Рішення

від 06.07.2021 по справі 904/4162/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2021м. ДніпроСправа № 904/4162/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М., розглянув спір

за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, с. Вербки, Павлоградський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Мен", м. Дніпро

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровський області, м.Дніпро

про скасування державної реєстрації права оренди та витребування земельної ділянки, площею 105,6836 га

Представники:

Прокурор Карпенко О.І.

від позивача Горбатенко О.О.

від відповідача не з`явився

від третої особи не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить:

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 105,6836 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1121, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро -Мен", на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Святовасилівської сільської ради Попова О.О. №54675240 від 20.10.2020 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Мен" на вказану земельну ділянку (номер запису про право 38751518);

- витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Мен" земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 105,6836 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1121 на користь Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.

Звернення з позовом до суду прокурор обґрунтовує наступним.

Відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є порушення або загроза порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статей 4, 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави на спірну земельну ділянку свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України, статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу право власника здійснюється органу державної влади та органи місцевого самоврядування.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 60-р від 31.01.2018 Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад регламентовано передачу усіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад, крім тих земельних ділянок, які не можуть бути передані у комунальну власність.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Виходячи з наведеного, сільські, селищні, міські ради наділені делегованими повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами населених пунктів.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.08.2020 за № 2-13 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність передано Вербківській сільській об`єднаній територіальній громаді (Вербківській сільській раді) Павлоградського району у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 642,2309 га, в тому числі спірну земельну ділянку площею 105,6836 га кадастровий номер 1223583000:01:003:1121 (№ 24 в акті приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення до вказаного наказу).

Відповідно до п. 2 вищевказаного наказу право власності на земельні ділянки, зазначені в додатку до акту приймання-передачі, виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлення відповідно до Закону України Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Реєстрація права комунальної власності Вербківськї сільської об`єднаної територіальної громади на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 04.09.2020.

Порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у вибутті з користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 105,6836 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1121 за відсутності волі її власника та всупереч встановленого законом порядку.

Вербківською сільською радою заходи, спрямовані на захист порушених інтересів держави, не здійснено, претензійно-позовну роботу, спрямовану на скасування незаконного користування земельними ділянками, не проведено.

Таким чином, невжиття органом, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності на спірну земельну ділянку, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

При цьому, Дніпропетровською обласною прокуратурою направлялися листи від 09.02.2021 № 15/1-250вих-21 та від 15.02.2021 № 15/1-277вих-21 до Вербківської сільської ради, в яких повідомлялося про встановлені факти порушення земельного законодавства.

Проте, згідно із відповіддю Вербківської сільської ради № 305 від 11.02.2021, останньою заходи позовного характеру спрямовані на захист порушених інтересів, у тому числі щодо скасування незаконної державної реєстрації речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та витребування земельної ділянки з кадастровим номером 1223583000:01:003:1121, із незаконного володіння та користування не вживалось.

Таким чином, має місце порушення інтересів держави та наявності достатніх правових підстав для подання даного позову та здійснення представництва в суді органами прокуратури.

В обґрунтування позовних вимог керівник прокуратури зазначає, що відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (лист від 04.02.2021 № 10-4-0.61-834/2-21) довіреність на укладання договору оренди спірної земельної ділянки не надавалась, договір оренди земельної ділянки від імені Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не оформлявся та підписом не засвідчувався.

Також, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (лист від 26.02.2021 № 10-4-0.61-1574/2-21) наказ про відведення та передачу в оренду ТОВ Агро-Мен спірної земельної ділянки не приймався, а наказ № 4-2659/15-19 СГ приймався не 23.12.2019, а 10.10.2019 та в дійсності стосується відмови у наданні згоди на відновлення між іншої земельної ділянки.

Вказане свідчить про відсутність у поданому для державної реєстрації договорі оренди земельної ділянки № 30/03-01/20ДО від 03.01.2020, укладеному, начебто, між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі заступника начальника управління - начальника відділу у Павлоградському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Загорулько І.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Мен статусу документа, достатнього для здійснення державної реєстрації права користування.

Крім того, наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за № 2-13 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність та акт приймання-передачі датовано 17.08.2020, реєстрація права комунальної власності Вербківської сільської об`єднаної територіальної громади на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 04.09.2020, в той час як спірний договір оренди зареєстровано 15.10.2020.

При цьому, при передачі Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області спірної земельної ділянки з державної у комунальну власність жодних обтяжень, у тому числі оренди щодо неї не було.

Оскільки документами спростовано факт автентичності та достовірності укладання Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області договору оренди земельної ділянки, державна реєстрація права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 105,6836 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1121, що розташована на території Вербківської сільської ради Повлоградського району, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Враховуючи, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області наказ про передачу землі сільськогосподарського призначення у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Мен" не надавався, акт приймання-передачі земельної ділянки не підписувався, довіреність на укладання договору оренди не надавалася, а договір оренди земельної ділянки не укладався, то до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення щодо недійсності правочину.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Позивачем до суду були подані письмові пояснення, в яких останній зазначив таке.

Вербківською сільською радою рішення про погодження передачі в користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 105,6836 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1121 не приймалось, у зв`язку з чим позовні вимоги прокуратури в особі Вербківської сільської ради підлягають задоволенню в повному обсязі.

19.04.2021 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/4162/21, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.05.2021, про що постановлено ухвалу.

Третя особа повідомила суд про неможливість явки в підготовче засідання 18.05.2021 її повноважного представника та зазначила про те, що у повному обсязі підтримує позовні вимоги.

Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 18.05.2021 відкладено підготовче засідання до 09.06.2021.

У судове засідання 09.06.2021 представник відповідача не з`явився, про причину не явки в підготовче засідання не повідомив.

Прокурором заявлено усне клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 ГПК України, у зв`язку з чим завершено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 06.07.2021, про що постановлено ухвалу суду.

У судове засідання представники відповідача та третьої особи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до статті 242 ГПК України, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області ухвали господарського суду від 09.06.2021, та поштове повернення, якими на адресу відповідача направлялась ухвала суду від 09.06.2021 з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» .

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачами не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачами листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідачів щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 06.07.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзивів на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

06.07.2021 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши прокурора та представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо внесення запису про державну реєстрацію, підстави внесення такого запису.

Як вбачається з матеріалів справи 15.10.2020 державним реєстратором виконавчого комітету Святовасилівської сільської ради Поповим О.О. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «Агро-Мен» , ЄДРПОУ 43060749, зареєстровано право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 105,6836 га, за кадастровим номером 1223583000:01:003:1121, що розташована на території Вербківської сільської ради Повлоградського району.

Підставою реєстрації права оренди на зазначену земельну ділянку слугував договір оренди земельної ділянки № 30/03-01/20ДО від 03.01.2020, що укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі начальника управління - начальника відділу у Павлоградському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Загорулько І.В. та ТОВ « Агро-Мен » , ЄДРПОУ 43060749.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (лист від 04.02.2021 № 10-4-0.61-834/2-21) довіреність на укладання договору оренди спірної земельної ділянки не надавалась, договір оренди земельної ділянки від імені Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не оформлявся та підписом не засвідчувався.

Також, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (лист від 26.02.2021 № 10-4-0.61-1574/2-21) наказ про відведення та передачу в оренду ТОВ Агро-Мен спірної земельної ділянки не приймався, а наказ № 4-2659/15-19 СГ приймався не 23.12.2019, а 10.10.2019 та в дійсності стосується відмови у наданні згоди на відновлення між іншої земельної ділянки.

Вказане свідчить про відсутність у поданому для державної реєстрації договорі оренди земельної ділянки № 30/03-01/20ДО від 03.01.2020, укладеному, начебто, між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі заступника начальника управління - начальника відділу у Павлоградському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Загорулько І.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Мен статусу документа, достатнього для здійснення державної реєстрації права користування.

Крім того, наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за № 2-13 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність та акт приймання-передачі датовано 17.08.2020, реєстрація права комунальної власності Вербківської сільської об`єднаної територіальної громади на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 04.09.2020, в той час як спірний договір оренди зареєстровано 15.10.2020.

При цьому, при передачі Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області спірної земельної ділянки з державної у комунальну власність жодних обтяжень, у тому числі оренди щодо неї не було.

Наразі, за твердженнями прокурора, вказане свідчить про відсутність у поданому для державної реєстрації договорі оренди земельної ділянки № 30/03-01/20ДО від 03.01.2020, укладеному між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі начальника управління - начальника відділу у Павлоградському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Загорулько І.В. та ТОВ « Агро-Мен » , ЄДРПОУ 43060749, статусу документа, достатнього для здійснення державної реєстрації права користування.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду прокурора з позовом про скасування державної реєстрації права оренди та витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіня.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 12 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із статтями 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до статей 142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

01.01.2013 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» .

Згідно пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень до вказаного Закону України з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Згідно зі статтею 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок із державної власності у комунальну і навпаки здійснюється за рішеннями самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №60-р від 31.01.2018 «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» регламентовано передачу усіх земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад, крім тих земельних ділянок, які не можуть бути передані у комунальну власність.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Виходячи з наведеного, сільські, селищні, міські ради наділені делегованими повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення комунальної власності за межами населених пунктів та є правонаступником Головного управління Держгеокадастру у області.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.08.2020 за № 2-13 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність передано Вербківській сільській об`єднаній територіальній громаді (Вербківській сільській раді) Павлоградського району у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 642,2309 га, в тому числі спірну земельну ділянку площею 105,6836 га кадастровий номер 1223583000:01:003:1121 (№ 24 в акті приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення до вказаного наказу).

Відповідно до п. 2 вищевказаного наказу право власності на земельні ділянки, зазначені в додатку до акту приймання-передачі, виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлення відповідно до Закону України Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Реєстрація права комунальної власності Вербківськї сільської об`єднаної територіальної громади на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 04.09.2020.

За приписами частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об`єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (частина 1 стаття 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» ).

Частина 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав: 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно із частина 3 стаття 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Пункти 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, чинна редакція статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи, як:

- судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

- судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

- судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

У випадку якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), то це не є перешкодою для задоволення позову про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача.

Прокурор стверджує, що права власника земельної ділянки порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права оренди за договором, який ним не укладався.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (стаття 126 Земельного кодексу України).

Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (стаття 17 Закону України «Про оренду землі» ).

Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації (частина 5 статті 8 Закону України «Про оренду землі» ).

Враховуючи, що 15.10.2020 державним виконавчого комітету Святовасилівської сільської ради Поповим О.О. проведено державну реєстрацію права оренди, з цього моменту земельна ділянка вважається переданою в користування ТОВ «Агро-Мен» .

Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

В порушення статей 116, 122 Земельного кодексу України ТОВ «Агро-Мен» з відповідною заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення для надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення до Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та до Вербківської сільської ради не зверталося, дозволу на розроблення такого проекту землеустрою не отримувало. Проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки ТОВ «Агро-Мен» не розроблялася, в порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою не погоджувався. Рішення відповідного органу щодо передачі у користування ТОВ «Агро-Мен» спірної земельної ділянки не приймалося. Акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, не підписувався.

Відповідних доказів сторонами до суду не надано.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 407 Цивільного кодексу України).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п. 2 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України).

Оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області дозвіл на передачу землі сільськогосподарського призначення у користування ТОВ «Агро-Мен» не надавався, акт приймання передачі земельної ділянки не підписувався, то до спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між власником земельної ділянки, яким, на теперішній час, є Вербківська об`єднана територіальна громада (Вербківська сільська рада), і землекористувачем повинні застосовуватися положення щодо недійсності правочину.

Отже, за висновками суду, вимоги в частині скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки є належним чином обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 1 Протоколу № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

За приписами статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, а також статті 20 Господарського кодексу України.

Способи захисту права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України, яка передбачає наступні способи захисту: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України), на витребування майна від добросовісного набувача (стаття 388 Цивільного кодексу України), витребування грошей та цінних паперів (стаття 389 Цивільного кодексу України), захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння (стаття 391 Цивільного кодексу України), визнання права власності (стаття 392 Цивільного кодексу України) тощо.

Відповідно до закріпленого у статті 387 Цивільного кодексу України загального правила власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, зокрема від добросовісного набувача, шляхом подання віндикаційного позову, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України.

Судом було встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 1223583000:01:003:1121, вибула з володіння позивача поза його волею як власника.

Отже, з урахуванням наведеного вище, з метою забезпечення відновлення прав та законних інтересів позивача як власник земельної ділянки кадастровий номер № 1223583000:01:003:1121, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог в частині витребування вказаної земельної ділянки.

Згідно приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Разом з тим, господарський суд вважає необхідним роз`яснити прокурору, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом .

Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, при подачі позову, заявлено дві вимоги немайнового характеру, отже, за подання даного позову, підлягав сплаті судовий збір в сумі 4 540,00 грн., проте, Дніпропетровською обласною прокуратурою сплачено судовий збір в сумі 6 810,00 грн. згідно платіжного доручення № 114 від 27.01.2021.

З огляду на викладене, судовий збір в сумі 2 270,00 грн. підлягає поверненню в порядку, встановленому статтею 7 Закону України Про судовий збір .

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 105,6836 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1121, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро -Мен" (49010, м. Дніпро, вул. Кишинівська, буд. 12; код ЄДРПОУ 43060749), на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Святовасилівської сільської ради Попова О.О. №54675240 від 20.10.2020 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Мен" (49010, м. Дніпро, вул. Кишинівська, буд. 12; код ЄДРПОУ 43060749) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 38751518).

Витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Мен" (49010, м. Дніпро, вул. Кишинівська, буд. 12; код ЄДРПОУ 43060749) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 105,6836 га, кадастровий номер 1223583000:01:003:1121 на користь Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (51453, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, с. Вербки, вул. Матросова, 20; код ЄДРПОУ 04338902).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Мен" (49010, м. Дніпро, вул. Кишинівська, буд. 12; код ЄДРПОУ 43060749) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) 4 540,00 грн. - судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 16.07.2021.

Суддя І.Ф. Мельниченко