (землі житлової та громадської забудови) площею 0,0032 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування нежитлової будівлі - торгового павільйону) закінчився 17.09.2019. Рішенням Маріупольської міської ради від 26.02.2020 № 7/50-5103 було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал-сервіс компані" у поновленні строку зазначеного Договору оренди земельної ділянки та доручено юридичному департаменту вжити заходи щодо скасування державної реєстрації прав на нежитлову будівлю за вищезазначеною адресою, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал-сервіс компані".

Також позивач вказує на те, що відповідно до відповіді Головного управління містобудування та архітектури Маріупольської міської ради від 13.07.2020 № 30/27026, звернень щодо присвоєння поштової адреси нежитловій будівлі за адресою: АДРЕСА_1 не надходило, а згідно з висновком Головного управління містобудування і архітектури міської ради від 23.01.2020 № 30.5/2817, згідно «Плану зонування території м. Маріуполя» , затвердженого рішенням Маріупольської міської ради від 18.06.2013 № 6/28-3210, земельна ділянка для обслуговування будівель торгівлі розташована в територіальній зоні ТР-2 - зона транспортної інфраструктури, що не відповідає видам дозволеного використання земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.03.2021 у справі № 905/1485/20 у задоволенні позову Маріупольської міської ради відмовлено повністю.

В обґрунтування відмови в позові суд першої інстанції послався на те, що позивачем не підтверджено належними доказами наявності обставин, з якими чинне законодавство пов`язує скасування права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна та відповідно реєстрацію такого права власності.

Зокрема, суд зазначив, що доводи позивача про те, що нежитлова будівля загальною площею 27,4 кв.м., основне А-1, за адресою: АДРЕСА_1 не є нерухомим майном(капітальною спорудою), а відноситься до категорії тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у розумінні ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , у зв`язку з чим державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Маріупольського міського управління юстиції спірне свідоцтво на право власності на нерухоме майно видано відповідачу в порушення вимог ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , є такими, що не підтверджуються жодним доказом та спростовуються матеріалами справи.

При цьому суд послався на те, що в матеріалах справи відсутні і позивачем не надавалось доказів, що спірне майно, яке належало на праві власності відповідачу (ТОВ «Термінал-сервіс компані» ) згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 22.10.2013 № 11325246 і розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1412336300:01:001:0342 загальною площею 0,0032 га, є тимчасовою спорудою, зокрема не надано паспорта прив`язки на об`єкт (нежитлова будівля загальною площею 12,6 кв.м. (відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна 24123224), що попередньо належало на праві приватної власності Панич Ірині Василівні на підставі договору купівлі-продажу від 03.01.2009, а у подальшому відчужувалося іншім особам.

Також суд зазначив, що рішенням господарського суду Донецької області від 03.07.2008 у справі № 8/107пн, визнано право власності на самочинне будівництво за ФОП Собакінських Р.О. (продавця за договором купівлі-продажу від 03.01.2009) та було встановлено преюдиційний для даної справи факт , що ФОП Собакінських Р.О. в процесі господарської діяльності на виділеній йому земельній ділянці самовільно збудовано основну нежитлову будівлю б/н (літера А-1) загальною площею 12,6 кв.м.; самовільне будівництво проведено ним у межах площі земельної ділянки, визначеної договором оренди від 26.03.2007р.; що збудована ним основна нежитлова будівля є капітальним будівництвом (сьома група капітальності).В подальшому право власності на зазначене нерухоме майно переходило до інших осіб за правочинами та набуто ТОВ «Термінал-сервіс компані» на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.10.2013 № 11325246, після чого відповідачем у встановленому порядку здійснено реконструкцію цього майна на земельній ділянці з кадастровим номером 1412336300:01:001:0342 загальною площею 0,0032 га, у зв`язку з чим змінилась площа цієї нежитлової будівлі з 12,6 кв.м. до 27,4 кв.м..Зазначена реконструйована будівля зі збільшеною площею у відповідності до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 введена в експлуатацію шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю (Департаментом ДАБІ у Донецькій області) поданої відповідачем декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорій складності (реєстраційний номер за №ДЦ142153230395 (том 3, а.с.117-132), що стало однією з підстав для реєстрації права власності відповідача на це майно з видачею спірного Свідоцтва про право власності від 20.01.2016 № 51828419, . В технічному паспорті на громадський будинок станом на 12.11.2015 (том 1, а.с.145; том 3, а.с.114)серед характеристик зазначеної реконструйованої відповідачем нежитлової будівлі зазначено, що вона має бетонний фундамент.

Також суд зазначив, що твердження позивача про відсутність у ТОВ «Термінал-сервіс компані» документів, які могли б бути підставою для видачі Свідоцтва про право власності № 51828419 від 20.01.2016, не підтверджені жодним доказом і спростовуються матеріалами справи, а з огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд зазначив про недоведеність позивачем того, що дії державного реєстратора при здійсненні реєстрації права власності за відповідачем відбулися з порушенням вимог законодавства, відповідні доводи ґрунтуються на припущеннях Маріупольської міської ради, не доведені належними доказами та спростовуються матеріалами справи, зокрема витребуваними судом відомостями з реєстраційної справи № 109135014123 на об`єкт нерухомого майна.

При цьому суд зазначив, що у відповідності до п. 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції станом на 01.01.2016) державна реєстрація права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об`єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки) проводиться виключно у разі зміни відомостей про суб`єктів речових прав. У разі зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни такі відомості вносяться до Державного реєстру прав відповідно до законодавства поза процедурою державної реєстрації прав.

Також суд зазначив, що підставою для відмови Рішенням Маріупольської міської ради від 26.02.2020 № 7/50-5103 у поновленні строку оренди земельної ділянки кадастровий номер 1412336300:01:001:0342 площею 0,0032 га та вжиття заходів щодо скасування державної реєстрації прав на нежитлову будівлю, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал-сервіс компані" стало те, що згідно з висновком Головного управління містобудування і архітектури міської ради від 23.01.2020 № 30.5/2817, згідно «Плану зонування території м. Маріуполя» , затвердженого рішенням Маріупольської міської ради від 18.06.2013 № 6/28-3210, земельна ділянка для обслуговування будівель торгівлі розташована в територіальній зоні ТР-2 - зона транспортної інфраструктури, що не відповідає видам дозволеного використання земельної ділянки.

Разом з цим,суд зазначив, що в матеріалах справи відсутній і сторонами не подавався План зонування території м.Маріуполя з пояснювальною запискою до нього.Маріупольська міська рада станом на 10.07.2014 (вже після затвердження Плану зонування) при прийнятті рішення №6/40-4633, згідно з яким відповідачу надавалась в оренду земельна ділянка площею 0,0032 га, на якій розміщено нерухоме майно, що є предметом спору, була обізнана про наявність права власності на нерухоме майно відповідача, про що свідчить відповідний запис в мотивувальній частині вказаного рішення №6/40-4633 від 10.07.2014.На підставі вказаного рішення між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки від 17.09.2014, зареєстрований Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 23.09.2014р. за № 7135335, яким Маріупольська міська рада здійснила своє волевиявлення щодо надання в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал-сервіс компані" земельної ділянки під нерухомим майном відповідача.Станом на 10.07.2014р. жодних порушень плану зонування (невідповідностей намірів відповідача встановленим видам дозволеного використання земельної ділянки) з боку відповідача Маріупольська міська рада не вбачала, тому відповідні доводи позивача є необгрунтованими і не доведеними.Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач займає та використовує земельну ділянку площею більше, ніж та, що була надана йому у оренду за договором від 17.09.2014, зареєстрованим Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 23.09.2014 за № 7135335, як і доказів використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 1412336300:01:001:0342 не за цільовим призначенням, а сам по собі висновок Головного управління містобудування і архітектури міської ради від 23.01.2020 № 30.5/2817 до проекту рішення міської ради про погодження місця розташування об`єкта, не є підставою для скасування свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення № 51828419 від 20.01.2016, видане відповідачу.

Позивач- Маріупольська міська рада із зазначеним рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати повністю та ухвали нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги Маріупольська міська рада посилається, зокрема на те, що судом першої інстанції не враховано обставин, на які позивач посилався в позовній заяві,зокрема, щодо того, що:

- згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 19.03.2020 реєстр прав власності на нерухоме майно містить активний запис про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-сервіс компані", що розташоване по пр.Миру, 118 у м.Маріуполі Донецької області, а саме Свідоцтво про право власності серія та номер: НОМЕР_1 , видане 20.01.2016, а дата та час державної реєстрації 16.10.2013, у зв`язку з чим виникає питання щодо законності проведення такої реєстрації;

- Свідоцтво про право власності, серія та номер: 51828419 від 20.01.2016 видано відповідачу державним реєстратором Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Маріупольського міського управління юстиції з порушенням вимог чинного законодавства.Зокрема у відповідача відсутні документи, які б могли бути підставою для видачі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а об`єкт , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ Термінал-сервіс компані встановлений без правовстановлювальних документів на земельну ділянку, яка належить Маріупольській міській раді, що позбавляє останню можливості розпоряджатися власною ділянкою на власний розсуд, виділяти її іншим особам;

Згідно з протоколом системи автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2021 для розгляду судової справи №905/1485/20 було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 905/1485/20 апеляційну скаргу Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (вх.№ 1115 Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2021 у справі № 905/1485/20 залишено без руху, встановлено скаржнику 10-денний строк, з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надання до Східного апеляційного господарського суду мотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та належних доказів доплати судового збору за подання апеляційної скарги на 6306,00 грн.

На виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 905/1485/20 скаржником 11.05.2021 надано мотивовану заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги (вх. № 5315) та платіжне доручення № 160 від 05.05.2021, за яким здійснено доплату судового збору за подання апеляційної скарги на суму 6 306,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 заяву Маріупольської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2021 у справі № 905/1485/20 задоволено та поновлено зазначений строк.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (вх.№ 1115 Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2021 у справі № 905/1485/20 та призначено розгляд апеляційної скарги в судове засідання з повідомленням сторін на 05.07.21 о 14:00 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 31.05.2021).

31.05.2021 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу(вх. № 6179) , в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

14.06.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу(вх. № 6858 ), в якій він заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 05.07.2021, у зв`язку із знаходженням у відпустці судді Фоміної В.О., для розгляду справи №905/1485/20 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя-доповідач Тарасова І.В., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В.

Учасники справи, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, представників для участі в ньому не направили, про причини неявки суд не повідомили, що відповідно до п. 1 ч. 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України є підставою для розгляду справи за їх відсутністю.

. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та відповіді на відзив, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на таке.

У провадженні господарського суду Донецької області перебувала справа № 8/107пн за позовом Фізичної особи - підприємця Собакінських Романа Олександровича, м.Маріуполь, до відповідача- Міського комунального підприємства „Маріупольське бюро технічної інвентаризації» , м.Маріуполь, про визнання права власності. За результатом розгляду цієї справи 03.07.2008 судом ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Визнано право власності Фізичної особи - підприємця Собакінських Романа Олександровича, м.Маріуполь на основну нежитлову будівлю б/н (літера А-1) загальною площею 12,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Судовим рішенням у справі №8/107пн встановлено, що рішенням Маріупольської міської ради №5/16-3007 від 27.11.2007р. затверджено проекти землеустрою та вирішено надати позивачу, зокрема, земельну ділянку площею 0,0016 га (кадастровий номер 142300000:04:001:0223) по АДРЕСА_1 для встановлення та подальшого функціонування зупиночних навісів у комплексі з кіосками з ремонту мобільних телефонів.

