Рішення

від 05.07.2021 по справі 289/781/20

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 289/781/20

Провадження № 2/935/77/21

РІШЕННЯ

Іменем України

05 липня 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Янчук В.В.,

з секретарем - Русецькою Л.Б.,

за участі сторін:

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним та визнання права власності на земельні ділянки , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , про визнання договору не посвідченого нотаріально, дійсним та визнання права власності на земельні ділянки.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 є власником земельних ділянок: площею 3,8084 га - кадастровий номер 1825082600:06:000:0163, площею 3,0040 га - кадастровий номер 1825082600:07:000:0082, площею 0,6552 га - кадастровий номер 1825082600:07:000:0173, площею 0,6675 га - кадастровий номер 1825082600:04:000:0301, площею 0,6603 га - кадастровий номер 1825082600:07:000:0184 та площею 3,3252 га - кадастровий номер 1825082600:07:000:0073.

01.03.2012 відповідач взяв у борг в позивача гроші в розмірі 160000 грн., які зобов`язався повернути в повному обсязі до 01.03.2019, про що написав розписку. Згідно розписки відповідач зобов`язався повернути позивачу борг до 01.03.2019. Вказаний договір позики був забезпечений заставою. У разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, позивачу надано право на надбання права власності на належні відповідачу земельні ділянки. Станом на дату подачі позову відповідач борг не повернув, а тому позивач звернулася до суду з даним позовом.

Позивач просить суд визнати дійсним не посвідчений нотаріально договір позики забезпечений заставою від 01.03.2012, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Звернути стягнення на предмет застави за договором позики (розпискою), який був укладений 01.03.2012 між сторонами, шляхом визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на предмет застави, а саме на: земельну ділянку площею 3,8084 га, кадастровий номер 1825082600:06:000:0163, яка належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серія ЯЛ № 659312, який видано 30.05.2011 Радомишльською районною державною адміністрацією Житомирської області та відділом Держкомземом у Радомишльському районі Житомирської області; земельну ділянку, площею 3,0040 га, кадастровий номер 1825082600:07:000:0082, що належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серія ЯЛ № 659313, який був виданий 30.05.2011 Радомишльською районною державною адміністрацією Житомирської області та відділом Держкомземом у Радомишльському районі Житомирської області; земельну ділянку площею 0,6552 га, кадастровий номер 1825082600:07:000:0175, яка належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серія ЯЛ № 659315, який видано 30.05.2011 Радомишльською районною державною Житомирської області та відділом Держкомземом у Радомишльському районі Житомирської області; земельну ділянку, площею 0,6675 га, кадастровий номер 1825082600:04:000:0301, яка належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серія ЯЛ № 716567, який видано 19.07.2011 Радомишльською районною державною адміністрацією Житомирської області та відділом Держкомземом у Радомишльському районі Житомирської області; земельну ділянку площею 0,6603 га, кадастровий номер 1825082600:07:000:0184, яка належить відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.02.2008 за реєстром № 1-402, дублікат якого виданий Радомишльською державною нотаріальною конторою Житомирської області 13.11.2018 за реєстром № 2-613 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ- 1805792302018, виданого відділом у Радомишльському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області; земельну ділянку площею 3,3252 га, кадастровий номер 1825082600:07:000:0073, яка належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серія ЯГ № 421249, який видано 04.04.2008 Радомишльським районним відділом земельних ресурсів Житомирської області. Судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі з мотивів та доводів, що викладені в позові та просила їх задовольнити. Зазначила, що син - відповідач по справі позичив 160000 грн, в разі неповернення цієї сими до визначеного строку передасть у власність земельні ділянки, що належать йому. На даний час гроші не повернуті.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, вказав, що не має коштів для погашення боргу, на час позики грошей діяла заборона відчуження земельних ділянок, до нотаріальної контори щодо посвідчення договору не звертався, окрім того, частину оригіналів правовстановлюючих документів щодо земельних ділянок передав адвокату позивача. Для нотаріального посвідчення договору необхідно також виготовлення документації щодо земельних ділянок, на що потрібно грошові кошти.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, дійшов до наступного висновку.

Відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належать земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: земельна ділянка площею 3,8084 га, кадастровий номер 1825082600:06:000:0163, яка належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ № 659312, земельна ділянка, площею 3,0040 га, кадастровий номер 1825082600:07:000:0082, що належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ № 659313; земельна ділянка площею 0,6552 га, кадастровий номер 1825082600:07:000:0175, яка належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ № 659315, земельна ділянка, площею 0,6675 га, кадастровий номер 1825082600:04:000:0301, яка належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ № 716567; земельна ділянка площею 0,6603 га, кадастровий номер 1825082600:07:000:0184, яка належить відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.02.2008 за реєстром № 1-402, дублікат якого виданий Радомишльською державною нотаріальною конторою Житомирської області 13.11.2018 за реєстром № 2-613 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ- 1805792302018, виданого відділом у Радомишльському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області; земельна ділянка площею 3,3252 га, кадастровий номер 1825082600:07:000:0073, яка належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серії ЯГ № 421249 ( а.с. 9-16).

Судом встановлено, що 01 березня 2012 року між сторонами у справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у простій письмовій формі укладено договір позики, за яким ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 160000 грн. із зобов`язанням повернути вищезазначені кошти в повному обсязі до 01.03.2019. У розписці ОСОБА_2 також зазначив, що в разі неповернення коштів до 01.03.2019, останній зобов`язується передати у власність належні йому наступні земельні ділянки: земельну ділянку площею 3,8084 га, кадастровий номер 1825082600:06:000:0163, земельну ділянку, площею 3,004 га, кадастровий номер 1825082600:07:000:0082, земельну ділянку площею 0,6552 га, кадастровий номер 1825082600:07:000:0175, земельну ділянку, площею 0,6675 га, кадастровий номер 1825082600:04:000:0301, земельну ділянку, площею 0,6603 га, кадастровий номер 1825082600:07:000:0184, земельну ділянку площею 3,3252 га, кадастровий номер 1825082600:07:000:0073. Вказана обставина підтверджуться оригіналом розписки ( а.с.71).

У вказаний в договорі позики строк ОСОБА_2 борг не повернув.

Відповідно до вимог ст. 204 ЦПК України Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до положень статті 1046 Цивільного кодексу України , за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно статті 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми.

Як вбачається зі змісту боргової розписки від 01 березня 2012 року вказана боргова розписки була видана відповідачем у справі ОСОБА_2 .

Зі змісту розписки вбачається, що розписка містять у собі два види договорів - договір позики, до якого у відповідності з вимогами закону застосовується проста письмова форма та зобов`язання ОСОБА_2 щодо передачі вищевказаних ділянок у власність в наслідок неповернення боргу .

Відповідно до положень параграфу 6 ЦК України застава оформлюється договором, який укладається у письмовій формі, а застава нерухомого майна (іпотека), крім того, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Законом можуть також бути передбачені і інші випадки, коли є необхідним нотаріальне посвідчення договору застави (ст. 577 ЦК України ).

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України Про заставу , предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.

Нормами ч. 4 ст. 133 ЗК України , передбачено, що заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них можуть бути лише банки.

Таким чином, з аналізу положень діючого законодавства щодо застави земельних ділянок вбачається, що фізична особа не може бути заставодержателем земельних ділянок.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 21.03.2018 у справі № 760/14438/15-ц щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем, зазначила, що з урахуванням вимог статтей 328 , 335 , 392 ЦК України у контексті ст.ст. 36 , 37 Закону України Про іпотеку суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не знайшли своє обгрунтування під час розгляду справи, а в їх задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6 , 220 , 547 , 1046 , 1047 ЦК України , ст.4 Закону України Про заставу , ст. ст. 12 , 13 , 81 , 259 , 263-265 ЦПК України , суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним та визнання права власності на земельні ділянки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області.

Повне рішення суду складено: 14 липня 2021 р.

Сторони у справі :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя Янчук В.В.