Рішення

від 13.07.2021 по справі 320/2274/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2021 року м.Київ № 320/2274/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління поліції охорони в Київській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління поліції охорони в Київській області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 коштів у розмірі 39213,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.04.2019 між Управлінням поліції охорони в Київській області, Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту поліції охорони та ОСОБА_1 було укладено договір №289 про проходження первинної професійної підготовки та навчання за професією 5169 "Охоронник" з кваліфікацією 3-го розряду останнього, за кошти Управління поліції охорони в Київській області Національної поліції України. За пройдене відповідачем професійне навчання та утримання його в навчальному закладі позивачем згідно з пунктом 1.1. та 1.5 даного договору сплачено навчальному закладу 39213,91 грн. Пунктом 4.4. даного договору визначено, що відповідач взяв на себе зобов`язання після закінчення навчального закладу відпрацювати в підрозділах УПО в Київській області не менше 2 років. Однак, 11.08.2020 відповідач був звільнений з поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України Про національну поліцію (за власним бажанням). Разом з тим, відповідно до п.4.5 вищенаведеного договору, у разі звільнення зі служби в поліції протягом 3 років після закінчення навчального закладу (проходження первинної професійної підготовки), відповідач зобов`язався відшкодувати всі витрати, понесені позивачем у зв`язку з проведенням навчання та утриманням відповідача в навчальному закладі.

05.03.2021 судом надіслано запит про надання інформації щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області.

30.03.2021 на адресу суду надійшла відповідь на запит суду про надання інформації.

Ухвалою суду від 31.03.2021 було відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами Управління поліції охорони в Київській області надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відповідачем був пропущений місячний строк звернення до суду, встановлений ст. 122 КАС України.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_1 ) проходив службу в поліції на посаді поліцейського взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Білоцерківського міжрайонного відділу Управління охорони в Київській області, що підтверджується витягом з наказу №44 о/с від 10.04.2019 (а.с.11).

17.04.2019 був укладено трьохсторонній договір №289 з Управлінням поліції охорони в Київській області (далі також - Підрозділ), Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту поліції охорони (далі також - Навчальний заклад) та з поліцейським ОСОБА_1 (далі також - Поліцейський) про навчання поліцейського за кошти поліції охорони (далі - Договір) (а.с.7-10).

Пунктом 1.5 Договору передбачена вартість навчання у розмірі 39213,91 грн., яка визначена Навчальним закладом на підставі затвердженого Департаментом поліції охорони кошторису витрат на навчання.

Пунктом 4.4. договору визначено, що кандидат зобов`язується прибути після закінчення навчального закладу на службу до Управління Державної служби охорони в Київській області 04.10.2019 і відпрацювати не менше 2 (двох) років.

Пунктом 4.5 вказаного договору передбачено, що у разі неприбуття за призначенням або відмові стати до роботи відповідно до умов укладеного договору, дострокового відрахування з навчального закладу, де він проходив первинну професійну підготовку, через недисциплінованість, невиконання навчального плану, небажання продовжувати або проходити навчання, припинення служби в поліції до закінчення строку уперше укладеного контракту з підстав, визначених підпунктами 5-11 пункту 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", переведенням до інших органів поліції до закінчення строку, визначеного договором, у порядку встановленому чинним законодавством України компенсувати всі витрати, понесені Підрозділом у зв`язку з проведенням навчання та утримання Поліцейського в навчальному закладі.

У разі відмови Поліцейського від добровільного відшкодування Підрозділу витрат, таке відшкодування здійснюється у судовому порядку відповідно до чинного законодавства (п.4.3 Договору).

Відповідно до витягу з наказу Управління поліції охорони в Київській області №5805 від 07.10.2019 відповідача визнано тамим, що прибув після успішного закінчення навчання за програмою первинної підготовки у Вінницькому вищому професійному училищі Департаменту поліції охорони, з 05.10.2019 (а.с. 13).

Відповідно до витягу з наказу Управління поліції охорони в Київській області 85 о/с від 11.08.2020 капрала поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Білоцерківського міжрайонного відділу за п.7 ч.1 ст.77 Закону України Про національну поліції (за власним бажанням) звільнено 25.08.2020 у запас Збройних Сил (а.с.14).

Відповідно до умов Договору вартість навчання відповідача склала 39213,91 грн., що підтверджується підписаними актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг № ВУ-0001930, № ВУ-0001123, №ВУ-0001363, № ВУ-0001607, № ВУ-0001803, №ВУ-0002298, №ВУ-0003024 (а.с. -15-21).

Згідно з актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг:

- №ВУ-0001930 загальна сума витрачена на 7 кандидатів становить 25387,04 грн., отже на одного - 25387,04/7=3626,72 грн.;

- №ВУ-0002043 загальна сума витрачена на 7 кандидатів становить 49187,39 грн., отже на одного - 7026,77 грн.;

- №ВУ-0001363 загальна сума витрачена на 7 кандидатів становить 47600,70 грн., отже на одного - 6800,10 грн.;

- №ВУ-0002509 загальна сума витрачена на 6 кандидатів становить 42160,62 грн., отже на одного - 7026,77 грн.;

- №ВУ-0002862 загальна сума витрачена на 6 кандидатів становить 42160,62 грн., отже на одного - 7026,77 грн.;

- №ВУ-0008221 загальна сума витрачена на 6 кандидатів становить 40800,60 грн., отже на одного - 6800,1 грн.;

- №ВУ-0004533 загальна сума витрачена на 6 кандидатів становить 5440,08 грн., отже на одного - 906,68 грн.

Відповідач був звільнений протягом перших двох років після закінчення навчання, а тому на підставі укладеного між сторонами договору та положень законодавства, на які вказано вище, на відповідача покладено обов`язок компенсувати на користь позивача фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі в розмірі 39213,91 грн.

З метою врегулювання питань виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачем згідно з п. 4.5. Договору щодо відшкодування витрат за навчання в сумі 39213,91 грн. з відповідачем був укладений Графік погашення заборгованості за навчання від 27.08.2020, згідно з яким відповідач взяв на себе зобов`язання у строк до 28.02.2021 сплатити позивачу заборгованість в повному обсязі шляхом перерахування відповідної суми коштів на банківський рахунок позивача шістьма рівними частинами по 6535,61 грн. у строки до 30.09.2020, 31.10.2020, 30.11.2020, 31.12.2020, 31.01.2021, 28.02.2021 відповідно (а.с. 25).

Оскільки відповідач не дотримувався умов графіку, йому було направлено претензію від 24.12.2020 №4118/43/30/02-2020 (а.с. 26).

Проте, відповідачем вказана претензія виконана не була. У лютому 2021 року він звернувся до позивача із заявою про непогодження з сумою у розмірі 39213,91 грн. за період свого навчання з 15.04.2019 по 04.10.2019 та про свій намір оскаржувати у судовому порядку її розмір (а.с. 27).

Зазначені обставини стали підставою звернення позивача до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з частиною першою статті 59 вказаного Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України Про Національну поліцію , підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 74 Закону України № 580 III).

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку України (ч. 5 ст.74 Закону України № 580 III).

Згідно зі статтею 77 Закону України Про Національну поліцію , поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, за власним бажанням.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

Згідно з абз.3 п.1 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року №261 визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що 17.04.2019 укладено трьохсторонній договір №289 з Управлінням поліції охорони в Київській області, Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту поліції охорони та з ОСОБА_1 про навчання поліцейського за кошти поліції охорони (а.с.7-10).

Пунктом 1.5 Договору передбачена вартість навчання у розмірі 39213, 91 грн., яка визначена Навчальним закладом на підставі затвердженого Департаментом поліції охорони кошторису витрат на навчання.

Пунктом 4.4. договору визначено, що кандидат зобов`язується прибути після закінчення навчального закладу на службу до Управління Державної служби охорони в Київській області 04.10.2019 і відпрацювати не менше 2 (двох) років.

Пунктом 4.5 вказаного договору передбачено, що у разі неприбуття за призначенням або відмові стати до роботи відповідно до умов укладеного договору, дострокового відрахування з навчального закладу, де він проходив первинну професійну підготовку, через недисциплінованість, невиконання навчального плану, небажання продовжувати або проходити навчання, припинення служби в поліції до закінчення строку уперше укладеного контракту з підстав, визначених підпунктами 5-11 пункту 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", переведенням до інших органів поліції до закінчення строку, визначеного договором, у порядку встановленому чинним законодавством України компенсувати всі витрати, понесені Підрозділом у зв`язку з проведенням навчання та утримання Поліцейського в навчальному закладі.

Таким чином, положеннями Договору про навчання поліцейського за кошти поліції охорони, передбачено, зокрема, в разі звільнення кандидата за власним бажанням до закінчення строку, визначеного договором, останній повинен відшкодувати Управлінню поліції охорони в Київській області останній має компенсувати всі витрати, понесені Підрозділом у зв`язку з проведенням навчання та утримання Поліцейського в навчальному закладі.

Судом встановлено, що наказу №85 о/с від 11.08.2020 капрала поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Білоцерківського міжрайонного відділу за п.7 ч.1 ст.77 Закону України Про національну поліції (за власним бажанням) звільнено у запас Збройних Сил.

Наданим суду позивачем графіком погашення заборгованості за навчання відповідача підтверджується, що заборгованість за навчання відповідача складає 39213,91 грн. Вказана сума боргу також підтверджується умовами Договору.

У зв`язку із вищенаведеним, та з тих підстав, що за відповідачем рахується борг за навчання у розмірі 39213,91 грн., позивачем на адресу відповідача відправлено претензію щодо погашення заборгованості.

В матеріалах справи відсутні докази добровільного погашення заборгованості за договором №289 від 17.04.2019 ОСОБА_1 та оскарження відповідачем суми заборгованості.

Отже, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на момент звільнення зі служби не відпрацював необхідний строк, позивачем були понесені витрати щодо навчання відповідача, які згідно умов договору №289 від 17.04.2019 року, підлягають відшкодуванню відповідачем.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що відповідач на момент звільнення не відпрацював необхідний строк, не виконав вимоги, визначені у договорі №289 від 17.04.2019 про навчання поліцейського за кошти поліції охорони, що спричинило настання наслідків у вигляді відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

Враховуючи наведене правове регулювання та встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог Управління поліції охорони в Київській області про стягнення витрат згідно Договору у розмірі 39213,91 грн. з ОСОБА_1 .

При цьому, суд не погоджується з позицією відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки матеріалами справи підтверджується, що після звільнення позивача між сторонами був підписаний графік добровільного погашення відповідачем боргу до 28.02.2021, затверджений начальником Управління поліції охорони в Київській області Кравцем В. 27.08.2020 (а.с. 25).

Однак, з огляду на недотримання відповідачем домовленості, позивач направив відповідачеві претензію від 24.12.2020 №4118/43/30/02-2020, у якій попередив ОСОБА_1 про необхідність погашення боргу та про свій намір звернення до суду з позовом про стягнення суми боргу (а.с. 26).

Отримавши, 15.02.2021, від відповідача відповіді про відмову погашати борг, позивач 26.02.2021 звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 11.08.2020 по 26.02.2021 вчиняв дії щодо досудового врегулювання спору, тому він звернувся до суду в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 122 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи викладене, понесені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за звернення до суду з даним позовом у сумі 2270,00 грн., відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місцепроживання: АДРЕСА_2 ) на користь Управління поліції охорони в Київській області (код ЄДПОУ - 40109063; місцезнаходження: м. Київ, вул. Сім`ї Прахових, 8) 39213,91 грн. (тридцять дев`ять тисяч двісті тринадцять грн. 91 коп. ), витрачених на навчання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.