Рішення

від 24.06.2021 по справі 910/20273/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2021Справа № 910/20273/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Артекс Груп

до 1) Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів 1) Товариство з обмеженою відповідальністю Монарх

2) Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві

про стягнення 1 406 721,13 грн

За участю представників учасників справи:

від позивача Рафальський М.Л. (адвокат, ордер ЧН № 061961 від 16.12.2020)

від відповідача-1 не з`явились

від відповідача-2 Косянчук Л.Г. (довіреність № 064/222-5462 від 30.12.2020, у порядку самопредставництва)

від третьої особи-1 не з`явились

від третьої особи-2 ОСОБА_1 (у порядку самопредставництва)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Артекс Груп (далі - ТОВ ТД Артекс Груп , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент міського благоустрою, відпрвідач-1) та Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КП Київблагоустрій , відпрвідач-1) про стягнення 1 406 721,13 грн.

В обґрунтування поданого ним позову позивач вказав, що йому на праві приватної власності належав об`єкт нерухомого майна, а саме капітальна споруда, загальною площею 33,8 м. кв., розташована за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-А , яка була передана ним в оренду Фізичній особі-підприємцю Підгорному О.В. на підставі договору оренди нежитлового комерційного приміщення (павільйону) № 156/17 від 10.11.2017.

Однак, 27.12.2017, внаслідок неправомірних дій відповідачів, вказаний об`єкт нерухомого майна, що належав позивачу, був знесений, не зважаючи на те, що на вимогу відповідачів позивач надав їм документи про наявне у нього та зареєстроване в установленому порядку право власності на вказаний об`єкт.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідачів солідарно грошові кошти в загальному розмірі 1 406 721,13 грн, з яких: 628 587,92 грн - майнові збитки з урахуванням індексу інфляції та 3% річних; 778 133,21 грн - упущена вимога з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2021, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/20273/20 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.02.2021.

01.02.2021 до суду надійшов поданий відповідачем-2 (КП Київблагоустрій ) відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 вказав, що не є контролюючим органом у сфері благоустрою міста та не наділений повноваженнями приймати рішення про демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою. Київська міська рада наділила інспекторів КП Київблагоустрій виключно повноваженнями щодо проведення перевірок правомірності розміщення елементів благоустрою та винесення відповідних приписів з метою усунення порушень чинного законодавства. Однак, рішення про демонтаж за наслідками невиконання вимог приписів КП Київблагоустрій не приймає, прийняття такого рішення належить до компетенції Департаменту міського благоустрою виконавчого органу КМР (КМДА), а КП Київблагоустрій лише виконує рішення Департаменту, якому підпорядковане, тобто відповідач-2 є виконавцем рішень суб`єкта владних повноважень.

Відповідач-2 також вказав, що належним суб`єктом відповідальності за даним позовом з урахуванням приписів ст. 1173 ЦК України є відповідний орган місцевого самоврядування. При цьому неправомірність рішення, дій чи бездіяльності уповноваженого органу повинна підтверджуватись відповідним рішенням суду, що матиме приюдиційне значення для даної справи про відшкодування збитків.

Крім того, посилаючись на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 756/13292/15-ц та від 08.04.2020 у справі № 607/16993/18-ц, відповідач-2 вказав, що для покладення на відповідачів солідарної відповідальності у вигляді відшкодування збитків, такі збитки повинні бути завдані їх спільними діями (повинна мати місце єдність дій заподіювачів), однак оскільки, на переконання позивача, протиправність дій Департаменту міського благоустрою полягала у видачі доручення на демонтаж майна позивача, а протиправність дій КП Київблагоустрій - у вчиненні ним безпосередньо дій, спрямованих на демонтаж, то дії відповідачів не були спільними, у зв`язку з чим відсутні підстави для солідарного стягнення збитків з відповідачів. До того ж, обґрунтовуючи свої вимоги до відповідача-1, позивач посилається на приписи ст. 1173 ЦК України, а вимоги до відповідача-2 обґрунтовує приписами 1166 ЦК України.

У поданому ним відзиві відповідач-2 також зазначив про необґрунтованість розміру заявлених позивачем до стягнення збитків, а також недоведеність факту неотримання позивачем реального можливого прибутку (упущеної вигоди).

Окрім наведеного, посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.02.2021 по справі № 910/4175/19, відповідач-2 також вказав, що один лише запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно без підтвердження підстав набуття права власності на таке майно, обставин його виникнення без прив`язки до конкретної земельної ділянки, не може слугувати беззаперечним доказом існування нерухомого майна, як об`єкта матеріального світу, на момент його демонтажу.

З урахуванням викладеного, відповідач-2 вважав заявлені позивачем вимоги безпідставними та необґрунтованими, а тому просив суд у їх задоволенні відмовити.

02.02.2021 до суду надійшов поданий відповідачем-1 (Департаментом міського благоустрою) відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 вказав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він на відповідній правовій підставі користується прилеглою до демонтованого об`єкту земельною ділянкою, що надає йому право розміщувати за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-А, об`єкт - одноповерхове приміщення площею 33,8 м.кв.

Відповідач-1 також вказав, що закон не передбачає такої підстави виникнення права власності, як його державна реєстрація, оскільки державна реєстрація права власності є лише засвідченням державою вже набутого особою права, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації, а при дослідженні судом обставин існування у особи права власності необхідним є, перш за все, встановлення підстав, на яких особа набула таке право.

Крім того, у поданому ним відзиві відповідач-1 вказав, що обов`язковою умовою покладення на орган державної влади/орган місцевого самоврядування або їх посадових осіб такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, є наявність таких складових: неправомірні дії/бездіяльність органу державної влади/органу місцевого самоврядування або їх посадових осіб, шкода/збитки, причинно-наслідковий зв`язок між такими діями/бездіяльністю та такими збитками. Обов`язок доведення наявності вказаних складових покладений на позивача. Проте, позивач, у порушення покладеного на нього обов`язку, доказів вини відповідача-1 суду не надав та не оскаржив ані припис, ані доручення на проведення демонтажу (переміщення) в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного, відповідач-1 вважав заявлені позивачем вимоги безпідставними та необґрунтованими, а тому просив суд у їх задоволенні відмовити.

08.02.2021 до суду надійшли подані відповідачем-2 (КП Київблагоустрій ) клопотання про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та клопотання про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю Монарх як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У той же день, 08.02.2021 до суду надійшло подане позивачем (ТОВ ТД Артекс Груп ) клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

09.02.2021 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 25.02.2021.

23.02.2021 до суду надійшли подані позивачем (ТОВ ТД Артекс Груп ) пояснення щодо залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а також пояснення на клопотання про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, позивач (ТОВ ТД Артекс Груп ) подав відповідь на відзиви, в якій наполягав, що об`єкт, який належав йому на праві власності, був капітальною спорудою, а не об`єктом малої архітектурної форми чи тимчасовою спорудою, про що, на переконання позивача, свідчили такі обставини: об`єкт мав площу більшу, ніж закон допускає для малих архітектурних форм, об`єкту була присвоєна адреса, право власності на споруду було зареєстроване позивачем у встановленому чинним законодавством порядку.

Позивач також вказував на чисельні порушення, допущені під час проведення демонтажу належного йому майна, які полягали у тому, що позивачу не був вручений акт зовнішнього вигляду, огляду та демонтажу, немає підтверджень запрошення представників позивача та правоохоронних органів, демонтований об`єкт не був опечатаний та перевезений на майданчик для тимчасового зберігання, а був знищений, що, як вказує позивач, додатково підтверджує ту обставину, що вказаний об`єкт не був малою архітектурною формою чи тимчасовою спорудою.

У поданій ним відповіді на відзив позивач також вказав, що Звіт про оцінку нежитлового торгового приміщення від 18.11.2020, долучений ним до позову, є належним доказом розміру понесених позивачем матеріальних збитків.

25.02.2021 у підготовчому засіданні суд розглянув клопотання відповідача-2 про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю Монарх як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення та залучення вказаного Товариства як третьої особи на стороні відповідачів. Крім того, дослідивши матеріали справи, враховуючи при цьому предмет та підстави даного позову, господарський суд дійшов висновку про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів також Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 відкладено підготовче засідання на 16.03.2021, залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю Монарх (далі - ТОВ Монарх , третя особа-1) та Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі - ГУ ДКСУ в м. Києві, третя особа-2), розгляд клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без руху відкладено.

15.03.2021 до суду надійшли подані відповідачем-1 (Департаментом міського благоустрою) додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, в яких відповідач-1 вказав, що позивачем не надано доказів присвоєння адреси, зазначеної у Витягу з Державного реєстру на нерухоме майно про реєстрацію права власності, його об`єкту.

У той же день, 15.03.2021 до суду надійшли подані позивачем (ТОВ ТД Артекс Груп ) клопотання про долучення доказів направлення позовної заяви з додатками третім особам, а також пояснення.

16.03.2021 до суду надійшло подане третьою особою-1 (ТОВ Монарх ) клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 16.03.2021 суд оголосив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без руху, а також про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів з власної ініціативи та відклав підготовче засідання на 06.04.2021.

Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без руху, обґрунтованого відсутністю доказів сплати позивачем судового збору, суд керувався тим, що за приписами п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

При цьому суд взяв до уваги правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 по справі № 826/10330/17, в межах якої розглядався спір про визнання протиправними дій Департаменту благоустрою зі складення доручення на демонтаж об`єкта та визнання протиправними дій КП Київблагоустрій щодо демонтажу майна.

У вищевказаній постанові Верховний Суд вказав, що згідно з Положенням про Департамент міського благоустрою, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 94 від 27.01.2011, Департамент благоустрою є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, з питань виконання функцій державної виконавчої влади - відповідним центральним органам державної виконавчої влади.

Департамент благоустрою наділений контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою.

Відповідно до змісту Статуту КП Київблагоустрій , затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 167 від 21.02.2007, метою діяльності КП Київблагоустрій , зокрема, є здійснення заходів, які забезпечують дотримання юридичними та фізичними особами правил благоустрою у м. Києві, зокрема, шляхом внесення приписів та складання протоколів про адміністративні правопорушення. КП Київблагоустрій підпорядковане Департаменту благоустрою з питань, визначених чинним законодавством та цим Статутом.

Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що повноваження КП Київблагоустрій в частині забезпечення благоустрою міста Києва передбачені Положенням про Департамент благоустрою та делеговані КП Київблагоустрій , які були реалізовані ним у цій справі (№ 826/10330/17), були реалізовані як владні управлінські функції при виконанні рішення зазначеного Департаменту.

У межах даного господарського спору позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що понесені ним збитки є наслідком неправомірних дій Департаменту міського благоустрою, як структурного підрозділу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), тобто органу місцевого самоврядування, та підпорядкованого йому КП Київблагоустрій , яке реалізує делеговані йому владні управлінські функції при виконанні рішення зазначеного Департаменту.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що за подання та розгляд даного спору судовий збір не справляється, тому вказані відповідачем-2 підстави для залишення позовної заяви без руху відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 викликано ТОВ Монарх , як третю особу-1, та ГУ ДКСУ в м. Києві, як третю особу-2, у наступне підготовче засідання, призначене на 06.04.2021.

19.03.2021 до суду надійшли подані третьою особою-2 (ГУ ДКСУ в м. Києві) пояснення на позовну заяву, в яких третя особа-2 вказала, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.03.2019 по справі № 911/3594/17, сукупний правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності зі строни держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Третя особа-2 зазначила, що державна реєстрація права власності здійснюється на підставі визначених законодавством документів. При цьому третя особа-2 вказала на розбіжність у площі об`єкта, вказаній в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (33,8 м. кв.) і технічному паспорті об`єкта від 11.09.2014 (37,9 м. кв.), та на відсутність у матеріалах справи документів, які засвідчують: прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна позивача 2002 року побудови, присвоєння вказаному об`єкту адреси, виникнення права власності у позивача. З урахуванням викладеного, третя особа-2 вважала, що позивачем не доведено правомірність набуття ним у власність демонтованого об`єкту.