На підставі цього рішення між Фізичною особою - підприємцем Собакінських Романом Олександровичем та Маріупольською міською радою був укладений договір від 26.03.2008р., за умовами якого позивач отримав у користування зазначену вище земельну ділянку.

Фізичною особою - підприємцем Собакінських Р.О. в процесі господарської діяльності на вказаній земельній ділянці було збудовано основну нежитлову будівлю б/н (літера А-1) загальною площею 12,6 кв.м.

Самовільне будівництво проведено ним у межах площі земельної ділянки, визначеної договором оренди від 26.03.2007р.

Судом при вирішенні господарської справи №8/107пн також було встановлено, що згідно з наданим до матеріалів справи висновком про технічний стан будівельних конструкцій основної нежитлової будівлі, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбасспецмонтаж", що спірна будівельна конструкція знаходиться в задовільному технічному стані та може безпечно експлуатуватися надалі. Крім того, за змістом вказаного висновку збудована ФОП Собакінських Р.О. основна нежитлова будівля є капітальним будівництвом (сьома група капітальності).

Рішення господарського суду Донецької області від 03.07.2008 у справі № 8/107пн не оскаржувалось та набуло законної сили.

За умовами договору купівлі-продажу від 03.01.2009 ФОП Собакинських Р.О. продав, а громадянка Панич І.В. купила нежитлову будівлю, зазначену у плані літ.А-1, загальною площею 12,6 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, яка належить Маріупольській міській раді. В Договорі зазначено, що вищезазначена нежитлова будівля належить продавцю на підставі рішення суду, винесеного 03.07.2008 господарським судом Донецької області у справі № 8/107пн, та зареєстрованого у Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно (реєстратор Маріупольське БТІ), згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19666672 від 25.07.2008, реєстраційний номер 24123224, номер запису 3018 в книзі № 5 (том 3, а.с.10-13).

Як вбачається з наданої позивачем Інформаційної довідки 204736905 від 19.03.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки 1412336300:01:001:0342 за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с.32) та відомостей реєстраційної справи № 109135014123 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 том 3, а.с.7-188), що між Маріупольською міською радою та громадянкою Панич Іриною Василівною був укладений договір оренди земельної ділянки № 2937 від 26.12.2012, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 490233), площею 0,0032 га для роздрібної торгівлі та комерційних послуг; строк дії договору до 25.09.2017. Дане речове право було припинено 09.09.2014 на підставі додаткового договору до договору оренди земельної ділянки.

За вказаною адресою ( АДРЕСА_1 ) зареєстровано декілька об`єктів нерухомого майна, серед яких й нежитлова будівля загальною площею 12,6 кв.м. (відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер майна 24123224), що належала на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 03.01.2009.

З наявного в матеріалах справи рішення Маріупольської міської ради від 25.09.2012 № 6/22-2546 «Про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 громадянці Панич І.В.» (том 3, а.с.209), зокрема з його мотивувальної частини, вбачається, що на підставі рішення міської ради від 21.02.2012 № 6/16-1656 для громадянки Панич І.В. розроблено та узгоджено в установленому порядку проект землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,0032 га, у тому числі: земельна ділянка площею 0,0016 га, що раніше перебувала у користуванні ФОП Собакинських Р.О. за договором оренди від 26.03.2008 № 791, зареєстрованого у Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за №04.08.162.00227, земельна ділянка площею 0,0016 га - з земель запасу житлової та громадської забудови міської ради, у зв`язку з чим міською радою вирішено: затвердити проект землеустрою по відведенню та надано з земель житлової та громадської забудови, земель запасу житлової та громадської забудови в оренду строком на 5 років земельну ділянку (кадастровий номер 1412336300:01:001:0342) площею 0,0032 га з розміром орендної плати на рівні 5% від її грошової оцінки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування нежитлової будівлі - торгівельного павільйону) по АДРЕСА_2 громадянці ОСОБА_1 (п.1 рішення); Земельну ділянку площею 0,0032 га за вказаною адресою враховувати як землі житлової та громадської забудови (п.2 рішення).

У подальшому, нежитлова будівля загальною площею 12,6 кв.м. (літера А-1), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на земельній ділянці з кадастровим номером 1412336300:01:001:0342, була продана Панич І.В. за договором купівлі-продажу від 19.07.2013 громадянці ОСОБА_2 (том 3, а.с.94).

Відповідні відомості внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - номер запису про право власності 1725434, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 109135014123 (том 3, а.с.87, 177)

Згідно з відомостями з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19.03.2020 № 204736905 (том 1, а.с.32,33), 16.10.2013 о 11:52:42 припинено право власності ОСОБА_2 , відомості внесено до реєстру 22.10.2013 о 14:52:22 реєстратором Маріупольського міського управління юстиції Богадиця Тетяною Володимирівною, індексний номер рішення 7058748 («додаткові відомості» номеру запису про право власності 1725434).

Згідно з наявним в матеріалах справи Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, індексний номер 11325246 від 22.10.2013, нежитлова будівля загальною площею 12,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Термінал-сервіс компані» (ЄДРПОУ 37509940), розмір частки 1/1 (том 1, а.с.142; том 3, а.с.179).Зазначене Свідоцтво не було скасовано у встановленому порядку.

Матеріали справи свідчать, що 10.07.2014 Маріупольською міською радою прийнято рішення №6/40-4633 «Про надання земельних ділянок у Жовтневому, Приморському, Орджонікідзевському районах міста товариству з обмеженою відповідальністю «Термінал-сервіс компані»» (том 1, а.с.132).

З мотивувальної частини цього рішення вбачається, серед іншого, що:

- згідно зі Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 22.10.2013 серія і номер НОМЕР_2 , витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію права власності від 16.10.2013 № 2994747 нежитлова будівля по АДРЕСА_2 належить товариству з обмеженою відповідальністю «Термінал-сервіс компані» ;

- відповідно з технічною документацією з землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площа земельної ділянки, що необхідна товариству з обмеженою діяльністю «Термінал-сервіс компані» для обслуговування нежитлової будівлі - торгівельного павільйону по пр. Леніна, 118 у Приморському районі міста, не змінилася і складає 0,0032га.

Розглянувши звернення, у тому числі й відповідача у даній справі (ТОВ «Термінал-сервіс компані» ), Міська рада вирішила:

- припинити право оренди земельних ділянок, зокрема площею 0,0032 га по пр. Леніна, 118 у Приморському районі міста громадянці ОСОБА_1 (п.1 рішення);

- розірвати договори оренди земельних ділянок, зокрема від 26.12.2012 № 2037, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 26.03.2013 №490233, укладеного між громадянкой ОСОБА_1 та Маріупольською міською радою (п.2 рішення);

- затвердити технічну документацію по землеустрою та встановленню меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і надати із земель житлової та загальної забудови у оренду земельні ділянки … в оренду строком на 5 років земельну ділянку (кадастровий номер 1412336300:01:001:0342) площею 0,0032 га з розміром орендної плати на рівні 5% від її грошової оцінки для обслуговування нежитлової будівлі - торгівельного павільйону по пр. Леніна, 118 в Приморському районі міста … товариству з обмеженою відповідальністю «Термінал-сервіс компані» (п.1.2, п.1.3 рішення);

- Товариству з обмеженою відповідальністю «Термінал-сервіс компані» - оформити правовстановлюючі документи на вказані земельні ділянки у встановленому порядку (п.4, п.4.4 рішення).

На підставі рішення Маріупольської міської ради від 10.07.2014 №6/40-4633 укладено договір оренди земельної ділянки від 17.09.2014, зареєстрований Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 23.09.2014 за № 7135335 (далі - Договір), згідно з яким відповідач отримав в оренду земельну ділянку площею 0,0032 га кадастровий номер 1412336300:01:001:0342, що знаходиться за адресою: пр. Леніна (на даний час - пр. Миру), 118 в Приморському районі м.Маріуполя строком на 5 (п`ять) років, з 10.07.2014 до 10.07.2019 (том 1, а.с.133).

За актом приймання-передачі земельна ділянка площею 0,0032га (кадастровий номер 1412336300:01:001:0342) передана орендарю - Товариству з обмеженою відповідальністю «Термінал-сервіс компані» (том 1, а.с.140)

Відомості про право оренди земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого права, індексний номер витягу 27336033 від 26.09.2014, номер запису про інше речове право 7135335 (том 1, а.с.141).

Згідно з матеріалами реєстраційної справи № 109135014123 стосовно нежитлової будівлі по пр. Миру, 118 у м. Маріуполь, 19.11.2015 Департаментом ДАБІ у Донецькій області зареєстровано за №ДЦ142153230395 декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорій складності (том 3, а.с.117-132), зі змісту якої вбачається, що ТОВ «Термінал-сервіс компані» проведено реконструкцію нежитлової будівлі (торгівельного павільйону), що розташована у м. Маріуполь, Приморський район, пр. Леніна, 118, код об`єкта 1230,1, категорія складності ІІ; декларація про початок виконання будівельних робіт видана Департаментом ДАБІ у Донецькій області 30.10.2015, номер документа Дц082153030891; документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою - договір оренди земельної ділянки від 17.09.2014, кадастровий номер 1412336300:01:001:0342, витяг з Державного реєстру індексний номер 27336033, ЕЕЕ832542; дата початку будівництва - 30.10.2015, дата закінчення будівництва - 13.11.2015, строк введення об`єкта в експлуатацію - IV квартал; техніко-економічні показники об`єкта/опис об`єкта: несучі конструкції - стіни сандвіч-панелі, фундамент - бетон ; огороджувальні конструкції - стіни сандвіч-панелі, перекриття - метал.бал.; підлога - бет.ст.плитки; фасади - сандвіч панелі; загальна площа об`єкта - 27,4 кв.м.; основні показники об`єкта: загальна площа 27,4 кв.м., будівельний об`єм - 81,0 куб.м.; поверховість - 1.

Згідно з технічним паспортом на громадський будинок станом на 12.11.2015 (том 1, а.с.145; том 3, а.с.114) нежитлова будівля (торгівельний павільйон) по АДРЕСА_2 має наступні характеристики за експлікацією приміщень до плану та характеристикою будинку, господарських будівель і споруд: назва об`єкта - нежитлова будівля літера «А-1» , рік побудови 2013, реконструкція 2015, поверхи - 1, призначення приміщень - торгівельний зал, загальна площа приміщень - 27,4 кв.м., основне приміщення - 27,4 кв.м., фундамент - бетон , стіни - сендвіч панель, покрівля - сандвіч панель, перекриття - метал.балки, підлога - бет.ст.плитка, висота - 2,70 м, площа 30,0 кв.м., об`єм - 81 куб.м.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал-сервіс компані» отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 51828419 від 20.01.2016, на нежитлову будівлю загальною площею 27,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , форма власності - приватна, розмір частки - 1/1 (том 1, а.с.143) та внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 51828733 від 20.01.2016, номер запису про право власності 2994747, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 109135014123 (том 1, а.с.144)

Так, згідно з інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 109135014123) нежитлова будівля загальною площею 27,4 кв.м., основне А-1, за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка місця розташування - 1412336300:01:001:0342, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; номер запису про право власності 2994747, підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності номер 51828419 від 20.01.2016, декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ДЦ142153230395 від 19.11.2015; підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 7058748 від 22.10.2013, форма власності - приватна, розмір частки - 1/1, власник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал-сервіс компані» (том 1, а.с.32-33).

Як зазначено вище, позивач просить скасувати зазначене Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а також прийняте на його підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 7058748 від 22.10.2013,посилаючись на те,що відповідна реєстрація з видачею Свідоцтва проведені з порушенням вимог чинного законодавства.

Зазначені доводи позивача зводяться до того, що відповідна державна реєстрація права власності з видачею Свідоцтва на право власності на нерухоме майно проведена стосовно рухомого майна -об`єкту, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 27.4 кв.м. і який в розумінні ст. 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є тимчасовою спорудою для здійснення підприємницької діяльності, що виконана з полегшених конструкцій без улаштування фундаменту та має площу менше 30 кв.м, Свідоцтво видане з порушеннями встановленої процедури, які полягали в його видачі за відсутності необхідних документів та невідповідності дати державної реєстрації нерухомого майна-16.10.2013 даті видачі спірного Свідоцтва на нього -20.01.2016.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що зазначені доводи не підтверджені жодними доказами та суперечать матеріалам справи, а позивачем не підтверджено належними доказами наявності обставин, з якими чинне законодавство пов`язує скасування права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна та, відповідно, реєстрацію такого права власності.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Згідно зі статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема ,справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України , кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зважаючи на ці норми, позивач повинен довести наявність у нього права, яке порушується внаслідок видачі спірного свідоцтва.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вимоги про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно як документа, яким оформлено право власності, відповідають такому способу захисту цивільних прав та інтересів, передбаченому статтею 16 Цивільного кодексу України , як відновлення становища, що існувало до порушення.

Статтею 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості) віднесено земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші ресові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною,здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, яка діяла на час видачі спірного Свідоцтва)передбачено обов`язковість державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, та зазначено, що такі права виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у відповідній редакції встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до п. 6 статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у відповідній редакції, одним з документів, на підставі якого проводиться реєстрація права власності передбачене свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у відповідній редакції, Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, державна реєстрація речових прав в Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень, в тому числі із видачею свідоцтва на право власності проводиться лише щодо нерухомого майна.

За змістом статті 181 Цивільного кодексу України, майно визнається нерухомістю у силу своїх природних властивостей (міцний зв`язок із земельною ділянкою), капітального характеру та неможливістю переміщення без його знецінення та зміни призначення, а державна реєстрація виступає наслідком створення об`єкта нерухомості, умовою виникнення прав на нього та відповідно засобом введення його до цивільного обороту.

Як зазначив суд першої інстанції, з матеріалів справи вбачається, що право власності на об`єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 виникло ще до отримання відповідачем спірного Свідоцтва на нього, вперше -у гр. ОСОБА_3 за рішенням суду, а згодом переходило до інших осіб за правочинами та набуто відповідачем на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 11325246 від 22.10.2013, яке не було скасовано у встановленому порядку.

При цьому право власності на зазначену будівлю вперше виникло на підставі рішення суду, яким визнано право власності на самочинне збудований об`єкт нерухомого майна,який мав фундамент та після переходу у власність відповідача був у встановленому порядку реконструйований останнім та прийнятий в експлуатацію шляхом реєстрації декларації про готовність експлуатації саме як об`єкт нерухомого майна, який має фундамент та належить до І-ІІІ ступеня складності.

Так, як було зазначено вище, рішенням господарського суду Донецької області від 03.07.2008 у справі № 8/107пн, яким визнано право власності на самочинне будівництво за ФОП Собакінських Р.О. (продавця за договором купівлі-продажу від 03.01.2009) було встановлено, що Фізичною особою - підприємцем Собакінських Р.О. в процесі господарської діяльності на виділеній йому земельній ділянці самовільно збудовано основну нежитлову будівлю б/н (літера А-1) загальною площею 12,6 кв.м.; самовільне будівництво проведено ним у межах площі земельної ділянки, визначеної договором оренди від 26.03.2007р.; що збудована ним основна нежитлова будівля є капітальним будівництвом (сьома група капітальності),яка має бетонний фундамент .

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, зазначені обставини, що встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 03.07.2008 у справі № 8/107пн щодо створення Фізичною особою - підприємцем Собакінських Р.О. в процесі господарської діяльності на виділеній йому земельній ділянці нежитлової будівлю за адресою: М. Маріуполь, просп. Леніна ,118(на даний час проспект Миру)б/н (літера А-1) загальною площею 12,6 кв.м. у межах площі земельної ділянки, визначеної договором оренди від 26.03.2007р. як капітальної споруди, тобто нерухомого майна є преюдиційними для даної справи та не спростовані позивачем у загальному порядку.

Також зазначене судове рішення є доказом, який підтверджує набуття у першопочатковий спосіб права власності на вказане нерухоме майно ФОП Собакінських Р.О.

Як було зазначено вище, після набуття ФОП Собакінських Р.О.права власності на вказане нерухоме майно, останнє за ланцюгом правочинів відчужувалось на користь інших власників та перейшло до відповідача,який набув права власності на нього на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 11325246 від 22.10.2013, яке не було скасовано у встановленому порядку та наявне в матеріалах справи (том 1, а.с.142; том 3, а.с.179).

Після набуття права власності на вказане нерухоме майно відповідач у встановленому порядку здійснив його реконструкцію, у зв`язку з чим змінилась площа нежитлової будівлі.Реконструйована відповідачем нежитлова будівля введена в експлуатацію у встановленому порядку шляхом реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, після чого за відповідачем зареєстровано право власності на неї за спірним Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №51828419 від 20.01.2016.

Як було зазначено вище, відповідно до положень статті 331 Цивільного кодексу України, передумовою для виникнення права власності на новостворене нерухоме майно, є прийняття такого нерухомого майна в експлуатацію.

Правовідносини у сфері архітектури, містобудування та забудови території визначаються особливостями щодо створення, реконструкції, реставрації обєктів містобудування, та прийняття обєктів в експлуатацію з метою подальшої експлуатації (користування) регулюються спеціальними нормами законодавства.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (Порядок), затвердженим Постановою Кабінету міністрів України №461 від 13.04.2011 .

Відповідно до вказаного Порядку прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Пунктом 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначено, що датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Цим Порядком також встановлено, що експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (видача сертифікатів, реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатацію та повернення таких декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків) уповноважена Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю.

Вимогами пункту 21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів передбачений порядок оскарження реєстрації декларації, а саме: рішення про реєстрацію або повернення декларації може бути розглянуто у порядку нагляду (без права реєстрації декларації) Держархбудінспекцією або оскаржено до суду.

Статтею 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, які належать до І-ІІІ категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Положеннями статті 7 цього ж Закону визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; надання (отримання, реєстрації), повернення (відмови у видачі) чи анулювання (скасування реєстрації) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Отже, нормами діючого законодавства передбачено обов`язковість прийняття закінчених будівництвом об`єктів до експлуатації.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції за матеріалами реєстраційної справи № 109135014123 стосовно нежитлової будівлі по пр. Миру, 118 у м. Маріуполь, 19.11.2015 Департаментом ДАБІ у Донецькій області зареєстровано за №ДЦ142153230395 декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорій складності (том 3, а.с.117-132), зі змісту якої вбачається, що ТОВ «Термінал-сервіс компані» проведено реконструкцію нежитлової будівлі (торгівельного павільйону), що розташована у м. Маріуполь, Приморський район, пр. Леніна, 118, код об`єкта 1230,1, категорія складності ІІ; декларація про початок виконання будівельних робіт видана Департаментом ДАБІ у Донецькій області 30.10.2015, номер документа Дц082153030891; документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою - договір оренди земельної ділянки від 17.09.2014, кадастровий номер 1412336300:01:001:0342, витяг з Державного реєстру індексний номер 27336033, ЕЕЕ832542; дата початку будівництва - 30.10.2015, дата закінчення будівництва - 13.11.2015, строк введення об`єкта в експлуатацію - IV квартал; техніко-економічні показники об`єкта/опис об`єкта: несучі конструкції - стіни сандвіч-панелі, фундамент - бетон ; огороджувальні конструкції - стіни сандвіч-панелі, перекриття - метал.бал.; підлога - бет.ст.плитки; фасади - сандвіч панелі; загальна площа об`єкта - 27,4 кв.м.; основні показники об`єкта: загальна площа 27,4 кв.м., будівельний об`єм - 81,0 куб.м.; поверховість - 1.

Згідно з технічним паспортом на громадський будинок станом на 12.11.2015 (том 1, а.с.145; том 3, а.с.114) нежитлова будівля (торгівельний павільйон) по пр. Леніна, 118, м. Маріуполь має наступні характеристики за експлікацією приміщень до плану та характеристикою будинку, господарських будівель і споруд: назва об`єкта - нежитлова будівля літера «А-1» , рік побудови 2013, реконструкція 2015, поверхи - 1, призначення приміщень - торгівельний зал, загальна площа приміщень - 27,4 кв.м., основне приміщення - 27,4 кв.м., фундамент - бетон , стіни - сендвіч панель, покрівля - сандвіч панель, перекриття - метал.балки, підлога - бет.ст.плитка, висота - 2,70 м, площа 30,0 кв.м., об`єм - 81 куб.м.

В Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів,відсутні відомості про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України - декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДЦ142153230395 від 19.11.2015, розміщеному на офіційному сайті ( www.dabi.gov.ua ).

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, враховуючи, що за приписами п. 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації - 19.11.2015р., тому станом на дату проведення державним реєстратором оспорюваних реєстраційних дій та видачу спірного Свідоцтва- 20.01.2016, вищезазначене реконструйоване нерухоме майно зі збільшеною площею було прийнято в експлуатацію, що стало однією з підстав для реєстрації права власності відповідача на це майно з видачею відповідного Свідоцтва про право власності.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції станом на 01.01.2016р.) встановлено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Пунктом 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції станом на 01.01.2016р.) встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Згідно з п.44 цього Порядку для державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об`єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки) подається: 1) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 3) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 4) письмова заява співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що перебуває у спільній частковій власності та у результаті проведення реконструкції змінився розмір часток у такому праві); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалась у результаті спільної діяльності).

Державна реєстрація права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об`єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки) проводиться виключно у разі зміни відомостей про суб`єктів речових прав. У разі зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни такі відомості вносяться до Державного реєстру прав відповідно до законодавства поза процедурою державної реєстрації прав.

Пунктом 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції станом на 01.01.2016р.) передбачено, що для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у разі, коли в документах, що подаються для такої реєстрації, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об`єкта, також подається технічний паспорт на такий об`єкт.

За бажанням заявника у разі зміни технічних характеристик об`єкта нерухомого майна для державної реєстрації права власності на такий об`єкт може бути подано технічний паспорт, що містить актуальні відомості про технічні характеристики об`єкта, незалежно від наявності таких відомостей в документах, що подаються для відповідної реєстрації.

У випадках, передбачених абзацами першим та другим цього пункту, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав до Державного реєстру прав вносить відомості про об`єкт нерухомого майна відповідно до технічного паспорта на такий об`єкт.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті проведеної відповідачем у 2015 році реконструкції спірного нерухомого майна змінились лише відомості про такий об`єкт, право власності на який вже було зареєстровано за відповідачем у 2013 році на підставі свідоцтва Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 11325246 від 22.10.2013, яке не було скасовано у встановленому порядку(том 1, а.с.142; том 3, а.с.179), а тому внесення відомостей про відповідні зміни цього об`єкта нерухомості із видачею спірного Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №51828419 від 20.01.2016 повинно проводитися поза процедурою державної реєстрації прав.

Таким чином, станом на час видачі відповідачу спірного Свідоцтва на реконструйований відповідачем об`єкт, який знаходиться за адресою: м. Маріуполь Донецької області, пр. Миру, 118, площею 27.4 кв. м., вказаний об`єкт був нерухомою річчю, були наявні документ про введення зазначеного реконструйованого нерухомого майна в експлуатацію, що є передумовою для набуття права власності на нього та підтвердженням проведення реконструкції у встановленому законом порядку, а також технічний паспорт на таке майно, в якому відображені характеристики такого майна.

Позивачем в позовній заяві взагалі не наведено обставин, щодо відсутності певних документів, які відповідно до чинного законодавства необхідні для видачі спірного Свідоцтва та вчинення на його підставі оспорюваних реєстраційних дій.

При цьому колегія суддів відхиляє як такі, що суперечать чинному законодавству та матеріалам справи доводи позивача, що невідповідність дати видачі спірного Свідоцтва- 20.01.2016 даті реєстрації права власності відповідача на відповідний об`єкт нерухомого майна, які зазначено в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідчать про порушення встановленого порядку реєстрації.

Як зазначено вище, право власності відповідача на нежитлову будівлю за адресою: М. Маріуполь, просп. Миру б/н (літера А-1) загальною площею 12,6 кв.м.; виникло на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 11325246 від 22.10.2013, яке не було скасовано у встановленому порядку. При реєстрації зазначеного права на нерухоме майно, державним реєстратором у відповідності з положеннями ст. 13 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п. 21 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень відкрито відповідний розділ 2994747 на вказаний об`єкт нерухомого майна із присвоєням такому об`єкту номеру-109135014123.

Оскільки внаслідок реконструкції вказаної будівлі відповідачем змінились лише відомості щодо такого об`єкту нерухомості(збільшилась площа з 12,6 кв.м. до 27,4 кв.м.), державним реєстратором 20.01.2016, у відповідності до вимог Закону та Порядку видано спірне Свідоцтво про право власності та внесені до розділу про об`єкт нерухомого майна зміни до вже існуючого розділу, який було відкрито 16.10.2013.

Зважаючи на наведені норми та обставини, які підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що позивачем не підтверджено належними доказами наявності обставин, з якими чинне законодавство пов`язує скасування права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна та відповідно реєстрацію такого права власності.

Колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи позивача щодо самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, на якій знаходиться майно,на посвідчення права власності на яке видано спірне Свідоцтво , оскільки у спірних правовідносинах, на час видачі свідоцтва та вчинення спірних реєстраційних дій -20.01.2016 договір оренди земельної ділянки від 17.09.2014, зареєстрований Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 23.09.2014р. за № 7135335 був чинним, а строк його дії закінчився лише 17.09.2019. До того ж сам факт реєстрації декларації про готовність спірного реконструйованого відповідачем об`єкту в експлуатацію виключає можливість віднесення його до самочинного будівництва в силу його прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку, тобто узаконення будівництва.

Також суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання позивача на План зонування території м. Маріуполя» , затвердженого рішенням Маріупольської міської ради від 18.06.2013 № 6/28-3210, в якому зазначено, що земельна ділянка для обслуговування будівель торгівлі розташована в територіальній зоні ТР-2 - зона транспортної інфраструктури, що не відповідає видам дозволеного використання земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи і сторонами не оспорюється, відповідач звертався до позивача у відповідності зі ст.12 Закону України «Про адміністративні послуги» з заявою про подовження терміну оренди земельної ділянки, що підтверджується заявою від 10.10.2019р. та описом вхідного пакету документів № 015-01.28-04102 від 10.10.2019 (а.с.т.1, а.с.147,148).

Також, 23.10.2019 та 02.05.2020 відповідач звертався до Маріупольської міської ради із листами-повідомленнями про поновлення договору оренди землі, до яких долучав проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки 17.09.2014, зареєстрованому Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області № 7135335 від 23.09.2014р. (том 1, а.с.149-150).

Рішенням Маріупольської міської ради від 26.02.2020 № 7/50-5103 було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал-сервіс компані" у поновленні строку оренди земельної ділянки кадастровий номер 1412336300:01:001:0342 (землі житлової та громадської забудови) площею 0,0032 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування нежитлової будівлі - торгового павільйону) по пр.Миру, 118 у Приморському районі міста Маріуполя Донецької області та доручено юридичному департаменту міської ради вжити заходи щодо скасування державної реєстрації прав на нежитлову будівлю за вищезазначеною адресою, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал-сервіс компані" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.01.2016 № 15828419, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.03.2013 за номером 2994747.

З мотивувальної частини цього рішення вбачається, що підставою для відмови у поновленні строку оренди земельної ділянки кадастровий номер 1412336300:01:001:0342 площею 0,0032 га та вжиття заходів щодо скасування державної реєстрації прав на нежитлову будівлю, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал-сервіс компані" стало те, що згідно з висновком Головного управління містобудування і архітектури міської ради від 23.01.2020 № 30.5/2817, згідно «Плану зонування території м. Маріуполя» , затвердженого рішенням Маріупольської міської ради від 18.06.2013 № 6/28-3210, земельна ділянка для обслуговування будівель торгівлі розташована територіальній зоні ТР-2 - зона транспортної інфраструктури, що не відповідає видам дозволеного використання земельної ділянки (том 1, а.с.26).

Згідно з наявним у матеріалах справи висновком Головного управління містобудування і архітектури міської ради від 23.01.2020 № 30.5/2817 до проекту рішення міської ради про погодження місця розташування об`єкта, замовником є ТОВ «Термінал-сервіс компані» ; адреса об`єкта - просп. Миру, 118 в Приморському районі м. Маріуполя Донецької області; площа земельної ділянки - 0,0032 га; наміри замовника - для будівництва і обслуговування будівель торгівлі (для обслуговування нежитлової будівлі - торгівельного павільйону); територіальна зона - ТР-2 зона транспортної інфраструктури; наявність права власності - свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.01.2016 № 51828419, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.10.2013 № 2994747; планувальні обмеження (потрібне підкреслено) - сейсмічна територія, приаеродромна територія, червоні лінії вулиць і доріг. Використання земельної ділянки та розміщення об`єктів нерухомості в зонах планувальних обмежень здійснювати з урахуванням вимог визначених розділом 6 Пояснювальної записки плану зонування території міста; вимоги у зв`язку з розташуванням запитуваної земельної ділянки у зоні нового будівництва (реконструкції), визначеної планом зонування території - не встановлюються; відповідність намірів замовника встановленим видам дозволеного використання земельної ділянки - не відповідають. (том 1, а.с.40)

В матеріалах справи відсутній і сторонами не подавався План зонування території м.Маріуполя з пояснювальною запискою до нього.

Маріупольська міська рада станом на 10.07.2014 (вже після затвердження Плану зонування) при прийнятті рішення №6/40-4633, згідно якого відповідачу надавалась в оренду земельна ділянка площею 0,0032 га, на якій розміщено нерухоме майно, що є предметом спору, була обізнана про наявність права власності на нерухоме майно відповідача, про що свідчить відповідний запис в мотивувальній частині вказаного рішення №6/40-4633 від 10.07.2014.

На підставі вказаного рішення між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки від 17.09.2014, зареєстрований Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 23.09.2014р. за № 7135335, яким Маріупольська міська рада здійснила своє волевиявлення щодо надання в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал-сервіс компані" земельної ділянки під нерухомим майном відповідача.

Отже, на 10.07.2014р. жодних порушень плану зонування (невідповідностей намірів відповідача встановленим видам дозволеного використання земельної ділянки) з боку відповідача Маріупольська міська рада не вбачала, тому відповідні доводи позивача є необгрунтованими і недоведеними.

Разом з цим, сам по собі висновок Головного управління містобудування і архітектури міської ради від 23.01.2020 № 30.5/2817 до проекту рішення міської ради про погодження місця розташування об`єкта, не є підставою для скасування свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення № 51828419 від 20.01.2016, видане відповідачу.

Крім цього колегія суддів також зазначає наступне.

Частиною 1 статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Право власності відповідача на спірну нежитлову будівлю становить "майно", яке підпадає під захист статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

У практиці ЄСПЛ (рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Серков проти України") напрацьовано три критерії, які слід оцінювати стосовно сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Зеленчук та Цицюра проти України" зазначено, що перша і найважливіша вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державної влади у безперешкодне користування своїм майном повинно бути законним: друге речення першого абзацу дозволяє позбавлення майна тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення дотримання "законів". Більш того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, властивий всім статтям Конвенції. Принцип законності передбачає, що відповідні положення національного законодавства є досить доступними, точними і передбачуваними в їх застосуванні.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає непередбачуваності закону. Сумніви щодо тлумачення закону, які залишаються, враховуючи зміни у повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, якою необхідно досягти, та засобами, які застосовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

В питаннях оцінки "пропорційності" Європейський суд з прав людини, як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, також визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за виключенням випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах "Спорронґ і Льоннорт проти Швеції", "Булвес" АД проти Болгарії"). Таким чином, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини майнове право особи може бути припинено, зокрема у разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства.

З вищенаведених обставин вбачається, що право власності за відповідачем на спірну будівлю виникло на законних підставах, оскільки було вперше зареєстровано на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 11325246 від 22.10.2013, яке не було скасовано у встановленому порядку, та в подальшому здійснено його реконструкцію із введенням в експлуатацію після проходження належної законодавчої процедури, яка включала в себе реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, без жодного зауваження з боку Департаменту ДАБІ в Донецькій області.

Колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи скаржника щодо того, що на його запит щодо присвоєння поштової адреси спірній будівлі Головне управління містобудування та архітектури Маріупольської міської ради від 13.07.2020 № 30/27026 повідомило про відсутність звернень щодо присвоєння зазначеній будівлі поштової адреси, оскільки в цьому листі вказаний орган зазначив, що реєстр адрес у м. Маріуполі ведеться службою містобудівного кадастру Головного управління містобудування та архітектури Маріупольської міської ради з вересня 2015 року, в той час , як було зазначено вище, право власності на спірну нежитлову будівлю вперше виникло у 2008 році у гр. ОСОБА_3 внаслідок визнання за ним рішенням суду права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, яке мало адресу.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч.1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Маріупольської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2021 у справі № 905/1485/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.07.2021

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя О.А. Пуль

Суддя О.В. Шевель