Рішення

від 22.06.2021 по справі 910/6566/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2021Справа № 910/6566/21

Головуючий суддя - Бондаренко-Легких Г. П.

за участю секретаря - Степов`юк С. О.

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом Антимонопольного комітету України (вул. В. Липківського, 45, м. Київ, 03035)

До Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" (бульвар Шевченка, буд. 60, м. Київ 32, 01032)

Про стягнення 57 371 062, 00 грн штрафу та пені

За участі представників сторін:

Від позивача Прохоров Є.І., самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ

Від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Антимонопольний комітет України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" (далі - відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 28 685 531, 00 грн та пені у розмірі 28 685 531, 00 грн, накладених на відповідача рішенням від 03.11.2020 № 680-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" та не сплаченого відповідачем у строк визначений законом.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що за результатами розгляду справи № 1463-26.13/121-18/296-16 Антимонопольним комітетом України прийнято рішення від 03.11.2020 № 680-р Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на відповідача у загальному розмірі 28 685 531,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов`язку згідно частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" по сплаті штрафу у двомісячний строк з дня отримання рішення про накладення штрафу, у зв`язку з цим просить стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 28 685 531,00 грн та пеню в розмірі 28 685 531,00 грн, а також покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6566/21, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27.05.2021.

У підготовче судове засідання 27.05.2021 з`явився представник позивача. Представник відповідача не прибув, відзив на позовну заяву не надав, вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 29.04.2021 не виконав.

Представник відповідача був повідомлений про час та місце розгляду справи шлязом направлення поштової кореспонденції на адресу місця реєстрації відповідача (бульвар Шевченка, 60), проте конверт було повернуто до суду 11.06.2021 року з приміткою "За закінченням строку зберігання".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 22.06.2021.

У судове засідання 22.06.2021 прибув представник позивача, дав суду усні пояснення щодо своїх позовних вимог, в яких заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача не прибув, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи, проте конверти з приміткою "за закінченням терміну зберігання" було повернуто до суду.

Згідно із пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зі змісту даної статті вбачається, що, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У даному випадку судом враховано, що за приписами ч. 1 ст.9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 910/6566/21 про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду з 05.05.2021, та з ухвалою-викликом в судове засідання по суті справи від 27.05.2021, яка була оприлюднена 31.05.2021 року.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши вступне слово позивача, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази Суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, рішенням Антимонопольного комітету України від 03.11.2020 № 680-р у справі № 143-26.13/121-18/296-16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення № 680-р) на Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" накладено штраф у розмірі 28 685 531,00 грн за вчинення порушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на лікарські засоби виробництва групи Ново Нордіск.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Рішення Антимонопольного комітету України від 03.11.2020 № 680-р було направлено відповідачеві супровідним листом та отримано ним, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303504544730, в якому зазначено, що представник відповідача за довіреністю отримав рішення Антимонопольного комітету України від 03.11.2020 № 680-р - 23.11.2020.

Рішення № 680-р вважається таким, що було вручене відповідачу 23.11.2020, а тому кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є саме 25.01.2021 (оскільки 23.01.2021 та 24.01.2021 вихідні дні).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем штраф сплачено не було, у зв`язку із чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" накладеного штрафу.

Крім суми штрафу, позивач нарахував пеню за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотки від суми штрафу за період з 26.01.2021 по 12.04.2021 включно - 77 дні в сумі 33 131 788,31 грн (28 685 531,00 *1,5%) * 77 = 33 131 788,31). Зважаючи на законодавче обмеження розміру пені розміром штрафу позивач просить стягнути з відповідача пені за вказаний період прострочення 28 685 531,00 грн.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 28 685 531,00 грн штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 28 685 531,00 грн пені за порушення двомісячного строку сплати такого штрафу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Рішення Антимонопольного комітету України від 03.11.2020 № 680-р вважається таким, що було отримано відповідачем 23.11.2020, що підтверджується отриманим відповідачем рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 23.11.2020 № 0303504544730.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є саме 25.01.2021 (наступний робочий день після двомісячного строку для сплати штрафу).

Згідно п. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем Антимонопольному комітету України документів, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачено, доказів зворотного суду не надано.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від сплати, накладеного на нього позивачем штрафу у встановлений Законом термін.

Враховуюче викладене вище, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 28 685 531,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 28 685 531,00 грн за період з 26.01.2021 по 12.04.2021.

Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у Господарського кодексу України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Сума штрафу, накладеного Рішенням, складає 28 685 531,00 грн. Розмір пені за один день складає 430 282 965,00 грн. (28 685 531,00 грн х 1,5 % = 430 282 965,00 грн)

За період з 26.01.2021 по 12.04.2021 прострочено 77 днів сплати штрафу.

За вказаний період сума пені за прострочення сплати штрафу складає 33 131 788,31 грн (430 282 965,00 грн х 77).

Отже, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням встановлених обмежень (ст. 56 Закону) становить 28 685 531,00 грн, оскільки сума штрафу, накладеного Рішенням, складає 28 685 531,00 грн.

Суд перевірив розрахунок суми пені, наданий позивачем, та встановив, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, вимога позивача про стягнення пені у сумі 28 685 531,00 грн є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, перевіреного судом.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Антимонопольного комітету України до Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" про стягнення штрафу у розмірі 28 685 531,00 грн та пені у розмірі 28 685 531,00 грн задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" (бульвар Шевченка, буд. 60, м. Київ 32, 01032, ідентифікаційний код: 33239630) на користь загального фонду Державного бюджету України (за кодом бюджетної класифікації - 21081100 "адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106) 28685531 (двадцять вісім мільйонів шістсот вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот тридцять одна) грн 00 коп. штрафу та 28 685 531 (двадцять вісім мільйонів шістсот вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот тридцять одна) грн 00 коп. пені.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Медфарком-Центр" (бульвар Шевченка, буд. 60, м. Київ 32, 01032, ідентифікаційний код: 33239630) на користь Антимонопольного комітету України (вул. В. Липківського, 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код: 00032767) судовий збір в сумі 794500 (сімсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення: 15.07.2021.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких