Рішення

від 07.07.2021 по справі 908/106/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/23/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2021 справа № 908/106/21

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОНИКС» (69096, м. Запоріжжя, вул. Гребельна, буд. 5, оф. 15)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Агротіс» (72454, Запорізька область, Приазовський район, с. Степанівка Перша, вул. Мартинова, буд. 1-А)

про стягнення 76080,29 грн.

господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: Гурильов А.С., довіреність № 0-8-0.62-4/62-21 від 04.01.2021

від відповідача: Алуф О.В., довіреність № б/н від 04.01.2021

від третьої особи: не з`явився

Розглядаються позовні вимоги Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОНИКС» 76080,29 грн. шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2021 справу № 908/106/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 08.02.2021, після усунення позивачем обставин, які зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/106/21, присвоєно справі номер провадження 18/23/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 09.03.2021 ухвалено розглядати справу № 908/106/21 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, призначено підготовче засідання на 06.04.2021; ухвалою від 06.04.20201 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Агротіс» , продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 02.06.2021; ухвалою від 11.05.2021, у зв`язку з виробничою необхідністю, підготовче засідання перенесено на 09.06.2021; ухвалою від 09.06.2021 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 07.07.2021.

У судовому засіданні 07.07.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позов підтримав повністю.

Позовні вимоги обґрунтовані існуванням, на думку позивача, підстав для стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Позивач зазначив, що за результатами проведеної позивачем перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено факт використання не за цільовим призначенням ТОВ «ГЕОНИКС» земельної ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення площею 29,7000 га, кадастровий номер 2324586200:02:004:0643, яка розташована на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області. Використання не за цільовим призначенням вказаної земельної ділянки полягало у тому, що земельна ділянка, відведена у користування під пасовища, використовувалась ТОВ «ГЕОНИКС» для вирощування сільськогосподарських культур, а саме - засіяна горохом. За результатом проведеної перевірки позивачем складений протокол від 03.06.2020 № 203-ДК/00521П/07/01-20 та постанову від 03.06.2020 № 203-ДК/0044По/08/01-20 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на директора ТОВ «ГЕОНИКС» . На адресу відповідача надіслано припис від 03.06.2020 № 203-ДК/0041Пр/03/01-20 про зобов`язання у тридцятиденний термін усунути виявлене правопорушення та повідомлення від 03.06.2020 №203-ДК/0039ШК/11/01/-20 про сплату шкоди. Оскільки відповідачем шкода не сплачена, позивач звернувся до суду. Посилаючись на положення ст.ст. 2, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 211 Земельного кодексу України та ст. 56 Закону України Про охорону земель , позивач просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що на виконання розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 № 565 Приазовською районною державною адміністрацією а ТОВ Геоникс укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 29,7000 га, право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано 22.12.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №29659297. Проте, ТОВ Геоникс не використовує зазначену земельну ділянку, оскільки з приводу оренди цієї земельної ділянки відкрито судові провадження та триває судовий розгляд, де стороною по справі виступає ТОВ Агротіс , яке звернулось з позовом до Господарського суду Запорізької області про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21.12.2018 №565; визнання недійсним вказаного вище договору оренди землі від 21.12.2018. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.12.2020 у справі № 908/583/19 позов задоволений. Оспорюючи розпорядження № 565 та договір оренди від 21.12.2018, ТОВ «Агротіс» вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:004:0643, площею 29,7000 га, що є предметом оренди ТОВ «Геоникс» , накладається на земельну ділянку площею 136,64 га, передану ТОВ «Агротіс» за договором оренди від 11.08.2008. На думку відповідача, за наведених обставин вказані земельні ділянки можуть використовуватися ТОВ «Агротіс» з порушенням вимог земельного законодавства та не за цільовим призначенням, через що ТОВ «Геоникс» несе майнові збитки та не має можливості виконати приписи Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо усунення порушень п. «г» ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 53 КУпАП. Відповідач вважає, що в його діях відсутні елементи цивільного правопорушення, оскільки він не використовує земельну ділянку з кадастровим номером 2324586200:02:004:0643, площею 29,7000 га. Тільки після ознайомлення з матеріалами перевірки Держегеокадастру ТОВ «Геоникс» дізналося, що земельна ділянка, яка перебуває в оренді у підприємства, відповідно до договору від 21.12.2018, незаконно використовується третіми особами. З цього приводу, 03.07.2020 року представник ТОВ «Геоникс» звернувся з відповідною заявою про злочин до Мелітопольського ВП ГУ Національної поліції в Запорізькій області, яким розпочато кримінальне провадження № 12020085140000052 від 09.07.2020 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України «Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво» . Просив в позові відмовити.

Від позивача 25.05.2021 електронною поштою надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копії листа Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 24.05.2021 № 18-8-062-2174/2-21 про надання інформації, чи сплачується ТОВ Геоникс орендна плата, та копії листа Олександрівської сільської ради від 25.05.2021 № 637/01-14, зі змісту якого випливає, що відповідачем орендна плата сплачується.

ТОВ «Агротіс» (третя особа у справі) представника у судове не направило, про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином.

У наданих суду надані письмових поясненнях ТОВ «Агротіс» зазначило, що відповідно до висновків додаткової судової експертизи, проведеної в рамках господарської справи №908/583/19, неможливо встановити, чи є накладення земельної ділянки кадастровий номер 2324586200:02:004:0643 площею 29,7 га, переданої в оренду ТОВ «Геоникс» , на земельну ділянку площею 136,64 га, передану в оренду ТОВ «Агротіс» , тому не відомо чи використовувались земельні ділянки, які є предметом спору в даній справі, саме ТОВ Агротіс . Вважає позов таким, що підлягає задоволенню у разі, якщо буде доведений факт нецільового використання земельних ділянок. Доводи ТОВ «Геоникс» відносно того, що земельні ділянки, які вказані у позові, можуть використовуватись ТОВ «Агротіс» з порушенням вимог земельного законодавства та не за цільовим призначенням, вважає безпідставними.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася і наразі не припинена.

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» , яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

За період дії карантину звернень щодо необхідності реалізації своїх прав у більш тривалий строк від учасників справи не надходило.

Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області-головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Бердянському, Приазовському, Приморському, Чернігівському районах та м. Бердянську Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства та складено Акт обстеження від 27.05.2020 № 203-ДК/105/АО/10/01/-20 та Акт перевірки від 27.05.2020 № 203-ДК/167/АП/09/01/-20. Перевіркою встановлено факт використання не за цільовим призначенням ТОВ «Геонікс» в особі директора Захарченко Л.І. земельної ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення площею 29,7000 га, кадастровий номер 2324586200:02:004:0643, яка розташована на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області.

В акті перевірки зазначено наступне. Відповідно до інформації, наданої Відділом у Приазовському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, земельна ділянка площею 29,7000 га з кадастровим номером 2324586200:02:004:0643 розташована на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області за межами села Степанівка Перша. Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2307443212020 від 05.05.2020 форма власності - державна, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вид угідь - пасовища, земельна ділянка зареєстрована 12.12.2018 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Вищезазначена земельна ділянка передана в оренду ТОВ «ГЕОНИКС» (код ЄДРПОУ: 34640843) на строк до моменту отримання власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай), але не довше ніжна 49 років, дата реєстрації речового права 22.12.2018 року.

Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області від 03.12.2018 № 487 надано ТОВ «ГЕОНИКС» дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо надання у користування на умовах оренди строком на 49 років земельної ділянки орієнтовною площею 29,70 га із земель колишнього КСП «Більшовик» (невитребувані земельні частки (паї) - пасовища), розташованої на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області від 21.12.2018 № 565 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 29,7000 га - пасовища (невитребувані земельні частки (паї)), кадастровий номер 2324586200:02:004:0643, та передано в оренду ТОВ «ГЕОНИКС» (код ЄДРПОУ: 34640843) до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але не довше ніж на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (договір оренди земельної ділянки №б/н від 21.12.2018).

Виїздом на місце здійснено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 2324586200:02:004:0643 площею 29,7000 га, яка розташована на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області. За результатами візуального обстеження встановлено, що земельна ділянка використовується для вирощування сільськогосподарських культур, а саме засіяна горохом.

За результатом проведеної перевірки державним інспектором складений протокол від 03.06.2020 № 203-ДК/0044П/08/01/-20, в якому зазначено, що відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 27.05.2020 № 203-ДК/167/АП/09/01/-20 ТОВ «ГЕОНИКС» (код ЄДРПОУ: 34640843) в особі директора Захарченко Любові Іванівни, використовує земельну ділянку з кадастровим номером 2324586200:02:004:0643 загальною площею 29,7000 га не за цільовим призначенням, що є порушенням статті (статей) пункту «г» ст.211 Земельного Кодексу України та ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пунктом «г» частини першої статті 211 Земельного кодексу України. В протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 16 год. 00 хв. 03.06.2020 в приміщенні відділу у Приазовському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області за адресою: Запорізька обл. смт. Приазовське, вул. Пушкіна, 7.

Також в протоколі зазначено, що представник ТОВ "ГЕОНИКС" Алуф О.В. (за довіреністю від 01.08.2019) надав пояснення наступного змісту: Вказана земельна ділянка на даний час ТОВ "ГЕОНИКС" не використовується у зв`язку з наявністю судового спору щодо права користування. Зобов`язуємося привести земельну ділянку у відповідність до її цільового призначення. .

За фактом вчинення вказаного адміністративного правопорушення інспектором винесено постанову про накладення адміністративного штрафу від 03.06.2020 № 203-ДК/0044По/08/01/-20, якою визнано ТОВ "ГЕОНИКС" в особі директора Захарченко Любові Іванівни винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Постанова відповідачем не оскаржена та є чинною.

За наслідками перевірки інспектором вручено відповідачу припис від 03.06.2020 №203-ДК/0041Пр/03/01/-20, яким зобов`язано відповідача у 30-денний термін усунути виявлене правопорушення шляхом приведення земельної ділянки відповідно до цільового призначення, про що необхідно повідомити відділ у Приазовському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до 03.07.2020.

На адресу відповідача надіслано повідомлення від 03.06.2020 № 203-ДК/0039ШК/11/01/-20 про сплату у 15-ти денний термін шляхом перерахування коштів на відповідний рахунок отримувача шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у розмірі 76080,29 грн., що підтверджується розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, який розраховано відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963. Примірник розрахунку розміру шкоди інспектором вручено особисто представнику ТОВ «ГЕОНИКС» Алуф О.В., про що свідчить підпис уповноваженої особи у відповідній графі розрахунку.

Несплата відповідачем шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, стала підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов`язання, які виникають з угод або в наслідок заподіяння шкоди.

Приписами ст. 16 ЦК України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Стаття 1166 ЦК України містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). У науці цивільного права акт завдання шкоди прийнято поділяти на такі складові елементи: а) протиправна поведінка особи; б) настання шкоди; в) причинний зв`язок між двома першими елементами; в) вина завдавача шкоди.

При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність всіх складових правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди потрібна наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, позивач повинен довести наявність шкоди та її розмір, протиправність дій відповідача, та причинного зв`язку між шкодою позивача (держави) та протиправними діями відповідача.

Позивач позовні вимоги ґрунтує на матеріалах перевірки та протиправній поведінці ТОВ ГЕОНИКС , яка полягає у використанні не за цільовим призначенням земельної ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення площею 29,7000 га, кадастровий номер 2324586200:02:004:0643, яка розташована на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області, наданої відповідно до договору оренди земельної ділянки № б/н від 12.12.2018.

Відповідно до пунктів 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до ст.ст. 211, 212 Земельного кодексу України, ст. 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України особами, що її заподіяли.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, передбачений статтею 124 цього ж Кодексу.

За приписами частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в статті 126 Земельного кодексу України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Нормами статей 152, 156 Земельного кодексу України закріплено, що: власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» унормовано, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У пункті 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз`яснено, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що Актом обстеження земельної ділянки від 27.05.2020 № 203-ДК/105/АО/10/01/-20, Актом перевірки від 27.05.2020 №203-ДК/167/АП/09/01/-20, протоколом про адміністративне правопорушення від 03.06.2020 №203-ДК/0051П/07/01/-20 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 03.06.2020 № 203-ДК/0044По/08/01/-20 встановлено факт використання не за цільовим призначенням земельної ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення площею 29,7000 га, кадастровий номер 2324586200:02:004:0643, пасовища (невитребувані земельні частки (паї), яка розташована на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області та передана в оренду на 49 років ТОВ "ГЕОНИКС", яке полягало у використанні земельної ділянки не за цільовим призначенням, саме - використовувалась для вирощування сільськогосподарських культур - засіяна горохом.

Однак, в обґрунтування пред`явлення позову саме до ТОВ "ГЕОНИКС" позивач посилається лише на сам по собі факт того, що орендарем та користувачем вказаної земельної ділянки згідно даних Держгеокадастру є вказане товариство.

Разом з тим, судом встановлено, що матеріали перевірки та справи про адміністративне правопорушення взагалі не містять доказів того, якою саме особою вчинено правопорушення - розорана та засіяна горохом призначена для пасовища земельна ділянка. Відсутні докази і того, що ці сільськогосподарські роботи проводилися саме ТОВ "ГЕОНІКС", яке в свою чергу заперечує сам факт використання ним цієї земельної ділянки з огляду на наявність судового спору у справі Господарського суду Запорізької області № 908/583/19. Не надано позивачем і доказів того, якою особою зібрано врожай гороху зі спірної земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.12.2020 у справі №908/589/19 (яке набрало законної сили 26.04.2021 згідно постанови Центрального апеляційного господарського суду) позов ТОВ «Агротіс» до відповідачів Приазовської районної державної адміністрації та ТОВ «Геоникс» задоволено. Визнано незаконним та скасувано розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації від 21 грудня 2018 року № 565; визнано недійсним договір оренди землі від 21.12.2018, укладений Приазовською районною державною адміністрацією та ТОВ "Геоникс" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324586200:02:004:0643, площею 29,7 га.

Вказаним рішенням суду встановлені наступні обставини:

1) На момент укладення між Приазовською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Геоникс» договору оренди землі від 21.12.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324586200:02:004:0643 площею 29,7 га, був чинним договір оренди земельної частки (паю) від 11.08.2008, укладений ТОВ «Агротіс» та Приазовською районною державною адміністрацією.

2) Ухвалою суду від 14.04.2020 у справі № 908/583/19 призначено повторну судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи є накладання земельної ділянки, кадастровий номер 2324586200:02:004:0643, площею 29,7 га, переданої в оренду ТОВ «ГЕОНИКС» за договором оренди від 21.12.2018, на земельну ділянку площею 136,64 га, передану в оренду ТОВ «Агротіс» за договором оренди від 11.08.2008, та якщо накладання є, то яка площа цих накладань? Експертно-криміналістичним центром Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центра Міністерства внутрішніх справ України надано суду повідомлення від 09.09.2020 № СЕ-19-20/13385-ЗТ про неможливість проведення судової експертизи.

3) Разом з тим, у листі Степанівської Першої сільської ради від 01.02.2019 вих. № 28 зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:004:0643 площею 29,7 га накладається на земельну ділянку площею 136,64 га, передану ТОВ «Агротіс» за договором оренди від 11.08.2008. Також рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.08.2019 у справі № 908/1241/19 встановлено про прийняття Приазовською РДА рішення від 21.12.2018 про передачу в оренду іншому суб`єкту земельної ділянки, раніше переданої в оренду ТОВ «Агротіс» .

4) Відтак, суд дійшов висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 2324586200:02:004:0643 площею 29,7 га накладається на земельну ділянку площею 136,64 га, передану ТОВ «Агротіс» за договором оренди від 11.08.2008, який був та є чинним, сторонами не розірваний.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, рішенням суду у справі № 908/589/19 встановлено факт накладання земельної ділянки площею 29,7 га, переданої в оренду ТОВ «ГЕОНИКС» за договором оренди від 21.12.2018, на земельну ділянку площею 136,64 га, передану в оренду ТОВ «Агротіс» за договором оренди від 11.08.2008, і вказане не потребує додаткового доказування при розгляді даної справи.

У позовній заяві, у відзиві на неї та наданих суду поясненнях сторони також погодилися з тим, що ТОВ "ГЕОНИКС" є користувачем земельної ділянки загальною площею 29,7000 га - пасовища, із земель колишнього КСП «Більшовик» (не витребувані земельні частки (паї), кадастровий № 2324586200:02:004:0643, розташованої на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області, за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області від 21.12.2018 № 565 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) ТОВ «ГЕОНИКС» та договору оренди земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) від 21.12.2018.

Право оренди вказаної земельної ділянки за ТОВ "ГЕОНИКС" 22.12.2018 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 29659297.

Відповідачем факт отримання ТОВ "ГЕОНИКС" за актом прийому-передачі земельної ділянки кадастровий номер 2324586200:02:004:0643 загальною площею 29,7000 га (пасовища), не заперечується.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Отже вказані обставини не підлягають доведенню, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Разом з тим, з огляду на висновки суду у справі № 908/583/19 та встановлені судом обставини у даній справі, доводи відповідача про наявність судового спору щодо належного землекористувача цієї земельної ділянки з ТОВ "Агротіс" підтверджуються матеріалами справи.

Також позивач належними та допустимими доказами не спростував доводи відповідача про те, що ТОВ "ГЕОНИКС" дізналося, що земельна ділянка, яка перебуває в оренді у підприємства відповідно до договору від 21.12.2018, незаконно використовується третіми особами тільки після ознайомлення з матеріалами перевірки Держегеокадастру.

Матеріалами справи підтверджується, що 03.07.2020 представник ТОВ «ГЕОНИКС» - адвокат Алуф О.В. звернувся до Мелітопольського міського відділу національної поліції України в Запорізькій області з заявою (повідомленням) за вих. від 03.07.20 про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 197-1 КК України, в якій зазначив про отримання ним 03 червня 2020 року, в якості представника ТОВ «ГЕОНИКС» , від Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області ряду Протоколів про адміністративне правопорушення, Постанов про накладення адміністративного стягнення, Приписів щодо усунення порушень та Повідомлень про сплату шкоди, в тому числі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2324586200:02:004:0643. У зверненні зазначено, що ТОВ «ГЕОНИКС» не використовує зазначені земельні ділянки, оскільки з приводу оренди цих земельних ділянок відкрито судові провадження та триває судовий розгляд, де стороною по справі виступає ТОВ «Агротіс» (ЄДРПОУ 31692092); вказані земельні ділянки незаконно використовуються ТОВ «Агротіс» з порушенням вимог земельного законодавства та не за цільовим призначенням, через що ТОВ «ГЕОНИКС» несе майнові збитки та немає можливості виконати приписи Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо усунення порушень п.«г» ст.211 Земельного кодексу України, ст. 53 КУпАП.

Згідно із повідомленням за вих. від 15.07.20 № 9031/60-2020 дізнавач Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області капітан поліції Анісімова Я.Ю. повідомила голову ТОВ «ГЕОНИКС» , що відносно заяви про виявлення факту використання невідомими особами земельних ділянок з кадастровими номерами 2324586200:02:004:0644, 2324586200:02:004:0643, 2324583900:03:001:0184, 2324586200:02:001:0141, 2324586200:02:001:0140, 2324586200:02;004:0642, 2324583900:02:001:0351, які є орендованими Вашим підприємством у Приазовської районної державної адміністрації сектором дізнання Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області розпочато кримінальне провадження № 12020085140000052 від 09.07.2020 за ознаками кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. На теперішній час дані про завершення вказаного кримінального провадження та винесення судом вироку у кримінальній справі відсутні.

Отже, оскільки використанням є видобування з речі її корисних властивостей, а тому суб`єктом, який використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення, є особа, яка отримує з неї врожай сільськогосподарських культур.

З урахуванням викладеного суд констатує, що за результатами перевірки фактично не встановлено особу, якою допущено нецільове використання спірної земельної ділянки або її самовільне зайняття. Представники як ТОВ "ГЕОНИКС", так і ТОВ "Агротіс" при проведенні перевірки були відсутні. За доводами відповідача, про факт нецільового використання ТОВ "ГЕОНИКС" стало відомо тільки під час складання позивачем протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення 03.06.2020. ТОВ "Агротіс" також заперечує факт використання ним вказаної земельної ділянки і здійснення відповідних робіт і матеріали справ не свідчать про те, що нецільове використання земельної ділянки сталося внаслідок дій ТОВ "Агротіс".

Суд звертає увагу на те, що позивач у позові взагалі не посилається та не обґрунтовує позовні вимоги недотриманням відповідачем умов договору оренди від 28.12.2018 щодо належної охорони земельної ділянки, а вказує, що ТОВ "ГЕОНИКС" засіяло горохом земельну ділянку, тобто допустило нецільове використання земельної ділянки. Однак, вказане правопорушення за своїм змістом носить характер активної діяльності: щоб здійснити посів пшениці було необхідно розорати пасовища, підготувати земельну ділянку до посіву, за необхідності внести добрива, посіяти пшеницю, а в подальшому і зібрати врожай. Уповноваженою особою Держгеокадастру перевірка проводилася 27.05.2020 і зафіксовано стан земельної ділянки з наявними на ній посівами гороху, тобто вже після проведення невстановленою особою певного комплексу сільськогосподарських робіт.

Само по собі не здійснення контролю посадовими особами ТОВ "ГЕОНИКС" за станом орендованої та отриманої у користування земельної ділянки (зокрема, неналежна її охорона), не свідчить, що нецільове використання земельної ділянки вчинено саме ТОВ "ГЕОНИКС", і не становить склад правопорушення, до адміністративної відповідальності за яке притягнуто директора товариства та нараховано шкоду, стягнення якої є предметом розгляду у даній справі.

Завдати шкоду внаслідок нецільового використання земельної ділянки шляхом здійснення посівів та вирощування гороху неможливо бездіяльністю, а це має відбуватися виключно внаслідок активних цілеспрямованих дій особи - заподіювача шкоди.

Відносно постанови від 03.06.2020 № 203-ДК/00445По/08/01/-20, яка не оскаржена, не скасована та є чинною та якою визнано ТОВ "ГЕОНИКС" в особі директора Захарченко Любові Іванівни винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., суд звертає увагу, що вона прийнята не судом, а головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Бердянському, Приазовському, Приморському, Чернігівському районах та м. Бердянську Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, тому відсутні підстави для висновку про наявність встановлених ній у обставин, які не підлягають доведенню при розгляді даної справи.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивачем доведено лише наявність шкоди внаслідок нецільового використання земельної ділянки, протиправність поведінки заподіювача збитків - невстановленої особи, та наявність причинного зв`язку такої поведінки із заподіяною шкодою.

Відповідачем, у свою чергу, доведено, що саме в його діях (бездіяльності) відсутня вина у заподіянні збитків внаслідок нецільового використання земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

У справі Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі Hirvisaari v. Finland , заява № 49684/99; від 27 вересня 2001, пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain , заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994; пункт 29).

Позивачем наявності підстав для стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, не доведено.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 16.07.2021.

Суддя В.В. Левкут