Рішення

від 15.04.2021 по справі 160/3049/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року Справа № 160/3049/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелені Системи" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелені Системи" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА 110070/2021/200009/1 від 16.01.2021, № UА 110070/2021/200010/1 від 16.01.2021, № UА 110070/2021/200011/1 від 16.01.2021, UА 110070/2021/200012/1 від 16.01.2021, UА 110070/2021/200013/1 від 16.01.2021, UА 110070/2021/200014/1 від 02.02.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товару з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшов на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного договору поставки, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства витребував у позивача додаткові документи, а не здійснив перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, хоча мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірних рішень.

Ухвалою від 11.03.2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.

Представником Дніпровської митниці Держмитслужби подано відзив на позовну заяву, в якому він просив в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Вказує, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митних декларацій, з урахуванням положень ст. 337 Митного кодексу України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що ТОВ Зелені Системи під час митного оформлення надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість за ціною договору. Водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основаним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товариством товару та протиправність оскаржених рішень.

Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 05.11.2020 між ТОВ КАСПІЙГАЗ (м. Астрахань, Російська Федерація) (далі - продавець) та ТОВ ЗЕЛЕНІ СИСТЕМИ (м. Дніпро, Україна) (далі - покупець) було укладено зовнішньоекономічний договір поставки № ОІІ 47/20, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити сірку гранульовану (далі - товар) в кількості та асортименті, за ціною, у строки, з умовами поставки та оплати, визначеними в специфікаціях.

На виконання вказаного договору на митну територію України залізницею в 17-ти вагонах на адресу позивача здійснено поставки 6-ти партій товару.

З метою митного оформлення товару Дніпровській митниці Держмитслужби уповноваженим представником декларанта подано митні декларації: 1) № UA110070/2021/000264 від 12.01.2021, 2) № UA110070/2021/000263 від 12.01.2021, 3)№ UAl 10070/2021/000422 від 16.01.2021, 4) № UA110070/2021/000420 від 16.01.2021, 5) № UA1 10070/2021/000421 від 16.01.2021, 6) № UAl 10070/2021/000597 від 22.01.2021.

У графі 12 кожної з поданих митних декларацій було заявлено митну вартість товару, розраховану за першим - основним методом визначення митної вартості-товарів (за ціною договору), інформацію про що вказано в графі 43 цих декларацій.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів разом із митними деклараціями та в подальшому під час консультацій з відповідачем декларантом було надано наступні документи:

рахунки-фактури (інвойси): № 1208002 від 08.12.2020, № 1207001 від 07.12.2020, № 1217001 від 17.12.2020, № 1204002 від 04.12.2020, № 1211002 від 11.12.2020, № 1221004 від 21.12.2020;

рахунки на оплату: № 827 від 08.12.2020, № 824 від 07.12.2020, № 845 від 17.12.2020, № 820 від 04.12.2020, № 838 від 1;.12.2020, № 868 від 21.12.2020;

комерційну пропозицію продавця товару від 27.10.2020 № 561;

зовнішньоекономічний договір від 05.11.2020 № ОП 47/20 з додатком №1 (специфікацією);

калькуляцію ціни від продавця товару від 07.12.2020;

експертний висновок ДП Держзовнішінформ від 14.01.2021 №112/5;

висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати від 14.01.2021 №ГО-16;

інформацію про біржові котирування товару (аналітичну записку Argus Media від 02.12.2020);

митні декларації країни відправлення № 10006060/081220/0115941 від 08.12.2020, № 10006060/071220/0115661 від 07.12.2020, № 10006060/181220/0120051 від 18.12.2020, № 10006060/041220/0115080 від 04.12.2020, № 10006060/111220/0117539 від 11.12.2020, № 10006060/221220/0121465 від 22.12.2020;

документи щодо ціни подальшого продажу імпортованої позивачем сірки в Україні (договір від 07.09.2020 № 683/13/314В між позивачем та Державним підприємством Східний гірничо-збагачувальний комбінат (далі - ДП СХІДГЗК ), додаткова угода № 1 від 29.12.2020, інформація щодо системи Прозоро , калькуляція ціни реалізації товару в Україні від 08.12.2020).

За кожною митною декларацією митний орган направив декларанту електронні повідомлення, в яких зазначив, що подані з митними деклараціями документи містять розбіжності, а саме:

1. Рахунки-фактури (інвойси) не містять даних про умови поставки, номер договору та додаток/специфікацію до зовнішньоекономічного договору, за якими сформована ціна товару. У рахунках від продавця на оплату товару вказано умови поставки (DAP ст. Жовті Води 2), проте рахунки не містять даних про додаток/специфікацію до зовнішньоекономічного договору, за якою сформована ціна товару. У митних деклараціях країни відправлення відсутні реквізити наданих для митного оформлення рахунків на оплату товару.

2. Відповідно до п. 3.1 розділу 3 Якість товару та порядок прийомки товару зовнішньоекономічного договору від 05.11.2320 № ОГІ 47/20 товар, що поставляється, має відповідати ГОСТ 127.1-93, проте за даними паспортів та митних декларацій країни відправлення товар відповідає ТУ-2112-134-31323949-2005. За даними паспортів поставляється товар сорту 9998, проте згідно з рахунками на оплату сорт товару - 9995/9998. №UA 110070/2021/000263 12.01.2021 № UA110070/2021/000420 від 16.01.2021

3. У наданій декларантом калькуляції продавця зазначена ціна товару не відповідає дійсній вартості у розумінні Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та за числовими даними не розраховується в частині прибутку.

4. У 2020 році товар від продавця з ідентичними якісними показниками заявлявся позивачем до митного оформлення за рівнем митної вартості 118 доларів США за тону (контрактна ціна 115 доларів США за тону) на умовах поставки DAP Соловей-Тополі/ DAP ст. Жовті Води 2 та за рівнем митної вартості 90 доларів США за тону на умовах поставки DAP Соловей-Тополі. Виписки з бухгалтерської документації свідчать про те, що поставка товару позивачем ДП СХІДГЗК здійснювалась за ціною 2700 грн за тону (95,4-96 доларів США). За інформацією системи Прозоро ціною сірки є 2700 грн за тону (95,4-96 доларів США).

5. Відповідно до п. 3.2. договору від 07.09.2020 №683/13/314В про закупівлю товару, укладеного між ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат та позивачем умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі постачальника, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції без зменшення обсягів закупівлі. Крім того п. 3.3. цього ж договору передбачає, що відповідно до п.7 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі зміна ціни одиниці товару з імпортною складовою, залежно від зміни курсу іноземної валюти, встановленого на дату проведення електронного аукціону, більш ніж на 10% по відношенню до курсу іноземної валюти, встановленого НБУ на дату, що передує даті поставки товару здійснюється за визначеною формулою.

6. У наданому декларантом експертному висновку ДП Держзовнішінформ від 14.01.2021 №112/5 зазначено лише те, що контрактна ціна відповідає ціні виробника при поставках в Україну у жовтні 2020 року без висновку про відповідність вказаної ціни дійсній вартості , тобто ціні аналогічного товару в умовах повної конкуренції.

7. У наданому висновку експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати від 14.01.2021 № ГО-16 аналізуються ціни сірки з країн Близького Сходу, Казахстану. Японії, Німеччини, країн Африки, Китаю, але інформації про ціну сірки походженням з Росії не взято до уваги, незважаючи на те, що товар поставляється з Росії. Відповідно до періодичних видань Дайджест цін на світових ринках вартість сірки складала: вересень - 45-50 $/т, жовтень - 57-61 $/т, листопад - 61-65 $/т, що свідчить про тенденцію до збільшення ціни на сірку.

8. Надані біржові нотування датовано 02.12.2020, проте відповідно до п. З Розділу З Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2016 № 689, при здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту).

У зв`язку з наведеним відповідач з посиланням на статті 53 та 54 Митного кодексу України (далі - МК України) зобов`язав декларанта надати: 1) оригінали рахунків на оплату товару; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 8) інформація біржових організацій про вартість сірки станом на дату формування ціни товару.

У відповідь на електронні повідомлення декларант інформував митний орган про надання разом з деклараціями усіх необхідних документів та відсутність інших.

Оскільки надані декларантом документи визнано недостатніми, Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів: №U А110070/2021 /200009/1 від 16.01.2021, № UA 110070/2021/200010/1 від 16.01.2021, №UA110070/2021/200011/1 від 16.01.2021, № UA110070/2021/200012/1 від 16.01.2021, № UA110070/2021/200013/1 від 16.01.2021, № UA110070/2021/200014/1 від 02.02.2021, графи 33 яких за змістом є однаковими і дублюють зміст направлених декларанту електронних повідомлень.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Так, ст. 49 Митного кодексу України (далі -МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 4 ст. 53 цього Кодексу у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому ч. 5 ст. 53 МК України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 6 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно підрозділу цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм видно, що митна вартість має бути підтверджена достовірними документами, що містять відомості про всі її складові, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ст. 59 МК України встановлено метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 57 частини десятої статті 58цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, і таке інше.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно з статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що митну вартість товару Сірка гранульована - 75 доларів США за тону скориговано митницею за другорядним методом визначення митної вартості - методом за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідно до вимог ст. 59 МК України, за ЕМД від 15.10.2020 № UA1100070/2020/8643 за ціною 90 доларів США за тону.

У спірних рішеннях про коригування заявленої митної вартості товару митниця зазначає про виявлені під час митного оформлення товарів розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

1) надані рахунки-фактури (інвойси) № 1208002 від 08.12.2020, № 1207001 від 07.12.2020, № 1217001 від 17.12.2020, № 1204002 від 04.12.2020, № 1211002 від 11.12.2020, № 1221004 від 21.12.2020 не містять даних про умови поставки, номер договору та додаток/специфікацію до зовнішньоекономічного договору, за якими сформована ціна товару. У рахунках від продавця на оплату товару № 827 від 08.12.2020, № 824 від 07.12.2020, № 845 від 17.12.2020, № 820 від 04.12.2020, № 838 від 11.12.2020, № 868 від 21.12.2020 вказано умови поставки (DAP ст. Жовті Води 2), проте рахунки не містять даних про додаток/специфікацію до зовнішньоекономічного договору, за якою сформована ціна товару. У митних деклараціях країни відправлення відсутні реквізити наданих для митного оформлення рахунків на оплату товару.

2) відповідно до п. 3.1 розділу 3 Якість товару та порядок прийомки товару зовнішньоекономічного договору від 05.11.2020 № ОП 47/20 товар, що поставляється, має відповідати ГОСТ 127.1-93, проте за даними паспортів №57 від 07.12.2020 та №296 від 04.12.2020, а також митних декларацій країни відправлення № 10006060/071220/0115661 від 07.12.2020 та № 10006060/041220/0115080 від 04.12.2020 товар відповідає ТУ-2112-134-31323949-2005. За даними паспортів поставляється товар сорту 9998, проте згідно з рахунками на оплату сорт товару - 9995/9998.

3) у наданій декларантом калькуляції продавця зазначена ціна товару не відповідає дійсній вартості у розумінні Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та за числовими даними не розраховується в частині прибутку.

4) посилання на те, те, що в 2020 році товар від продавця з ідентичними якісними показниками заявлявся позивачем до митного оформлення за рівнем митної вартості 118 доларів США за тону (контрактна ціна 115 доларів США за тону) на умовах поставки DAP Соловей-Тополі/ DAP ст. Жовті Води 2 та за рівнем митної вартості 90 доларів США за тону на умовах поставки DAP Соловей-Тополі. Виписки з бухгалтерської документації свідчать про те, що поставка товару позивачем ДП СХІДГЗК здійснювалась за ціною 2700 грн за тону (95,4-96 доларів США). За інформацією системи Прозоро ціною сірки є 2700 грн за тону (95,4-96 доларів США).

5) відповідно до п. 3.2. договору від 07.09.2020 №683/13/314В про закупівлю товару, укладеного між ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат та позивачем умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі постачальника, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції без зменшення обсягів закупівлі. Крім того п. 3.3. цього ж договору передбачає, що відповідно до п.7 ч. 5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі зміна ціни одиниці товару з імпортною складовою, залежно від зміни курсу іноземної валюти, встановленого на дату проведення електронного аукціону, більш ніж на 10% по відношенню до курсу іноземної валюти, встановленого НБУ на дату, що передує даті поставки товару здійснюється за визначеною формулою.

6) в наданому декларантом експертному висновку ДП Держзовнішінформ від 14.01.2021 №112/5 зазначено те, що контрактна ціна відповідає ціні виробника при поставках в Україну без висновку про відповідність вказаної ціни дійсній вартості , тобто ціні аналогічного товару в умовах повної конкуренції.

7) в наданому висновку експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати від 14.01.2021 № ГО-16 аналізуються ціни сірки з країн Близького Сходу, Казахстану. Японії, Німеччини, країн Африки, Китаю, але інформації про ціну сірки походженням з Росії не взято до уваги, незважаючи на те, що товар поставляється з Росії. Відповідно до періодичних видань Дайджест цін на світових ринках вартість сірки складала: вересень - 45-50 $/т, жовтень - 57-61 $/т, листопад - 61-65 $/т, що свідчить про тенденцію до збільшення ціни на сірку.

8) визначено те, що надані біржові котирування датовано 02.12.2020, проте відповідно до п. 3 Розділу 3 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2016 № 689, при здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту).

Так, обґрунтовуючи наявність розбіжностей відповідач зазначає, що надані рахунки-фактури (інвойси) № 1208002 від 08.12.2020, № 1207001 від 07.12.2020, № 1217001 від 17.12.2020, № 1204002 від 04.12.2020, № 1211002 від 11.12.2020, № 1221004 від 21.12.2020 не містять даних про умови поставки, номер договору та додаток/специфікацію до зовнішньоекономічного договору, за якими сформована ціна товару. У рахунках від продавця на оплату товару № 827 від 08.12.2020, № 824 від 07.12.2020, № 845 від 17.12.2020, № 820 від 04.12.2020, № 838 від 11.12.2020, № 868 від 21.12.2020 вказано умови поставки (DAP ст. Жовті Води 2), проте рахунки не містять даних про додаток/специфікацію до зовнішньоекономічного договору, за якою сформована ціна товару.

Разом з тим, відповідно до п. 1.2. зовнішньоекономічного договору поставки 05.11.2020 № 47/20 умови поставки визначаються відповідно до специфікації, що є додатком № 1 до договору і його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 5 специфікації умовами поставок у межах договору є: DAP (Інкотермс 2010) станція Жовті Води 2. Відповідно до п. 7 специфікації станція розвантаження товару Жовті Води 2.

Таким чином, умови поставок товару зафіксовано договором і не можуть визначатись ні рахунками-фактурами (інвойсами), ні рахунками на оплату товару, питання до змісту яких виникли у митного органу.

Інформація, щодо умов поставки, що міститься в контракті, специфікації та рахунках на оплату у своїй сукупності дозволяє однозначно встановити умови поставки товару, а, отже, вимоги митниці про надання додаткових документів на їх підтвердження є необґрунтованими. Крім того, витребовуючи додаткові документи, митниця не конкретизувала які саме документи витребовуються для підтвердження визначених контрактом умов поставки товару.

Твердження щодо наявності розбіжності в підтвердженні якості товару, обґрунтовані митним органом з посиланням на те, що відповідно до п. 3.1 розділу 3 Якість товару та порядок прийомки товару зовнішньоекономічного договору від 05.11.2020 № ОП 47/20 товар, що поставляється, має відповідати ГОСТ 127.1-93, проте за даними паспортів №57 від 07.12.2020 та №296 від 04.12.2020, а також митних декларацій країни відправлення № 10006060/071220/0115661 від 07.12.2020 та № 10006060/041220/0115080 від 04.12.2020 товар відповідає ТУ-2112-134-31323949-2005.

Згідно з п. 3.1 розділу 3 зовнішньоекономічного договору від 05.11.2020 № ОП 47/20 товар, що поставляється, за якістю має відповідати сорту 9995/9998 ГОСТ 127.1-93, тобто фізико-хімічні показники технічної сірки повинні знаходитись у межах норм, встановлених для сортів 9998 та 9995.

ГОСТ 127.1-93 містить таблицю 1 з нормами фізико-хімічних показників, яким має відповідати технічна сірка сортів 9998, 9995, 9990, 9950, 9920.

Надані відповідачу паспорти № 57 від 07.12.2020 та № 296 від 04.12.2020 містять посилання на поставку товару сорту 9998, а також таблицю з фізико-хімічними показниками технічної сірки сортів 9998, 9995, 9990, 9950 за ТУ-2112-134-31323949-2005 та цими показниками фактично поставленого товару.

Порівняння та аналіз даних таблиць ГОСТ 127.1-93 та паспортів свідчить про те, що фізико-хімічні показники технічної сірки сортів 9998, 9995, 9990, 9950 за ГОСТ 127.1-93 є такими ж, як ці показники за ТУ-2112-134-31323949-2005, вказані в паспортах.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що якісні показники не є визначальною умовою при визначенні митної вартості товару, за умови що сторони контракту узгодили між собою якість, кількість та вартість товару.

Третьою розбіжністю в поданих документах відповідачем визначено те, що у наданій декларантом калькуляції продавця зазначена ціна товару не відповідає дійсній вартості у розумінні Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та за числовими даними не розраховується в частині прибутку.

Так, до митного оформлення відповідачу надана калькуляція продавця, що містила інформацію про наступні складові, з яких сформована ціна товару - 75 доларів США за тону: сірка - 34 дол. США, транспортні видатки і оформлення - 29 дол. США, заробітна плата та податки - 2,5 дол. США, інші; матеріальні витрати - 2,5 дол. США, прибуток 18% - 7 дол. США.

Разом з тим, оскаржувані рішення не містять жодних подробиць розрахунків відповідача, що пояснили б висновок, згідно з яким ціна товару за числовими даними не розраховується в частині прибутку.

Калькуляція продавця від 07.12.2020 року в частині такої складової ціни товару, як прибуток містила інформацію: 18% - 7 дол. США, що відповідає розрахунку складових ціни товару - 75 доларів США за тону.

Під дійсною вартістю , відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Відповідачем не доведено того, що купівлю позивачем сірки технічної здійснено в умовах відсутності конкуренції.

Отже, з урахуванням наведеного визначення поняття дійсна вартість , висновки відповідача про невідповідність ціни товару дійсній вартості не мають жодних підстав.

Крім того, відповідачем визначено те, що в 2020 році товар від продавця з ідентичними якісними показниками заявлявся позивачем до митного оформлення за рівнем митної вартості 118 доларів США за тону (контрактна ціна 115 доларів США за тону) на умовах поставки DAP Соловей-Тополі/ DAP ст. Жовті Води 2 та за рівнем митної вартості 90 доларів США за тону на умовах поставки DAP Соловей-Тополі. Виписки з бухгалтерської документації свідчать про те, що поставка товару позивачем ДП СХІДГЗК здійснювалась за ціною 2700 грн за тону (95,4-96 доларів США). За інформацією системи Прозоро ціною сірки є 2700 грн за тону (95,4-96 доларів США).

З цього приводу суд зазначає наступне. З моменту підписання зовнішньоекономічного договору від 15.04.2020 №ОП 06/20 та специфікації у додатку, Договором зафіксовано досягнуті його сторонами домовленості щодо виконання та оплати поставок товару, які ґрунтувались на взаємній вигоді та були обумовлені, у тому числі, ситуацією на ринку технічної сірки.

У подальшому умови договору у відповідності до домовленостей його сторін змінювались шляхом підписання додаткових угод, доповнення до специфікації.

05.11.2020 позивачем та продавцем підписано новий зовнішньоекономічний договір від № ОП 47/20. Підписані позивачем та продавцем документи передбачали зміни, крім іншого, ціни товару в бік її зменшення з 115 до 90 і потім до 75 доларів США за тону.

Як наслідок технічна сірка, що протягом 2020 року поставлялась продавцем на адресу позивача, заявлялась до митного оформлення за відповідною митною вартістю.

Таким чином зміна розміру митної вартості товару, яка в оскаржуваних рішеннях оцінюється відповідачем як розбіжність, насправді є наслідком виконання договірних зобов`язань.

У будь-якому випадку підтвердженням заявленої митної вартості товару є документи, що стосуються конкретної партії товару, а не документи, що стосуються митного оформлення інших партій товару.

Щодо розбіжностей стосовно тендерної пропозиції. Так, митним органом зазначено, що відповідно до п. 3.2. договору від 07.09.2020 №683/13/314В про закупівлю товару, укладеного між ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат та позивачем умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі постачальника, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції без зменшення обсягів закупівлі. Крім того п. 3.3. цього ж договору передбачає, що відповідно до п.7 ч. 5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі зміна ціни одиниці товару з імпортною складовою, залежно від зміни курсу іноземної валюти, встановленого на дату проведення електронного аукціону, більш ніж на 10% по відношенню до курсу іноземної валюти, встановленого НБУ на дату, що передує даті поставки товару здійснюється за визначеною формулою.

Пункт 3.2. вказаного договору передбачає можливість зменшення ціни тендерної пропозиції, а пункт 3.3. встановлює процедуру такого зменшення.

З огляду на те, що предметом цього договору є товар, що оформлено у митному відношенні і випущено у вільний обіг, питання, якими відповідач обґрунтовує розбіжності в наданих декларантом документах, ніяк не стосуються процедури визначення митної вартості, а також процедури контролю за правильністю її визначення.

За наведених обставин суд робить висновок, що зазначені відповідачем підстави жодним чином не перешкоджають митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару на підставі наданих позивачем документів.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Водночас відповідачем до суду не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Таким чином, висновок відповідача про встановлення розбіжностей у поданих позивачем документах, які не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, як підставу для здійснення коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, суд вважає необґрунтованим та безпідставним.

Окрім цього, під час розгляду справи відповідач не довів, що виявлені ним недоліки якимось чином вплинули на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.

До того ж, наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №420/2315/19.

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Так, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не спростовані відповідачем.

Суд вважає за необхідне зазначити, що передбачене ч. 5 ст. 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені ч. 3 ст. 53 МК України- надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак, суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч. 3ст. 53 МК України.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.04.2019 року у справі № 815/6242/17, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

У постанові від 29.01.2019 року у справі № 815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини та наведені норми права, суд робить висновок, що надані ТОВ Зелені Системи документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів).

За наведених обставин доводи відповідача про те, що надані позивачем у ході митного оформлення товару документи містили розбіжності, які унеможливлювали визнання митної вартості товару за основним методом (за ціною договору) є безпідставними.

Отже, відповідач безпідставно вимагав від позивача надання додаткових документів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UА 110070/2021/200009/1 від 16.01.2021, № UА 110070/2021/200010/1 від 16.01.2021, № UА 110070/2021/200011/1 від 16.01.2021, UА 110070/2021/200012/1 від 16.01.2021, UА 110070/2021/200013/1 від 16.01.2021, UА 110070/2021/200014/1 від 02.02.2021, які, за встановлених обставин, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх рішень. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Зелені Системи (ЄДРПОУ 39986118, вул. Будівельників, буд. 23, м. Дніпро, 49089) до Дніпровської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43350935, вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА 110070/2021/200009/1 від 16.01.2021, № UА 110070/2021/200010/1 від 16.01.2021, № UА 110070/2021/200011/1 від 16.01.2021, UА 110070/2021/200012/1 від 16.01.2021, UА 110070/2021/200013/1 від 16.01.2021, UА 110070/2021/200014/1 від 02.02.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Зелені Системи судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 270 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська