Рішення

від 16.07.2021 по справі 725/3488/21

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/3488/21

Номер провадження 2/725/610/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2021 Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі:

головуючого судді Стоцька Л. А.

за участю секретаря: Майстрюк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Першотравневого районного суду м. Чернівці з позовом до відповідача про визначення розміру часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.02.2002 р. на підставі рішення виконкому ЧМР від 07.08.2001 №660/16 на ім`я ОСОБА_3 виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧВ №002595, площею 0,0224 га, кадастровий номер 7310136600:31:001:0132 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7305888522020, земельна ділянка площею 0,0224 га, кадастровий номер 7310136600:31:001:0132 перебуває у спільній сумісній власності її матері ОСОБА_3 та її сусідки ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.08.2012 року їй належить 47/100 часток житлового будинку з належною до нього часткою споруд по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємицею якої є ОСОБА_2 , яка на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.08.2012 року їй належить 53/100 часток житлового будинку з належною до нього часткою споруд по АДРЕСА_1 .

Так, 22.05.2012 року приватним нотаріусом Заленською М. В. заведено спадкову справу №06/2012 до майна померлої ОСОБА_3 . Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку було відмовлено, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності майна спадкодавцеві ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності та рекомендовано звернутися до суду.

В постанові вказано, що оскільки співвласники спільної власності у державному акті на право власності на землю не зазначені, це не дає нотаріусу можливості визначити частку спадкодавця у спільній сумісній власності. Окрім того, договір про визначення часток у спільному майні між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не укладався.

Просила припинити право спільної сумісної власності на вищевказану земельну ділянку та визначити частку ОСОБА_3 в розмірі 47/100 та 53/100 за ОСОБА_4 .

Позивач через канцелярію суду подала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач подала до суду заяву, в якій позов визнала та не заперечувала проти його задоволення.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено ст. 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 ЦК України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Судом встановлено, що 12.02.2002 р. на підставі рішення виконкому ЧМР від 07.08.2001 №660/16 на ім`я ОСОБА_3 виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧВ №002595, площею 0,0224 га, кадастровий номер 7310136600:31:001:0132 з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7305888522020, земельна ділянка площею 0,0224 га, кадастровий номер 7310136600:31:001:0132 перебуває у спільній сумісній власності її матері ОСОБА_3 та її сусідки ОСОБА_4 (а.с. 7-8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.08.2012 року їй належить 47/100 часток житлового будинку з належною до нього часткою споруд по АДРЕСА_1 (а.с. 9)

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємицею якої є ОСОБА_2 , яка на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.08.2012 року їй належить 53/100 часток житлового будинку з належною до нього часткою споруд по АДРЕСА_1 (а.с. 18,19)

Так, 22.05.2012 року приватним нотаріусом Заленською М. В. заведено спадкову справу №06/2012 до майна померлої ОСОБА_3 . Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку було відмовлено, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності майна спадкодавцеві ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності та рекомендовано звернутися до суду (а.с. 15).

Згідно зі ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно зі ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Частиною першою ст.1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за виданою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до пунктів 4 та 6 глави 1 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після визначення (виділення) частки померлого у спільному майні. Тому при спадкуванні таких часток істотне значення має встановлення їх розміру, що може бути зроблено як за життя спадкодавців, так і після відкриття спадщини.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Приписами ч. 2 ст. 370 ЦК України визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127 не передбачена можливість внесення виправлень стосовно розміру часток у спільному майні.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 355, 370, 372, 1218, 1225, 1226, 1297 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 89, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку - задовольнити.

Припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0224 га, кадастровий номер 7310136600:31:001:0132, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Визначити, що розмір частки ОСОБА_3 , що складає 47/100 ідеальної частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,0224 га, кадастровий номер 7310136600:31:001:0132, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Визначити, що розмір частки ОСОБА_5 , що складає 53/100 ідеальної частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,0224 га, кадастровий номер 7310136600:31:001:0132, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Л. А. Стоцька