Постанова

від 15.07.2021 по справі 640/3009/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3009/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Літвінова А.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року (розглянута у порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сістемтехнотрейд до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2019 №013318405, від 12.11.2019 №024803405, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Сістемтехнотрейд (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 16.10.2019 №013318405, від 12.11.2019 №024803405.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що порушення податкової дисципліни/діяльності підприємства відсутні, а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про порушення платником податків податковою законодавства, на думку позивача є помилковими, позбавленими відповідних правових підстав та не відповідають об`єктивним обставинам.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 16.10.2019 №013318405 та від 12.11.2019 №024803405

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем у справі подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та винести нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю Сістемтехнотрейд (код ЄДРПОУ 41588054) за липень 2019 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 19.09.2019 №242/26-15-04-05-16, згідно з яким встановлено порушення пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України, що призвело до заниження за липень 2019 року податкових зобов`язань на суму ПДВ 2 133 189 грн. Штрафна санкція була розрахована у відповідності до четвертого абзацу пункту 123.1 статті 123 розділу V Податкового Кодексу України.

Підставою таких порушень зазначено, що позивачем у рядку 10.1 декларації з ПДВ за липень 2019 року сформовано податковий кредит на суму ПДВ 2 631 821 грн., в тому числі за рахунок податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН з товарною позицією 2701 (вугілля) на суму 2 133 189 грн. Зазначена сума була відображена в вищезазначеній декларації в додатку 5 в розділі ІІ податковий кредит по контрагентам - постачальникам: товариством з обмеженою відповідальністю БЛІТРІЗ (код ЄДРПОУ 426039161), товариством з обмеженою відповідальністю ФАБУЛОС КОРПОРЕЙШН (код ЄДРПОУ 42933820), товариством з обмеженою відповідальністю ФЛАЙС КОМПАНІ ЛТД (код ЄДДРПОУ 42959168).

Відповідно до пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України, тимчасово до 01 січня 2022 року, звільняються від оподаткуванням ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТЗЕД.

Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви.

Згідно з даними інформаційних ресурсів Державної податкової служби України відсутня інформація по вищезазначених постачальних про вчасне надання заяви про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля.

На підставі акту камеральної перевірки від 19.09.2019 №242/26-15-04-05-16, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2019 №013318405, згідно з яким збільшено суму податкового зобов`язання з ПДВ на суму 2 133 189 грн., та застосовані штрафні санкції на суму 533 297,25 грн.

Також, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю Сістемтехнотрейд (код ЄДРПОУ 41588054) за серпень 2019 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 18.10.2019 №3403/26-15-04-05-16, згідно з яким встановлено порушення пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України, що призвело до заниження за серпень 2019 року податкових зобов`язань на суму ПДВ 2 612 985 грн. Штрафна санкція була розрахована відповідно до четвертого абзацу пункту 123.1 статті 123 розділу V Податкового Кодексу України.

Підставою таких порушень зазначено, що позивачем у рядку 10.1 декларації з ПДВ за серпень 2019р. сформовано податковий кредит на суму ПДВ 3 236 542 грн., в тому числі за рахунок податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН з товарною позицією 2701 (вугілля) на суму 2 612 985 грн. Зазначена сума була відображена в вищезазначеній декларації в додатку 5 в розділі ІІ податковий кредит по контрагенту-постачальнику товариству з обмеженою відповідальністю ФЛАЙС КОМПАНІ ЛТД (код ЄДРПОУ 42959168).

Відповідно до пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України, тимчасово до 01 січня 2022 року, звільняються від оподаткуванням ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТЗЕД.

Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви.

Згідно з даними інформаційних ресурсів Державної податкової служби України відсутня інформація по постачальнику товариство з обмеженою відповідальністю ФЛАЙС КОМПАНІ ЛТД (код ЄДРПОУ 42959168). про вчасне надання заяви про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля.

На підставі Акту камеральної перевірки від 18.10.2019 №3403/26-15-04-05-16, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2019 №024803405, згідно з яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем на додану вартість на суму 2 612 985 грн., та застосовані штрафні санкції на суму 1 306 492,5 грн.

Позивач вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За змістом пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Зміст наведених правових норм дає підстави для висновку, що платник податку може включити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкової накладної, оформленої відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у періодах, що перевірялися, було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями з придбання вугілля на підставі податкових накладних, отриманих від постачальників: товариства з обмеженою відповідальністю БЛІТРІЗ (код ЄДРПОУ 42603916); товариства з обмеженою відповідальністю ФАБУЛОС КОРПОРЕЙШН (код ЄДРПОУ 42933820); товариства з обмеженою відповідальністю ФЛАЙС КОМПАНІ ЛТД (код ЄДРПОУ 42959168), які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Разом із тим, за положеннями пункту 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі застосування зазначеної пільги норми пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми податку на додану вартість з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги.

Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного у заяві.

Щодо послання відповідача на зазначену вище норму, а також на ті обставини, що згідно з даними інформаційних ресурсів Державної податкової служби України, відсутня інформація по вищевказаних постачальниках про вчасне надання заяви про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля, відповідач вважає, що позивач не мав права формувати податковий кредит з податку на додану вартість на підставі отриманих від вказаних контрагентів податкових накладних, колегія судді зазначає наступне.

Так, згідно з підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до підпунктів 30.1, 30.2, 30.3, 30.4 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Пунктом 30.9 цієї статті визначено, що податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що використання податкової пільги є правом платника податку, а не його обов`язком. Жодною нормою Податкового кодексу України не визначено, що платник податку зобов`язаний автоматично користуватися податковою пільгою в разі неподання/несвоєчасного подання заяви про відмову від пільги.

Згідно з пунктом 201.5 статті 201 Податкового кодексу України для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис Без ПДВ з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком (пункт 201.3 статті 201 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що у всіх податкових накладних, отриманих позивачем від постачальників: товариства з обмеженою відповідальністю БЛІТРІЗ (код ЄДРПОУ 42603916); товариства з обмеженою відповідальністю ФАБУЛОС КОРПОРЕЙШН (код ЄДРПОУ 42933820); товариства з обмеженою відповідальністю ФЛАЙС КОМПАНІ ЛТД (код ЄДРПОУ 42959168), відсутній запис Без ПДВ . Такі податкові накладні складені для операцій, що оподатковуються за ставкою ПДВ 20%.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що контрагентами позивача були складені податкові накладні у відповідності до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, на котрих відсутній запис Без ПДВ , та такі податкові накладні прийняті та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому законодавством порядку, що відповідачем не заперечується.

З актів перевірки від 19.09.2019 №242/26-15-04-05-16 та від 18.10.2019 №3403/26-15-04-05-16 вбачається, що податкові накладні були зареєстровані органами ДПС,

За таких обставин, беручи до уваги те, що контролюючий орган у контексті застосування пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України мав право призупинити реєстрацію податкових накладних з метою перевірки їх на відповідність ознакам, вказаним у пункті 5 Критеріїв оцінки міри ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, проте таким правом не скористався, суд дійшов висновку, що подальше виключення відповідачем сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до позивача штрафних санкцій є неправомірним.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 листопада 2020 року у справі №200/10304/19-а.

Крім того, в актах перевірки від 19.09.2019 №242/26-15-04-05-16 та від 18.10.2019 №3403/26-15-04-05-16, відповідач не посилався на жодні дефекти в оформленні первинних документів, складених за результатами господарських операцій між позивачем та контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю БЛІТРІЗ (код ЄДРПОУ 42603916); товариством з обмеженою відповідальністю ФАБУЛОС КОРПОРЕЙШН (код ЄДРПОУ 42933820); товариством з обмеженою відповідальністю ФЛАЙС КОМПАНІ ЛТД (код ЄДРПОУ 42959168). Доказів того, що вказані контрагенти позивача не задекларували свої зобов`язання з податку на додану вартість на зазначені в актах перевірки суми, контролюючим органом також не надано.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит при визначенні податкових зобов`язань з податку на додану вартість від дотримання податкової дисципліни його контрагентом - постачальником товару (послуг), якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товару (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності та в оподатковуваних податком на додану вартість операціях. Порушення постачальником товару (послуг) податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його (покупця) обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента (постачальника) та про злагодженість дій між ними.

Такий висновок відповідає сталій практиці застосування Верховним Судом норм статті 198 Податкового кодексу України, зокрема в постановах від 18.05.2018 у справі №П/811/1508/16, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 24.09.2019 у справі №826/9039/16, від 18.11.2019 у справі №808/3356/17, від 17.09.2019 у справі №500/2733/18.

За умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, та підтвердження суми податку на додану вартість податковими накладними, зареєстрованими відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України, задекларовані платником податків дані податкового обліку вважаються підтвердженими (правомірними), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Це відповідає нормі абзацу 1 частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Ця норма узгоджується як з нормою абзацу першого пункту 56.4 статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до якої обов`язок доведення, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених Податковим кодексом України, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладено на контролюючий орган, так і з нормою підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо презумпції правомірності рішень платника податків, які в сукупності закріплюють презумпцію добросовісності податкової поведінки платника податків.

Крім того, колегія суддів наголошує, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2020 від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві витребувано інформацію про реєстрацію податкових накладних, які стали підставою для висновків актів камеральної перевірки від 19.09.2019 №242/26-15-04-05-16, від 18.10.2019 №3406/26-15-04-05-16 та інформацію про коригування податкових зобов`язань контрагентів позивача, зазначених в названих актах перевірки за відповідний період, обгрунтування підстав проведення саме камеральної перевірки.

На виконання вимог вищевказаної ухвали, представником Головного управління Державної податкової служби у м. Києві подано пояснення, в яких витребувану судом інформацію по суті не надано, вимоги ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2020 не виконано.

На підстав іивще зазначеного, колегія суддів приходит до висновку, що відповідачем не доведено обгрунтованість податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 16.10.2019 №013318405, від 12.11.2019 №024803405 та наявність правових підстав для їх скасування.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 15 липня 2021 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль