Рішення

від 14.07.2021 по справі 380/2638/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/2638/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2021 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №55538 від 19 листопада 2020 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до переліку ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи. Також, на думку позивача, оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстави та причин віднесення позивача до ризикових платників податку. Відтак вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та невмотивованим, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 04.03.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачам десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії.У визначений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви

Ухвалою суду від 05.04.2021 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платника податків та не порушують його права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Отже, внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості є, на думку відповідача, одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. При цьому покликається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 18.09.2018 у справі № 818/398/15, від 27.08.2019 у справі № 540/2077/18, від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18, від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19. Відповідач також зазначив, що Головним управлінням ДПС у Львівській області 13.11.2020 отримано лист Офісу Генерального прокурора № 09/3/2-53945-20 від 10.11.2020, у якому зазначено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 4200000000001454, відомості про яке внесено 05.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного ухилення від сплати податків та інших обов`язкових платежів в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 212 КК України. Також підставою для прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника стала податкова інформація, що в період з січня 2019року по листопад позивач у контрагентів придбавав ТМЦ з одною номенклатурою, а продавався за зовсім іншою. Просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 28.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відпоавідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Суд всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів пройшло процедуру державної реєстрації 10.08.2018, а відтак набуло правового статусу суб`єкта господарювання в розумінні Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №755-IV від 15.05.2003; номер запису: 14151020000045030.

Основним видом діяльності є - 68.31 Агентства нерухомості.

Позивач здійснює власну господарську діяльність в галузі реалізації об`єктів нерухомого майна. Така господарська діяльність повністю узгоджується та відповідає основному виду діяльності, згідно з даними ЄДР.

З метою надання такого виду послуг та виконання робіт, підприємством укладаються господарські та цивільні договори, є чинними, в судовому порядку не оскаржуються.

Позивач надає послуги реалізації нерухомого майна. В штаті підприємства працює 8 осіб, підприємство сплачує податки і дотримується вимог податкового законодавства, донарахування податків з боку податкових органів - відсутні.

19.11. 2020 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області прийняла рішення № 55538 про відповідність платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів , критеріям ризиковості платника податку. Підставою зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції).

Позивач вважає рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 55538 від 19.11.2020 про відповідність платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів , критеріям ризиковості платника податку протиправним та таким, що підлягає скасуванню, відтак звернувся із цим адміністративним позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 55538 від 19.11.2020 про відповідність платника податку-Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів критеріям ризиковості платника податку; наявність підстав для зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів`з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до визначення, яке міститься у пункті 71.1 статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктами 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (абзац перший пункту 6 Порядку № 1165).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Додатками № 1, № 3 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено такі критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзаци 2-5 пункту 6 Порядку № 1165).

Додатком №4 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Судом встановлено, що за формою та змістом оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 55558 від 19.11.2020 про відповідність платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів , критеріям ризиковості платника податку відповідає формі рішення, викладеній в Додатку № 4 до Порядку № 1165.

У цьому рішенні зазначено про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів критеріям ризиковості платника податку, а саме: пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також вказано про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції .

Водночас формою рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (Додаток № 4 до Порядку № 1165) передбачено необхідність зазначення підстави відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку) та деталізовано, що у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація .

З огляду на вказане, суд зазначає, що загальними вимогами, які ставляться до акта індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, яка в силу приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

Перевіривши оскаржуване рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 55538 від 19.11.2020 про відповідність платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів , критеріям ризиковості платника податку, суд встановив, що таке рішення не містить розшифрування, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку.

Однак якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1 Порядку № 1165), то така податкова інформація має бути розшифрована та зазначена у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Такі вимоги до рішення зумовлені тим, що платник податку має бути обізнаний з цією податковою інформацією, що забезпечить йому право подати на розгляд комісії регіонального рівня документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 6 Порядку № 1165.

Відсутність у рішенні розшифрування податкової інформації позбавляє права платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

Водночас, як уже було зазначено вище, в оскаржуваному рішенні у відповідному полі вказаний лише пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку та не наведено розшифрування, яка ж саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку, що у свою чергу суперечить вимогам Порядку № 1165.

Отже, приймаючи оскаржуване рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків податковий орган не виконав законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості цього рішення як акта індивідуальної дії.

Недотримання ж податковим органом вимог пункту 6 Порядку № 1165 в частині мотивування оскаржуваного рішення суд уважає істотним порушенням, наслідком чого є визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Також до відзиву відповідач долучив лист Офісу Генерального прокурора №09/3/3-53945-20 від 10.11.2020, в якому зазначено про те, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 4200000000001454, відомості про яке внесено 05.08.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного ухилення від сплати податків та інших обов`язкових платежів в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 212 КК України. У вказаному листі описано проведені слідчі дії щодо ТОВ Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів , ПрАТ Львівський інструментальний завод , ТОВ Лекс Фортем , ТОВ БК Престиж Буд-Індутсрія та ТОВ Клевер Новейшн . Також в вказаному листі прокурор просить службових осіб Головного управління ДПС у Львівській області надати копії документів, які містяться у матеріалах податкових справ вказаних підприємств, інформацію на електронних носіях, яка міститься у деклараціях з податку на додану вартість з додатками, деклараціях з податку на прибуток з додатками за період з 01.01.2019 по 10.11.2020, копії рішень, протоколів та інших документів комісії щодо відповідності контрагентів указаної юридичної особи критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а також матеріалів їх відпрацювання.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що вказаний лист за своїм змістом є запитом на надання документів та інформації про відповідність контрагентів критеріям ризиковості і не може слугувати підставою для прийняття рішення про таку відповідність.

Крім цього, суд зазначає, що покликання контролюючого органу на наявність кримінального провадження, яке відкрито за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані докази не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем своїх договірних зобов`язань.

Вказане відповідає висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20, який суд відповідно до частини 5 статті 242 КАС України враховує при вирішенні справи.

Не заслуговують на увагу також доводи відповідача про те, що відповідно до наявної податкової інформації Головним управлінням ДПС У Львівській області встановлено, що в період з січня по листопад 2019року позивачем у контрагентів придбавалися ТМЦ з одною номенклатурою, а продавалися за зовсім іншою. Таких доказів суду не представлено. Долучена до матеріалів справи таблиця придбання та реалізації товарів та послуг позивачем такої інформації не містить.

Також суд звертає увагу не те, що під час розгляду справи відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, які досліджувалися Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області та не надав суду жодних доказів провадження позивачем господарської діяльності в умовах та обставинах, які б характеризувалися ознаками недодержання ним вимог чинного законодавства України.

Суд зазначає, що фактично, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення, відповідач у відзиві на позовну заяву вказав на те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, а внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. З цього приводу відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 18.09.2018 у справі № 818/398/15, від 27.08.2019 у справі № 540/2077/18, від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18 та від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19.

Водночас такі покликання відповідача суд вважає необґрунтованими, оскільки вказана правова позиція Верховного Суду стосується правовідносин, пов`язаних із застосуванням положень Порядку № 117 (який втратив чинність з 01.02.2020).

Разом з цим, спірні правовідносини у цій справі пов`язані із застосуванням положень Порядку 1165, який набрав чинності з 01.02. 2020 та регулює правовідносини щодо прийнятого Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення № 55538 від 19.11.2020 про відповідність платника податку - Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке у своїй резолютивній частині містить право адміністративного та судового оскарження для платника податку.

Відповідно до Порядку № 1165 рішення комісії про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в суді, що в свою чергу свідчить про безпідставність доводів відповідача та правильне обрання позивачем способу захисту порушеного права.

З цього приводу суд враховує також правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.12.2020 у справі № 340/474/20, відповідно до якої право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме: рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

У вказаній постанові Верховний Суд також вказав на те, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Виходячи з наведеного вище суд не встановив наявності у відповідача підстав для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірне рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.11.2020 №55538 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів`критеріям ризиковості платника податку не відповідає критеріям, які визначені у пунктах 1, 3, 5, 6 частини 2 статті 2 КАС України, тому його необхідно визнати протиправним та скасувати, а першу позовну вимогу задовольнити повністю.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 3 статті 245 КАС України визначено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28- 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Абзацом 15 пункту 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

На думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення у цій справі, є зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивача у вигляді судового збору слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №55538 від 19.11.2020 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів критеріям ризиковості платника, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код за ЄДРПОУ 43143039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція нерухомості Грінвіль парк Львів (79053 м. Львів вул. Княгині Ольги буд. 100Ж; код за ЄДРПОУ 42385349) судовий збір у сумі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.