Постанова

від 14.07.2021 по справі 320/7259/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7259/20 Суддя першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Степанюка А.Г.,

суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на прийняте у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Консенсус ТМ до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Консенсус ТМ (далі - Позивач, ТОВ Консенсус ТМ ) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - Відповідач, ДПС України) про:

- визнання протиправною бездіяльності ДФС України щодо не вчинення реєстрації податкової накладної №7 від 16.11.2017 року;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 16.11.2017 року, виписану ТОВ Консенсус ТМ , датою її фактичного отримання 15.12.2017 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки протягом тривалого часу рішення щодо реєстрації або відмови у реєстрації податкової накладної не прийнято, викладені у квитанції про зупинення її реєстрації підстави були спростовані наданими платником податків документами, а у подальшому контролюючим органом взагалі заперечувався факт зупинення реєстрації податкової накладної, то з метою повного та всебічного захисту порушених прав підприємства необхідно зобов`язати ДПС України зареєструвати подану ТОВ Консенус ТМ податкову накладну.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано, що комісією ДФС України було прийнято рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної з підстав, зокрема, подання ТОВ АПТТ Трейд документу довільного формати з порушенням вимог законодавства про електронний документообіг. Наголошує, що судом не було враховано неподання Позивачем ряду документів, необхідних для реєстрації податкової накладної, а відтак його висновок про обов`язок здійснити її реєстрацію є безпідставним та є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.

Після усунення визначених в ухвалі від 18.05.2021 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Консенсус ТМ просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, жодних відзиву, заперечень чи доказів під час розгляду справи судом першої інстанції від Відповідача не надходило, по-друге, твердження Апелянта про прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є безпідставним, оскільки не підтверджується будь-якими доказами та, виходячи із змісту апеляційної скарги, стосується ТОВ АПТТ Трейд , а не ТОВ Консенсус ТМ , яке є позивачем у цій справі, по-третє, усі необхідні для реєстрації податкової накладної документи двічі направлялися контролюючому органу, який жодного рішення за наслідками їх розгляду не прийняв.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що ТОВ Консенсус ТМ з 20.03.2009 року зареєстровано як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 12-17). Крім того, Позивач з 14.01.2013 року є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200100676 (а.с. 11).

Видами діяльності підприємства за КВЕД є: 43.21 електромонтажні роботи (основний); 43.29 інші будівельно-монтажні роботи; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 33.14 ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 33.20 установлення та монтаж машин і устатковання; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 42.22 будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Крім того, товариство з 11.07.2018 року має ліцензію від 11.07.2018 року №40-Л Державної архітектурно-будівельної інспекції України на господарську діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками (а.с. 20-21), і дозвіл № 4114.13.32 на виконання, відповідно до видів діяльності згідно КВЕД: 43:21, на роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В (до 10кВ); роботи в траншеях; земляні роботи, що виконуються в зоні розташування підземних комунікацій; роботи верхолазні, що виконуються на висоті 5 метрів і більше на поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу (а.с. 22).

Судом першої інстанції також встановлено, що між ТОВ Консенсус ТМ та ТОВ Фірма Спец-Трейдінг укладено договір №0203/2017-01 від 15.11.2017 року (далі - Договір; а.с. 43-50), предметом якого є здійснення будівництва обладнання КТПН-400/10/0,4кВ згідно з погодженою проектною документацією на ТУ №НП-41-15 від 26.01.2015 року і кабельні лінії згідно з Додатком №01 до Договору (далі - Об`єкт) на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:348:0005 загальною площею 0,4155 га за адресою: вул. Онуфрія Трутенка, 8 в Голосіївському районі м. Києва, ввести Об`єкт в експлуатацію (далі - Робити) та передати у власність ПАТ Київенерго .

У відповідності до Договору загальна вартість Робіт складає 706506,90 грн., пунктом 2.1 якого передбачено авансування у розмірі 70% передоплати від загальної вартості Робіт на загальну суму 494554,83 грн.

На виконання умов Договору ТОВ Фірма Спец-Трейдінг був перерахований на розрахунковий рахунок ТОВ Консенсус ТМ платіж на суму 494 554,83грн., що підтверджується випискою з банку (а.с. 51-52).

Зазначена операція, як встановлено судом першої інстанції, стала підставою для складання та подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної №7 від 16.11.2017 року (а.с. 53-54).

Разом з тим, після надіслання вказаної податкової накладної до ДФС України для реєстрації в ЄРПН Позивачем отримана квитанція від 15.12.2017 року №9268833644 про зупинення реєстрації податкової накладної №7 від 16.11.2017 року (а.с. 55-56), в якій зазначено наступне: Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 43.21. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ. вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 .

На підтвердження здійснення вказаної вище господарської операції ТОВ Консенсус ТМ направлено до ДФС України повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, від 29.12.2017 року №5 із документами, а саме: копією договору, згідно якого було перерахований авансовий платіж; копією банківської виписки за 16.11.2017 року, яка підтверджує перерахування авансового платежу; пояснювальною запискою.

Позивачу були надіслані квитанції №1 від 29.12.2017 року про доставку документів до ДФС України та збереження документів на центральному рівні, а також зазначено про необхідність подбати про прийом квитанцій №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття електронних документів (а.с. 57-71).

Поряд з цим, матеріали справи свідчать, що ТОВ Консенсус ТМ на виконання вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України в електронному вигляді засобами програмного забезпечення MASTERKEY з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, було повторно направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 30.10.2018 року №6 із додатками щодо податкової накладної №7 від 16.11.2017 року (а.с. 72).

У свою чергу 30.10.2018 року Позивачем була отримана квитанція №1, в якій повідомлено, що документ доставлено до ДФС України, документ не прийнято та при необхідності виправте документ та надішліть його знову. Також у квитанції зазначено про виявлені помилки: документ не може бути прийнятий - рядок 1. Щодо податкової накладної від 16.11.2017 року №7 відсутній факт зупинення реєстрації (а.с. 73).

Оскільки, як встановлено судом першої інстанції, у подальшому Позивачем не отримано ніякого рішення стосовно реєстрації або відмови в реєстрації податкової накладної №7 від 16.11.2017 року, що, на думку останнього, свідчить про протиправну та триваючу бездіяльність Відповідача, ТОВ Консенсус ТМ звернулося із цим позовом за захистом своїх прав.

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз ст. ст. 14, 201 ПК України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії) та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік №567), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі - Порядок №117), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок зупинення №1165), суд першої інстанції прийшов до висновку, що тривале неприйняття ДФС України (ДПС України) рішення щодо реєстрації чи відмови у реєстрації податкової накладної за умови подання платником податків всіх необхідних для реєстрації документів є підставою для визнання такої бездіяльності протиправною із покладенням на останню обов`язку із реєстрації податкової накладної.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України (у редакції станом на дату подання Позивачем повідомлення від 29.12.2017 року №5 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №7 від 16.11.2017 року, реєстрацію якої зупинено) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Приписами пп. пп. 201.16.2, 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України (у редакції станом на дату подання Позивачем повідомлення від 29.12.2017 року №5 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №7 від 16.11.2017 року, реєстрацію якої зупинено) було закріплено, що письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, з аналізу наведених норм випливає покладення законодавцем на комісію обов`язок розглянути письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України та прийняти одне з двох можливих рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п. 14 Порядку № 1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку №1246).

У разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до п. 201.16 ст. 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

Відповідно до п. 18 Порядку №1246 на момент прийняття відповідно до підпункту 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Кодексу комісією рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абз. 10).

Як зазначалося було встановлено раніше, ТОВ Консенсус ТМ 15.12.2017 року направлено в електронному вигляді до ДФС України податкову накладну №7 від 16.11.2017 року.

При цьому, пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Судом першої інстанції вірно підкреслено, що згідно квитанції №9268833644 податкова накладна від 16.11.2017 року №7 була отримана ДФС України 15.12.2017 року об 11:59:44 год., у зв`язку з чим рішення про реєстрацію, відмову у реєстрації або зупинення реєстрації такої податкової накладної мало бути прийнято у той самий операційний день - до 20-ї години 15.12.2017, про що платник податку повинен бути проінформований відповідною квитанцією.

Із змісту отриманої квитанції від 15.12.2017 року №9268833644 про зупинення реєстрації податкової накладної №7 від 16.11.2017 року платнику податків стало відомо про зупинення реєстрації податкової накладної, що своєю чергою зумовлювало необхідність подання останнім відповідних пояснень та підтверджуючих документів.

При цьому, як вже було підкреслено вище, Позивачем виконано обов`язок з подання Відповідачу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, від 29.12.2017 року №5 із документами.

Щодо цього повідомлення ТОВ Консенсус ТМ була надіслана квитанція №1 від 29.12.2017 року про доставку документу до ДФС України та збереження документа на центральному рівні із зазначенням про необхідність подбати про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття електронного документу.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 16.11.2017 року ДФС України не було прийнято.

У подальшому Позивачем направлено Відповідачу повторне повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 30.10.2018 року №6 із додатками щодо податкової накладної №7 від 16.11.2017 року.

Водночас, щодо цього повідомлення 30.10.2018 року ТОВ Консенсус ТМ отримана квитанція №1, в якій повідомлено, що документ доставлено до ДФС України, документ не прийнято, оскільки щодо податкової накладної від 16.11.2017 року №7 відсутній факт зупинення реєстрації.

При цьому суд першої інстанції вірно наголосив на тому, що рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 16.11.2017 року не було прийнято Відповідачем і після отримання повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 30.10.2018 року №6 із додатками щодо податкової накладної №7 від 16.11.2017 року.

Посилання Апелянта на те, що за наслідками розгляду питання щодо реєстрації спірної податкової накладної Комісією ДФС України було прийнято рішення про відмову в її реєстрації в ЄРПН колегією суддів оцінюється критично, оскільки, по-перше, будь-яких доказів його прийняття Відповідачем ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надано, по-друге, описова частина апеляційної скарги, як вірно підкреслено Позивачем у відзиві на неї, свідчить, що вона стосується іншого ніж ТОВ Консенсус ТМ платника податку - ТОВ АПТТ Трейд , що дає підстави вважати про безпідставність твердження ДПС України про прийняття щодо спірної податкової накладної рішення про відмову в її реєстрації.

Колегія суддів зауважує, що Законом України від 07.12.2017 року №2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році , який набрав чинності 01.01.2018 року, пункт 201.16 ПК України викладений в такій редакції: 201.16. Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України .

У такій редакції норма пункту 201.16 статті 201 ПК України, як вірно зазначено судом першої інстанції, діє і на час розгляду справи.

Отже, з 01.01.2018 року змінено порядок прийняття рішень за наслідками зупинення реєстрації податкових накладних та визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі - Порядок №117).

Указаний Порядок набрав чинності 22.03.2018 року та втратив чинність 31.01.2020 року у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 11.12.2019 року №1165.

Згідно п. п. 18-21 Порядку №117 (у період дії спірних правовідносин) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно п. 23 Порядку №117 Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Крім того, Кабінетом Міністрів України 11.12.2019 року прийнято постанову № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , яка набрала чинності 01.02.2020 року, якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 25-26 Порядку №1165 визначено такий порядок роботи Комісії контролюючого органу.

Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Таким чином, законодавчо закріплено, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (далі - Критерії, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Цим же наказом затверджений вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік №567, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пп. 1 п. 6 Критеріїв, який був зазначений Відповідачем у квитанції №9268833644 від 15.12.2017 року в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 16.11.2017 року №7, моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Отже, згідно п. 1 Вичерпного переліку №567 для критерію, зазначеного у пп. 1 п. 6 Критеріїв, визначений такий вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Указаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п. 2 Вичерпного переліку №567 письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Як було вірно неодноразово підкреслено судом першої інстанції, рішення щодо реєстрації податкової накладної від 16.11.2017 №7 не було прийнято ані Відповідачем, ані комісією регіонального рівня. Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин ДПС України не надано.

При цьому Київський окружний адміністративний суд, проаналізувавши підстави для зупинення реєстрації спірної податкової накладної №7 від 16.11.2017 року, а також вивчивши зміст документів, наданих Позивачем 29.12.2017 року разом з повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, від 29.12.2017 року №5, прийшов до вірного висновку, що надані Позивачем документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили.

Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 року у справі №0940/1240/18).

Крім того, оскільки квитанція №9268833644 від 15.12.2017 року містить лише загальне посилання на п. 6 Критеріїв без зазначення конкретних обставин, за наявності яких спірна податкова накладна відповідала критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення її реєстрації, то за відсутності доведення правомірності віднесення спірної операції до ризикових зупинення реєстрації податкової накладної від 16.11.2017 року №7 здійснено Відповідачем необґрунтовано.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що у подальшому, починаючи з 30.10.2018 року, ДПС України взагалі заперечується факт зупинення реєстрації спірної податкової накладної, на що прямо вказано у квитанції №1 (а.с. 73).

За таких обставин, оскільки матеріалами справи підтверджується необґрунтованість зупинення реєстрації податкової накладної від 16.11.2017 №7, а також факт неприйняття ДПС України рішення щодо реєстрації цієї податкової накладної і після отримання повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, то суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ДФС України щодо не вчинення реєстрації податкової накладної №7 від 16.11.2017 року. Будь-яких аргументів з приводу причин неприйняття такого рішення Відповідачем не викладено й в апеляційній скарзі.

Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав Позивача шляхом покладення на Відповідача обов`язку з реєстрації податкової накладної від 16.11.2017 року №7, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України (чинного на час виникнення спірних правовідносин), положенням якого відповідають приписи п. 19 Порядку №1246, розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 10 Порядку №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п. 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У контексті наведеного судовою колегією враховується, що відповідно до п. п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами ч. ч. 3-4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 року у справа № 461/2579/17, від 20.03.2018 року у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 року справа № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі Брайєн проти Об`єднаного Королівства (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі Путтер проти Болгарії (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними повноваженнями є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у цій справі Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 208/8402/14-а та від 29.03.2018 року справі №816/303/16.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому судовою колегією враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі №804/14800/14.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав ТОВ Консенсус ТМ , є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.11.2017 року №7, виписану підприємством, датою її фактичного отримання 15.12.2017 року.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Губська

О.В. Епель

Повний текст постанови складено 14 липня 2021 року.