Вирок

від 27.11.2008 по справі 1-409/2008

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-409/2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2008 року Святошинський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді Почупайло А.В.

при секретарях Єрмак Л.В., Доля К.В.

за участю прокурорів Заріцької О.А.Яремчука В.Ю.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в м. Києві, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, працюючого продавцем-консультантом у ТЦ «Більшовик», проживаючого в АДРЕСА_1, не судимого, у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

встановив:

Підсудний ОСОБА_4 25 грудня.2007 року, приблизно о 21.30 годин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись біля будинку № 15 по вул. Г. Наумова в м. Києві, умисно заподіяв ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження. 25 грудня 2007 року, приблизно в 19.00 годин, ОСОБА_4 знаходячись разом зі своїм знайомим ОСОБА_1 по вул. Глушкова в м. Києві, вживав спиртні напої. Після вживання спиртного, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного спяніння разом із ОСОБА_1 маршрутним таксі прибули до зупинки громадського транспорту „вулиця Генерала Наумова" в м. Києві.

Приблизно о 21.30 годин 25 грудня 2007 року, коли ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, разом із ОСОБА_1 проходили біля будинку № 15 по вул. Г. Наумова в м. Києві, то між ними виникла сварка. Під час якої, ОСОБА_4, діючи з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин до ОСОБА_1, умисно почав наносити останньому удари правою рукою в обличчя, а також своєю правою ногою наніс удари по правій нозі ОСОБА_1, чим заподіяв останньому тілесне ушкодження у вигляді: закритого осколочного перелому кісток правої гомілки в нижній третині зі зсуненням відламків, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 346\Э від 08 квітня 2008 року відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, яке не є небезпечним для життя, але потягло за собою тривалий розлад здоровя на строк більше 21 дня.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченому ч. 1 ст. 122 КК України не визнав та показав суду, що 25 грудня 2007 року, приблизно в 19.00 годин він зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з якими вони поїхали в клуб „Ритм", розташований по вул. Г. Космосу, 4 в м. Києві, щоб пограти в боулін г. Приїхавши за вказаною адресою їм повідомили, що в цьому клубі проходить корпоративна вечерка, тому вони поїхали в клуб „Магеллан", розташований по вул. Глушкова в м. Києві, де також, не виявилось вільних місць. У магазині, біля клубу, вони купили шампанське - кожному по пляшці, яке випили в магазині. Після цього вони всі разом направились на маршрутному таксі до зупинки громадського транспорту „ Г. Наумова" в м. Києві. Приблизно в 21.30 годин, у цей же день, він разом із ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проходили біля будинку № 15 по вул. Г. Наумова в м. Києві, де між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 виникла сварка в звязку з образою останнім ОСОБА_5 Із чого почалась між ним сварка йому не відомо. ОСОБА_5 на просив захистити його від висловлювань ОСОБА_1 Оскільки вони були друзі, він підійшов до них щоб вони не сварилися, але ОСОБА_1 на його зауваження ніяк не реагував, а навпаки почав висловлюватись на його адресу брутальною лайкою. Після цього, він із метою заспокоїти ОСОБА_1, внутрішньою стороною правою долоні, дав ОСОБА_1 ляпасу по обличчю, але останній продовжував висловлюватись на його адресу брутальною лайкою. Тоді він дав ОСОБА_1 другого ляпасу після чого ОСОБА_1 почав відходити назад та зачепившись за бровку, яка була позаду нього, упав на неї. Після цього ОСОБА_6 виніс із магазину ящик на який він посадив ОСОБА_1, який скаржився на сильні болі в правій нозі та ОСОБА_6 визвав швидку допомогу. До магазину прийшов батько ОСОБА_1, який виклав працівників міліції та які доставили його у Святошинський РУ ГУ для подальшого зясування обставин.

Він ОСОБА_1 по нозі не бив. Даний інцидент ніхто зі сторонніх осіб не бачив та ніхто зі сторонніх осіб до ОСОБА_1 не підходив.

Заявлений потерпілим цивільний позов не визнає, оскільки сума позову нічим не обгрунтовується та він вважає себе не винним.

У той день він вжив пляшку шампанського та бутилу пива, але в нетверезому стані не перебував.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, його вина повністю підтверджується зібраними по справі доказами:

- показами допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1 про те, що 25 грудня 2007 року, приблизно в 19.00 годин, він зустрівся зі своїми наглядно знайомими ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з якими вони направились в боулінг-клуб, що розташований у торговельно-розважальному комплексі „Ритм ", по вул. Г. Космосу, 4 в м. Києві. Однак у клуб вони не попали, оскільки там проходила корпоративна вечірка та вирішили поїхати до клубу „Магеллан". Приїхавши до клубу, вони також до нього не попали, оскільки там також проводилась вечірка. Оскільки наближалось свято, вони вирішили випити шампанського, яке придбали в магазині. Уживши кожний, по пляшці шампанського, вони всі разом на маршрутному таксі направились до дому на зупинку громадського транспорту „ Г. Наумова" в м. Києві. По дорозі вони всі шуткували на підвищених тонах, оскільки всі були веселі після випитого. Він почув. Як у розмові ОСОБА_5 сказав, щось про матеріальну допомогу, яку надають йому батьки. Оскільки йому не подобається коли його обговорюють поза очі, він сказав ОСОБА_5 щоб він не був таким, як його мама, маючи на увазі що мама ОСОБА_5 від його мами отримувала інформацію, яку потім розповідала іншим особам. Приблизно в 21.30 годин, у цей же день, він разом із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зайшли в магазин де купили ще по пляшці пива, яке також розпили. Знаходячись біля магазину, що розташований у будинку № 15 по вул. Г. Наумова в м. Києві, вони всі спілкувались, при цьому ОСОБА_6 йому сказав, що ОСОБА_5 стоїть ображений, та щоб він із ним порозмовляв. ОСОБА_5 був у стані спяніння та сказав, що він образив його матір. На що він попросив у нього вибачення. Після чого відійшов від нього та став спілкуватись з ОСОБА_7, який стояв на тротуарі. На відстані приблизно 4-5 м від усіх на площадці між магазином і тротуаром стояв сам ОСОБА_4, який покликав його до себе. Підійшовши до ОСОБА_4 останній, на підвищених тонах зазначив йому, що він образив мати ОСОБА_5, що останній стоїть ображений. На що він йому відповів, що вони самі з ОСОБА_5 розберуться, після чого збирався уходити. ОСОБА_4 крикнув йому щоб він вибачився перед ОСОБА_5 на що він відповів йому, що вже вибачився перед ОСОБА_5 і більше цього робити не буде. ОСОБА_4 сказав, що цього не бачив, на що він відповів, що не зобовязаний вибачатись таким чином, щоб ОСОБА_4 це бачив та хотів розвернутись, щоб піти, але в цей момент ОСОБА_4 наніс йому удари кулаком у ліву частину обличчя та ногою по гомілці його правої ноги, після чого він упав на грунтовку та збирався захиститись, але не зміг піднятись оскільки нога у місці гомілки не піднімалась. Перебуваючи на землі, він відчув ще декілька ударів по правій нозі, які наніс йому ОСОБА_4 Після цього до нього підбігли ОСОБА_6, ОСОБА_7 та його знайома однокласниця ОСОБА_8, які хотіли його підняти, але він попросив його не піднімати, щоб не було гірше. Тоді хтось приніс ящик, на який його посадили. При падінні він на чіплявся за бровку, оскільки в місці де він падав бровки не було. Після цього він зі свого мобільного телефону зателефонував своєму батьку, якому повідомив про те, що трапилось та який викликав швидку та міліцію. Швидка допомога, забрала його в лікарню де його прооперували та на ногу наклали гіпс. Працівникам міліції він повідомив, що ногу йому зламав ОСОБА_4

Діями ОСОБА_4 йому завдано матеріальна шкода в сумі 5000 гривень, які він витратив на лікування, а також моральної шкоди, оскільки протягом тривалого часу він зазнає фізичних страждань, для відновлення його попереднього фізичного стану потрібен тривалий час, у його житті відбулися значні зміни, за станом здоровя він позбавлений можливості працювати та відшкодовувати боргові зобовязання. Моральну шкоду він оцінює в розмірі 50000 гривень, яку просить стягнути на його користь із ОСОБА_4;

- показами допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 яка показала, що 25 грудня 2007 року, приблизно в 21.20 годин, вона поверталася додому та зайшла до продовольчого магазину, який знаходиться по вул. Г. Наумова, 15 в м. Києві. Приблизно о 21.30 годин вона вийшла з вищевказаного магазину та біля входу побачила як раніше незнайомий їй ОСОБА_4 на підвищених тонах спілкувався з її знайомим ОСОБА_1 Вона, перебуваючи на відстані 5 метрів, бачила як ОСОБА_4 наніс ОСОБА_1, удар своєю ногою по гомілці правої ноги ОСОБА_1, від чого останній упав на землю, а ОСОБА_4 наніс йому ще декілька ударів ногою по нозі нижче коліна. На місці, де падав ОСОБА_1 бровки не було та після удару по нозі, ОСОБА_1 нікуди ні на крок не відходив. Вона підійшла до ОСОБА_4 і запитала для чого він його так жорстоко бє, на що ОСОБА_4 відповів: «щоб він менше язиком ляпав". Після цього вона звернулася до ОСОБА_1 з метою допомогти йому підвестися на ноги. Однак він не міг підвестися на ноги, і скаржився на сильний біль у нозі. Хлопці які підійшли до ОСОБА_1 принесли ящик на який посадили ОСОБА_1 та він зателефонував зі свого мобільного телефону своєму батьку, який через деякий час прийшов, після чого вона пішла до себе додому;

- показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6 який показав, що 25 грудня 2007 року, приблизно в 19 годин, він зустрівся із ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, і вони вирішили разом поїхати в клуб пограти в боулін г. Але в клуби вони не попали, оскільки всі місця були зайняті. Біля ТЦ „Магеллан", вони зайшли в магазин де купили кожному по пляшці шампанського, яке випили біля цього магазину. Після цього вони всі поїхали в маршрутному таксі до дому до зупинки громадського транспорту „ Г. Наумова". При цьому в маршрутному таксі ОСОБА_1 сказав ОСОБА_5 слова, які останньому не сподобались. Коли вони вийшли з маршрутного таксі та знаходились біля магазину, що розташований у будинку № 15 по вул. Г. Наумова в м. Києві між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виникла сутичка, у процесі якої ОСОБА_4 наполягав, щоб ОСОБА_1 вибачився перед ОСОБА_5, проте ОСОБА_1 цього не робив. Він бачив, як ОСОБА_4 наніс два удари рукою ОСОБА_1 в шию чи в лице, точно не памятає. Потім ОСОБА_1 впав, при цьому ОСОБА_4 продовжував знаходитись біля нього. У наслідок чого впав ОСОБА_1 йому не відомо. Він відразу підійшов до ОСОБА_1, але той не зміг піднятись. Тоді він із магазину приніс ящик, і з кимось підняли ОСОБА_1 та посадили його на ящик. Викликали швидку, яка забрала ОСОБА_1 в лікарню, а ОСОБА_4 забрала міліція для зясування обставин;

- показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 який показав, що 25 грудня 2007 року, приблизно в 19 годин, він зустрівся із ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7. ОСОБА_1 запропонував їм поїхати в клуб пограти в боулінг, із чим вони погодились. Але в клуби вони не попали, оскільки вони були закриті. Біля ТЦ „Магеллан", вони зайшли в магазин де ОСОБА_1 за свій рахунок купив кожному по пляшці шампанського, яке вони випили біля магазину. Після цього вони маршрутним таксі поїхали до дому на зупинку громадського транспорту „ Г. Наумова". У маршрутному таксі ОСОБА_1 сказав йому, що він схожий на свою маму. Його це образило, оскільки його мама є інвалідом 1 групи. Коли вони вийшли з маршрутного таксі він попросив у ОСОБА_1 попросити в нього вибачення, але що на це відповів ОСОБА_1 він не чув, після чого він сказав, що не буде більше із ОСОБА_1 спілкуватись.

Ця образа також не сподобалась ОСОБА_4, який наніс ОСОБА_1 удар рукою спочатку в область шиї, а потім в обличчя. ОСОБА_1 впав на асфальт від удару ОСОБА_4 та не зміг піднятись. Він підійшов до ОСОБА_4 і сказав, щоб той не чіпав ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_1 казав, що не відчуває ногу. До ОСОБА_1, підійшла якась дівчина, а він пішов до дому. По дорозі зустрів батька ОСОБА_1, якому сказав, що ОСОБА_1 сидить зі зламаною ногою. Він не просив ОСОБА_4, щоб той за нього заступався, це було рішення самого ОСОБА_4;

- показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 який показав, що 25 грудня 2007 року він зустрівся із ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та вони разом провели вечір. їздили в клуб „Ритм", «Магеллан», уживали спиртні напої. Повертаючись до дому в маршрутному таксі, ОСОБА_1 поводив себе невиховано, забирав у ОСОБА_5 кепку, а також образив ОСОБА_5, після цього той сказав, що не буде більше із ОСОБА_1 спілкуватись. ОСОБА_4, почав захищати ОСОБА_5, казав ОСОБА_1, щоб той вибачився.

Коли вони вийшли з маршрутного таксі та проходили біля магазину, розташованого в будинку № 15 по вул. Г. Наумова в м. Києві між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розпочався спір, причина якого йому не відома, оскільки він відійшов від усіх та розмовляв по телефону. Він бачив, як ОСОБА_4 двічі вдарив ОСОБА_1 - дав ляпасу, після чого той упав на землю. Оглядовість того, що відбувалось між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 нижче поясу він не бачив, оскільки її закривали кущі. Він чув крики ОСОБА_5, ОСОБА_6 та знайомої ОСОБА_8, щоб вони зупинились. Після цього ОСОБА_1 не зміг піднятись та ОСОБА_8 допомогла ОСОБА_1 піднятись й сісти на ящик. Зрозумівши, що його допомога не потрібна він, пішов до додому;

- показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 який показав, що 25.12.2007 року, приблизно в 21.40 годин, до нього на мобільний телефон зателефонував його син ОСОБА_1, який пояснив, що він знаходиться біля будинку № 15 по вул. Г. Наумова в м. Києві й попросив, щоб йому викликали швидку допомогу. Після цього він відразу побіг за вказаною адресою, де побачив свого сина ОСОБА_1, який сидів на ящику та тримався за гомілку своєї правої ноги. Також поруч із ОСОБА_1 знаходились раніше йому незнайомі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Остання відразу пішла звідти. На його запитання, що трапилось, ОСОБА_1 сказав на раніше йому незнайомий ОСОБА_4, який стояв біля входу в магазин, та пив пиво, побив його - ударив його два рази кулаком у лице, а потім по нозі ногою, від чого він упав та відразу відчув сильну біль у правій нозі. Він відразу викликав працівників міліції та швидку допомогу. Через декілька хвилин приїхали працівники міліції та швидка допомога, лікарі якої відвезли сина в Київську клінічну лікарню № 6. Перед цим син поясняв працівникам міліції, що його побив ОСОБА_4 та зламав йому ногу. Працівникам міліції ОСОБА_4, також казав, що це він побив його сина;

- показами допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_11, слідчого Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, яка зазначила, що при проведенні досудового слідства по даній кримінальній справі всі свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України, добровільно давали покази по справі, читали протоколи їхнього допиту, підписували їх та ніяких зауважень до протоколів їх допиту не мали;

- протоколом очної ставки від 08 квітня 2008 року, проведеної між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_1, згідно якого останній підтвердив дані ним покази (а.с. 61-62);

- висновком судово-медичної експертизи № 346/Э від 08 квітня 2008 року згідно якого ОСОБА_1 заподіяно тілесне ушкодження у вигляді закритого осколочного перелому кісток правої гомілки в нижній третині зі зсуненням відламків, яке відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, яке не є небезпечним для життя, але потягло за собою тривалий розлад здоровя на строк більше 21 дня. Для виникнення зазначеного тілесного ушкодження достатньо одної травмуючої дії тупим предметом (а.с. 65-67).

Покази підсудного ОСОБА_4, про те, що ОСОБА_1 зламав ногу не від його удару ногою, нанесеного по нозі ОСОБА_1, а в результаті чіпляння ОСОБА_1 ногою за бровку та падіння, суд оцінює критично, оскільки вказані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Покази підсудного в цій частині спростовуються ціленаправленністю дій підсудного, а також показами потерпілого та свідка ОСОБА_8, даними ними в ході досудового та судового слідства, про те, що ОСОБА_4 наніс ОСОБА_1 удар ногою по правій нозі, від якого потерпілий упав, покази яких є послідовними, логічними, підтверджуються висновком судово-медичної експертизи та зібраними по справі доказами й, не вірити їм, у суду немає підстав. Зазначені покази підсудного суд розцінює, як спосіб захисту, обраний ним із метою уникнення відповідальності за скоєне.

Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому складу злочину повністю доведена й кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 122 КК України є правильною, оскільки він умисно заподіяв ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя й не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоровя.

Обговорюючи питання про міру та вид покарання підсудному ОСОБА_4 суд, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, характеристику особи підсудного, який позитивно характеризується за місцем роботи та посередньо за місцем проживання, його відношення до скоєного, що на час скоєння злочину він був зайнятий суспільно-корисною працею, працює, раніше не судимий, скоїв злочин у стані алкогольного спяніння, завдана потерпілому шкода не відшкодована та вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, так як приходить до висновку, що його виправлення можливе без відбування покарання.

Заявлений потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов суд вважає таким, що підлягає частковому задоволенню, у частині відшкодування моральної шкоди на суму 10000 гривень, так як судом достовірно встановлено, що своїми діями підсудний завдав потерпілому моральні страждання, моральну шкоду. При цьому суд враховує характер та тривалість страждань, тяжкість завданих травм, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках. Заявлені позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки потерпілим не надано суду доказів у підтвердження понесених ним витрат.

Заявлений Київською міською клінічною лікарнею № 6 цивільний позов суд вважає

таким, що підлягає задоволенню

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, зобовязавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину, і виконає покладені на нього обовязки.

Міру запобіжного заходу, засудженому ОСОБА_4, до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Київської міської клінічної лікарні № 6 (м. Київ-03680, пр. Комарова, 3, поточний рахунок 35415001001353 у ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 25680355) - 2283 гривні 12 копійок, ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб, з моменту його проголошення.