Крім того, третя особа-2 вважала недоведеною протиправність дій відповідачів, спрямованих на демонтаж належного позивачу об`єкта, оскільки такі дії відповідачів не були оскаржені позивачем в судовому порядку, а приписи та доручення на демонтаж майна, на виконання яких вчинялись такі дії, є чинними та не скасованими судом.

З урахуванням викладеного, третя особа-2 вважала заявлений позивачем позов необґрунтованим та безпідставним.

23.03.2021 до суду надійшло подане відповідачем-2 (КП Київблагоустрій ) клопотання про витребування доказів.

05.04.2021 до суду надійшли подані третьою особою-1 (ТОВ Монарх ) пояснення щодо позову, в яких третя особа-1 вказала, що з 2005 року є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:005:0021 загальною площею 1,8757 га, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-12 , на підставі укладеного з Київською міською радою договору оренди земельної ділянки від 08.04.2005, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Щербаковим В.З. та зареєстрованого в реєстрі за № 267.

У невстановлений третьою особою-1 час на вищевказаній земельній ділянці, що перебуває в її користуванні, без дозволу третьої особи-1 невідомими особами було розміщено металеву тимчасову споруду (залізний вагончик) сірого кольору розміром 1220 х 310 см (площа 37,82 м. кв.), що використовується як пункт прийому вторинної сировини.

Таким чином, як вказує третя особа-1, тимчасова споруда, яка була демонтована КП Київблагоустрій та розташовувалась за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-12, не була нежитловим торговим приміщенням у будівлі літ. А загальною площею 33,8 м. кв., розташованим за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-А , яке належить позивачу, а тому позивачу не могли бути заподіяні збитки у зв`язку з її демонтажем.

Щодо наданих позивачем доказів сплати ним земельного податку третя особа-1 вказала, що сама по собі сплата позивачем земельного податку не наділяє його статусом землевласника або землекористувача та, відповідно, не свідчить про правомірність користування ним земельною ділянкою.

Крім того, третя особа-1 вказала, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування розміру заявлених ним до стягнення збитків, а також не надано належних доказів на підтвердження понесення ним таких збитків, як упущена вигода. Доручення на демонтаж майна та дії КП Київблагоустрій , спрямовані на його виконання, не були оскаржені позивачем до суду та визнані судом незаконними, а тому підстави для відшкодування позивачу збитків, про наявність яких він стверджує у позові, відсутні.

З урахуванням викладеного, третя особа-1 вважала заявлений позивачем позов необґрунтованим та безпідставним.

06.04.2021 суд оголосив протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 15.04.2021 та відклав розгляд клопотання відповідача-2 про витребування доказів.

14.04.2021 до суду надійшло подане позивачем клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

15.04.2021 у підготовчому засіданні суд розглянув клопотання відповідача-2 про витребування доказів та дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 підготовче засідання було відкладено на 27.04.2021, клопотання відповідача-2 про витребування доказів задоволено, зобов`язано позивача надати суду:

- належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких було проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна 175440480000, дата державної реєстрації 29.07.2014;

- належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для присвоєння споруді адреси: м. Київ, вул. Уманська, 8-а;

- належним чином засвідчені копії документів (в т.ч. платіжні доручення, квитанції), які підтверджують сплату ТОВ ТД Артекс груп податку на нерухоме майно в період з 2014 по 2017 рік щодо об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-а;

- належним чином засвідчені копії податкових декларацій на нерухоме майно ТОВ ТД Артекс груп за період з 2014 року по 2017 рік з доказами подання до контролюючого органу щодо об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-а;

- належним чином засвідчені копії документів (в т.ч правовстановлюючих на підставі яких ТОВ ТД Артекс груп користується земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-а;

- у випадку відсутності певного доказу, надати обґрунтовані пояснення щодо причин такої відсутності.

23.04.2021 до суду надійшли подані позивачем заява про долучення до матеріалів справи наявних у позивача документів, витребуваних судом, в якій позивач зазначив про причини відсутності у нього окремих документів, заява про повернення раніше долучених документів та міркування щодо пояснень третьої особи.

27.04.2021 суд відклав підготовче засідання на 11.05.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 викликано ТОВ Монарх , як третю особу-1, у наступне підготовче засідання, призначене на 11.05.2021.

11.05.2021 суд відклав підготовче засідання на 20.05.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2021 викликано ТОВ Монарх , як третю особу-1, у наступне підготовче засідання, призначене на 20.05.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 17.06.2021.

17.06.2021 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 24.06.2021.

23.06.2021 до суду надійшли подані третьою особою-1 (ТОВ Монарх ) додаткові письмові пояснення, в яких третя особа-1 вказала на те, що долучені позивачем до матеріалів справи докази не є належними та не підтверджують правомірність вимог позивача.

24.06.2021 у судовому засіданні позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідач-2 та третя особа-2 проти задоволення позову заперечували, вважали його необґрунтованим та безпідставним, просили суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідач-1 та третя особа-1 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 24.06.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

08.04.2005 між ТОВ Монарх та Київською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстрований в реєстрі за № 267 (далі - договір оренди земельної ділянки), за умовами якого строком на 25 років в користування Товариства передавалась земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:005:0021 загальною площею 1,8757 га, розташована за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-12 .

Вищевказаний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 11.04.2005 за № 72-6-00265 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що з квітня 2005 року ТОВ Монарх є користувачем земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-12.

29.07.2014 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був внесений запис № 6561314 про право власності ТОВ ТД Артекс Груп на нежитлове торгове приміщення будівлі літ. А загальною площею 33,8 м. кв., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомо майна 175440480000).

Як підставу виникнення у ТОВ ТД Артекс Груп права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна державний реєстратор, здійснюючи запис про право власності № 6561314 від 29.07.2014, зазначив Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04.08.2014, індексний № 25141197.

27.09.2016 у зв`язку з встановленням порушення ТОВ ТД Артекс Груп п. 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням КМР № 1051/1051 від 25.12.2008, провідним інспектором КП Київблагоустрій був складний припис № 1615102, яким Товариству запропоновано усунути порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації (ПДД) на розміщення ТС (павільйону) протягом 3-х днів, а в разі відсутності ПДД - шляхом демонтажу ТС (павільйону) власними силами та відновлення благоустрою.

Вказаний припис містить підпис ОСОБА_2 в графі Припис одержав .

19.01.2017 у зв`язку з встановленням порушення ТОВ ТД Артекс Груп п. 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням КМР № 1051/1051 від 25.12.2008, провідним інспектором КП Київблагоустрій був складний припис № 1703103, яким Товариству запропоновано усунути порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації (ПДД) на розміщення ТС (МАФ) протягом 3-х днів, а в разі відсутності ПДД - шляхом демонтажу ТС (МАФ) власними силами та відновлення благоустрою.

Вказаний припис містить підпис ОСОБА_3 в графі Припис одержав .

У поданому ним позові ТОВ ТД Артекс Груп стверджувало, що на виконання вищевказаних приписів надало КП Київблагоустрій та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу КМР (КМДА) документи, що підтверджували його право власності на капітальну споруду, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-А.

Однак, у відповідь на адвокатський запит представника ТОВ ТД Артекс Груп КП Київблагоустрій надало лист № 222-5371 від 22.12.2020, долучений до матеріалів справи, яким повідомило, що на виконання приписів №№ 1615102 та 1703103 ТОВ ТД Артекс Груп документи не надавались.

01.11.2017 Комісією з виділу управління екології та природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було надано доручення КП Київблагоустрій № 064-11409 (№ 556/11-17) вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, а саме павільйону ТОВ ТД Артекс Груп , розташованого за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-А.

27.12.2017 КП Київблагоустрій складений акт проведення демонтажу (переміщення) № 03-793 та акт опису майна, що є додатком до вказаного акту демонтажу (переміщення), якими був зафіксований факт проведення за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-А демонтажу металевого павільйону сірого кольору розміром 7 х 4 та вказано, що павільйон був розібраний на окремі елементи.

Вважаючи такі дії КП Київблагоустрій та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу КМР (КМДА) неправомірними, ТОВ ТД Артекс Груп звернулось до суду з даним позовом та просило відшкодувати йому матеріальні збитки, завдані знищенням належного Товариству нерухомого майна, а також упущену вигоду, яка виразилась у позбавленні Товариства можливості отримати дохід від передання знищеного майна в оренду Фізичній особі-підприємцю Підгорному О.В. на підставі договору оренди нежитлового комерційного приміщення (павільйону) № 156/17 від 10.11.2017.

Заперечуючи проти обґрунтованості заявленого позову, відповідачі та треті особи вказували, що:

- закон не передбачає такої підстави виникнення права власності, як його державна реєстрація, оскільки державна реєстрація права власності є лише засвідченням державою вже набутого особою права, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації, а при дослідженні судом обставин існування у особи права власності необхідним є, перш за все, встановлення підстав, на яких особа набула таке право;

- позивачем не доведено правомірність набуття ним права власності саме на об`єкт нерухомо майна, оскільки один лише запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно без підтвердження підстав набуття права власності на таке майно, обставин його виникнення без прив`язки до конкретної земельної ділянки, не може слугувати беззаперечним доказом існування нерухомого майна, як об`єкта матеріального світу, на момент його демонтажу;

- позивачем не доведено правомірність користування ним земельною ділянкою, на якій був розташований належний йому демонтований об`єкт, адже сама по собі сплата позивачем земельного податку не наділяє його статусом землевласника або землекористувача та, відповідно, не свідчить про правомірність користування ним земельною ділянкою;

- позивачем не доведено протиправність дій відповідачів, спрямованих на демонтаж належного позивачу об`єкта, оскільки такі дії відповідачів не були оскаржені позивачем в судовому порядку, а приписи та доручення на демонтаж майна, на виконання яких вчинялись такі дії, є чинними та не скасованими судом;

- позивачем не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування розміру заявлених ним до стягнення збитків, а також на підтвердження факту неотримання позивачем реального можливого прибутку (упущеної вигоди);

- для покладення на відповідачів солідарної відповідальності у вигляді відшкодування збитків, такі збитки повинні бути завдані їх спільними діями (повинна мати місце єдність дій заподіювачів), однак оскільки, на переконання позивача, протиправність дій Департаменту міського благоустрою полягала у видачі доручення на демонтаж майна позивача, а протиправність дій КП Київблагоустрій - у вчиненні ним безпосередньо дій, спрямованих на демонтаж, то дії відповідачів не були спільними, у зв`язку з чим відсутні підстави для солідарного стягнення збитків з відповідачів;

- тимчасова споруда, яка була демонтована КП Київблагоустрій та розташовувалась за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-12, не була нежитловим торговим приміщенням у будівлі літ. А загальною площею 33,8 м. кв., розташованим за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-А, яке належить позивачу, а тому позивачу не могли бути заподіяні збитки у зв`язку з її демонтажем.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача, суд керувався таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З аналізу наведеної норми вбачається, що однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов`язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов`язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов`язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов`язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов`язальних правовідносин (постанова Верховного Суду України від 18.03.2015 по справі № 3-18гс15).

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох загальних умов відповідальності (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини заподіювача шкоди - суб`єкта владних повноважень, тобто за наявності трьох елементів складу правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками).

Разом з тим, одночасна наявність названих трьох елементів складу правопорушення є обов`язковою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 по справі № 920/316/17).

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Матеріали справи свідчать, що заявлені ТОВ ТД Артекс Груп до стягнення збитки є вартістю знищеного майна (як вказує позивач об`єкта нерухомого майна), що належало Товариству на праві власності, а також не отриманим у зв`язку зі знищенням такого майна доходом за договором оренди нежитлового комерційного приміщення (павільйону) № 156/17 від 10.11.2017.

Судом врахована правова позиція Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, викладена у постанові від 21.02.2020 по справі № 910/4175/19, згідно з якою обставини щодо набуття позивачем права власності на знищений об`єкт нерухомого майна підлягають з`ясуванню судами, оскільки ці обставини у даному разі впливають на обсяг збитків.

Стверджуючи про те, що йому на праві приватної власності належав знесений об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлове торгове приміщення у будівлі літ. А загальною площею 33,8 м. кв., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-А, ТОВ ТД Артекс Груп долучило до матеріалів справи Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04.08.2014, індексний № 25141197 та Витяг № 25141314 від 04.08.2014 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

У зв`язку з чим суд вказує, що за приписами ч.ч. 1, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сукупний правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 по справі № 911/3594/17).

При цьому витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 документів, на підставі яких було проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна 175440480000, дата державної реєстрації 29.07.2014, ТОВ ТД Артекс Груп суду не надало.

Щодо наданих ТОВ ТД Артекс Груп доказів сплати ним податку на нерухоме майно суд вказує, що сплата податку на нерухоме майно не підтверджує, що павільйон, розташований за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-А, був саме об`єктом нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 ТОВ ТД Артекс Груп також було зобов`язано надати документи, на підставі яких Товариство користується земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-А, проте ТОВ ТД Артекс Груп не долучило таких документів до матеріалів справи.

Щодо наданих ТОВ ТД Артекс Груп доказів сплати ним земельного податку суд вказує, що сама по собі сплата позивачем земельного податку не наділяє його статусом землевласника або землекористувача та, відповідно, не свідчить про правомірність користування ним земельною ділянкою, на якій було розміщене демонтоване майно.

До того ж судом встановлено, що земельна ділянка, розташована за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-12, перебуває у користуванні ТОВ Монарх на підставі договору оренди земельної ділянки від 08.04.2005, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстрованого в реєстрі за № 267.

Не надано ТОВ ТД Артекс Груп на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 й документів, які стали підставою для присвоєння споруді адреси: м. Київ, вул. Уманська, 8-А.

Поряд з наведеним судом встановлено, що згідно зі складеним КП Київблагоустрій актом проведення демонтажу (переміщення) № 03-793 від 27.12.2017 та актом опису майна, що є додатком до нього, за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-А, був проведений демонтаж металевого павільйону, у той час, як у наданому ТОВ ТД Артекс Груп технічному паспорті торгового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-А, що був виготовлений 11.09.2014, вказаний матеріал стін - піноблок, матеріал покрівлі - профнастил.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведений факт володіння ним на праві власності саме об`єктом нерухомого майна - нежитловим торговим приміщенням у будівлі літ. А загальною площею 33,8 м.кв., розташованим за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-А, а відтак не доведено й понесення ним збитків у зв`язку із знищенням такого майна.

Щодо вимог про стягнення упущеної вигоди, яка є не отриманим ТОВ ТД Артекс Груп доходом (орендною платою) за договором оренди нежитлового комерційного приміщення (павільйону) № 156/17 від 10.11.2017, суд вказує, що вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди базуються на розрахунках можливого, а не реального прибутку, який позивач отримав би, зокрема, за умови, що вказаний договір оренди не припинив би свою дію достроково. Такий розрахунок є теоретичним припущенням позивача, побудованим на його очікуваннях отримати можливий дохід у певному розмірі, а не встановленим фактом не отримання позивачем реального доходу у конкретному визначеному розмірі, що виключає можливість задоволення вимоги про стягнення упущеної вигоди.

Крім того, суду не надано відповідного рішення суду, яким би дії КП Київблагоустрій та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу КМР (КМДА), спрямовані на демонтаж павільйону, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-А, були визнані неправомірними, а приписи №№ 1615102 та 1703103 та доручення № 064-11409 (№ 556/11-17) від 01.11.2017 на демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою - скасовані.

Таким чином, позивачем не доведена наявність протиправної поведінки відповідачів у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 по справі № 920/316/17).

З огляду на те, що позивачем не доведено протиправність дій відповідачів, які призвели до демонтажу павільйону, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 8-А, ним також не доведено наявність причинно-наслідкового зв`язок між такими діями відповідачів та заподіянням шкоди.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10.02. 2010).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Відповідно до вимог 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 16.07.2021.

Суддя О.Г. Удалова