Постанова

від 15.07.2021 по справі 640/8616/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8616/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Шевченко Е.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 лютого 2021 року, суддя Патратій О.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРС ГРУПС" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРС ГРУПС" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 31.03.2020 №119231 прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м.Києві, яким визнано відповідність ТОВ "ТЕРС ГРУПС" (код ЄДРПОУ 42221220) критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено вимог податкового законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, зокрема, як зазначив позивач, відповідно до підстави для винесення оскаржуваного рішення є пункт 8 додатку 1 Критеріїв ризиковості платника, а саме: наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючий орган завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригувань. Разом з цим, Критерії ризиковості платника відповідно до додатку №1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені Постановою КМ України від 11 грудня 2019 року №1165, вступили в дію з 01 лютого 2020 року. До лютого 2020 року були чинні Критерії ризиковості затверджені Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №117, під час дії яких були здійснені господарсько-фінансові взаємовідносини між позивачем та постачальниками ТОВ "БЛОКСИНТЕЗ" (код 41329330), ТОВ "ДІСІЕРУП" (код 42798564), ТОВ "БУД-ПОСТАЧ АЛЬЯНС" (код 40657488), ТОВ "КАРЄР ТРАНС СЕРВІС" (код 41174458), ТОВ "ТАТРО ГРУП" (код 42693329) та такі взаємовідносини не були визнані ризиковими.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРС ГРУПС" (код ЄДРПОУ 42221220) є юридичною особою та перебуває на обліку у відповідача. Види діяльності за КВЕД: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; 41.10 Організація будівництва будівель; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 43.91 Покрівельні роботи; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.31 Штукатурні роботи; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.13 Розвідувальне буріння; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.11 Знесення; 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.

25.09.2018 ТОВ "ТЕРС ГРУПС" отримало ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 56-Л на господарську діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками.

31.03.2020 Комісією Головного управління Державної податкової служби у м. Києві було винесено Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №119231.

Підставою для винесення оскаржуваного рішення став пункт 8 Критеріїв ризиковості платника, зокрема: "В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію: здійснюють реалізацію товарів: (код УКТЗЕД 6810111000), (код УКТЗЕД 6810119000), (код УКТЗЕД 3214900090), на ТОВ "БЛОКСИНТЕЗ" (код 41329330), які не відслідковується по ланцюгу реалізації. Крім того, суб`єкт господарювання здійснює придбання товарів: (код УКТЗЕД 8419110000), (код УКТЗЕД 8516108000), (код УКТЗЕД 3917400090), (код УКТЗЕД 8413703000), (код УКТЗЕД 9613800099), (код УКТЗЕД 3917219090), (код УКТЗЕД 8413705900), тощо, у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "ДІСІГРУП" (код 42798564), ТОВ "БУД-ПОСТАЧ АЛЬЯНС" (код 40657488), ТОВ "КАРЄР ТРАНС СЕРВІС" (код 41174458), ТОВ "ТАТРО ГРУП" (код 42693329).".

Рішення Комісії №119231 від 31.03.2020 прийнято на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо включення його до переліку ризикових платників податків та вважаючи його протиправним, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України визначалося, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами п.74.2 ст.74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Окрім того, за змістом п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17, п. 56.1 ст. 56 ПК України платник податків має право оскаржити до адміністративного суду будь-яке рішення, прийняте контролюючим органом, у тому числі рішення відповідної комісії головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС щодо встановлення ризиковості платника податків.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за формою та змістом рішення контролюючого органу від 31.03.2020 року № відповідає загальним вимогам Додатку № 4 до Порядку №1165.

У вказаному рішенні зазначено про відповідність платника податку (Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРС ГРУПС") критеріям ризиковості платника податку, а саме - п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

В оскаржуваних рішеннях вказане поле заповнено та зазначено, що: платник податку здійснює придбання товарів, робіт (послуг) у ряду суб?єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність. Водночас самі господарські операції платника податків (їх суть, обсяг та періоди вчинення), реквізити, суть і зміст документів, що містять відомості про такі вчинені операції (зокрема, податкових накладних) - в текстах рішень взагалі не ідентифіковані.

Також в текстах оскаржуваних рішень відсутні посилання на джерела інформації, відповідно до яких контролюючих орган встановив ризиковість тих чи інших суб?єктів господарської діяльності.

В ході судового розгляду цієї справи відповідач без поважних причин не надав суду жодні документальні докази наявності у Головного управління ДПС у м. Києві податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (позивачем), та стала підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним", як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Крім того, відповідачем не надано доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Також таких доказів не надано і до суду апеляційної скарги.

При цьому, рішення комісії ГУ ДПС в м. Києві про включення позивача до Переліку ризикових платників податків було прийнято на підставі даних інформаційних баз контролюючого органу, які не містять жодних встановлених обставин ризиковості позивача та його контрагентів.

Податкова інформація, яка була підставою для включення позивача до Переліку ризикових платників податку, відповідачем не надана.

Податковим органом не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій.

При цьому, в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках "у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності" або "з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №".

Також, в оскаржуваному рішенні №119231 від 31.03.2020р. вказане поле заповнено та зазначено, "В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію: здійснюють реалізацію товарів: (код УКТЗЕД 6810111000), (код УКТЗЕД 6810119000), (код УКТЗЕД 3214900090), на ТОВ "БЛОКСИНТЕЗ" (код 41329330), які не відслідковується по ланцюгу реалізації. Крім того, суб`єкт господарювання здійснює придбання товарів: (код УКТЗЕД 8419110000), (код УКТЗЕД 8516108000), (код УКТЗЕД 3917400090), (код УКТЗЕД 8413703000), (код УКТЗЕД 9613800099), (код УКТЗЕД 3917219090), (код УКТЗЕД 8413705900), тощо, у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ "ДІСІГРУП" (код 42798564), ТОВ "БУД-ПОСТАЧ АЛЬЯНС" (код 40657488), ТОВ "КАРЄР ТРАНС СЕРВІС" (код 41174458), ТОВ "ТАТРО ГРУП" (код 42693329).".

Разом з тим, податковим органом не надано суду будь-яких належних, допустимих доказів в підтвердження інформації щодо реалізації ТОВ "ТЕРС ГРУПС" товарів, які не відслідковуються по ланцюгу реалізації, які досліджувалися в ході засідання комісії та слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення та таких документів матеріали справи не містять.

Разом зтим, як вірно зазначено судом першої інстанції, факт придбання позивачем товару та отримання транспортних послуг по перевезенню вантажу підтверджують наявні в матеріалах справи документи, а саме:

- видаткові накладні № 3 від 26.11.2019, № 4 від 27.11.2019, № 5 від 27.11.2019, № 6 від 28.11.2019, № 7 від 28.11.2019, № 8 від 28.11.2019, № 11 від 29.11.2019, № 109 від 04.11.2019, № 110 від 04.11.2019, № 121 від 04.11.2019, № 149 від 04.11.2019, № 826 від 14.08.2019, № 43 від 01.07.2019, № 107 від 01.07.2019, № 44 від 02.07.2019, № 45 від 02.07.2019, № 46 від 03.07.2019,

- податкова накладна № 1 від 26.11.2019 та квитанція про її прийняття податковим органом, податкова накладна № 2 від 27.11.2019р. та квитанція про її прийняття податковим органом, податкова накладна № 3 від 27.11.2019 та квитанція про її прийняття податковим органом, податкова накладна № 4 від 28.11.2019 та квитанція про її прийняття податковим органом, податкова накладна № 5 від 28.11.2019 та квитанція про її прийняття податковим органом, податкова накладна № 6 від 28.11.2019 та квитанція про її прийняття податковим органом, податкова накладна № 7 від 29.11.2019 та квитанція про її прийняття податковим органом, податкова накладна № 9 від 29.12.2019 та квитанція про її прийняття податковим органом, податкова накладна № 4 від 04.11.2019 та квитанція про її прийняття податковим органом, податкова накладна № 5 від 04.11.2019 та квитанція про її прийняття податковим органом, податкова накладна № 6 від 04.11.2019 та квитанція про її прийняття податковим органом, податкова накладна № 7 від 04.11.2019 та квитанція про її прийняття податковим органом, податкова накладна № 1 від 01.07.2019, податкова накладна № 2 від 01.07.2019, податкова накладна № 3 від 02.07.2019, податкова накладна № 4 від 02.07.2019, податкова накладна № 5 від 03.07.2019;

- договір купівлі-продажу № 28 від 04.11.2019 між ТОВ "Буд-постач" та ТОВ "ТЕРС ГРУПС", договір на транспортне обслуговування № 48 від 13.08.2019 між ТОВ "Кар`єр транс сервіс" та ТОВ "ТЕРС ГРУПС", договір купівлі-продажу № 2 від 01.07.2019р. між ТОВ "Татро груп" та ТОВ "ТЕРС ГРУПС",

- рахунок на оплату № 592 від 13.08.2019.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Колегія суддів зазначає, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 31.03.2020 №119231 прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м.Києві, є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Посилання апелянта на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 17.07.2020 у справі №280/1098/20 та у постанові від 03.03.2020 у справі №240/3665/19 щодо неможливості оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника є такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки не ґрунтуються на положеннях Порядку № 1165. Застосування висновків Верховного Суду у зазначених рішеннях є безпідставним, оскільки такі висновки зроблені під час дії Порядку № 117, який станом на час прийняття оскаржуваних рішень у даній справі втратив чинність.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20 (К/9901/32575/20).

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.