Ухвала

від 15.07.2021 по справі 420/12176/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12176/21

УХВАЛА

15 липня 2021 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позову,-

В С Т А Н О В И В:

До суду 14.07.2021 року звернувся ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позову, в якому просить вжити заходи забезпечення позову до пред`явлення позову ОСОБА_1 до Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області про визнання протиправним рішення. Зупинити дію рішення Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області №106 VIII сесії від 30 жовтня 2020 року про надання погодження ТОВ Торгова компанія Мінерал щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки, площею 149,5 га, що знаходиться в Березівському (Миколаївському) районі Одеської області та заборонити вчиняти дії щодо вказаного рішення до розгляду справи.

Заявник зазначив, що з 23.02.2021 року йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 5123582200:01:001:0385.

З інформації, розташованої на сайті Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області йому стало відомо, що рішенням №106 VIII сесії вказаної сільської ради від 30.10.2020 року вирішено надати погодження ТОВ Торгова компанія Мінерал щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки, площею 149,5 га, що знаходиться в Березівському (Миколаївському) районі Одеської області.

Заявник вказує, що предметом спору є визнання протиправним вказаного рішення, оскільки частина вказаної земельної ділянки площею 149,5 га включає в себе земельну ділянку, яка належить йому, що суперечить Конституції, а саме принципу непорушності права приватної власності, у зв`язку з чим рішення відповідача підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Заявник вважає за необхідне звернутися до суду з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову з огляду на те, що очевидними є ознаки протиправності рішення Андрієво - Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області та порушення його прав.

Так, висновком судової земельно-технічної експертизи №14-1/21 від 25 червня 2021 року, встановлено, що існує накладення меж земельної ділянки, відносно якої рішенням VIII сесії Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області №106 від 30.10.2020 року надано погодження ТОВ Торгова компанія Мінерал щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки, площею 149,5 га, що знаходиться в Берегівському (Миколаївському) районі Одеської області з земельною ділянкою, кадастровий номер 5123582200:01:001:0385, яка належать на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Заявник вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення відповідача та заборони вчиняти будь-які дії щодо такого рішення є тимчасовою мірою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання у виконанні прав та обов`язків інших осіб, зазначені заходи не приведуть до завдання шкоди, тоді як невжиття заходів забезпечення позову може призвести до подання інших нових позовів про визнання недійсними інших рішень, що можуть бути прийняті в процесі розгляду цієї справи, що унеможливить та ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав, інтересів позивача, за захистом яких він звертається до суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 ст.151 КАС України встановлено, зокрема, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

У той же час забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права, та не повинне призводити до вирішення позовних вимог або досягнення іншої мети, не пов`язаної із забезпеченням права особи до вирішення справи по суті.

При цьому суд вважає, що питання забезпечення позову до пред`явлення позову судом адміністративної юрисдикції в порядку ст.ст.150,151 КАС України може вирішуватися при наявності безперечних доказів, що спір, якій буде вирішуватись за позовом, якій має намір подати заявник, є спором адміністративної юрисдикції, а також подання позову здійснено у строк встановлений КАС України, що вирішується судом при відкритті провадження у справі.

У даному випадку заявник не висвітлює питання коли йому стало відомо про оскаржуване рішення сільської ради від 30.10.2020 року. При цьому обставини про обізнаність наявності вказаного рішення не залежать від придбання права власності на земельну ділянку. Таким чином, не є безперечним дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом, якій він має намір пред`явити.

Крім того, необхідно враховувати, що оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії органу місцевого самоврядування. Відповідно до п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Рішення VIII сесії Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області №106 від 30.10.2020 року надано погодження ТОВ Торгова компанія Мінерал щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки, площею 149,5 га, дію якого позивач просить зупинити є актом індивідуальної дії, виданий у відповідності до п.9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 року №615.

Відповідно до вказаного п.9 Порядку надання у користування ділянок надр, що містять корисні копалини місцевого значення, погоджується з: відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами і радами об`єднаних територіальних громад. Видача дозволу здійснюється на підставі заяви та погоджується з органами, визначеними абзацами другим та третім цього пункту.

Статтею 18 Кодексу України Про надра встановлено, що надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених ст.23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Таким чином, у разі використання оскаржуваного рішення як акту індивідуальної дії, та отримання ТОВ Торгова компанія Мінерал спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки, площею 149,5 га, ТОВ Торгова компанія Мінерал повинна була відповідно до ст.18 Кодексу України Про надра оформити право користування земельною ділянкою.

Вказані обставини не висвітлені в заяві, проте суд вважає їх суттєвими щодо визначення юрисдикції спірних правовідносин, які можуть набути ознак приватно - правового спору.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 13.06.2018 року зазначила, система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Велика палата Верховного Суду ще раз зауважила, що спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, на час розгляду вказаної заяви про забезпечення позову не надано беззаперечних доказів того, що справа за позовом, якій має намір пред`явити заявник, є справою адміністративною юрисдикції, відповідно не є беззаперечним, що суд адміністративної юрисдикції є компетентним судом щодо розгляду даної заяви про забезпечення позову до його пред`явлення заявником.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст.4,19,150, 151,152,154,248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Повернути без розгляду ОСОБА_1 його про забезпечення позову до подачі позову шляхом зупинення дії рішення Андрієво-Іванівської сільської ради Миколаївського району Одеської області №106 VIII сесії від 30 жовтня 2020 року про надання погодження ТОВ Торгова компанія Мінерал щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення пісків Левадівської ділянки, площею 149,5 га, що знаходиться в Березівському (Миколаївському) районі Одеської області та заборонити вчиняти дії щодо вказаного рішення до розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Суддя Е.В.Катаєва