Постанова

від 13.07.2021 по справі 815/6126/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року

м. Київ

справа № 815/6126/16

адміністративне провадження № К/9901/42272/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прометей - Зерноторгової компанії до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 (суддя - Бойко О.Я.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 (головуючий суддя - Єщенко О.В., судді: Димерлій О.О., Домусчі С.Д.) у справі №815/6126/16.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Прометей - Зерноторгової компанії (далі - ТОВ Прометей Зерноторгової компанії) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ з ОВП у м. Одесі) від 16.08.2016 №0000164902.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, СДПІ з ОВП у м. Одесі оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2017, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

В обґрунтування своїх вимог СДПІ з ОВП у м. Одесі посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховано всі обставини справи та не надано їм повну оцінку, що має значення для належного вирішення справи.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 29.06.2021 справу №815/6126/16 призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні на 13.07.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2021 замінено Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) його процесуальним правонаступником - Південним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44104032).

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну позапланову перевірку ТОВ Прометей - Зерноторгової компанії з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2015 по 31.03.2016.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 26.07.2016 №147/28-08-14/ НОМЕР_1 , в якому, зокрема, відображено висновки про порушення ТОВ Прометей - Зерноторгової компанії підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті, всього на суму 16 273 757 грн., у тому числі за лютий 2016 року - у сумі 16 034 360 грн., березень 2016 року - 239 396 грн., з огляду на непідтвердження первинними документами реального факту придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ Укрінвест, ЛТД , ТОВ Меркс Стайл , ТОВ Агросиндікат , ТОВ Шам Груп , ТОВ Лавленд , ТОВ А-Грегор , ТОВ Астера-Лайт , ТОВ Карго-Тім -20 , ТОВ Смена-Центр , ФОП ОСОБА_1 .

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2016 №0000164902, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов`язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 16 273 757 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 8 136 878,5 грн.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарської операції, її справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарської операції, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) такої операції. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум грошових зобов`язань на підставі такої операції.

В той же час, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Судами встановлено, що між ТОВ Прометей Зерноторгової компанії та ТОВ Укрінвест, ЛТД , ТОВ Меркс Стайл , ТОВ Агросиндікат , ТОВ Шам Груп , ТОВ Лавленд , ТОВ А-Грегор , ТОВ Астера-Лайт , ТОВ Карго-Тім -20 , ТОВ Смена-Центр , ФОП ОСОБА_1 було укладено ряд договорів поставок.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не допущено порушень вимог податкового законодавства, оскільки спірні господарські операції підтверджені належними первинними документами (податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, рахунками-фактурами). Крім того, вказано, що відповідач всупереч вимог податкового законодавства, не визнаючи права на податковий кредит за період лютий, березень 2016 року та збільшуючи за цей період грошове зобов`язання включив у його складі інші порушення, які не стосуються висновків акту перевірки про порушення податкового законодавства у звітні податкові періоди, за які орган донарахував зобов`язання та застосував штрафні санкції згідно оскаржуваного рішення.

Вимоги частин четвертої та п`ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017), зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

З метою дослідження фактичного придбання активів у межах господарської діяльності необхідно було встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок поставки, обсяги і зміст поставки, мету придбання, порядок здійснення розрахунків, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій з придбання активів, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі. Реальність потребує з`ясування того факту, чи справді відповідні активи отримано від указаного у первинних документах контрагента та за передбаченими договірними умовами.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

Оцінка правовідносин позивача та його контрагента у даному разі вимагає й ретельної перевірки обставин виконання розглядуваних поставок із встановленням, де саме навантажувався та розвантажувався товар, хто безпосередньо здійснював його транспортування, здійснював прийняття товарно-матеріальних цінностей за кількістю та якістю тощо. Установлення наведених обставин є необхідним для перевірки того, чи відображають представлені платником первинні документи реальні факти господарської діяльності.

Також в даному випадку необхідно дослідити технічну можливість контрагентів позивача виконати спірні поставки з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів).

Слід також наголосити, що платник, який претендує на підтвердження обґрунтованості заявленої ним податкової вигоди первинними документами, повинен пересвідчитися у правильності оформлення таких документів та у достовірності наведених у цих документах відомостей. В інакшому випадку такий платник несе ризик у сфері податкових правовідносин, оскільки втрачає можливість підтвердити податковий кредит в силу відсутності належним чином оформлених первинних документів.

За таких обставин, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу податкового органу, вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Невстановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, свідчить про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при розгляді справи.

В той же час Верховним Судом встановлено, що 27.04.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис №15221170024042314 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - позивача (код ЄДРПОУ 38169254) у справі; підстава рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.04.2020 №915/919/18 про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом, дата набрання чинності 21.04.2020.

За приписами пункту 5 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Частиною першою статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Отже, Верховний Суд приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та, враховуючи припинення юридичної особи - позивача у справі, закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 238, 345, 344, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.03.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 у справі №815/6126/16 - скасувати.

Провадження у справі №815/6126/16 - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова