Рішення

від 15.07.2021 по справі 243/1950/21

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єд.унік. № 2431950/21

Провадження № 2/243/1108/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Старовецького В.І.,

за участю секретаря судового засідання Передненко М.Є.,

розглянувши у порядку позовного провадження справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Мілоан про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Мілоан про захист прав споживачів, яка обґрунтована тим, що 03 червня 2020 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Мілоан укладено Кредитний кредиту № 1700455. Відповідно до умов вказаного договору позивач отримала кредит у розмірі 13000 грн. строком на 30 днів. Позивач вважає, що при укладенні вищевказаного Кредитного договору порушені її права як споживача. Так, при укладанні договору він не підписував даний договір. Факт надання йому інформації не підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Письмово не проінформований, про те, що вартість послуг третіх осіб установлюється виключно такими особами, кредитодавець не здійснює інформування про розмір відповідних витрат та /або їх зміну протягом строку дії договору про споживчий кредит і не включає їх до розрахунку річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживачів. Письмово не повідомлено про всю необхідну інформаціє щодо умов договору. Вважає, що відповідач скористався тим, що йому, як позичальнику об`єктивно бракувало знань, необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорю ванного договору і він був введений в оману при отриманні кредитних послуг, не отримав відомості, які йому потрібні при укладанні кредитного договору. Вважає, що встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором є несправедливими умовами. Вважає, що договір про надання позики, укладений між ним та відповідачем є таким, що не прирівнюється до договору укладеного в письмовій формі, а містить ознаки Кредитного договору. Крім того зазначає, що в оспорюваному договорі не була вказана ціна та сукупна вартість кредиту, розрахунок загальних витрат за споживчим кредитом, у зв`язку з чим нараховані відсотки за користування кредитними коштами стали значно більше, за зазначені відповідачем у розрахунку платежів. При укладанні договору було порушено принцип рівності сторін, так як йому було запропонованому класти договір на фактично відомих лише відповідачу умовах. Так, вищевикладене в сукупності стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду за захистом своїх прав та визнання кредитного договору № 1700455, укладеного 03 червня 2020 року з Товариством з обмеженою відповідальністю Мілоан - недійсним.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялася належним чином. Надав суду заяву в який просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник відповідача ТОВ Мілоан у судове засідання також не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялася належним чином. До початку судового засідання подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, в якій проти позову заперечував у повному обсязі та просив відмовити у його задоволенні, надавши відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 вважає необґрунтованими, завідомо безпідставними, такими, що мають надуманий характер та не відповідають вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з положеннями ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що 03.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан", та позивачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 1700455.

У пункті 5 договору Позичальник підтверджує, що отримав від Товариства до укладення цього договору інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 ЗУ "Про Фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та ЗУ "Про захист прав споживачів", ст. 8 ЗУ "Про Захист персональних даних", вимоги надання якої передбачені в законодавстві України; ОСОБА_1 до підписання цього Договору, ознайомився з усіма його умовами та Правилами надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб - сайті Товариства miloan.ua, та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. п. 6.4, 6.5 договору сторони дійшли згоди, що укладення Кредитного Договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

03.06.2020 року ТОВ "Мілоан" перерахувало кошти ОСОБА_1 на картку VISA, що підтверджується платіжним дорученням № 1700455 на переказ та зарахування грошових коштів в розмірі 13000, 00 грн. на банківську карту отримувача.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач, звертаючись до суду із вимогами про визнання укладеного договору недійсним, свої вимоги обґрунтовує, у тому числі тим, що такий договір укладений з порушенням вимог ч. 2 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме тим, що перед його укладенням, всупереч ч. 2 ст. 11 Закону йому, як позичальнику, не повідомлено в письмовому вигляді про кредитні умови, та не ознайомлено з ризиками, що передбачає ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", зокрема: про орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Твердження позивача про те, що ним не погоджено істотні умови договору кредиту суд розцінює критично, оскільки дані доводи спростовуються текстом договору, в якому чітко викладені умови договору, а саме розмір кредиту, строк кредитування, плата за користування грошовими коштами та відповідальність за порушення умов договору.

Так, 03.06.2020 року між сторонами укладено договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором на суму 13000,00 грн. зі сплатою процентів строком на 30 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позичальника, зазначений у заявці ОСОБА_1 що засвідчує факт передачі грошових коштів від Товариства до позивача і факт укладання між ними договору у формі електронного документу. Згідно підпунктів пункту 1 договору Позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на обумовлених умовах. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Позичальника для укладення такого договору та саме на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Термін "Електронний підпис одноразовим ідентифікатором" визначено у ч. 3-4 пункту 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію". Факт оформлення заявки на отримання кредитних коштів, яку оформив позивач, є акцептом на укладення кредитного договору (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно загального порядку дій Позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, з метою укладення електронного договору, Позичальник заходить на сайт, який надає доступ до інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, та у вбудованому калькуляторі вибирає бажану суму грошових коштів, яку він бажає отримати в кредит, та бажаний строк кредитування, що спростовує твердження позивача ОСОБА_1 щодо введення його відповідачем в оману та спонукання споживача до прийняття швидкого рішення та позбавлення позивача достатнього періоду часу для прийняття свідомого та обдуманого рішення. Між тим, саме Позичальник був ініціатором укладення договору і певний час опрацьовував на сайті кожний етап заповнення заявки та, усвідомлюючи значення своїх дій, приймав відповідне рішення.

Після заповнення всіх необхідних даних заявки на кредит Позичальник підтверджує введення в заявку на кредит, а натиснувши кнопку "Змінити", він має право змінити суму та строк кредитування, що, у свою чергу, відповідає абзацу 3 ч. 8 т. 11 Закону України "Про електронну комерцію". На кожному етапі заповнення заявки на кредит Позичальнику надаються підказки з роз`ясненнями порядку заповнення заявки на кредит та щодо змісту кожного кроку Позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі. Одночасно з переходом на іншу сторінку заявки на телефонний номер Позичальника направляється смс-код підтвердження, ввівши який у відповідне поле, Позичальник підтверджує дію з відправлення заявки на кредит для аналізу інформаційно-телекомунікаційною системою Товариства. Після заповнення всіх необхідних даних та натиснення кнопки "Продовжити" заявка на кредит надсилається на опрацювання інформаційно-телекомунікаційною системою. На наступному етапі Позичальнику повідомляється про процес оброблення заявки на кредит. У разі погодження заявки на кредит (прийняття Товариством рішення надати Позичальнику кошти в кредит на обраних ним умовах) Позичальник запрошується для переходу на сторінку для ознайомлення з офертою, яка містить у собі всі істотні умови договору, та додатково повідомляється смс-повідомленням на номер телефону, вказаний Позичальником у заявці на кредит. На цьому етапі інформаційно-телекомунікаційна система Товариства формує та надає Позичальнику на ознайомлення індивідуальну частину договору з Позичальником, шляхом підстановки у типовий договір, погоджений Національною комісією, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, введених Позичальником в заявку на кредит даних.

Індивідуальна частина договору, відповідно ст. 641 ЦК України та ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", є офертою Товариства, при цьому Позичальник, натиснувши на текст "Правила надання грошових коштів в кредит", ще раз має можливість ознайомитися з умовами Правил, текст яких розміщений на сайті Товариства, які є його невід`ємною частиною.

Одночасно з переходом на сторінку ознайомлення з офертою, Товариством генерується та відправляється на номер телефону, вказаний Позичальником в заявці на кредит, персональний одноразовий ідентифікатор, який використовується Позичальником для підписання електронного договору. У разі, якщо Позичальник не бажає приймати оферту, він тисне на кнопку "Ні". Після цього Позичальник повідомляється про можливість повторно подати заявку на кредит, при цьому він має право змінити істотні умови договору, отже інформаційно-телекомунікаційною системою роз`яснюється Позичальнику, що у разі його згоди з офертою Товариства та виявлення бажання укласти електронний договір, він має вчинити дію в інформаційно-телекомунікаційній системі щодо прийняття оферти Товариства, а саме: ввести одноразовий ідентифікатор, отриманий від Товариства у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі, та натиснути кнопку "Так", що одночасно є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифіка-тором. Введення одноразового персонального ідентифікатора і є вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме: акцептом в розумінні ч. 3 пункту 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".

У разі вчинення дій, спрямованих на прийняття оферти, Позичальник повідомляється про те, що Товариством ініційовано грошовий переказ за реквізитами електронного платіжного засобу, вказаного Позичальником в заявці на кредит. Одночасно з підписанням договору Товариство відправляє на електронну адресу, вказану Позичальником у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та з вкладеним в нього примірником електронного договору у формі, що унеможливлює зміну його змісту. Інформаційно-телекомунікаційна система Товариства повідомляє Позичальника про успішне проходження транзакції переказу коштів. З цього моменту, в силу положень ч. 2 ст. 640, 1046 ЦК України, електронний договір вважається укладеним.

Отже, твердження позивача, щодо його необізнаності з Правилами та їх текстом, що є невід`ємною частиною Кредитного договору, а також про те, що інформація, яка стосується суті наданих відповідачем фінансових послуг, йому, як споживачу, не була надана, оскільки перед укладенням договору ОСОБА_1 не мав змогу ознайомитися з індивідуальною частиною договору перед укладенням договору та не міг завантажити його проект на свій персональний комп`ютер, є безпідставними та необґрунтованими. Доказів протилежного суду не надано.

Тобто, позивачем свідомо пройдено весь алгоритм дій, встановлений Товариством, при укладенні кредитного договору.

Що стосується того, що укладена угода не відповідає вимогам Закону України "Про захист прав споживачів" через несправедливість її умов, то слід зазначити, що кредит на суму 13000,00 грн. надавався строком на 15 днів, на умовах строковості, зворотності та платності. Позичальник прийняв на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити комісію і проценти за користування кредитом, нараховані згідно пункту 1.4-1.5.2 даного договору .

Згідно п. 1.5. Кредитного договору сукупна вартість кредиту складає 21580 грн. в грошовому виразі та 803 % річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п. п. 1.5.1-1.5.2 Кредитного договору.

Пунктом 1.5.1. Кредитного договору комісія за надання кредиту: 1950 гри., яка нараховується за ставкою 15 відсотків від суми кредиту одноразово; П. 1.5.2. Кредитного договору проценти за користування кредитом: 6630 грн., які нараховуються за ставкою 1.70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п. 1.6. Кредитного договору детальний розрахунок сукупної вартості кредиту зазначено в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток № 1 договору). Особливості нарахування процентів передбачені у п. 2.2.3 Договору.

Суд критично оцінює посилання позивача про недійсність Договору у зв`язку з порушенням відповідачем норм ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки вказаним пунктом встановлена відповідальність за несвоєчасно виконане грошове зобов`язання. При належному виконанні договірних зобов`язань штрафна санкція у вигляді пені не застосовується, при цьому грошова сума нарахованої пені залежить і від періоду невиконання боржником взятих на себе зобов`язань.

Позивачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про невідповідність умов кредитного договору вимогам законодавства та про несправедливість його умов, з огляду на швидкоплинність самого строку користування кредитними коштами (30 днів).

Таким чином, в ході розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність умов договору № 1700455 вимогам законодавства та про несправедливість його умов, так як доводи ОСОБА_1 в цій частині ґрунтуються виключно на його поясненнях і спростовуються самим змістом договору, отже відсутні підстави для визнання даного договору недійсним з підстав, передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. ст. 11, 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів".

Щодо посилань позивача на порушення абз. 5, 11 п. 2 ст. 8 Закону України "Про захист персональних даних", ст. 11 ЗУ "Про інформацію", суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 11 ЗУ "Про інформацію" не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Пунктом 11 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про захист персональних даних" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено право суб`єкта персональних даних відкликати згоду на обробку персональних даних.

Пунктами 3, 5 ст. 11 Закону України "Про захист персональних даних" передбачено два випадки, за яких персональні дані можуть оброблятись навіть без згоди суб`єкта персональних даних: укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних: необхідність виконання обов`язку володільця персональних даних, який передбачений законом.

Згідно умов укладеного договору, зокрема, підпунктами п. 5, позивач надав згоду на передачу позикодавцю своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану та його спроможності виконати зобов`язання за договором позики, а також надав згоду на те, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань на підставі цього договору, позикодавець має право передати його персональні дані третім особам для захисту своїх законних прав та інтересів, стягнення заборгованості за договором позики, та інших засобів правового захисту.

Отже, з огляду на зазначене, твердження позивача про порушення законодавства про захист персональних даних є безпідставним, так як у відповідача існують підстави для їх обробки та зберігання.

За таких умов посилання позивача на недійсність кредитного договору в цій частині є безпідставними.

У ст. 77 ЦПК України зазначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень.

За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, вбачається, що вимоги позивача про визнання кредитного договору недійсним не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Мілоан про захист прав споживачів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду В.І.Старовецький