Ухвала

від 14.07.2021 по справі 947/33141/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/33141/20

Провадження № 1-кс/947/9628/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні: старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020160000000835 від 13.10.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про арешт нерухомого майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- на земельну ділянку, кадастровий номер 5124789400:01:002:0404, загальною площею 4.28 га., за цільовим призначенням відведена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Тарутинський район, Ярівська сільська рада (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 115211681247);

- земельну ділянку, кадастровий номер 5124789400:01:002:0054, загальною площею 4.39 га., за цільовим призначенням відведена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Тарутинський район, Ярівська сільська рада (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1151754251247).

У кримінальному провадженні розслідуються кримінальні правопорушення, зокрема, заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 190 КК України); підроблення іншого офіційного документа, який видається установою і який надає права, з метою використання його підроблювачем, за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 358 КК України); використання завідомо підробленого документа (ч. 4 ст. 358 КК України), у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 .

Виклад обставин, зазначених у клопотанні

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020160000000835 від 13.10.2020, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.03.2020 ОСОБА_5 , за попередньою змовою з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, шляхом обману, використовуючи підроблене Рішення 10 сесії 23 скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 7 від 21.10.1999 «Про безкоштовну передачу в приватну власність гр. ОСОБА_5 раніше наданої в постійне користування земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель» заволодів земельною ділянкою з кадастровим номером 5123755800:02:005:2904 площею 0,10 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , що є комунальною власністю Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області на підставі ст. 83 Земельного кодексу України за наступних обставин.

Так, у невстановлений час та невстановленому місці, у ОСОБА_5 за попередньою змовою з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, виник умисел на заволодіння земельною ділянкою шляхом обману.

Для реалізації злочинного наміру ОСОБА_5 за попередньою змовою з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами,підшукали земельну ділянку, що належить Таїровській селищній раді, та яка не була надана у користування.

Будучи обізнаними про порядок реєстрації права власності на земельну ділянку у відповідності до статей 125, 126 Земельного Кодексу України ч. 4 ст. 18, п. 3 ч. 4. ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року та відсутність встановлених законодавством підстав для набуття права власності на земельну ділянку, ОСОБА_5 за попередньою змовою з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, у невстановленому місці та у не встановлені дату та час виготовили підроблене Рішення 10 сесії 23 скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 7 від 21.10.1999 «Про безкоштовну передачу в приватну власність гр. ОСОБА_5 раніше наданої в постійне користування земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель».

Вказане підроблене рішення використали для реєстрації за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку площею 0,10 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, 18.03.2020 відділом Овідіопольського району Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на підставі підробленого рішення Таїровської селищної ради № 7 від 21.10.1999, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та технічної документації із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж вказаної земельної ділянки,присвоєно кадастровий номер 5123755800:02:005:5027.

Продовжуючи свій злочиннийнамір, ОСОБА_5 23.03.2020 звернувся до Юридичного департаменту Одеської міської ради, що розташований за адресою: м. Одеса, площа Думська,1, та подав заяву № 39069632 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Вказану заяву зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.03.2020 о 12 год. 59 хв. та сформовано друковану форму заяви державним реєстратором ОСОБА_6 .

З цією метою, серед інших документів ОСОБА_5 надав завідомо підроблене рішення Таїровської селищної ради № 7 від 21.10.1999 та витяг з Державного земельного кадастру щодо присвоєння земельній ділянці площею 0,10 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 кадастрового номеру 5123755800:02:005:5027 дляреєстрації за собою права власності на зазначену земельну ділянку.

На підставі наданих ОСОБА_5 документів, 23.03.2020 державний реєстратор Юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_6 прийняв рішення № 52111359 щодо заяви № 39069632 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу, вчинив реєстраційну дію, виконавши у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за № 36381818 про реєстрацію за ОСОБА_5 , права власності на земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ,з присвоєнням реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна № 2075268851237.

Продовжуючи реалізацію злочинного наміру, 27.07.2020, в інтересах ОСОБА_5 до Міського управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області подано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та технічна документація із землеустрою, щодо встановлення та відновлення меж вказаної земельної ділянки. Серед документів наданих до Міського управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській долучено копію завідомо підробленого рішення Таїровської селищної ради № 7 від 21.10.1999.

Цього ж дня, на підставі наданих документів, Міським управлінням в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області присвоєно вказаній земельній ділянці кадастровий номер 5123755800:02:005:2904.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 328 Цивільного кодексу України ОСОБА_5 , набув права власності на зазначену земельну ділянку, тобто ним та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, проведено всі необхідні дії щодо оформлення набутого права.

Однак, без жодних дозвільних документів на земельній ділянці площею 0,10 га, за адресою: АДРЕСА_4 , в 2019 році вже здійснювалось будівництво житлового будинку.

У подальшому, в вересні 2020 року більш точний час та місце не встановлено, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою отримання грошових коштів від реалізації земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:02:005:2904 площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , якою він за попередньої змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами заволодів шахрайським шляхом, звернувся до ріелтора з оголошенням про її продаж.

Вказану земельну ділянку 14.09.2020 ОСОБА_5 відчужено на користь ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу № 1105 від 14.09.2020, в якому зазначено суму угоди в розмірі 141 900 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, не маючи встановлених законодавством підстав для набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:02:005:2904 площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що є комунальною власністю Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, шляхом обману, використовуючи підроблене рішення Таїровської селищної ради № 7 від 21.10.1999 «Про безкоштовну передачу в приватну власність гр. ОСОБА_5 раніше наданої в постійне користування земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель» та про визнання за ним права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:02:005:2904 площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , 23.03.2020 заволоділи зазначеною земельною ділянкою, ринкова вартість якої станом на 23.03.2020, склала 2 105 780 грн., чим спричинено збитків Таїровській селищній раді Овідіопольського району Одеської області в особливо великому розмірі, на суму, що більше ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановленому місці та у невстановлений слідством час у ОСОБА_5 за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, виник злочинний умисел на підробку офіційного документу, а саме рішення Таїровської селищної ради № 7 від 21.10.1999 «Про безкоштовну передачу в приватну власність ОСОБА_5 раніше наданої в постійне користування земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель», з метою подальшого його використання при вчиненні шахрайських дій для заволодіння чужим майном.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на підроблення документу з метою його подальшого використання, у невстановлений досудовим слідством час, місці та спосіб, ОСОБА_5 , перебуваючи у змові з невстановленими досудовим розслідуванням особами, використовуючи свої особисті дані, за допомогою комп`ютерної техніки виготовили підробленеРішення 10 сесії 23 скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 7 від 21.10.1999 «Про безкоштовну передачу в приватну власність гр. ОСОБА_5 раніше наданої в постійне користування земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель», що в дійсності Таїровськоюселищною радою не приймалось.

Таким чином, вказаний підроблений документ 23.03.2020 ОСОБА_5 надав із заявою № 39069632 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:02:005:2904 площею 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою реєстрації права власності на об`єкт свого злочинного посягання, тобто на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:02:005:2904 площею 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за собою.

Також, в ході слідства встановлено, що у ОСОБА_5 , за попередньою змовою з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, який мав корисливий мотив, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману, а самеземельною ділянкою з кадастровим номером 5123755800:02:005:2904 площею 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , що є комунальною власністю Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, виник злочинний умисел на використання підробленого документа.

Так, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, 23.03.2020 перебуваючи в Юридичному департаменті Одеської міської ради, що розташоване за адресою: м. Одеса, площа Думська,1, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на реєстрацію за собою права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:02:005:2904 площею 0,10 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , надали із заявою № 39069632, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на вказану земельну ділянку за собою, завідомо підроблений документ, а саме Рішення 10 сесії 23 скликання Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 7 від 21.10.1999 «Про безкоштовну передачу в приватну власність гр. ОСОБА_5 раніше наданої в постійне користування земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель».

На підставі ОСОБА_8 документів, 23.03.2020 державний реєстратор Юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , прийняв рішення № 52111359 щодо заяви № 39069632 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу та вчинив реєстраційну дію, виконавши у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за № 36381818 про реєстрацію за ОСОБА_5 , права власності на земельну ділянку площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з присвоєнням реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна № 2075268851237.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 09.07.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 4 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах;

- ч. 3 ст. 358 КК України за кваліфікуючими ознаками: підроблення іншого офіційного документа, який видається установою і який надає права, з метою використання його підроблювачем, за попередньою змовою групою осіб;

- ч. 4 ст. 358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: використання завідомо підробленого документа.

Обґрунтування клопотання

Як вбачається з клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України, максимальне покарання за які передбачені у вигляді позбавленням волі до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Сторона обвинувачення у клопотанні посилається на ч. 2 ст. 170 КПК України, згідно якої арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Своїми діями ОСОБА_5 , завдав шкоду державним інтересам на загальну суму 2 105 780грн.,що у свою чергу передбачає звернення із цивільним позовом про відшкодування заподіяних збитків. Зважаючи на розмір завданої шкоди, вбачається необхідність забезпечення можливості відшкодування заподіяних збитків, а також запобігання спробам підозрюваного вчинити дії щодо відчуження належного йому майна.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 190 КК України передбачено можливість призначення покарання у вигляді конфіскації майна.

У зв`язку з необхідністю забезпечення конфіскації майна як виду покарання, є необхідність в накладенні арешту на вказане у клопотанні майно ОСОБА_5 .

На підтвердження права власності на майно, сторона обвинувачення, надає витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у якому зазначено, що:

- земельна ділянка, кадастровий номер 5124789400:01:002:0404, загальною площею 4.28 га., за цільовим призначенням відведена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Тарутинський район, Ярівська сільська рада (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 115211681247), на праві приватної власності, в розмірі 1/1 частки, належить ОСОБА_5 ;

- земельна ділянка, кадастровий номер 5124789400:01:002:0054, загальною площею 4.39 га., за цільовим призначенням відведена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Тарутинський район, Ярівська сільська рада (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1151754251247), на праві приватної власності, в розмірі 1/1 частки, належить ОСОБА_5 .

Доводи сторін

Прокурор та слідчий до судового засідання не з`явилися, разом з тим, від слідчого надійшла заява про розгляд вказаного клопотання про арешт майна за його відсутності.

У своєму клопотанні сторона обвинувачення, просить розгляд справи провести за відсутності власника майна, зважаючи на можливість вжиття неправомірних дій щодо майна до прийняття рішення судом.

Мотивація суду

Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З урахуванням клопотання сторони обвинувачення, а також положень ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності власника майна.

09.07.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах; ч. 3 ст. 358 КК України за кваліфікуючими ознаками: підроблення іншого офіційного документа, який видається установою і який надає права, з метою використання його підроблювачем, за попередньою змовою групою осіб; ч. 4 ст. 358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: використання завідомо підробленого документа.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч. 1ст. 170 КПК України).

При розгляді клопотання про арешт майна встановлюються такі обставини:

1) Правову підставу для арешту майна.

2) Достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення.

3) Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

4 ) Наслідки арешту майна для підозрюваного та інших осіб.

Правова підстава для арешту майна

Арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (ч.1 ст. 170 КПК України).

Відповідно доч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Діями ОСОБА_5 , завдано шкоду державним інтересам на загальну суму 2105 780 грн., що у свою чергу передбачає звернення із цивільним позовом про відшкодування заподіяних збитків. Зважаючи на розмір завданої шкоди, вбачається необхідність забезпечення можливості відшкодування заподіяних збитків, а також запобігання спробам підозрюваного вчинити дії щодо відчуження належного йому майна.

Слідчий суддя зазначає, що санкцією ч. 4ст. 190 КК Українипередбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна. А

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 ч. ч. 3, 4ст. 358 КК України. Слідчий суддя оцінює ці обставини лише для встановлення достатності підстав вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна. Також, ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власником (підозрюваною). З накладенням арешту втрачається можливість особи відчужити цей актив на користь третіх осіб. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Оскільки санкцією передбачена конфіскація майна, та достатніми є підстави вважати, що суд може призначити таке покарання, а також запобігання спробам підозрюваного вчинити дії щодо майна, спрямованих на його продаж, слідчий суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна, з забороною розпорядження майном.

Достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення

Слідчий суддя оцінює докази, що можуть вказувати на вчинення особою кримінального правопорушення, що, фактично, є оцінкою наявності обґрунтованої підозри.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадку забезпечення конфіскації як виду покарання).

Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Іншими словами, на початковій стадії розслідування слідча суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_5 повідомлений про підозру. Матеріали клопотання, вказують на можливу причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, що розслідуються в кримінальному провадженні. Таким чином, слідчий суддя переконаний в наявності фактів та інформації, які вказують на те, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 190, ч. ч.3, 4 ст.358 КК України.

Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки встановлює лише заборону відчуження майна (тобто, не забороняє користування), а також підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1ст. 174 КПК України.

Наслідки арешту майна для підозрюваного та інших осіб

Арешт майна, про який просить сторона обвинувачення, не обмежує права підозрюваної та інших осіб проживати та іншим чином користуватися нерухомим майном. З урахуванням цих обставин, а також аргументів, зазначених у попередньому розділі, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку є достатнім для забезпечення конфіскації як виду покарання, є пропорційним втручанням у права підозрюваного та інших осіб, та не матиме надмірних наслідків для таких осіб.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.131,170-173 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні: старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020160000000835 від 13.10.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358 КК України КК України - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку, у розмірі частки 1/1, кадастровий номер 5124789400:01:002:0404, загальною площею 4.28 га., за цільовим призначенням відведена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Тарутинський район, Ярівська сільська рада (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 115211681247), яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з забороною її відчуження.

Накласти арешт на земельну ділянку, у розмірі частки 1/1, кадастровий номер 5124789400:01:002:0054, загальною площею 4.39 га., за цільовим призначенням відведена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Одеська область, Тарутинський район, Ярівська сільська рада (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1151754251247), яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з забороною її відчуження.

Виконання ухвалипро арештмайна покластина слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні: старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1