Постанова

від 08.07.2021 по справі 426/12604/18

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий суду 1 інстанції - Бурдун Т.А.

Доповідач -Карташов О.Ю.

Справа № 426/12604/18

Провадження № 22-ц/810/371/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року місто Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Коновалова В.А., Луганська В.М.

за участю секретаря судового засідання Залюшного О.Г.

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу

Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк

на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 09 лютого 2021 року, ухвалене у складі судді Бурдун Т.А., в залі судових засідань Сватівського районного суду Луганської області в м. Сватове

за позовом Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Договором про іпотечний кредит № 785 від 07.05.2013 року -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк 02.05.2018 звернувся до суду з позовною заявою про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за договором про іпотечний кредит №785 від 07.05.2013 року в загальній сумі 363216,55 грн., а також судового збору у розмірі 5448,25 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений Договір про іпотечний кредит №785 від 07.05.2013 року.

В якості забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором було укладено договір поруки від 07.05.2013 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до п.2.1-2.3, 3.3 кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику на умовах договору кредит в сумі 200000,00 грн, а позичальник зобов`язався отримати, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надався одноразово в готівковій формі строком на 180 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 05.05.2028 року на придбання об`єкта нерухомості.

Позичальник порушив умови кредитного договору, а саме не виконав зобов`язання щодо погашення кредиту та своєчасної сплати процентів за користування кредитом.

Банк свої обов`язки, передбачені кредитним договором, виконав повністю та належним чином.

Заочним рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 07.11.2018 позовні вимоги ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк задоволені, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за договором про іпотечний кредит №785 від 07.05.2013 року в загальному розмірі 363216,55 грн, судовий збір у сумі 1816,08 грн з кожного.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 28.10.2020 року, за заявою відповідача, заочне рішення суду від 07.11.2018 скасовано та призначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Представником АТ Ощадбанк 25.11.2020 року надано заяву про збільшення позовних вимог з урахуванням здійснення примусового виконання рішення суду від 07.11.2018, у зв`язку з припиненням нарахування процентів за користування кредитом з моменту набрання законної сили рішенням суду від 07.11.2018, та просив стягнути з відповідачів заборгованість, яка станом на 12.11.2020 - 416862,24 грн, у тому числі заборгованість за кредитом 185473,69 грн, проценти за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 01.02.2019-123162,13 грн, інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом з листопада 2014 по жовтень 2020 в розмірі 26311,48 грн; інфляційні втрати за прострочення процентів за користування кредитом з серпня 2014 по жовтень 2020 в розмірі 57672,56 грн; три проценти річних за прострочення боргу за кредитом за період з 03.11.2014 по 11.11.2020 в розмірі 8002,97 грн, три проценти річних за прострочення процентів за користування кредитом за період з 01.08.2014 по 11.11.2020 в розмірі 16239,41 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 416862,24 грн та судові витрати.

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 09 лютого 2021 року ухвалено позов Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Договором про іпотечний кредит № 785 від 07.05.2013 - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк заборгованість за Договором про іпотечний кредит № 785 від 07.05.2013, яка складає 363216,55 грн. (триста шістдесят три тисячі двісті шістнадцять гривень 55 копійок), у тому числі: борг за Кредитом у розмірі 185473,69 грн; відсотки за користування Кредитом з 01.08.2014 по 11.04.2018 у розмірі 114650,69 грн, інфляційні втрати Банку з листопада 2014 року по лютий 2018 року за прострочення сплати Кредиту у розмірі 17599,58 грн; інфляційні втрати Банку з серпня 2014 року по лютий 2018 року за прострочення сплати відсотків за користування Кредитом у розмірі 36528,60 грн; три проценти річних за прострочення сплати Кредиту з 03.11.2014 по 11.04.2018 у розмірі 2766,76 грн; три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування Кредитом з 01.08.2014 по 11.04.2018 у розмірі 6197,23 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк витрати по сплаті судового збору у розмірі 1816,08 грн ( одна тисяча вісімсот шістнадцять грн 08 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк витрати по сплаті судового збору у розмірі 1816,08 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн 08 коп.)

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк витрати по сплаті судового збору у розмірі 1816,08 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн 08 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

В апеляційні скарзі ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати частково рішення Сватівського районного суду Луганської області від 09.02.2021 у цивільній справі № 426/12604/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк в частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за Договором про іпотечний кредит № 785 від 07.05.2013, а саме заборгованості за простроченими процентами по кредиту за період з 12.04.2018 по 01.02.2019 в сумі 8511,44 грн, 3 % річних за прострочення боргу за кредитом за період з 12.04.2018 по 11.11.2020 в розмірі 5236,21 грн, 3 % річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 12.04.2018 по 11.11.2020 в розмірі 10042,18 грн, інфляційних втрат за прострочення боргу за кредитом з лютого 2018 по жовтень 2020 в розмірі 8711,90 грн, інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом з лютого 2018 по жовтень 2020 в розмірі 21143,96 грн задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що зобов`язання відповідачів сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та триває і досі, і триватиме до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання (дата останнього платежу з погашення боргу).

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Ходаш В.Ю. надав пояснення, в яких зазначив, що суд першої інстанції правомірно вирішив цей спір, правильно застосувавши норми матеріального й процесуального права.

Представник ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 07.05.2013 року між ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії - Луганського обласного управління АТ Ощадбанк та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений Договір про іпотечний кредит №785.

