Рішення

від 07.07.2021 по справі 159/733/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/733/21

Провадження № 2/159/490/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання Бакай Л.О.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: ОСОБА_3

з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : Ковельської міської ради

про зупинення експлуатації малих архітектурних форм Вітамінка ,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача.

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив зупинити експлуатацію МАФів (павільйонів) ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розміщені на АДРЕСА_1 , в яких ОСОБА_3 здійснює свою підприємницьку діяльність, зобов`язати підприємця ОСОБА_3 знести два павільйони площею 24,0 кв.м. кожен та на їх місці з дотримання чинних вимог встановити павільйони згідно затверджень архітектурних креслень площею 5,94 кв.м. кожен.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що обидва павільйони введені в експлуатацію з порушенням затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони , які передбачають розташування МАФів на відстані 5 метрів від проїзної частин дороги та 20 метрів від знаку Місце зупинки автобусів .

Зокрема павільйон ІНФОРМАЦІЯ_1 по вул.Відродження в м.Ковелі розташований на відстані 1,58-1,62 м від проїзної частини дороги та безпосередньо біля заїзного карману для зупинки міського транспорту. Поруч із входом в павільйон розміщені місця для очікування пасажирів.

Павільйон ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 розташований на відстані 2,58-2,60 м від дороги та на відстані 16,00-16,38 м від автобусної зупинки.

Таке розташування МАФів за твердженням позивача створює для нього та інших мешканців м.Ковеля, небезпеку у разі порушення водіями правил дорожнього руху.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю та додатково пояснив, що підприємець ОСОБА_3 не лише встановив торговий павільйон ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 з порушенням дозвільних документів, але й протиправно збільшив його площу. Орган місцевого самоврядування допускає бездіяльність та не вживає дієвих заходів для захисту інтересів мешканців м.Ковеля.

Стислий виклад заперечень відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечив, вважає позов безпідставним та зазначає, що торгівельні павільйони розташовані на орендованих земельних ділянках, у відповідності з дозвільними документами. Позивач не є тим суб`єктом, який уповноважений втручатись у його діяльність, крім того у позовній заяві не зазначено, які саме права позивача порушені.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Клімук О.С. у задоволенні позову просив відмовити з тих підстав, що відповідач є колишнім зятем позивача, тому звернення до суду не спрямовано на реальний захист конкретного порушеного права чи інтересу. Здійснення контролю за належною експлуатацією об`єктів торгівлі та прийняття рішень про їх демонтаж належить до повноважень органу місцевого самоврядування.

Рух справи в суді.

Позовна заява надійшла до суду 09.02.2021 року.

Провадження у справі відкрито 11.02.2021 року, визначено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

24.02.2021 року за клопотанням позивача суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

В ході підготовчого провадження до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучена Ковельська міська рада.

Пояснень від третьої особи не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідач ОСОБА_3 використовує у підприємницькій діяльності дві малі архітектурні форми : павільйон для торгівлі фруктами та овочами по АДРЕСА_1 .

Для розташування павільйону по АДРЕСА_1 на підставі договору оренди землі №1/77 від 20.05.2014 року передано ОСОБА_3 в строкове платне користування (в оренду) земельну ділянку з кадастровим номером 0710400000:14:009:0027 загальною площею 20 кв.м. строком до 27.03.2039 року.

Згідно рішення Ковельської міської ради від 27.03.2014 року №53/29 та паспорту прив`язки на даній земельній ділянці дозволено розміщення автобусної зупинки з тимчасовим торговим павільйоном розміром 5,0х4,0 м.

За результатами перевірки, проведеної уповноваженими особами Ковельської міської ради, станом на червень 2021 року тимчасова торгова споруда має більші розміри ніж орендована земельна ділянка на 7,09 км.м., у зв`язку з чим відділом містобудування та архітектури власнику споруди скеровано лист з вимогою приведення споруди у відповідність до паспорту прив`язки.

Згідно листа першого заступника міського голови, проектна документація щодо реконструкції АДРЕСА_1 та відповідне розташування МАФів погоджено з Управлінням патрульної поліції у Волинській області.

Щодо павільйона ІНФОРМАЦІЯ_1 на АДРЕСА_1 , то він розміщений на земельній ділянці площею 40 км.м з кадастровим номером 0710400000:01:012:0020, яка була передана ОСОБА_3 Ковельською міською радою в оренду на підставі договору оренди від 22.08.2017 року за №2/5 та додаткової угоди до договору оренди від 03.10.2018 року строком до 11.01.2020 року.

Строк оренди закінчився, із заявою про продовження договору оренди землі ОСОБА_3 не звертався.

Листом від 13.05.2021 року Ковельська міська рада повідомила ОСОБА_3 про обов`язок припинити використання землі та підписати акт повернення її в комунальну власність.

Також з метою впорядкування розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, тимчасових конструкцій та елементів благоустрою на території міста Ковеля, Ковельською міською радою прийнято рішення від 22.08.2019 №54/3, яким погоджено схему розміщення тимчасових споруд та визначено, які залишаються без зміни, а які підлягають демонтажу. Відповідно до цієї схеми встановлений ОСОБА_3 павільйон по АДРЕСА_1 підлягає демонтажу.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Поняття законного (охоронюваного законом) інтересу міститься в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004, згідно з яким поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Розмежовуючи суб`єктивне право, і пов`язаний з ним інтерес, Конституційний Суд України зазначає, що перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: "Дозволено все, що передбачено у законі", а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: "Дозволено все, що не забороняється законом".

Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб`єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов`язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість.

Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимось конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб`єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.03.2020 року у справі №9901/216/19 та Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №522/3665/17 визначили критерії, які дозволяють встановити наявність або відсутність у особи охоронюваного законом інтересу, який підлягає судовому захисту:

судовому захисту підлягає законний інтерес, який має такі ознаки:

а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

в) є визначеним оскільки благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу.

Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є: а) незаконність інтересу, б) не правовий характер вимог, в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу, г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить, д) позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб

В контексті завдань цивільного судочинства позивач повинен довести, що йому належать права, свободи та законний інтерес, за захистом якого він звернувся, і він є потерпілим від порушення цього права чи законного інтересу.

Верховний Суд в постанові від 20.02.2019 року ( справа №522/3665/17) з урахуванням практики ЄСПЛ визначив ознаки потерпілого від порушення законного інтересу:

а) безпосередньо йому належить законний інтерес, на захист якого подано позов;

б) має місце безпосередній негативний вплив порушення на позивача або обґрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому. Зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності;

в) негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду);

г) існує причинно-наслідковий взаємозв`язок між законним інтересом та стверджуваним порушенням .

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права чи інтересу, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів позивача.

За змістом позовної заяви та наданих позивачем в суді пояснень він вимагає демонтувати два торгових павільйони, які використовуються відповідачем, заради забезпечення інтересів мешканців м.Ковеля на безпечні умови відвідування торгівельних закладів.

Згідно статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 року.

Зокрема, статтею 34 Закону Про благоустрій населених пунктів визначено, що органами місцевого самоврядування розробляються Правила благоустрою території населеного пункту, які включають : порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; вимоги до санітарного очищення території; розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; ) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями. Самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом:

1) проведення перевірок території;

2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян;

3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;

4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об`єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту (ч.2 ст.10, ст.39, ст.40 Закону України Про благоустрій населених пунктів ).

Судом встановлено, що позивач не є власником чи землекористувачем земельних ділянок, на яких розташовані торгівельні павільйони ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є суміжним землекористувачем чи власником нерухомого майна, його здоров`ю діяльністю відповідача не завдана реальна шкода, тому позивачем не доведено порушення його прав.

Що стосується захисту законних інтересів, то законодавством визначені органи уповноважені на звернення до суду з позовом про припинення діяльності малих архітектурних споруд в інтересах громади, до яких позивач не належить.

Всупереч вимог ст.81 ЦПК України доказів настання реальних негативних наслідків для конкретних охоронюваних законом інтересів позивача останнім суду не надано.

За таких обставин у задоволені позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у разі відмовити в позові судові витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 4, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.15 ЦК України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Законом України Про благоустрій населених пунктів , суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ковельської міської ради, про зупинення експлуатації малих архітектурних форм Вітамінка - відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Волинського апеляційного суду безпосередньо або через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 14 липня 2021 року.

ГоловуючийТ. В. Денисюк