Рішення

від 13.07.2021 по справі 155/1602/16-ц

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Пр.2-др/155/3/21

Справа №155/1602/16-ц

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Адамчук Г.М.

за участю секретаря судового засідання Ревуцької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горохів заяву відповідача ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась із заявою про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Горохівського районного суду від 29.06.2021 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

29.06.2021 представник відповідача ОСОБА_1 - Рязанцев О.Є. звернувся до суду із заявою в якій просив вирішити питання про відшкодування судових витрат, понесених відповідачем ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом справи. В заяві про розподіл судових витрат відповідач ОСОБА_1 зазначає, що понесла витрати у вигляді оплати наданої професійної правничої допомоги в сумі 12000, 00 грн. У відповідності до вимог ч.8 ст. 141 ЦПК України позивачем подано докази, а саме: договір про надання правничої допомоги від 10.01.2017 року, платіжна квитанція, додаткова угода до договору про надання правової допомоги, детальний опис виконаних робіт, акт приймання-передачі робіт (наданих послуг). Загальна вартість наданих послуг професійної правничої допомоги становить 12000 гривень, які відповідач просить стягнути із позивача.

В судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллер Аква Україна" - Усачук А. не з`явився, однак скерував до суду заперечення на заяву про розподіл судових витрат. У своїх запереченнях представник позивача просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про розподіл судових витрат, зважаючи на ряд обставин. Зокрема, в акті приймання-передачі робіт виконаних адвокатом Рязанцевим О.Є. відповідно до додаткової угоди №1 та договору про надання правової допомоги від 10.01.2017 зазначено, що адвокатом виконано роботи з вивчення міжнародно-правових актів, Конституції та національного законодавства України, що регулює питання предмета позову, вивчення практики Європейського суду з прав людини та Великої Палати Верховного суду з розгляду аналогічних справ. Однак матеріали справи не містять будь-яких доказів, що дані послуги виконувались, адже у відзиві та поясненнях відсутні посилання на дані норми міжнародно-правових актів, практики Європейського суду з прав людини та Великої Палати Верховного суду. Крім того представник позивача вважає, що відповідачем не подано детального опису послуг і кількості затраченого часу на кожний конкретний вид робіт. Письмові пояснення та відзив на позов за змістом є аналогічними, виконання робіт у розмірі, який зазначає відповідач не доведено та витрати є неспівмірними з даною справою. Подана квитанція оформлена в порушення ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , тому є неналежним доказом. Договір про надання правничої допомоги від 10.01.2017 та додаткова угода №1 від 21.12.2020 суперечать один одному, так як матеріали справи не містять звіту про виконану роботу відповідно до договору. Відзив на позов від 13.03.2018 року не містить відомостей про попередній розрахунок суми судових витрат, довіреність від 18.11.2015, яка була чинна до 18.11.2018, уповноважувала фізичну особу Рязанцева О.Є. , а не адвоката представляти інтереси ОСОБА_1 . Судові витрати в розмірі 12 000,00 грн є неспівмірними із складністю справи. А тому, на думку представника позивача, заява про розподіл судових витрат не підлягає до задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_1 - Рязанцев О.Є. скерував до суду клопотання про розгляд заяви про розподіл судових витрат у його відсутності.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п.3 ч.1, ч.3,4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати . Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що по даній справі необхідно постановити додаткове рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1,3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи . До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

10.01.2017 між ОСОБА_1 та адвокатом Рязанцевим О.Є. укладено договір про надання правничої допомоги (а.с. 183), предметом договору є процесуальна діяльність адвоката з надання правничої допомоги, представництва та захисту законних інтересів ОСОБА_1 в цивільній справі №155/1602/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. П.4.2 Договору передбачено, що клієнт зобов`язаний забезпечувати адвоката засобами та коштами, необхідними для виконання договору, сплатити адвокату гонорара у розмірі 9 000,00 грн. після надання звіту про виконану роботу до завершення розгляду справи судом першої інстанції.

Повноваження адвоката Рязанцева О.Є. на надання правової допомоги ОСОБА_1 посвідчено ордером серії ВЛ №000,05131 від 10.01.2017 року.

Із довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Губик З.В. вбачається, що 18.11.2015 ОСОБА_1 уповноважила Рязанцева О.Є. представляти її інтереси. Довіреність видана строком на три роки і чинна до 18.11.2018 року.

Як вбачається із матеріалів справи, 13.03.2018 відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву з письмовими доказами.

14.03.2018 відповідачем ОСОБА_1 подано попередній розрахунок суми судових витрат, які відповідач ОСОБА_1 очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відповідно до якого попередній розрахунок суми витрат у вигляді гонорару у справі відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 10.01.2017 складає 9 000, 00 грн (а.с.182).

21.12.2020 між ОСОБА_1 та адвокатом Рязанцевим О.Є. укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 10.01.2017, де п.1.4 клієнт зобов`язується впродовж п`яти календарних днів з моменту ухвалення рішення суду сплатити адвокату гонорар в розрахунку 500 грн за кожну годину роботи та в подальшому оплатити правничу допомогу, надану адвокатом у судах апеляційної та касаційної інстанції, а п.1.6 загальна сума гонорару, що підлягає сплаті не обмежується розміром вказаним у п.4.2 договору від 10.01.2017, а визначатиметься обсягом виконаних робіт у акті приймання-передачі робіт.

Крім того, відповідачем подано детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) згідно з додатковою угодою №1 від 21.12.2020 та договором про надання правової допомоги від 10.01.2017, акт приймання - передачі робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Рязанцевим О.Є. за період роботи з 10.01.2017 по 29.06.2021 на суму 12 000,00 грн, а також квитанцію серії ААК №133013, на суму 12 000,00 грн.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц (провадження N 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі N 9901/350/18 (провадження N 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі N 904/4507/18 (провадження N 12-171гс19) та постанові від 26 травня 2020 року у справі N 908/299/18 (провадження N 12-136гс19).

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відповідності до приписів ч.8 ст.141 ЦПК України представником відповідача було заявлено про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 259 ЦПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Отже, відповідачем дотримано процесуальний порядок вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Однак, зважаючи на обставини справи, принцип змагальності сторін, на рівень складності даної справи, який не вимагав значного обсягу правничої допомоги, в тому числі такого обсягу часу, який зазначений адвокатом в акті приймання-передачі робіт (наданих послуг) як витрачений на виконання відповідних робіт, критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність та розумність їх розміру, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним в порівнянні із складністю справи, враховуючи заперечення представника позивача, виходячи з вимог розумності та справедливості, вимоги представника відповідача про відшкодування судових витрат підлягає до задоволення частково, в сумі 9 000,00 грн, в задоволенні решти вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 134, 137, 141, 259, 270, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постановити додаткове рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аллер Аква Україна на користь ОСОБА_1 9 000 (дев`ять тисяч гривень) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий