Ухвала

від 09.07.2021 по справі 132/1184/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 липня 2021 року

м. Київ

справа № 132/1184/20

провадження № 61-10126ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 10 лютого 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 19 травня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агро Трак , державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко Оксани Василівни про скасування рішення державного реєстратора, визнання договорів оренди землі недійсними, визнання додаткової угоди укладеною, зобов`язання звільнити земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Лан-Агро (далі - ТОВ Лан-Агро ) звернулося до суду з зазначеним вище позовом та просила визнати указаний договір дарування квартири недійсним та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 10 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 19 травня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко Оксани Василівни від 13 березня 2019 року індексний № 45939296. Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог ТОВ Лан-Агро відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії ТОВ Лан-Агро засвідчили небажання продовжувати дію договору оренди землі від 02 лютого 2009 року № 283 на термін та на умовах, зазначених в ньому, як це було передбачено пунктом 3.2 зазначеного договору. Листами-повідомленнями до ТОВ Лан-Агро щодо відмови у пролонгації договору оренди землі від 02 лютого 2009 року № 283, ОСОБА_1 висловила своє волевиявлення як до умов договору у редакції підписаній сторонами, так і в редакції запропонованій проектом додаткової угоди. Оскільки проект додаткової угоди до договору оренди землі від 02 лютого 2009 року № 283 містить інші умови, ніж сам договір оренди, а саме товариством запропоновано змінити розмір орендної плати та строк дії цього договору. На зміну вказаних істотних умов договору необхідна згода сторін (частина четверта статті 33 Закону України Про оренду землі). Між сторонами такої згоди досягнуто не було, тому ОСОБА_1 відмовила у продовженні дії договору оренди земельної ділянки з позивачем на інших умовах, а відтак ТОВ Лан-Агро втратило своє право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

У червні 2021 року ТОВ Лан-Агро подало до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, що надійшла 22 червня 2020 року, в якій заявник просить оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позову скасувати й ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов ТОВ Лан-Агро задовольнити.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був урахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 18 жовтня 2017 року у справі № 6-1634цс17, від 18 березня 2015 року у справі № 6-4цс15, від 25 лютого 2015 року у справі № 6-10цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16, постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 547/89/16, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ТОВ Лан-Агро подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Агро Трак , державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко Оксани Василівни про скасування рішення державного реєстратора, визнання договорів оренди землі недійсними, визнання додаткової угоди укладеною, зобов`язання звільнити земельну ділянкуза касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 10 лютого 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 19 травня 2021 року.

Витребувати з Калинівського районного суду Вінницької області вищезазначену цивільну справу № 132/1184/20 .

Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та додані

до неї документи, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у місячний строк.

До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара