Рішення

від 14.07.2021 по справі 260/1640/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2021 рокум. Ужгород№ 260/1640/21 Закарпатський окружний адміністративний суд в складі головуючого Плеханової З.Б. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО УЖ БУД" (вул. Транспортних будівельників, буд.4,с. Минай, Ужгородський район, Закарпатська область,89424) до Ужгородської міської ради (пл. Поштова, буд. 3,м. Ужгород,Закарпатська область,88000), Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради ( вул. Небесної Сотні, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область,88000 ) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО УЖ БУД" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородської міської ради , Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, яким просить:1.Відкрити за даним позовом провадження у справі та розглянути останню за правилами спрощеного позовного провадження. 2.Визнати протиправним і скасувати рішення IV сесії VIII скликання Ужгородської міської ради від 30 березня 2021року №152 Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва . 3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ - 33868924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВРО УЖ БУД (код ЄДРПОУ - 39211830) всі понесені судові витрати по справі.

1. Позиції сторін

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ ЄВРО УЖ БУД є власником земельної ділянки площею 0,075 га, кадастровий номер 2110100000:19:001:0090, по АДРЕСА_1 , яку придбало згідно з відповідним договором купівлі-продажу від 12.12.2018р. Цільове призначення Земельної ділянки - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 11.03.2020р. №76-М Позивачеві затверджено містобудівні умови та обмеження від 11.03.2020р. №47/03-01/20 на проектування такого будинку (надалі - Містобудівні умови). Рішенням IV сесії VIII скликання Ужгородської міської ради (Відповідача) від 30.03.2021р. №152 Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва скасовані видані Позивачу Містобудівні умови. Зазначає, що Відповідач не мав повноважень і правових підстав скасовувати видані Позивачеві Містобудівні умови, а тому оскаржуване рішення Відповідача від 30.03.2021р. №152 є протиправним і підлягає скасуванню.

19 травня 2021 року від Ужгородської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого проти заявленого позову заперечує з мотивів його безпідставності. Зазначає, що оскаржене рішення було прийняте за результатами розгляду прохання Голова ОСББ Велика Перемога - 2016 О. Юришинець, депутата Ужгородської міської ради О. Волосянський, щодо скасування містобудівних умов та обмежень з мотивів, що вказане рішення управління містобудування та архітектури порушує право власності на прибудинкову територію співвласників квартир багатоквартирних будинків по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 .

Містобудівні умови та обмеження від 11.03.2020 №47/03-01/20 затверджено наказом начальника управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, тобто керівником виконавчого органу Ужгородської міської ради.

Оспорюване рішення сесії Ужгородської міської ради ухвалене саме у відповідності та з посиланням на статтю 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Зазначає, що Ужгородська міська рада скасувала не своє рішення, а акт підконтрольного та підзвітного їй виконавчого органу міської ради, прийняла рішення в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, підстави для визнання протиправним та скасування Рішення сесії Ужгородської міської ради №152 від 30.03.2021 року Про скасування містобудівних умов і обмежень на проектування об`єкта будівництва - відсутні.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ТОВ ЄВРО УЖ БУД є власником земельної ділянки площею 0,075 га, кадастровий номер 2110100000:19:001:0090, по АДРЕСА_1 , яку придбало згідно з відповідним договором купівлі-продажу від 12.12.2018р. Цільове призначення Земельної ділянки - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Зазначене стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Як вбачається з довідки Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради №70/04-03/20 від 10.03.2020 року проектованому багатоквартирному житловому будинку на власній ділянці по АДРЕСА_1 надана поштова адреса: . . АДРЕСА_1 .

Наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 11.03.2020р. №76-М ТОВ ІНФОРМАЦІЯ_1 затверджено містобудівні умови та обмеження від 11.03.2020р. №47/03-01/20 на проектування такого будинку .

Згідно з відомостями зазначених містобудівних умов цільове призначення земельної ділянки - 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; категорія земель - житлової та громадської забудови; функціональне призначення - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Цільове та функціональне призначення земельної ділянки відповідає містобудівній документації на місцевому рівні. Згідно з генеральним планом міста Ужгорода, затвердженим рішенням ХХІХ сесії Ужгородської міської ради ІV скликання №313 від 04.06.2004, земельна ділянка розміщена на території багатоквартирної житлової забудови .

15.02.2021 р. Голова ОСББ Велика Перемога - 2016 О.Юришинець, а 22.02.2021 р. депутат Ужгородської міської ради О. Волосянський, звернулись до органу місцевого самоврядування з проханнями скасувати вищевказані містобудівні умови та обмеження з мотивів, що вказане рішення управління містобудування та архітектури порушує право власності на прибудинкову територію співвласників квартир багатоквартирних будинків по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 .

Рішенням IV сесії VIII скликання Ужгородської міської ради від 30.03.2021р. №152 Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на підставі 15 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , враховуючи депутатське звернення ОСОБА_1 22.02.2021 № 01-11/198 та звернення ОСББ Велика Перемога - 2016 15.02.2021, щодо недопущення забудови прибудинкової території між багатоквартирними будинками по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 через будівництво багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , скасовано містобудівні умови та обмеження на проектування об`єкта будівництва №47/03-01/20 від 11.03.2020 р. Будівництво багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , 1. виданих ТОВ ЕВРО УЖ БУД та наказ управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради № 76-М від 11.03.2020, якими вони були затверджені.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI від 17.02.2011 р. (далі - Закон №3038).

Нормами ч. 1 ст. 26 Закону №3038 передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. При цьому право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч. 4 ст. 26 Закону №3038).

Згідно ч. 2 ст. 29 Закону №3038 фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, які є складовими вихідних даних.

Містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки в розумінні норм Закону №3038 є документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Ч. 3 ст. 29 Закону №3038 передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Згідно ч. 6 ст. 29 Закону №3038 надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Крім того, суд зазначає, що ст. 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Цей принцип знайшов своє відображення у ст. 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Окрім цього, в Рішенні № 7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Посилання відповідача на те, що оскаржуване рішення прийнято на підставі повноваження наданого п.15 ч.1 ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" , де зазначено ,

- скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень є помилковим , оскільки законодавством не надано повноваження місцевим радам скасовувати містобудівні умови, що також відсутнє у переліку наданих повноважень встановлених статтею 26 та іншими статтями ЗУ "Про місцеве самоврядування в Укрїні"

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

З матеріалів справи вбачається, що містобудівні умови та обмеження 11.03.2020р. №47/03-01/20 надані ТОВ "ЄВРО УЖ БУД" уповноваженим органом на підставі відомостей про право власності на земельну ділянку за відповідності цільового та функціонального призначення такої земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні.

Відповідач у прийнятому рішенні та поданому до суду відзиві не стверджує про наявність передбачених законом підстав для відмови уповноваженим органом у видачі ТОВ "ЄВРО УЖ БУД" містобудівних умов та обмежень.

Щодо посилання відповідача, що містобудівними умовами, були порушені права ОСББ , що і стало підставою для винесення оскаржуваного рішення, то в даному випадку для перевірки порушень прав інших осіб необхідним є перевірка законності надання земельної ділянки, на якій заплановано будівництво; перевірка порядку та правил будівництва саме уповноваженим органом в сфері контролю за будівництвом, куди мають право звернутися зацікавлені особи , а також звернення до суду зацікавлених осіб щодо усуненння порушень забудовником земельної ділянки прав інших осіб. Дані розяснення міг надати відповідач, зазначаючи про відсутність повноважень винесення рішення щодо скасування містобудівних умов.

Як встановлено судом, містобудівні умови та обмеження від 11.03.2020р. №47/03-01/20 , були підписані і затверджені начальником управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради .

Положенням про управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради встановлено, що Управління містобудування та архітектури (далі - управління) є виконавчим органом міської ради, утворюється міською радою, підзвітне і підконтрольне міській раді, підпорядковане виконавчому комітету міської ради, міському голові та заступнику міського голови відповідно до розподілу повноважень. Накази, рішення, погодження начальника управління містобудування та архітектури, у разі порушення прав громадян, підприємств, установ і організацій, можуть бути оскаржені у судовому порядку. Посадові особи управління, винні в порушенні законодавства, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Нормами ч. 8 ст. 29 Закону №3038 передбачено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Вказане положення покликане забезпечити стабільність суспільних правовідносин у сфері містобудування.

Поряд з цим ч. 8 ст. 29 Закону №3038 передбачає можливість скасування містобудівних умов та обмежень:

1) за заявою замовника;

2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;

3) за рішенням суду.

Наведений у ст. 29 Закону №3038 перелік суб`єктів, що мають право на скасування містобудівних умов та обмежень, є вичерпним і остаточним, розширеному тлумаченню не підлягає.

Спір в даній адміністративній справі виник з приводу скасування виданих уповноваженим органом містобудівних умов та обмежень міською радою.

Між тим, в рішенні від 16.0.2009р. №7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

З цього приводу в постанові Верховного Суду від 02.10.2019р. у типовій адміністративній справі №807/736/18, відповідачем у якій є виконавчий комітет Ужгородської міської ради, спір у якій виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у якій позивачем заявлено аналогічні вимоги, викладено висновок про те, що

-передбачений ч.8 ст.29 Закону №3038-УІ перелік підстав для скасування містобудівних умов та обмежень є вичерпним і остаточним та розширеному тлумаченню не підлягає, скасування містобудівних умов та обмежень може бути наслідком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду, а Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради не доведено наявність у нього повноважень і передбачених законом правових підстав для скасування містобудівних умов та обмежень (п.п.25, 42, 44).

Посилання відповідач на те, що оскаржуване рішення винесене

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, міську раду не віднесено до переліку суб`єктів, наділених повноваженнями на скасування містобудівних умов та обмежень.

Такими є виключно замовник, головний інспектор будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам та суд.

При цьому суд зазначає, що скасування рішень об`єктів нагляду з підстав їх незаконності, є крайнім заходом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, належить до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду ДАБІ України, до того ж, наявність таких порушень встановлюється за результатами проведення перевірок у визначеному законом порядку.

В спірних правовідносинах перевірка щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час видачі ТОВ "ЄВРО УЖ БУД" містобудівних умов та обмежень не проводилась, а звернення депутата міської ради із депутатським звернення не може заміняти встановлену законодавством процедуру.

Європейський суд неодноразово зазначав, що національне право має передбачати засіб правового захисту від свавільного втручання державних органів у права, гарантовані Конвенцією. Наділення виконавчих органів широкими дискреційними повноваженнями, які надають їм необмежену владу у питаннях, що зачіпають основоположні права, суперечитиме принципу верховенства права, одному з фундаментальних принципів, закріплених Конвенцією (див. Lupsa v. Romania № 10337/04, 8 червня 2006, п. 34 ). Відповідно, законом має бути визначений об`єм будь-яких дискреційних повноважень компетентних органів та порядок їх здійснення з достатньою ясністю, беручи до уваги законну мету певного заходу, щоб забезпечити особі адекватний захист від свавільного втручання (див. Volokhy v. Ukraine № 23543/02, 02 листопада 2006 року, п. 49; Al-Nashif v. Bulgaria № 50963/99,20 червня 2002, п. 119).

Також Європейський Суд з прав людини Рішенням у справі Круслена від 24 квітня 1990 року зазначає, що закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права, хоча докладні правила та умови мають міститися в нормах субстантивного права. Проте надання законом виконавчій владі, чи судді нічим не обмеженого дискреційного права, суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування, щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання .

Ч. 2 ст. 6 КАС України передбачає, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідачем не доведено наявності у нього повноважень і передбачених законом правових підстав для прийняття спірного рішення, а відтак таким не дотримано принципу належного врядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської міської ради 2270,00 грн. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією №ПН2010520 від 05.05.2021 року .

Що стосується стягнення судових витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне .

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з п.п 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Даних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 при розгляді справи 200/14113/18-а.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, представником позивача на обґрунтування розміру наданої правничої допомоги у даній справі долучено докази понесення судових витрат, а саме: копія договору про надання правничої допомоги №14/с від 02.04.2020 року укладеного між адвокатом Гончаров В.В. та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО УЖ БУД" в особі комерційного директора Мамчура Д.М., опис наданих адвокатом послуг( Додаток до Договору) : а саме:

- Вивчення наданих Клієнтом документів,1 година- вартість 500 грн.

- перегляд законодавчої бази, пошук і вивчення судової практики - 2 години ( вартість 1 години) 1500 -всього 3000 грн.

- надання консультації Клієнту-500 грн. за 1 годину

- підготовка позовної заяви і подання її до суду -3 години ( вартість 1 години 2000 грн) і всього за 3 години -6000 грн.

-підготовка заяв з процесуальних питань- 2 години по 1000 грн - всього 2000 грн.

- участь у судових засіданнях суду першої інстанції у справі за даним позовом -2 години по 1500 грн - всього за 2 години 3000 грн.

і відповідно - загальна сума витрат, понесених позивачем на правову допомогу становить 15000,00 грн., квитанція до прибуткового касового ордера №04 від 05.05.2021 року на суму 15000,00 грн.

З системного аналізу подібних справ, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи, встановлення їхньої дійсності та необхідності, розумності гонорару адвоката з обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, відсутністю Додаткової угоди для процесуального представництва в суді, та відсутністю судових засіданнях по даній справі , відсутністю заяв з процесуальних питань у справі за даним позовом.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням принципів справедливості, обґрунтованості, співмірності та пропорційності, за мінусом витрат за судові засідання по даній справі та заяви з процесуальних питань у розмірі 10000,00 грн.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО УЖ БУД" (вул. Транспортних будівельників, буд.4,с. Минай, Ужгородський район, Закарпатська область,89424, код ЄДРПОУ - 39211830 ) до Ужгородської міської ради (пл. Поштова, буд. 3,м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ - 33868924), Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради ( вул. Небесної Сотні, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ - 41284929) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення IV сесії VIII скликання Ужгородської міської ради від 30 березня 2021року №152 Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва .

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської міської ради (пл. Поштова, буд. 3,м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ - 33868924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО УЖ БУД" (вул. Транспортних будівельників, буд.4,с. Минай, Ужгородський район, Закарпатська область,89424, код ЄДРПОУ - 39211830 ) судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 2270,00 ( дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) грн. , сплаченого згідно з квитанцією №ПН2010520 від 05.05.2021 року .

4.4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської міської ради (пл. Поштова, буд. 3,м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ - 33868924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО УЖ БУД" (вул. Транспортних будівельників, буд.4,с. Минай, Ужгородський район, Закарпатська область,89424, код ЄДРПОУ - 39211830 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 ( десять тисяч грн.) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЗ.Б.Плеханова