Постанова

від 09.07.2021 по справі 183/2102/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 липня 2021 року

м. Київ

справа № 183/2102/20

провадження № 61-2253св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С., Грушицького А. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Металургійний завод Дніпросталь ,

третя особа - Дніпропетровська міська організація Всеукраїнської професійної спілки Свобода Праці ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 січня 2021 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Металургійний завод Дніпросталь , третя особа - Дніпропетровська міська організація Всеукраїнської професійної спілки Свобода Праці , про зобов`язання надання попередньої роботи,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Металургійний завод Дніпросталь (далі - ТОВ Металургійний завод Дніпросталь ), в якому просив зобов`язати відповідача надати йому попередню роботу підручного сталевара установки позапічного оброблення сталі ділянки виплавлення та позапічного оброблення сталі ТОВ Металургійний завод Дніпросталь 5 розряду.

В обґрунтування позову посилався на те, що 15 серпня 2011 року він прийнятий на роботу до відповідача учнем підручного сталевара установки позапічного оброблення сталі ділянки виплавлення та позапічного оброблення сталі ТОВ Металургійний завод Дніпросталь .

01 червня 2012 року позивач був переведений підручним сталевара установки позапічного оброблення сталі 5 розряду там же.

29 листопада 2019 року його було звільнено з роботи на підставі пункту п`ятого частини першої статті 36 КЗпП України, у зв`язку з переходом на виборну посаду у ВПС Свобода Праці , а саме членом Контрольно-ревізійної комісії Дніпропетровської міської організації Всеукраїнської професійної спілки Свобода Праці .

ОСОБА_1 24 лютого 2020 року подав заяву відповідачеві про надання попередньої роботи з 02 березня 2020 року, у зв`язку із закінченням терміну повноважень на виборній посаді у виборному профспілковому органі.

Після надання відповідачеві затребуваних останнім додаткових документів, позивачу остаточно 31 березня 2020 року було повторно відмовлено в наданні попередньої роботи.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2020 року під головуванням судді Майної Г. Є. позов ОСОБА_1 до ТОВ Металургійний завод Дніпросталь про зобов`язання надати попередню роботу задоволено.

Зобов`язано ТОВ Металургійний завод Дніпросталь надати ОСОБА_1 попередню роботу підручного сталевара установки позапічного оброблення сталі дільниці виплавлення та позапічного оброблення сталі 5 розряду.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання ТОВ Металургійний завод Дніпросталь надати ОСОБА_1 попередню роботу підручного сталевара установки позапічного оброблення сталі дільниці виплавлення та позапічного оброблення сталі 5 розряду.

Стягнуто з ТОВ Металургійний завод Дніпросталь на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Додатковим рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області під головуванням судді Майної Г. Є. від 15 жовтня 2020 року стягнуто з ТОВ Металургійний завод Дніпросталь на користь ОСОБА_1 відшкодування понесених судових витрат у розмірі 50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 обирався до складу Контрольно-ревізійної комісії Дніпропетровської міської організації Всеукраїнської професійної спілки Свобода Праці , а тому на нього розповсюджується дія положень статті 118 КЗпП України та статті 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності щодо надання після закінчення повноважень за виборною посадою попередньої роботи (посади), а при її відсутності - іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 січня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ Металургійний завод Дніпросталь задоволено.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2020 року та додаткове рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 15 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Металургійний завод Дніпросталь про зобов`язання надати попередню роботу відмовлено.

Судові витрати, понесені ТОВ Металургійний завод Дніпросталь при подачі апеляційної скарги у сумі 1261,20 грн, компенсовано за рахунок держави.

Скасовуючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту його трудових прав обраний неправильно, оскільки відповідно до закону позивач не мав права на зайняття посади підручного сталевара установки позапічної обробки сталі 5 розряду, якщо ця посада не є вакантною. В даному випадку позивач мав право на отримання іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому або, за його згодою, іншої рівноцінної роботи, але позивач з такою заявою не звертався, наполягаючи на зайнятті посади підручного сталевара установки позапічної обробки сталі 5 розряду.

Апеляційний суд вказував, що право, передбачене статтею 118 КЗпП України, особи на надання попередньої роботи (посади), а за її відсутністю - іншої рівноцінної роботи може бути реалізовано за умови наявності роботи (посади), або іншої рівноцінної роботи (посади). На момент розгляду справи посада підручного сталевара установки позапічної обробки сталі 5 розряду не була вакантною, а отже вимога позивача про поновлення його на даній посаді не обґрунтована.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2021 року в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У поданій касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 26 березня 2018 року у справі № 417/2027/16-ц (провадження № 61-8231св18) стосовно застосування норми статті 118 КЗпП України, однак він не стосується положень частини п`ятої статті 252 КЗпП України та частини п`ятої статті 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Заявник посилається на наявність підстав для відступлення від правового висновку про застосування статті 118 КЗпП України, адже такий висновок не тільки звужує наданий законодавцем об`єм трудових прав але і водночас обмежує право працівників на об`єднання у профспілки та створює корупційні ризики, стимулюючи працівників, які перейшли на виборні посади, займатись незаконним збагаченням задля відсутності необхідності повертатись на роботу (посаду), з якої вони були обрані.

Доводом касаційної скарги є також те, що на думку заявника, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права яке виявилось у тому, що апеляційний суд не з`ясував чи була на підприємстві інша рівноцінна робота (посада) та чи міг відповідач надати позивачу за його згодою рівноцінну роботу (посаду) на іншому підприємстві, що входить до Корпорації Interpipe .

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2021 року представник ТОВ Металургійний завод Дніпросталь - Галата О. В. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, подану ОСОБА_1 , в якому у задоволенні касаційної скарги просив відмовити, посилаючись на необґрунтованість її доводів.

Представник відповідача вказував, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що працівники мають право на одержання попередньої роботи у тому разі, якщо вони звільнені з виборної посади після закінчення їх повноважень, а у підприємства ця посада є вакантною чи має стати такою з дотриманням норм чинного трудового законодавства є правильним.

Передбачене частиною п`ятою статті 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та статті 118 КЗпП України право може бути реалізоване лише за наявності відповідної роботи (посади) або іншої рівноцінної роботи, а поворотне прийняття на роботу у зв`язку із закінченням повноважень за виборною посадою за відсутності вакансій законодавством не передбачено.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

14 травня 2021 року цивільна справа № 183/2102/20 надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 15 серпня 2011 року ОСОБА_1 був прийнятий учнем підручного сталевара установки позапічного оброблення сталі ділянки виплавлення та позапічного оброблення сталі ТОВ Металургійний завод Дніпросталь .

01 червня 2012 року позивач переведений на посаду підручного сталевара установки позапічного оброблення сталі 5 розряду.

29 листопада 2019 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи на підставі пункту п`ятого статті 36 КЗпП України, у зв`язку з переходом на виборну посаду у ВПС Свобода Праці , а саме членом Контрольно-ревізійної комісії Дніпропетровської міської організації Всеукраїнської професійної спілки Свобода Праці .

24 лютого 2020 року позивач подав заяву відповідачеві, про надання йому попередньої роботи з 02 березня 2020 року, у зв`язку із закінченням терміну повноважень на виборній посаді у виборному профспілковому органі.

12 березня 2020 року відповідачем було відмовлено в наданні позивачеві попередньої роботи з посиланням на те, що контрольно-ревізійна комісія не є виборним органом, що здійснює представництво і захист прав та інтересів членів профспілок, а тому на її членів положення статті 252 КЗпП України та статті 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності не поширюються.

Заявою від 14 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із повторною заявою про надання попередньої роботи, у якій посилався на те, що Контрольно-ревізійної комісії Дніпропетровської міської організації Всеукраїнської професійної спілки Свобода Праці є виборним профспілковим органом, з наданням відповідної довідки, посиланням на статут та судову практику.

31 березня 2020 року відповідачем було повторно відмовлено позивачеві в наданні попередньої роботи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 51 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 118 КЗпП України працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Ця норма передбачає право звільнених з роботи працівників внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах на одержання після закінчення їх повноважень за виборною посадою в державних органах попередньої роботи (посади) на тому ж підприємстві.

Виходячи з аналізу змісту зазначеної норми, право на одержання попередньої роботи (посади) виборні працівники мають за умови, якщо вони звільнені з виборної посади після закінчення їх повноважень, а у підприємства ця посада є вакантною чи має стати такою з дотриманням вимог трудового законодавства, або є інша рівноцінна робота.

Судами встановлено, що позивач до обрання на виборну посаду обіймав посаду підручного сталевара установки позапічної обробки сталі 5 розряду, проте на час припинення повноважень його посада була виключена із штатного розпису.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача надати позивачу попередню роботу на посаді підручного сталевара установки позапічної обробки сталі 5 розряду.

Апеляційний суд вказавши, що виходячи з закріпленого в статті 11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного процесу, позивач має право на власний розсуд обрати спосіб захисту права, який він вважає для себе найбільш прийнятним та ефективним дійшов висновку, що, за встановлених обставин, обраний позивачем спосіб захисту його трудових прав обраний неправильно, оскільки відповідно до норм статті 118 КЗпП позивач не мав права на зайняття посади підручного сталевара установки позапічної обробки сталі 5 розряду, якщо ця посада не є вакантною. В даному випадку позивач мав право на отримання іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому або, за його згодою, іншої рівноцінної роботи, але позивач з такою заявою не звертався, наполягаючи на зайнятті посади підручного сталевара установки позапічної обробки сталі 5 розряду.

Отже, право, передбачене статтею 118 КЗпП України, особи на надання попередньої роботи (посади), а за її відсутністю - іншої рівноцінної роботи може бути реалізовано за умови наявності роботи (посади), або іншої рівноцінної роботи (посади).

Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що на момент розгляду справи посада підручного сталевара установки позапічної обробки сталі 5 розряду вакантною не була, а отже, вимога позивача про надання йому попередньої роботи не обґрунтована.

Як вбачається із матеріалів справи 07 лютого 2020 року посаду, яку обіймав ОСОБА_1 було виключено із штатного розкладу на підставі наказу від 07 лютого 2020 року № 36 у зв`язку із проведенням змін в організації виробництва і праці у ТОВ Металургійний завод Дніпросталь .

Правові висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 26 березня 2018 року у справі № 417/2027/16-ц (провадження № 61-8231св18) де вказано, що при укладенні з працівником, прийнятим для заміщення вакантної посади, яка утворилася у зв`язку з обранням на виборну посаду, трудового договору на невизначений строк або на строк, що не закінчився до часу закінчення повноважень виборного працівника, поворотне прийняття на роботу у зв`язку із закінченням повноважень за виборною посадою за відсутності вакансії законодавством не передбачено.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції застосував правовий висловлений Верховним Судом у постанові від 26 березня 2018 року у справі № 417/2027/16-ц (провадження № 61-8231св18) стосовно застосування норми статті 118 КЗпП України, однак він не стосується положень частини п`ятої статті 252 КЗпП України та частини п`ятої статті 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та на наявність підстав для відступлення від цього правового висновку колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Статтею 252 КЗпП України встановлено гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів, зокрема частина п`ята цієї статті зазначає, що працівникам, звільненим у зв`язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, після закінчення строку їх повноважень надається попередня робота (посада) або за згодою працівника інша рівноцінна робота (посада).

Частини п`ятою статті 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності передбачено, що працівникам, звільненим з роботи у зв`язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, після закінчення терміну їх повноважень надається попередня робота (посада) або за згодою працівника інша рівноцінна робота (посада).

Статтею 118 КЗпП України визначено, що працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Із системного аналізу вказаних норм права вбачається, що ними закріплено гарантії працівниківзвільнених з роботи у зв`язку з обранням їх до складу виборних органів в тому числі профспілкових змістом яких передбачено, що після закінчення терміну повноважень таким працівникам надається попередня робота (посада) або за згодою працівника інша рівноцінна робота (посада).

Враховуючи те, що вказаними нормами на законодавчому рівні врегульовано питання гарантій працівникам звільнених з роботи у зв`язку з обранням їх до складу виборних органів колегія суддів відхиляє вказані доводи касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права не з`ясував чи була на підприємстві інша рівноцінна робота (посада) та чи міг відповідач надати позивачу за його згодою рівноцінну роботу (посаду) на іншому підприємстві, що входить до Корпорації Interpipe колегія суддів відхиляє з огляду на те, що як правильно вказував апеляційний суд з посиланням на принцип диспозитивності цивільного процесу, позивач на власний розсуд обрав спосіб захисту та просив зобов`язати відповідача надати йому попередню роботу.

Інші доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судами фактами і обставинами, а також змістом правильно застосованих до спірних правовідносин норм матеріального закону.

При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі Руїз Торіха проти Іспанії ). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі Гірвісаарі проти Фінляндії ).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 06січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька А. І. Грушицький