Рішення

від 16.07.2021 по справі 420/7656/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7656/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОУШЕНСАЙТ до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2021/000002/2 від 24.02.2021 року, визнання протиправною та скасування картки відмови № UA 500490/2021/00045

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОУШЕНСАЙТ до Одеської митниці Держмитслужби, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500000/2021/000002/2 від 24.02.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500490/2021/00045.

Стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 22.12.2020 між ТОВ ОУШЕНСАЙТ та компанією AUDIOSET LTD (Болгарія) укладено контракт №AS-OS-2212/20 від 22.12.2020, відповідно до якого компанія AUDIOSET LTD зобов`язалась продати позивачу товари народного споживання, а позивач, відповідно, зобов`язувався купити зазначені товари у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо, і на умовах, зазначених у даному контракті та в достовірних додатках і доповненнях до нього. 08.02.2021 року ТОВ ОУШЕНСАЙТ звернулося до Одеської митниці Держмитслужби з МД №UA500490/2021/001508 для митного оформлення (випуску) товару Апаратура вібромасажерна електрична: масажне крісло (кожзам) в комплекті з пультом у частково розібранному стані - 47 шт. Виробник - Shanghai Rongtai Health Technology І Corporation Limited. Торгівельна марка - ROTAL Країна виробництва - CN . З метою підтвердження заявленої митної вартості товарів та методу її визначення за МД від 08.02.2021 № UА500490/2021/001508 на виконання вимог статті 53 МК України декларантом було подано копії наступних документів: зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу товарів (контракту) № AS-OS-2212/20 від 22.12.2020; рахунку-фактури (інвойсу) № AS-OS -008 від 22.12.2020; листа відправника про помилку від 05.02.2021; рахунку-фактури (інвойсу) № AS-OS -008/1 від 05.02.2021; пакувального листа № AS-OS-008/1 від 05.02.2021; коносамента № МЕ0820122752 від 22.12.2020; автотранспортної накладної №168 від 01.02.2021; інших товаросупровідних документів. Окрім зазначеного, декларантом було направлено на адресу митного органу лист продавця товару від 10.02.2021, яким повідомлено, що в пакувальному листі № AS-OS -008/1 від 05.02.2021 помилково вказана торгівельна марка та виробник товару з іншої продукції, товар вироблявся і закуповувався без ТМ та виробника. Декларантом при поданні МД від 08.02.2021 № UА500490/2021/001508 митну вартість зазначеного товару було визначено за основним методом - за ціною контракту, на рівні 15 521,94 дол. США. Позивач вважає, що декларантом надано усі необхідні документи у відповідності до вимог чинного законодавства для визначення митної вартості імпортованих товарів, що містять достовірні відомості про визначення митної вартості товарів, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та підтверджують ціну товарів.

Ухвалою суду від 17.05.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали суду від 17.05.2021 року представник Одеської митниці Держмитслужби отримала 21.05.2021 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомлення. Проте, відзив на адміністративний позов відповідач не надав.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

22.12.2020 року між ТОВ ОУШЕНСАЙТ та компанією AUDIOSET LTD (Болгарія) укладено контракт №AS-OS-2212/20, відповідно до якого компанія AUDIOSET LTD продає, а ТОВ ОУШЕНСАЙТ купує товари народного споживання, у відповідності з документами на відвантаження, узгодженими і підписаними сторонами, на кожну поставку окремо, і на умовах, зазначених у даному контракті та в достовірних додатках і доповненнях до нього ( п. 1.1 Контракту).

Пунктом 3.1 Контракту від 22.12.2020 року №AS-OS-2212/20 передбачено, що ціна за даним контрактом є предметом усної чи письмової домовленості між сторонами та вказується в інвойсах.

Згідно з п. 4.1 Контракту від 22.12.2020 року №AS-OS-2212/20, термін та умови поставок за цим Контрактом визначаються і вказуються окремо у кожному наступному інвойсі.

На виконання умов зазначеного контракту компанія AUDIOSET LTD (Болгарія) через компанію SHANGHAI RONGTAI HEALTH TECHNOLOGY CORPORATION LIMITED.CHINA поставила ТОВ ОУШЕНСАЙТ партію товару: Апаратура вібромасажерна електрична: масажне крісло (кожзам) в комплекті з пультом у частково розібраному стані - 47 шт.

08.02.2021 року, з метою здійснення митного оформлення товару, позивач до Одеської митниці Держмитслужби подав митну декларацію №UA500490/2021/001508 із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору.

12.02.2021 року декларант, згідно з листом № 001-12, надав до митного органу додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Так, ТОВ ОУШЕНСАЙТ , для підтвердження митної вартості товару, до митного оформлення було надано: зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів (контракт) № AS-OS-2212/20 від 22.12.2020; рахунок-фактуру (інвойс) № AS-OS-008 від 22.12.2020; рахунок-фактуру (інвойс) № AS-OS -008/1; пакувальний лист № AS-OS-008/1 від 05.02.2021; коносамент № МЕ0820122752 від 22.12.2020; автотранспортну накладної №168 від 01.02.2021; декларацію про походження товару № AS-OS-008/1 від 05.02.2021; акт зважування № 59223 від 07.02.2021 року; акт фізичного огляду б/н від 08.02.2021 року; довіреність № 11-11/2020 від 11.11.2020 року; лист відправника від 05.02.2021 року.

24.02.2021 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2021/000002/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500490/2021/00045.

В обставинах прийняття Рішення зазначено, що митним органом було проведено аналіз бази даних АСМО Інспектор , ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час становить: 7,869 дол. США/кг.

З огляду на рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2021/000002/2 від 24.02.2021 року, відповідачем були виявлені наступні розбіжності у документах, які були надані позивачем:

1) відповідно до ч. 10 ст.58 МКУ, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного контролю документах (контракті, інвойсі, транспортних (перевізних) документах, тощо) відсутні будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати;- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів: - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Проте, до митного оформлення жоден з наведених документів не надано;

3) у пакувальному листі та інвойсі є посилання на зовнішньоекономічний договір

(контракт) від 24.12.2020 № AS-OS-2412/2021, який до митного контролю не надано;

4) у документах відсутні відомості щодо моделей масажних крісел;

5) у рахунку-фактурі (інвойсі) від 05.02.2021 № AS-OS -008/1 відсутній підпис продавця.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Перевіряючи правильність висновків митного органу, судом встановлено наступне.

З приводу доводів відповідача, як підстави для коригування митної вартості, щодо ненадання до митного оформлення документів, що підтверджують вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням у відповідності до вимог ч. 10 ст. 58 МК України, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 7) витрати на страхування цих товарів.

Тобто, з огляду на положення ст. 58 МК України, витрати на страхування товарів додаються до митної вартості товару лише у тому випадку, коли вони не включені до ціни товару.

Судом встановлено, що згідно з п. 4.1 Контракту від 22.12.2020 року №AS-OS-2212/20, термін та умови поставок за цим Контрактом визначаються і вказуються окремо у кожному наступному інвойсі.

Згідно з виправленим інвойсом від 05.02.2021 року № AS-OS-008/1, що був наданий до митного оформлення, поставка товару здійснюється на умовах - CFR.

Так, згідно з правилами А.3 та Б.3 Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції від 01.01.2011 року, за умовами перевезення CFR, ані у продавця товару, ані у покупця товару немає зобов`язань щодо страхування товару.

При цьому, жодними нормативно-правовими актами не визначено обов`язку сторін угоди зазначати у контракті, інвойсі чи транспортних документах відомості про нездійснення страхування товару, що поставляється.

Щодо ненадання позивачем документів на підтвердження вартості перевезення товару, суд зазначає наступне.

Так, згідно з правилом А.3 Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс в редакції від 01.01.2011 року, за умовами перевезення CFR, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення звичайним судноплавним маршрутом морським (або, у відповідному випадку, внутрішнім водним) судном такого типу, що звичайно використовується для перевезення товарів з характеристиками, аналогічними визначеним у договорі купівлі-продажу.

Згідно з правилом А.6, продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6: нести усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4; сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.3 "а", включаючи витрати щодо завантаження товару на борт судна і будь-які платежі за розвантаження товару в узгодженому порту розвантаження, покладені на продавця відповідно до договору перевезення; сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну, у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що транспортні (перевізні) документи надаються до митного оформлення, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

З огляду на те, що поставка здійснювалася на умовах CFR, вартість перевезення вантажу включена у ціну товару, у зв`язку із чим, суд вважає безпідставними посилання відповідача щодо неможливості перевірки правильності визначення митної вартості товару, у зв`язку із ненаданням документів щодо перевезення товару.

Щодо доводів митного органу з приводу того, що у пакувальному листі та інвойсі є посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) від 24.12.2020 № AS-OS-2412/2021 який до митного контролю не надано, суд зазначає, що згідно з листами компанія AUDIOSET LTD (Болгарія) від 05.02.2021 року (арк. с. 37) та від 10.02.2021 року (арк. с. 42), відправником товару було допущено технічні помилки в інвойсі №AS-OS-008 від 22.12.2020 року та пакувальному листі №AS-OS-008/1 від 05.02.2021 року, зокрема зазначено в графах контракт та дата контракту - № AS-OS-2412/2021 та 24/12/2020 відповідно.

Згідно з листом компанії AUDIOSET LTD (Болгарія) від 05.02.2021 позивачу було виставлено виправлений інвойс № AS-OS-008/1 від 05.02.2021, де в графах контракт та дата контракту було зазначено вірні дані - № АS-OS-2212/2020 та 22/12/2020, відповідно.

Щодо доводів митного органу з приводу того, що у документах відсутні відомості щодо моделей масажних крісел, суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Відповідач у оскаржуваному рішенні не зазначає, яким чином відсутність, у наданих до митного оформлення документах відомостей, щодо моделей масажних крісел впливає на числові значення ціни товару.

Також, відповідач не зазначив, якими нормами законодавства передбачено обов`язок продавця товару зазначити вказані відомості у товаросупровідних документах.

Щодо посилань митного органу на відсутність підпису у рахунку-фактурі (інвойсі) від 05.02.2021 № AS-OS -008/1, суд зазначає, що зазначений інвойс оформлений продавцем товару. Позивач не приймав участі у складанні вказаного документу.

Зовнішньоекономічний договір № AS-OS-2212/2020 від 22.12.2020 не містить вимог щодо оформлення інвойсу, в тому числі, обов`язкової наявності підпису продавця товару.

Також, суд зазначає, що нормативно затвердженої форми рахунку-фактури, вимог щодо його оформлення та заповнення чинним законодавством України не передбачено в жодному нормативно-правовому акті.

Крім цього, інвойс № AS-OS -008/1 від 05.02.2021 містить печатку продавця, що свідчить про автентичність та реальність даного документа.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем - є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості та картки відмови, що прийняті на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є такими, що належать до скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що відповідач по справі прийняв рішення про коригування митної вартості, за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв`язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 5030,66 грн.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 267-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОУШЕНСАЙТ до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2021/000002/2 від 24.02.2021 року, визнання протиправною та скасування картки відмови № UA 500490/2021/00045.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA500000/2021/000002/2 від 24.02.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500490/2021/00045.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОУШЕНСАЙТ (код ЄДРПОУ 41807075) суму сплаченого судового збору в розмірі 5030 (п`ять тисяч тридцять) гривень 66 (шістдесят шість) копійок.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ОУШЕНСАЙТ (код ЄДРПОУ 41807075, вул. Вітрука, буд. 9-А, оф. 1, м. Житомир, 10024).

Відповідач - Одеська митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 16 липня 2021 року.

Суддя Н.В. Бжассо