Ухвала

від 15.07.2021 по справі 922/1414/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 липня 2021 року

м. Київ

справа № 922/1414/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Волковицької Н. О., Могила С. К.,

розглянувши матеріали касаційних скарг Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Грань-Кор на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 у справі

за позовом виконувача обов`язків керівника Харківської місцевої прокуратури № 1

до 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю Грань-Кор

про визнання недійсним договору, скасування рішення та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 (далі -прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради (далі - Харківська міськрада, відповідач-1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Управління комунального майна Харківської міськради, відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю Грань-Кор (далі - ТОВ Грань-Кор , відповідач-3) про:

- визнання незаконним та скасування рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 06.07.2016 N 283/16 Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова (далі - рішення від 06.07.2016 № 283/16) в частині пункту 10 додатку до рішення;

- визнання недійсним договору від 10.11.2016 № 5395-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень підвальної частини № 1-:-5, 1а, 7-:-9, 11, 11а, 12, 17-:-26, VI, III нежитлової будівлі літ. А-1 , загальною площею 259,9 кв. м, розташованих за адресою: м. Харків, вулиця Ярославська, будинок 10 (десять), укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ Грань-Кор , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н. В. і зареєстрованого в реєстрі за № 2365;

- зобов`язання ТОВ Грань-Кор повернути територіальній громаді міста Харкова нежитлові приміщення напівпідвальної частини № 1-:-5, 1а, 7-:-9, 11, 11а, 12, 17-:-26, VI, III нежитлової будівлі літ. А-1, загальною площею 259,9 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, буд. 10 та вартістю 808 045,20 грн, шляхом підписання відповідного акту прийому-передачі вказаного майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації спірного майна шляхом викупу орендарем.

Прокурор вважає, що оскаржуване рішення від 06.07.2016 № 283/16 є незаконним та підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що прийнято з порушенням вимог статті 345 Цивільного кодексу України, статті 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна , статей 1, 2, 4, 29 Закону України Про приватизацію державного майна , статей 11, 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) .

Обґрунтовуючи право на звернення до суду в інтересах держави прокурор, посилаючись на статтю 23 Закону України Про прокуратуру , зокрема, зазначив, що Харківська міськрада представляє інтереси громади міста Харкова, проте в даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, тому прокурор самостійно подає вказаний позов.

Господарський суд Харківської області рішенням від 10.09.2020 позов задовольнив повністю.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 24.03.2021 рішення Господарського суду Харківської області у цій справі залишив без змін.

Суди попередніх інстанцій серед іншого дійшли висновку, що звертаючись до суду із цим позовом прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру та статті 53 Господарського процесуального кодексу України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді та визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави.

Не погоджуючись з указаними рішеннями судів, Харківська міськрада, Управління комунального майна Харківської міськради та ТОВ Грань-Кор звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалами Верховного Суду від 08.06.2021, від 30.06.2021 та від 08.07.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 922/1414/20 за касаційними скаргами Управління комунального майна Харківської міськради, ТОВ Грань-Кор та Харківської міськради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 відповідно, розгляд справи призначено на 21.07.2021.

Разом з тим, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2021 справу № 925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради та Приватного підприємства Інвестиційно-будівельна компанія Будгарант про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у зазначеній справі передано на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на можливе відступлення (уточнення) від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19.

Так, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19 зазначив, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача у справі, за наявності органу місцевого самоврядування, уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не нівелює його обов`язку щодо дотримання порядку представництва, дотримання процедури, встановленої частинами 3 і 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру , та надання можливості такому органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених прав держави.

Суд касаційної інстанції в ухвалі від 07.07.2021 у справі № 925/1133/18 вказав, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор при зверненні з даним позовом зазначив, що є позивачем, оскільки Черкаська міська рада - один із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через його невідповідність нормам чинного законодавства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави.

З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Черкаську міську раду одним з співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування рішення цього органу, колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що у прокурора відсутній обов`язок дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру , а саме щодо необхідності попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта.

У зв`язку з цим колегія суддів суду касаційної інстанції у справі № 925/1133/18 вказала, що вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19 про те, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача не нівелює його обов`язку дотримання процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Обґрунтовуючи право на звернення до суду в інтересах держави у справі, що розглядається, прокурор визначив Харківську міськраду як одного із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через його невідповідність нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим прокурор самостійно подав цей позов та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування рішення цього органу, тобто правовідносини у справах № 922/1414/20 та № 925/1133/18 є подібними.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження Харківська міськрада та Управління комунального майна Харківської міськради посилаються на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема статтю 23 Закону України Про прокуратуру , статті 257, 261 Цивільного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

ТОВ Грань-Кор у касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми статей 11, 18-2, 30 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) , статті 23 Закону України Про прокуратуру , статті 777 Цивільного кодексу України, статті 289 Господарського кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах.

При цьому скаржники вважають, що прокурор не довів в установленому порядку підстав для представництва у цій справі, зокрема, попередньо, до звернення до суду не повідомив про це Харківську міськраду в порушення положень абзацу третього частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, колегія суддів з власної ініціативи дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 922/1414/20 до перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у подібних правовідносинах у справі № 925/1133/18 у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 922/1414/20 зупинити до перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у подібних правовідносинах у справі № 925/1133/18 у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Н. О. Волковицька

С. К. Могил