Рішення

від 13.07.2021 по справі 913/188/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року Справа № 913/188/21

Провадження №18/913/188/21

За позовом Селянського фермерського господарства Селена , с. Малохатка Старобільського району Луганської області

до першого відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області , м. Сєвєродонецьк Луганської області

другого відповідача - Шульгинської сільської ради , с. Шульгинка Старобільського району Луганської області

про визнання акту-приймання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність частково недійсним, зобов`язання виконати певні дії

Суддя Корнієнко В.В.

Секретар судового засідання Терещенко Л.І.

У засіданні брали участь:

від позивача: Заїка В.І. - адвокат, ордер від 25.03.2021;

від 1-го відповідача: Шимкуте Ю.В., самопредставництво, виписка з ЄДР;

від 2-го відповідача: не прибув.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Первісно позивачем заявлено вимоги до відповідачів:

1) про визнання недійсним акту прийому-передачі земельних ділянок з державної у комунальну власність на підставі наказу № 18 від 29 січня 2021 року, в частині передачі з державної в комунальну власність земельних ділянок:

- № 1 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0025 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства;

- № 2 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0026 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства;

- № 3 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0027 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства;

- № 4 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0028 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства;

- № 5 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0029 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства;

- № 6 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0030 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства;

- № 7 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0031 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства;

- № 8 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0032 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства;

- № 9 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0033 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства;

- № 10 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0034 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства;

- № 11 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0035 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства;

- № 12 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0036 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства;

- № 13 з кадастровим номером 4425183500:06:004:0037 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства;

2) про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Луганській області:

- провести інвентаризацію земельної ділянки;

- встановити (відновити) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- внести зміни до технічної документації;

- внести зміни до акту прийому-передачі земельної ділянки яка враховується за СФГ Селена в розмірі 27,9294 га;

- присвоїти кадастровий номер земельній ділянці;

- передати земельну ділянку в комунальну власність;

- внести зміни до Публічної кадастрової карти.

Одночасно з позовною заявою позивач звернувся із заявою від 31.03.2021 про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом заборони відповідачам у справі, до вирішення питання по суті господарським судом, здійснювати будь-які дії з передачі в оренду або власність 13 земельних ділянок, про які вказано у позовних вимогах щодо визнання недійсним акту-приймання передачі.

Крім того, позивач звернувся із заявою від 31.03.2021 про витребування у 1-го відповідача доказів в порядку ст. 81 ГПК України.

Заявою від 19.04.2021 (позовна заява уточнена на підставі ухвали суду) позивач уточнив позовні вимоги щодо зобов`язання 1-го відповідача виконати певні дії, вказавши, що просить суд зобов`язати 1-го відповідача:

- провести інвентаризацію частини земельної ділянки, яка передана у постійне користування ОСОБА_1 для ведення фермерського (селянського) господарства на підставі Держаного акту серії 11-ЛГ № 011541 виданого 27.12.2001 Старобільською райдержадміністрацією Луганської області, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 245, розмірами 27,9294 га (ріллі);

- встановити (відновити) межі земельної ділянки (ріллі), яка залишилась після розпаювання, розмірами 27,9294 га за даними Держгеокадастру враховується як земельна ділянка (НВ-44039508332019) розташована за межами населених пунктів на території Малохатської сільської ради Старобільського району Луганської області в натурі (на місцевості);

- внести зміни до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 18.12.2019 Луганської регіональної філії ДП Центр ДЗК ;

- внести зміни до акту прийому-передачі земельної ділянки яка враховується за СФГ Селена в розмірі 27,9294 га з присвоєнням кадастрового номеру земельній ділянці та передати її в комунальну власність Шульгинській сільській раді Старобільського району Луганської області;

- внести зміни до Публічної кадастрової карти.

Перша вимога, про визнання частково недійсним акту прийому-передачі земельних ділянок з державної у комунальну власність, залишена позивачем без змін.

Позивач у позовній заяві з урахуванням уточненої заяви обґрунтував свої вимоги наступним:

- селянське фермерське господарство Селена (далі - СФГ Селена , позивач) створене і діє у відповідності до Закону України Про фермерське господарство , Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів України;

- згідно зі ст. 5 Статуту до земель господарства належать земельна ділянка, яка надана в постійне користування, земельні ділянки, що належать Голові, членам господарства на праві приватної власності, які посвідчуються відповідними документами виданими на ім`я голови та членів СФГ;

- для створення СФГ Селена згідно з розпорядженням Старобільської райдержадміністрації від 27.12.2001 був виданий Державний акт серії 11-ЛГ №011541 який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №245 на право постійного користування розмірами 79,05 га із яких 50 га ріллі і 28,65 га кормових угідь, яка розташована на території Малохатської сільської ради Старобільського району Луганської області;

- дану земельну ділянку СФГ використовує з моменту створення СФГ і до теперішнього часу;

- частина земельної ділянки (21,2582 га) на право постійного користування землею була передана на праві приватної власності членам фермерського господарства Селена , ОСОБА_1 в розмірі 10,6470 га на підставі Державного акту про право власності на землю серії ЛГ №121320 від 14.03.2005 та ОСОБА_2 в розмірі 10,6112 га на підставі Державного акту про право власності на землю серії ЛГ №121321 від 14.03.2005 при цьому інша частина земельної ділянки (27,9224 га) знаходиться у користування СФГ Селена на підставі зазначеного державного акту на постійне користування;

- вказаний державний акт на постійне користування зберігає свою чинність та є законною підставою для користування земельною ділянкою;

- згідно з розпорядженням Старобільської райдержадміністрації від 17.04.2009 № 292 спірна земельна ділянка була залишена в постійному користуванні СФГ і пунктом 3 було зобов`язано Старобільський відділ Держкомзему внести зміни до облікової документації;

- 26.12.2019 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_3 було складено акт про порушення та винесено припис, яким голові СФГ Селена ОСОБА_1 було запропоновано усунути недоліки - звільнити в строк до 26.01.2020 самовільну зайняту земельну ділянку державної форми власності сільськогосподарського призначення площею 27,9224 га, розташовану за межами населених пунктів та території Малохатської сільської ради Старобільського району Луганської області;

- даний припис був оскаржений до Луганського окружного адміністративного суду рішенням якого від 04.08.2020 по справі № 360/215/20 дії відповідача визнано незаконними та за СФГ визнано правомірне володіння земельною ділянкою;

- окрім того, СФГ звернулося з позовом до Господарського суду Луганської області про зобов`язання вчинити певні дії, а саме зобов`язати провести її державну реєстрацію в автоматизованому режимі;

- рішенням Господарського суду Луганської області по справі № 913/246/20 від 26.08.2020 було визнано, що земельною ділянкою СФГ користується на законних підставах і не порушено право позивача на постійне користування земельною ділянкою;

- відразу після набрання чинності рішень суду, СФГ направило листи до першого відповідача - ГУ Держгеокадастру у Луганській області та до Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру, так як рішення судів є загальнообов`язковим зареєструвати земельну ділянку та присвоїти їй кадастровий номер;

- другому відповідачу в порядку інформації було направлено лист з рішеннями судів, якими визнане законне використання земельних ділянок СФГ;

- 04.01.2021 СФГ отримало відповідь на звернення датоване 30.12.2020 за № 27-12-0-3-9595/2-20 де 1-й відповідач зазначає, що не може надати дозвіл так як земельна ділянка, яка надана в постійне користування СФГ СЕЛЕНА припинила своє існування як об`єкт цивільних прав, та враховуючи, що договір оренди не оформлений то наказами Головного управління Держгеокадастру у Луганській області у 2019 році 13 учасникам АТО були надані дозволи щодо відведення земельної ділянки по 2 га для ведення особистого селянського господарства;

- 04.01.2021 року знову було направлено лист до ГУ Держгеокадастру, з вимогою провести державну реєстрацію земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні СФГ;

- 1-й відповідач своїм листом від 04.01.2021 за №27-12-03-9/21 зазначає, що підставою реєстрації речових прав на земельну ділянку визначене ст. 21 Закону України Про державний земельний кадастр і відмовляє незаконно в реєстрації, та повідомляє, що земельна ділянка буде передана в комунальну власність Шульгінської сільської ради Старобільського району Луганської області;

- в акті прийому передачі землі земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 30.11.2020 була відсутня спірна земельна ділянка та на Публічній карті Держгеокадастру де зазначена спірна земельна ділянка відображаються 13 земельних ділянок невідомого походження в державній власності для ведення особистого селянського господарства ;

- 07.12.2020 до ГУ Держгеокадастру у Луганській області були подані знову заяви з проханням скасувати свої незаконні накази, внести зміни до документації, так як того вимагає Закон України від 05.12.2019 № 340-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству провести інвентаризацію землі, та внести зміни до публічної карти;

- відповідно до п. 4 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень;

- отже судами визнано право користування земельною ділянкою правомірно, Державний акт дійсний, земельна ділянка зареєстрована як вимагав на той час Закон, але відповідачі користуються своїми приписами , що спонукає звернутися за судовим захистом;

- 16.11.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1113 Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин ;

- цією постановою Держгеокадастру доручено прискорити проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності та забезпечити передачу з 17.11.2020 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України;

- на виконання вимог Закону ГУ Держгеокадастру проводить Інвентаризацію земельної ділянки, яка надана в постійне користування згідно державного акту ІІ ЛГ №011541 від 27.12.2001 ОСОБА_1 , частина земельної ділянки, щодо кормових угідь площею 28,6243 га проводиться державна реєстрація, присвоюється кадастровий номер 4425183500:06:004:0022 (в якості доказів копія витягу з ДЗК надається), а ріллі не інвентаризується та не присвоюється кадастровий номер;

- чинне законодавство не передбачає припинення права постійного користування земельними ділянками фізичних осіб в силу того, що фізичні особи не згадані законом серед суб`єктів права постійного користування та у зв`язку з непереоформленням відповідного права (аналогічна правова позиція також була підтримана ВП ВС у постанові від 16.10.2019 у справі №6б3/1738/1б-ц);

- ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б один із зазначених критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном не буде дотриманий. І навпаки - встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії;

- втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм;

- ЄСПЛ у рішенні Щокін проти України від 14.10.2010, заяви № 23759/03 та № 37943/06 (пункти 50 та 51) зазначив, що позбавлення власності можливе тільки при виконанні певних вимог;

- згідно з Витягами з Державного земельного кадастру та публічною картою Держгеокадастру встановлено що земельна ділянка яка знаходиться у користуванні розпайована на окремі земельні ділянки розмірами по 2 га проведено її державну реєстрацію та вона знаходиться у державній власності;

- так незаконно зареєстровані та присвоєні кадастрові номери та номери 13 земельних ділянок;

- на запит землевпорядна фірма Лан також посилається на цей Закон та що Накази Держгеокадастру про надання дозволу на розробку проекту технічної документації розміщені на сайті Держгеокадастру. На даному сайті розміщено тільки 5 наказів з яких не вбачається, що ті особи являються учасниками АТО чи ООС. Такі дії позбавляють можливості їх оскаржити, а рішення щодо передачі у власність земельних ділянок не приймалося;

- відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр п. 2 земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера;

- в порушення цих вимог Закону відповідач не здійснив реєстрацію земельної ділянки за СФГ а зареєстрував її на окремі земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, що є порушенням права користувача земельною ділянкою, яка надана йому в постійне користування;

- своїми незаконними діями 1-й відповідач фактично позбавляє СФГ земельної ділянки, яка використовується на законних підставах.

Відповідач відзивом на уточнену позовну заяву від 25.05.2021 проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість та зокрема вказав:

- згідно п г ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

- тобто, у такому випадку, саме рішення органу державної влади, яким порушено права землевласника чи землекористувача буде предметом судового розгляду;

- так, відповідно до ст. 15, 117, 122 ЗК України, Указу Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин , постанови КМУ від 16.11.2020 № 1113 Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин , наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 № 485 Деякі питання передачі земельних ділянок до комунальної власності , Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області здійснено передачу земель державної власності сільськогосподарського призначення у комунальну;

- згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 29.01.2021 № 18-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області, у порядку ст. 117 ЗК України, передано до Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області, земельні ділянки (згідно Акту приймання-передачі) загальною площею 59,7579 га, що розташовані за межами населених пунктів Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області;

- при цьому, зазначається, що право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права, у порядку встановленому Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень земельні ділянки кадастрові номери: 4425183500:06:004:0025; 4425183500:06:004:0026; 4425183500:06:004:0027; 4425183500:06:004:0028; 4425183500:06:004:0029; 4425183500:06:004:0030; 4425183500:06:004:0031; 4425183500:06:004:0032; 4425183500:06:004:0033; 4425183500:06:004:0034; 4425183500:06:004:0035; 4425183500:06:004:0036; 4425183500:06:004:0037, що були утворені внаслідок поділу земельної ділянки, площею 27, 9294 га, угіддя - рілля;

- при цьому, рішенням господарського суду Луганської області від 26.09.2020 у справі № 913/246/20 за позовом СФГ Селена до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії, відмовлено у задоволені позову;

- судом першої інстанції та апеляційної інстанції, підтверджено факт використання СФГ Селена спірної земельної ділянки без правоставновлюючих документів, тобто без належних правових підстав;

- зокрема, судом встановлено, що розпорядженням голови Старобільської районної державної адміністрації від 18.11.2004 №471/2 вирішено надати в оренду терміном на 5 років голові СФГ Селена голові СФГ Селена земельну ділянку загальною площею 27,9224 г, в т.ч.27,9224 га ріллі (п. 3 розпорядження);

- листом від 24.03.2008 №609 Старобільська районна адміністрація Луганської області повідомила керівника СФГ Селена про те, що підприємством використовується 27,9224 га землі без належного оформлення правовстановлюючих документів та рекомендувала привести у відповідність до вимог чинного законодавства правовстановлюючі документи на орендовані земельні ділянки;

- розпорядженням голови Старобільської районної державної адміністрації від 17.04.2009 № 292 Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 08.11.2004 № 471/2 вирішено припинити дію п. 3 розпорядження голови райдержадміністрації від 08.11.2004 №471/2 Про передачу у власність земельних ділянок голові та члену селянського фермерського господарства Селена із земель, наданих в постійне користування, розташованих на території Малохатської сільської ради (п.1 розпорядження); залишити в постійному користуванні ОСОБА_1 земельну ділянку площею 28,7418 га, яка залишилась після приватизації частини земельної ділянки, наданої ОСОБА_1 згідно державного акту на право постійного користування землею від 27.12.2001 серії ІІ-ЛГ № 011541;

- оскільки земельна ділянка, площею 27,9294 га не була залишена у постійному користуванні СФГ Селена , при цьому СФГ Селена належним чином не оформила право оренди на спірну земельну ділянку, а відтак земельна ділянка залишалась без землекористувача та, внаслідок, здійснення державної інвентаризації, на підставі технічної документації із інвентаризації земель, була поділена на земельні ділянки, що в результаті, відповідно до вимог законодавства, передані у комунальну власність;

- тобто Головне управління Держгеокадастру у Луганській області вважає, що при прийнятті наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 29.01.2021 № 18-ОТГ Про передачу земельних ділянок із державної у комунальну власність діяло в межах повноважень та в порядку, передбаченому законом, при цьому, зміст наказу жодним чином не суперечить рішенням суду від 29.08.2020 у справі № 913/246/20 від 11.12.2020 у справі № 913/246/20;

- акт приймання - передачі земельних ділянок із земель державною у комунальну власність є додатком до наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 29.01.2021 № 18-ОТГ, про що вказується і в самому наказі, а тому є невід`ємною частиною наказу;

- у такому випадку, акт приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, будучи складовою наказу, не може бути самостійним предметом оскарження;

- таким чином, Відповідач вважає, що Позивачем обрано неналежний спосіб захист порушеного, на думку Позивача, права, а відповідно така позовна вимога не підлягає задоволенню, у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

Позивач відповіддю на відзив від 28.05.2021 проти доводів 1-го відповідача заперечує, посилаючись на наступне:

- так 1-й відповідач зазначає у відзиві про відсутність підстав для визнання акту прийому передачі земельних ділянок із державної в комунальну власність частково недійсним; 1-й відповідач вважає, то саме рішення органу державної влади повинно оскаржуватися, яким порушено право позивача;

- однак жодного рішення ні судами, ні органами місцевого самоврядування, ні іншими органами не приймалося щодо припинення постійного користування земельною ділянкою СФГ, тому оскаржується наказ в частині передачі земельних ділянок які накладаються на земельну ділянку СФГ;

- оскаржити накази про надання дозволу на розроблення технічної документації для виготовлення проекту землеустрою щодо надання земельних ділянок, ми не можемо у зв`язку з відсутністю таких документів;

- на сайті відповідача відомості відсутні, бо зазначають, що надані земельні ділянки учасникам АТО, ООС, а там зовсім інші особи, серед яких їх немає;

- відповідач сам видає незаконні накази, сам їх реєструє;

- суд дійсно визнав, що оскільки земельна ділянка знаходиться в користуванні згідно з вищезазначеним державним актом на право постійного користування та нею користується позивач то право не порушене позивача;

- у доданих до суду в якості доказів рішеннях Луганського окружного адміністративного суду і Господарського суду Луганської області визнане право постійного користування законним, а не вирішена справа про реєстрацію земельної ділянки у відповідності до чинного законодавства;

- 1-й відповідач у відзиві зазначає, що Закон не передбачає відповідача здійснення виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо інвентаризації земель;

- такі висновки є хибними, у вище згадуваному Законі України від 05.12.2019 № 340-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , чітко зазначено, що за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюється розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельних ділянок усіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, а також земельних ділянок усіх (форм власності, речові права на які (документи, то посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру;

Запереченнями на відповідь на відзив від 04.06.2021 1-й відповідач заперечує проти доводів позивача посилаючись на їх необґрунтованість.

Заявами від 17.06.2021 № 698 та від 29.06.2021 № 744 другий відповідач - Шульгинська сільська рада, просила розглянути справу без його участі згідно чинного законодавства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2021, справу передано на розгляд судді Корнієнко В.В.

Ухвалою від 08.04.2021 господарський суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позову та заборонив 1-му відповідачу вчиняти будь-які дії, в тому числі передавати в оренду або власність вказані земельні ділянки.

Ухвалою від 12.04.2021 господарський суд залишив позовну заяву селянського фермерського господарства Селена від 31.03.2021 без руху та встановив позивачу десятиденний строк, з дня вручення ухвали суду, для усунення виявлених недоліків.

22 квітня 2021 року, на виконання ухвали суду від 12.04.2021, надійшла заява позивача від 19.04.2021 про усунення недоліків.

Ухвалою від 22.01.2020 господарський суд відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи за правилами загального позовного провадження на 25.05.2021 (11-30); судом відмовлено у задоволенні заяви СФГ Селена про витребування доказів від 31.03.2021.

Ухвалою від 25.05.2021 господарський суд відклав підготовче засідання на 08.06.2021 (12-40).

Ухвалою від 08.06.2021 господарський суд продовжив строк проведення підготовчого засідання на 30 днів по 29.07.2021 включно та відклав підготовче засідання на 22.06.2021 (12-30).

Ухвалою від 22.06.2021 господарський суд закрив підготовче провадження у даній справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.07.2021 (15-30).

06.07.2021 господарським судом розпочато розгляд справи по суті.

06.07.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 13.07.2021 (14-00).

В судове засідання 13.07.2021 прибули представники позивача та 1-го відповідача (в режимі відеоконференції). Представник 2-го відповідача у судове засідання не прибув. Усі учасники справи були належним чином повідомлені судом про час, місце і дату розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та 1-го відповідача, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:

Фактичні обставини встановлені судом:

- на підставі розпорядження Старобільської райдержадміністрації Луганської області від 19.12.2001 № 549/1 громадянці ОСОБА_1 був виданий Державний акт на право постійного користування землею від 27.12.2001 серії ІІ-ЛГ № 011541, який зареєстрований у Книзі записів державних актів за № 245 (далі - Державний акт);

- у вказаному Державному акті зазначено, що громадянці ОСОБА_1 надається у постійне користування земельна ділянка площею 79,05 га, розташована на території Малохатської сільської ради Старобільського району Луганської області, для ведення селянського (фермерського) господарства;

- у розділі Державного акта Кількісна характеристика земель, наданих у постійне користування вказано: всього земель - 79,05 га, в тому числі:

- 78,65 га сільськогосподарських угідь з них 50 га ріллі і 28,65 га кормових угідь;

- 0,4 га під будівлями лісами та іншими угіддями;

- із розділу Державного акта План зовнішніх меж землекористування витікає, що розмір ріллі складає 49,20 га (а не 50 га як вказано у розділі Кількісна характеристика... ), розмір кормових угідь - 29,85 га (а не 28,65 га як вказано у розділі Кількісна характеристика... ); відповідно, загальний розмір сільськогосподарських угідь складає 79,05 га, що відповідає загальному розміру земельної ділянки;

- 15.03.2002 здійснено державну реєстрацію селянського (фермерського) господарства Селена (далі - СФГ Селена , позивач);

- відповідно до статуту СФГ Селена його засновником є ОСОБА_1 , яка є головою селянського (фермерського) господарства; правонаступником засновника господарства є ОСОБА_4 - чоловік засновника; членами господарства є ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (1.4. статуту);

- метою діяльності СФГ Селена є виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробка і реалізація для отримання прибутку (п. 2.1. статуту);

- згідно зі ст. 5 Статуту до земель господарства належать земельна ділянка, яка надана в постійне користування, земельні ділянки, що належать Голові, членам господарства на праві приватної власності, які посвідчуються відповідними документами виданими на ім`я голови та членів СФГ;

- таким чином, земельна ділянка площею 79,05 га була надана гр. ОСОБА_1 саме для створення СФГ Селена та використання її для ведення фермерського господарства;

- розпорядженням голови Старобільської райдержадміністрації від 18.11.2004 № 471/2 Про передачу у власність земельних ділянок голові та члену селянського фермерського господарства Селена із земель наданих в постійне користування, розташованих на території Малохатської сільської ради :

- пунктом 1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку голові та члену селянського фермерського господарства Селена ОСОБА_1 , ОСОБА_2 із земель наданих в постійне користування, розташованих на території Малохатської сільської ради Старобільського району;

- пунктом 2 вирішено безоплатно передати у власність для ведення фермерського господарства членам селянського фермерського господарства Селена 21,2582 га, у т.ч. 21,2582 га;

- пунктом 3 вирішено надати в оренду терміном на 5 років голові СФГ Селена ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 27,9224 га, в т.ч.27,9224 га ріллі ;

- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 видані Державні акти про право власності на землю серії ЛГ № 121320 від 14.03.2005 та серії ЛГ № 121321 від 14.03.2005;

- таким чином земельна ділянка (ріллі) площею 50 га або 49,20 га (як вказано у Державному акті від 27.12.2001 серії ІІ-ЛГ № 011541 ), яка була у постійному користуванні СФГ Селена зменшилась до 28,7418 га (50,0000 га - 21,2582 га), якщо рахувати за даними розділу Державного акта План зовнішніх меж землекористування або до 27,9418 га (49,2000 га - 21,2582 га), якщо рахувати за даними розділу Державного акта Кількісна характеристика земель, наданих у постійне користування ;

- разом з цим, пунктом 3 вказаного розпорядження голови райдержадміністрації від 18.11.2004 № 471/2 вирішено надати в оренду земельну ділянку загальною площею 27,9224 га;

- рішенням Конституційного суду України від 22.09.2005 у справі № 1-17/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) визнано таким, що не відповідає Конституції України положення пункту 6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення;

- листом від 24.03.2008 № 609 Старобільська районна адміністрація повідомила керівника СФГ Селена про те, що підприємством використовується 27,9224 га землі без належного оформлення правовстановлюючих документів та рекомендувала привести у відповідність до вимог чинного законодавства правовстановлюючі документи на орендовані земельні ділянки (ці обставини встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 26.08ю2020 у справі № 913/246/20, яке набрало законної сили, між тими ж сторонами щодо цієї ж земельної ділянки площею 27,9224 га );

- листами від 27.03.2008 № 5 та від 31.03.2008 № 6, адресованими голові Старобільської райдержадміністрації голова СФГ Селена просив залишити за ним право постійного користування земельною ділянкою площею 27,9224 га, яка залишилася після приватизації частини земельної ділянки, наданої ОСОБА_1 згідно Державного акту на право постійного користування землею від 27.12.2001 серії ІІ-ЛГ № 011541 (ці обставини встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 26.08ю2020 у справі № 913/246/20, яке набрало законної сили, між тими ж сторонами щодо цієї ж земельної ділянки площею 27,9224 га );;

- клопотанням від 17.03.2009 № 3, адресованим начальнику відділу Держкомзему у Старобільському районі, голова СФГ Селена просив залишити за ним право постійного користування земельною ділянкою площею 28,7418 га ріллі, яка залишилася після приватизації частини земельної ділянки, наданої ОСОБА_1 згідно Державного акту на право постійного користування землею від 27.12.2001 серії ІІ-ЛГ № 011541, оскільки положення законодавства про втрату громадянами права постійного користування земельною ділянкою після приватизації земельної частки (оформлення права власності), а саме п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу та п. 6 постанови Верховної Ради України Про земельну реформу від 18.02.1990 визнано неконституційним і скасовано рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 (ці обставини встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 26.08ю2020 у справі № 913/246/20, яке набрало законної сили, між тими ж сторонами щодо цієї ж земельної ділянки площею 27,9224 га );

- клопотанням від 20.03.2009 № 4, адресованим голові Старобільської райдекржадміністрації, голова СФГ Селена просив відмінити п. 3 розпорядження голови Старобільської райдержадміністрації від 08.11.2004 № 471/2 та залишити за ним право постійного користування земельною ділянкою площею 28,7418 га ріллі , яка залишилася після приватизації частини земельної ділянки, наданої ОСОБА_1 згідно Державного акту на право постійного користування землею від 27.12.2001 серії ІІ-ЛГ № 011541 (ці обставини встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 26.08ю2020 у справі № 913/246/20, яке набрало законної сили, між тими ж сторонами щодо цієї ж земельної ділянки площею 27,9224 га );

- за клопотанням СФГ Селена , розпорядженням голови Старобільської райдержадміністрації від 17.04.2009 № 292 (пунктом 1) припинено дію пункту 3 розпорядження голови Старобільської райдержадміністрації від 18.11.2004 № 471/2 (про надання в оренду голові СФГ Селена ОСОБА_1 земельної ділянки площею 27,9224 га ріллі );

- пунктом 2 цього ж розпорядження від 17.04.2009 № 292 вирішено залишити в постійному користуванні ОСОБА_1 земельну ділянку площею 28,7418 га, яка залишилася після приватизації частини земельної ділянки, наданої в постійне користування згідно з Державним актом серії ІІ-ЛГ №011541 від 27.12.2001;

- пунктом 3 вказаного розпорядження від 17.04.2009 № 292 зобов`язано відділ Держкомзему у Старобільському районі внести зміни до облікової документації;

- органами Держкомзему необхідні зміни у відповідну документацію внесені не були ;

- у прохальній частині позовної заяви позивач заявив вимоги відносно земельної ділянки площею 27,9294 га;

- усно представник позивача у судовому засіданні пояснив, що при друкуванні була допущена помилка, насправді малась на увазі площа 27,9224 га;

- із заяв позивача та 1-го відповідача по суті справи (позовна заява (крім прохальної частини) , відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь) витікає, що спір виник саме про частину земельної ділянки (ріллі ) площею 27,9224 га, яка у складі земельної ділянки площею 79,05 га була передана ОСОБА_1 у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі Державного акту від 27.12.2002 серії ІІ-ЛГ № 011541;

- однак, чому площа цієї земельної ділянки складає саме 27,9224 га (а не іншу) сторони письмово не пояснили та відповідних документів суду не подали;

- представник позивача усно в судовому засіданні пояснив, що при інвентаризації земель та встановленні меж земельної ділянки в натурі виникають деякі розбіжності щодо площі земельної ділянки (між тими, що вказані у документах та тими, що реально визначені після встановлення меж земельної ділянки в натурі);

- 18.12.2019 Луганською регіональною філією ДП Центр ДЗК була розроблена Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель (далі - Технічна документація від 18.12.2019);

- із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.02.2020 витікає, що 19.12.2019 на підставі Технічної документації від 18.12.2019 відділом у Старобільському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки:

- площею 28,6243 га;

- користувач - ОСОБА_1 ;

- вид права - право постійного користування земельною ділянкою;

- цільове призначення - для ведення фермерського господарства;

- документ, що посвідчує право - Державний акт від 27.12.2001 ІІ ЛГ 011541 ;

- місце розташування: Луганська область, Старобільський район, Малохатська сільська рада;

- форма власності - державна;

- кадастровий номер 4425183500:06:004:0022;

- додатки до вказаного Витягу з Державного земельного кадастру (кадастровий план земельної ділянки, експлікація земельних угідь) свідчать, що це кормові угіддя , які надавалися ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства у складі земельної ділянки площею 79,05 га;

- таким чином, органом Держкомзему було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки (кормових угідь) площею 28,6243 га, якою правомірно користувався позивач на підставі Державного акту від 27.12.2001 серії ІІ ЛГ № 011541, та не було зареєстровано земельну ділянку (ріллі ) площею 27,9224 га (або 28,7418 га), якою також правомірно користувався позивач на підставі того ж Державного акту, не зважаючи на те, що розпорядженням Старобільської райдержадміністрації від 17.04.2009 № 292 залишено в постійному користуванні ОСОБА_1 вказану земельну ділянку;

- щодо розбіжності площ однієї і тієї же земельної ділянки у вищевказаних документах, а саме 27,9224 га або 28,7418 га, то рішенням господарського суду Луганської області від 26.08.2020 у справі № 913/246/20, яке набрало законної сили, між тими ж сторонами щодо цієї ж земельної ділянки площею 27,9224 га, встановлено, що насправді СФГ Селена використовується земельна ділянка саме площею 27,9224 га;

- 19.12.2019 відповідачем було проведено планову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства під час використання позивачем земельної ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення площею 27,9224 га, розташованої за межами населених пунктів на території Малохатської сільської ради Старобільського району Луганської області, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.12.2019 № 320-ДК/430/АП/09/01/-19;

- в ході перевірки встановлено:

- розпорядженням голови Старобільської райдержадміністрації № 471/2 від 18.11.2004 із земель, наданих в постійне користування, розташованих на території Малохатської сільської ради Старобільського району Луганської області надано в оренду терміном на 5 років голові СФГ Селена ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 27,9224 га ріллі;

- згідно інформації відділу у Старобільському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області земельна ділянка загальною площею 27,9224 га, що розташована на території Малохатської сільської ради, відноситься до земель державної власності (запасу); на даний час договір оренди не зареєстрований ;

- вказана земельна ділянка площею 27,9224 га у період з 2004 року по 2019 рік використовується СФГ Селена за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки;

- встановлено факт самовільного зайняття вказаної земельної ділянки площею 27,9224 га головою СФГ Селена ОСОБА_1 , чим порушено вимоги ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель та ст. 79-1, ст. 116, 125 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність згідно п. б ст. 211 Земельного кодексу України;

- за результатами перевірки винесено припис від 26.12.2019 яким голові СФГ Селена приписано усунути виявлені порушення шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 27,9224 га;

- вказаний припис відповідача був оскаржений позивачем до Луганського окружного адміністративного суду;

- рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 у справі № 360/215/20, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2020, визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 26.12.2019;

- вказаним рішенням Луганського окружного адміністративного суду встановлено, що доводи відповідача щодо самовільного зайняття земельної ділянки СФГ Селена не знайшли свого підтвердження; СФГ Селена користується земельною ділянкою на підставі Державного акту серія ІІ-ЛГ № 011541 від 27.12.2001, тобто правомірно;

- у квітні 2020 року позивач звертався до Господарського суду Луганської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області з вимогами:

- про зобов`язання поновити використання частини земельної ділянки площею 27,9224 га, яка передана в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії 11-ЛГ №011541, який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №245;

- про зобов`язання провести державну реєстрацію цієї земельної ділянки шляхом перенесення до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку.

- Господарським судом Луганської області було відкрито провадження у справі № 913/246/20;

- в межах справи № 913/246/20 Головне управління Держгеокадастру у Луганській області пред`явило до СФГ Селена зустрічний позов з вимогою про визнання таким, що втратив чинність з 18.11.2004 Державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-ЛГ № 011541 від 27.12.2007, виданий на ім`я ОСОБА_1 , на земельну ділянку державної власності загальною площею 79,05 га, для ведення селянського (фермерського) господарства;

- рішенням Господарського суду Луганської області від 26.08.2020 у справі № 913/246/20, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 у задоволенні первісного та зустрічного позовів було відмовлено;

- щодо первісного позову у зазначеному рішенні суду було вказано, що перша вимога про зобов`язання поновити використання частини земельної ділянки... є неналежним способом захисту права; друга вимога про зобов`язання провести державну реєстрацію цієї земельної ділянки ... в автоматизованому порядку не може бути задоволена, так як позивачем не надано доказів, що на земельну ділянку площею 27,9224 га виготовлялась технічна документація із землеустрою і, як наслідок, що вказана земельна ділянка сформована у відповідності до приписів ст. 79 1 Земельного кодексу України, а відсутність технічної документації із землеустрою на цю земельну ділянку унеможливлює її державну реєстрацію шляхом перенесення її до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку;

- щодо зустрічного позову у зазначеному рішенні суду було встановлено наступні обставини, які в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню:

- СФГ Селена використовувалася земельна ділянка площею 27,9224 га на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЛГ № 011541;

- у розпорядженні голови Старобільської райдержадміністрації від 17.04.2009 № 292 Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 08 .11.2004 № 471/2 мала місце технічна описка в даті розпорядження, насправді датою розпорядження № 471/2 є 18.11.2004 (а не 08.11.2004);

- право постійного користування земельною ділянкою набуто СФГ Селена у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, воно не втрачено та не підлягає обов`язковій заміні;

- підстави припинення права користування земельною ділянкою відсутні;

- разом з цим, ТОВ Землевпорядна фірма Лан на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 25.10.2019 №№ 3067сг, 3068сг, 3069сг, 3070сг, 3071сг, 3072сг, 3073с, 3074сг, 3075сг, 3076сг, 3078сг, 3079сг, 3080сг було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок 13-ти громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки державної форми власності площею 27,9224 га , якою користується СФГ Селена на підставі Державного акта на право постійного користування землею від 27.12.2001 серії ІІ-ЛГ № 011541;

- позивач багатократно листами від 04.12.2020 № 4, від 04.12.2020 № 5, від 07.12.2012 № 6, від 08.12.2020, посилаючись на розпорядження Старобільскої РДА від 17.07.2009 № 292, діюче законодавство та вищевказані рішення судів, які набрали законної сили, просив відповідача провести державну реєстрацію земельної ділянки ріллі, яка залишилася після розпаювання членами СФГ Селена земельної ділянки площею 50 га, що надана у постійне користування на підставі Державного акта від 27.12.2001 серії ІІ-ЛГ № 011541; просив виправити невідповідність відносно своєї земельної ділянки, яка поділена на 13 ділянок; просив скасувати накази якими надано дозвіл на розробку проектів землеустрою тощо;

- відповідач у відповідь на вказані звернення листами від 04.01.2021 № 27-12-0.3-23/2-21, від 04.01.2021 № 27-12-0.3-9/2-21, від 30.12.2020 № 27-12-0.3-9555/2-20 повідомляв позивача:

- що у зв`язку з тим, що у супереч вимогам пункту 3 розпорядження Старобільскої РДА від 18.11.2004 № 471/2 договір оренди землі не оформлено в установленому законодавством порядку, наказами відповідача було надано дозволи 13 учасникам АТО на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки державної форми власності площею 27,9224 га;

- громадянами розроблені проекти землеустрою, ділянки сформовані та зареєстровані; земельні ділянки у власність не передавались, залишаються у державній власності та внесені до переліку земельних ділянок, які готуються до передачі у комунальну власність Шульгинській територіальній громаді;

- що стосується п. 3 розпорядження Старобільскої РДА від 17.07.2009 № 292 (про внесення змін до облікової документації щодо постійного користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 28,7418 га, яка залишилася після приватизації частини земельної ділянки, наданої в постійне користування згідно з Державним актом серії ІІ-ЛГ №011541 від 27.12.2001 ), то даний пункт не зобов`язує саме Головне управління Держгеокадастру у Луганській області його виконувати;

- заявником не надано рішення суду про скасування державної реєстрації земельної ділянки, про визнання недійсним рішення органу яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, про визнання недійсним рішення про затвердження такої документації тощо;

- наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 29.01.2021 № 18-ОТГ вирішено передати Шульгинській сільській раді Старобільського району Луганської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 56,7579 га, які розташовані за межами населених пунктів Шульгінської сільської ради Старобільського району Луганської області, згідно акта приймання-передачі, що додається;

- відповідно до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 29.01.2021, до комунальної власності передано 28 земельних ділянок загальною площею 56,7579 га;

- згідно з додатком до вказаного до акту приймання-передачі, у комунальну власність передано 13 земельних ділянок загальною площею 27,9224 га, якою користується СФГ Селена на підставі Державного акта на право постійного користування землею від 27.12.2001 серії ІІ-ЛГ № 011541.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами (завіреними копіями документів), поданими суду сторонами: Державним актом від 27.12.2001 (а.с. 16); статутом позивача (а.с. 19-22); актом прий мання-передачі від 29.01.2021 (а.с. 29-31); листами позивача (а.с. 32, 37, 41); листами відповідача (а.с. 33, 38-40, 44-45); рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 (а.с. 46-52); рішенням господарського суду Луганської області від 26.08.2020 (а.с. 53-67); розпорядженням Старобільської РДА від 17.04.2009 № 292 (а.с. 68); витягом з Держземкадастру від 26.02.2020 (а.с. 121-126); наказом відповідача від 29.01.2021 № 18-ОТГ та актом приймання-передачі (а.с. 167-170).

Спір між сторонами за позовом виник в результаті невизнання відповідачем речового права відповідача - права постійного користування земельною ділянкою площею 27,9224 га, яка розташована на території Малохатської сільської ради Старобільського району Луганської області.

З аналізу положень Закону України Про селянське (фермерське) господарство , в редакції, яка діяла на момент створення СФГ Селена , можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу права та обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Така практика застосування норм права щодо переходу прав та обов`язків землекористувача до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 317/2520/15-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 21.11.2018 у справі № 272/1652/14-ц, від 12.12.2018 у справі № 704/29/17-ц, від 16.01.2019 у справі № 695/1275/17 та у справі № 483/1863/17, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 03.04.2019 у справі № 628/776/18, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права .

Частинами 1-3 ст. 16 Закону України Про Державний земельний кадастр передбачено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Абзацами 1-2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або особи, якій надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що розробляється для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку з метою передачі її в оренду в порядку управління спадщиною, або іншої, визначеної законом особи . Державна реєстрація таких земельних ділянок може бути здійснена також без подання заяв зазначених осіб центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин . У разі відсутності у зазначеного органу документації із землеустрою з визначенням координат поворотних точок меж земельних ділянок цей орган забезпечує організацію проведення робіт з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок і здійснення державної реєстрації таких земельних ділянок.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Відтак, громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, які в силу положень ч. 4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України (у редакції на момент винесення розпорядження Старобільської райдержадміністрації від 18.11.2004 № 471/2), підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтею 141 Земельного кодексу України (у чинній редакції) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст. 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою поза межами підстав, визначених у ст. 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

В даному випадку матеріалами справи підтверджується наявність у позивача права постійного користування земельною ділянкою ріллі площею 27,9224 га, яка залишилася після розпаювання членами СФГ Селена земельної ділянки площею 50 га, що надана у постійне користування на підставі Державного акта від 27.12.2001 серії ІІ-ЛГ № 011541.

Дослідивши вищенаведені матеріали справи, суд дійшов висновку, що 1-й відповідач протиправно позбавив позивача права користування спірною земельною ділянкою ріллі площею 27,9224 га, протиправно надав дозволи 13 фізичним особам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки, що перебувала у постійному користуванні позивача; суд вважає, що вказані 13 земельних ділянок сформовано, зареєстровано та передано у комунальну власність незаконно.

Доводи 1-го відповідача про те, що земельна ділянка, яка надана в постійне користування СФГ СЕЛЕНА припинила своє існування як об`єкт цивільних прав, а договір оренди у супереч вимогам розпорядження Старобільської РДА від 18.11.2004 № 471/2 не був оформлений, що 1-й відповідач не повинен був здійснювати дії на користь позивача щодо земельної ділянки площею 27,9224 га, не приймаються судом до уваги у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю, так як спростовуються фактичними обставинами справи (які наведено вище) та не відповідають положенням вищенаведеного законодавства.

Разом з цим, заявлені позивачем вимоги, не підлягають задоволенню, так як позивачем обрано неналежний спосіб захисту права.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, суд виходить із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Суд зауважує, що правильно обраний спосіб захисту порушеного права повинен, з одного боку відповідати за своєю правовою природою суті спірних правовідносин, а з іншого - передбачати конкретний механізм захисту порушеного права, тобто, мати відображення в сформульованих відповідним чином позовних вимогах, які дадуть змогу безумовно виконати таке рішення у разі задоволення судом останніх.

Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено наступне:

1. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

2. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

3. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів. .

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Заявлені позивачем вимоги про визнання частково недійсним акту прийому-передачі земельних ділянок не відповідають вимогам закону, так як можуть бути визнані недійсними рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (акт приймання-передачі не є таким рішенням), крім того вказаний спосіб не захистить порушені права позивача.

Вимоги про зобов`язання 1-го відповідача провести інвентаризацію частини земельної ділянки, встановити (відновити) межі земельної ділянки (ріллі), внести зміни до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 18.12.2019 Луганської регіональної філії ДП Центр ДЗК та інші, самі по собі, без визнання судом за позивачем відповідного речового права (а це право не визнається 1-м відповідачем) та скасування державної реєстрації земельних ділянок (13 ділянок) не можуть захистити права позивача і у разі їх задоволення не дадуть змогу безумовно виконати таке рішення, так як спірна земельна ділянка площею 27,9224 га вже розділена на 13 земельних ділянок щодо яких здійснено державну реєстрацію.

Абзацами 4 та 5 частини 10 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр визначено, що Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Таким чином, Земельним кодексом України та Законом України Про Державний земельний кадастр визначено такі способи захисту права:

- визнання права;

- визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

- скасування державної реєстрації земельної ділянки;

- визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права;

- скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту права.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

13 липня 2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 16 липня 2021 року і може бути оскаржене протягом 20 днів з цієї дати шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко