Ухвала

від 12.07.2021 по справі 461/5094/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/5094/21

Провадження № 1-кс/461/3475/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2021 року м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участі:

слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021140000000058 від 24.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021140000000058, відомості про яке 24.03.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України про накладення арешту на майно.

Клопотання вмотивоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021140000000058, відомості про яке 24.03.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи вчинили незаконні дії з метою надання земельних ділянок у приватну власність з одночасним вилученням їх із земель державного лісового фонду, а саме кв.19 вид. 37, 38, 43, 52, Волосянківського лісництва Славське ДЛГП "Галсільліс", проте дані земельні ділянки у встановленому Законом порядку не вилучалася і цільове призначення не змінювалось.

24.03.2021 Львівською обласною прокуратурою на підставі інформації отриманої з Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс», вбачаються факти вибуття із державної власності та постійного користування Славського ДЛГП «Галсільліс» у приватну власність земельних ділянок лісогосподарського призначення площею 1,6763 га та площею 0,8471 га.

В той же час вказані земельні ділянки із земель державного лісового фонду Славське ДЛГП "Галсільліс" у встановленому законом порядку не вилучалися і цільове призначення не змінювалося. Незаконне надання вищевказаних земельних ділянок державного лісового фонду підтверджена листом Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» №49 від 10.02.2021.

Крім цього, наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-11238/16-20-СГ від 23.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,6763га кадастровий номер 4624580800:04:000:0008 та надано її ОСОБА_5 у приватну власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Славської селищної ради Сколівського району. 09.11.2020 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_5 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельну ділянку 4624580800:04:000:0008 площею 1,6763 га., на підставі договору-купівлі, 10.12.2020 ОСОБА_5 відчужив ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Крім цього, будучи допитам в якості свідка ОСОБА_5 , повідомив, що жодних документів він не підписував, а у всіх документах, котрі входять у «Проект землеустрою земельної ділянки у власність для ведення селянського господарства за межами населеного пункту на території Славської селищної ради, кадастровий номер 4624580800:04:000:0008 площею 1,6763 га.», підпис виконанно із наслідуванням його підпису.

Також, наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-11237/16-20-СГ від 23.10.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,8471га кадастровий номер 4624580800:04:000:0007 та надано ОСОБА_7 у приватну власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Славської селищної ради Сколівського району. 30.11.2020 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_8 .

Документи,які бсвідчили прозміну цільовогопризначення земельних ділянок із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення відсутні.

Також невиявлено документів,які бсвідчили проприйняття уповноважениморганом державноївлади рішеньпро вилучення вказаних ділянок з постійного користування лісогосподарського підприємства.

Більше того, в наказах про затвердження проектів землеустрою зазначено, що земельні ділянки надаються без зміни цільового призначення.

Окрім цього,з Публічноїкадастрової картиУкраїни вбачається,що вказаніділянки часткововкриті лісовоюрослинністю таздебільшого входитьв прибережнусмугу притокирічки Славка.Разом зтим,такі накладаютьсяна земліСлавського лісництва, що перебувають в постійному користуванні Славського ДЛГП «Галсільліс».

Окрім цього, з Публічної кадастрової карти України вбачається, що вказані ділянки частково вкриті лісовою рослинністю. Крім цього, проведено огляд земельної ділянки за кадастровим номером 4624580800:04:000:0008, яка розташована в урочищі Зворець, село Волосянка, у 19 кварталі на виділах 37,38, котрі відносяться до Волосянківського лісництва Славське ДЛГП «Галсільліс». На момент огляду на земельній ділянці наявні наступні насадження: ялина європейська, лісовий бук та ялиця біла. Зправа від розташування земельної ділянки протікає потічок.

Отже, землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України.

Крім вищенаведеного, на підставі ухвали слідчого судді, проведено вилучення документів у Славське ДЛГП «Галсільліс». Згідно плану лісонасаджень Волосянківського лісництва Славське ДЛГП «Галсільліс» Львівської області, матеріали лісовпорядкування 2016 року, підтверджують, що у 19 кварталі на виділах 37,38 знаходяться лісові насадження. Також отримано копію проекту організації та розвитку лісового господарства Волосянківського лісництва Славське ДЛГП «Галсільліс» Львівської області, таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків, котрий підтверджує, що на вищевказаних виділах у 19 кварталі знаходяться протиерозійні ліси.

Таким чином, всупереч вимогам п.7 ст. 122, п.9 ст. 149 ЗКУ Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, незаконно передано у власність ОСОБА_5 , котрий на підставі договору купівлі-продажу, відчужив вищевказану земельну ділянку ОСОБА_6 , внаслідок чого неправомірно виведено із лісогосподарського використання ділянку площею 1, 6763 га.

Таким чином, досудове розслідування приходить до висновку про те, що вищезазначена земельна ділянка незаконно набута у приватну власність і саме на цю земельну ділянку було спрямоване кримінальне правопорушення.

Слідчий у клопотанні зазначає, що з метою захисту суспільства та держави від кримінального правопорушення, забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні, досягнення дієвості кримінального провадження; забезпечення збереження речових доказів; з метою запобігання можливості пошкодження, псування земельних ділянок, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вище зазначену земельну ділянку.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала повністю.

На підставі ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без виклику представника власника майна.

Заслухавши думку слідчого, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021140000000058, відомості про яке 24.03.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до положень ч.1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підстав вважати, що воно є доказом злочину.

Відповідно дост.170КПКУкраїниарештом майнаєтимчасове,доскасуванняу встановленомуцимКодексомпорядку,позбавленнязаухвалою слідчогосуддіабосуду праванавідчуження,розпорядженнята/абокористуваннямайном,щодоякогоіснує сукупністьпідставчирозумних підозрвважати,щовоноє доказомзлочину,підлягаєспеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіхосіб,конфіскації уюридичноїособи,для забезпеченняцивільногопозову,стягненнязюридичної особиотриманоїнеправомірної вигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовуєтьсяувстановленому цимКодексомпорядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів

Відповідно дост. 131 КПК Українипри застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; ) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані і мають міститись і у клопотанні слідчого, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Всупереч наведеному, слідчим не доведено, що земельна ділянка за кадастровим номером 4624580800:04:000:0008, площею 1,6763 га, котра розташована на території Волосянківського лісництва, Славське ДЛГП «Галсільліс» квартал 19 вид. 37.38 є доказом у кримінальному провадженні та відповідає вимогам ст.98 КПК України та є знаряддям злочину чи зберегла на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відтак, нерухоме майно, що є предметом розгляду, не відповідає вимогам ст. 98 КПК України, оскільки не є речовим доказом по справі.

Крім того, обмеження права на відчуження, розпорядження нерухомим майном шляхом його арешту не може запобігати його приховуванню, пошкодженню, псуванню, зникненню, втраті, знищенню, використанню, перетворенню. Особливістю нерухомого майна є те, що його пересування, приховування чи зникнення неможливе.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно норм Глави10та Глави17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту, та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Водночас, слідчим не доведено наявності ризиків, передбаченихст. 170 КПК Українита не обґрунтовано при цьому правових підстав для такого арешту та необхідності у його накладенні, а також розумність та співрозмірність обмеження права користування завданням кримінального провадження.

Приймаючи до уваги викладене, а також необґрунтованість і недоведеність доказового значення при застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не знаходить правових підстав для накладення арешту на зазначене майно.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170- 173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021140000000058 від 24.03.2021 внесені, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду протягом п`яти днів з дня її отримання .

Повний текст ухвали виготовлено 12.07.2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1