Відповідно до п.2.1-2.3, 3.3 кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику на умовах договору кредит в сумі 200000,00 грн, а позичальник зобов`язався отримати, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит видано одноразово в готівковій формі строком на 180 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 05.05.2028 року на придбання об`єкта нерухомості.

Згідно п.3.3.3 кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснювати повернення кредиту та сплату процентів за користування ним щомісячно рівними частинами в розмірі по 1117,32 грн не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за звітним, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, які банк списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом та сплати процентів відповідно до послідовності, визначеної цим договором. Останній платіж в рахунок погашення кредиту та сплати процентів здійснити не пізніше дати (терміну) остаточного повернення кредиту, визначеної цим договором.

Згідно п.2.5.1. кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в розмірі 16% річних. Зазначена в цьому пункті договору процентна ставка є фіксованою.

Проценти нараховуються банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до терміну остаточного повернення кредиту, визначеного цим договором. При нарахуванні процентів за користування кредитом враховується перший і не враховується останній день фактичного користування кредитом.

Позичальник порушив умови кредитного договору, а саме не виконав зобов`язання щодо погашення кредиту та своєчасної сплати процентів за користування кредитом.

Згідно умов пунктів 4.3.1, 4.3.4 кредитного договору позичальник зобов`язався належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов`язаннях, що випливають з договору.

Пунктами 4.2.1, 4.2.2 кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати від позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов`язань по цьому договору, при виникненні простроченої заборгованості за основною сумою боргу за кредитом та процентами чи комісійними винагородами більше ніж на три місяці, а також в інших випадках, передбачених цим договором, вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку.

Банк свої обов`язки, передбачені кредитним договором, виконав повністю та належним чином, що підтверджується платіжним дорученням №785 від 07.05.2013 року.

У зв`язку з порушенням позичальником кредитного договору в частині своєчасної сплати основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, на адресу реєстрації ОСОБА_1 за вихідним №110.20-13/180/2409/2018-12/вих від 10.01.2018 року направлено вимогу про дострокове повернення кредиту за кредитним договором, якою повідомлено про наявність заборгованості за кредитом, необхідність погашення суми заборгованості та попереджено про вжиття банком заходів до захисту порушених прав у порядку передбаченому чинним законодавством України, у разі не сплати всієї суми у визначений банком строк.

На сьогоднішній день вимоги позивача не задоволено, заборгованість не погашена.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором було укладено договір поруки від 07.05.2013 з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Згідно п.п.2.1,2.2,8.2 договору поруки, поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов`язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору та додаткових договорів до нього. Поручитель відповідає по зобов`язаннях за кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі що і боржник.

У відповідності до п.4.3.4 договору поруки у разі порушення боржником виконання зобов`язання, кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов`язання боржника перед кредитором відповідно до умов цих договорів та законодавства.

У зв`язку з тим, що позичальник не виконав зобов`язання щодо погашення кредиту та своєчасної сплати процентів за його користування, банком на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлено вимоги №110.20-13/183/2410/2018-12/вих від 10.01.2018 року, №110.20-13/184/2417/2018-12/вих від 10.01.2018 року про усунення порушень за кредитним договором та повідомлено про наявну заборгованість за кредитом, необхідність виконання порушеного зобов`язання у 5-денний строк та попереджено про вжиття банком заходів до захисту порушених прав у порядку, передбаченому чинним законодавством України, у разі не сплати всієї суми у визначений банком строк.

Згідно п.11 Договору про іпотечний кредит №785 від 07.05.2013 року до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього Договору застосовується строк позовної давності тривалістю 30 років.

Оцінюючи аргументи учасників справи та висновки суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати і три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що пред`явивши позов до відповідачів 02.05.2018 року, тобто в межах строку позовної давності, ПАТ Державний ощадний банк України перервав позовну давність і вона почалася заново.

Отже, кредитор змінив строк виконання основного зобов`язання з 05 травня 2028 року на 02.05.2018 . Тобто банк скористався своїм правом, передбаченим частиною другою статті 1050 ЦК України , і змінив строк виконання зобов`язань за кредитним договором.

З огляду на те, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом, то після 02.05.2018 позивач не мав можливості здійснювати нарахування процентів.

У постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України . В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України , яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог банку в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ Ощадбанк за кредитним договором №785 від 07.05.2013 у сумі 363216,55 грн (триста шістдесят три тисячі двісті шістнадцять гривень 55 копійок), у тому числі: борг за Кредитом у розмірі 185473,69 грн.; відсотки за користування Кредитом з 01.08.2014 по 11.04.2018 у розмірі 114650,69 грн., інфляційні втрати Банку з листопада 2014 року по лютий 2018 року за прострочення сплати Кредиту у розмірі 17599,58 грн.; інфляційні втрати Банку з серпня 2014 року по лютий 2018 року за прострочення сплати відсотків за користування Кредитом у розмірі 36528,60 грн.; три проценти річних за прострочення сплати Кредиту з 03.11.2014 по 11.04.2018 у розмірі 2766,76 грн.; три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування Кредитом з 01.08.2014 по 11.04.2018 у розмірі 6197,23 грн.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Таким чином, наведені у апеляційній скарзі доводи на увагу не заслуговують, оскільки були предметом дослідження у суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Луганського обласного управління АТ Ощадбанк залишити без задоволення.

Рішення Сватівського районного суду Луганської області від 09 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.М. Луганська