Постанова

від 15.07.2021 по справі 520/15591/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Полях Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 р. Справа № 520/15591/2020Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Любчич Л.В.,

Суддів: П`янової Я.В. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.02.21 по справі № 520/15591/2020

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду за адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі ГУ ПФУ у Харківській обл., відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській обл. допущену під час призначення йому пенсії за віком без урахування його заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу до 01.08.2000.

- зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській обл. з 24.10.2020 здійснити йому перерахунок (до призначення) та виплату пенсії за віком відповідно до заяви від 14.10.2020, з урахуванням періоду страхового стажу до 01.07.2000 визначеного довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії №164 від 17.12.1998 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Технокомплекс" ( далі ТОВ НВП «Технокомплекс»).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просив скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що відповідно до трудової книжки № НОМЕР_1 у період до 01.07.2020 його загальний страховий стаж складає більше 17 років ( 204 календарних місяця), у зв`язку з чим законодавець за бажанням пенсіонера дозволяє для обчислення пенсії враховувати заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяця страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв. Вказав, що довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 17.12.1998 № 164, видана ТОВ НВП «Технокомплекс», не могла бути видана на більший період, ніж він відпрацював у вказаному підприємстві (3 роки 9 місяців 16 днів), але приписи ч. 1ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV ( далі Закон № 1105) не встановлюють вимог про те, що заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяця підряд до 30.06.2000 мала бути одержана безперервно на одному місці роботи. Зауважив, що Сервіс «Пенсійний калькулятор» із загального стажу та підтверджених відомостей про заробітну плату враховує 60 найвигідніших місяців до липня 2000 року та наступні календарні місяці після цієї дати автоматично, однак цей період спочатку потрібно відобразити пенсійному органу. Підкреслив, що суддя Полях Н.А. 18.01.2021 прийняла 42 судових рішення, 10 з яких у формі ухвал, що свідчить про недотримання нею основних засад адміністративного судочинства під час прийняття оскаржуваного рішення.

17.30.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/15591/2020.

05.04.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження по справі № 520/15591/2020.

Згідно з положеннями ч.1,3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянти посилаються в апеляційних скаргах дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

14.10.2020 ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком до ГУ ПФУ в Харківській обл., до якої надано паспорт НОМЕР_2 , ідентифікаційний код, трудову книжку № НОМЕР_1 , диплом про навчання у профтехучилищі серія НОМЕР_3 та виписку до нього, довідку з навчального закладу №153 від 28.08.2020, довідку ТОВ НВП "Технокомплекс" від 17.12.1998 № 164 про заробітну плату, яка враховується при обчисленні пенсії, довідку з військового комісаріату за №4/4104 від 24.09.2020. Одночасно позивач просив при призначенні пенсії виключити з підрахунку заробітної плати період з 01.01.2004 по 31.12.2006 (10% відсотків страхового стажу).

21.10.2020 ГУ ПФУ в Харківській обл. на електронну пошту ОСОБА_1 повідомлено, що його заява задоволена, пенсія за віком призначена з 24.10.2020.

Позивач, вважаючи, що при призначенні пенсії відповідачем безпідставно не врахована заробітна плата до 01.07.2000, яка підтверджена довідкою ТОВ НВП «Технокомплекс» 1995-1998 роках, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV ( далі Закон №1058).

Статтею 1 Закону №1058 встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до абз.1-5 ч.1 ст.40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до ч.2 ст. 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Статтею 44 Закону №1058 встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 ст. 45 Закону № 1058 визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок №22-1, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п. 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

За приписами п.2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року.

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

За приписами абз.1 п.2.10 вказаного Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Згідно з абз. 1 п.4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Відповідно до п.4.2 вказаного Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Пунктом 4.3 цього Порядку визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

За наслідком системного аналізу наведених норм права колегія суддів зазначає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 809/493/18, які суд, з урахуванням ч.5 ст.242 КАС України, враховує при вирішенні спірних правовідносин.

Як встановлено судовим розглядом ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Харківській обл. із заявою про призначення пенсії за віком від 14.10.2020, в якій просив при призначенні пенсії виключити з підрахунку заробітної плати період з 01.01.2004 по 31.12.2006 (10% відсотків страхового стажу). До вказаної заяви позивачем додано паспорт НОМЕР_2 , ідентифікаційний код, трудову книжку № НОМЕР_1 , диплом про навчання у профтехучилищі серія НОМЕР_3 та виписку до нього, довідку з навчального закладу №153 від 28.08.2020, довідку ТОВ НВП "Технокомплекс" від 17.12.1998 № 164 про заробітну плату, для враховування при обчисленні пенсії, довідку з військового комісаріату за №4/4104 від 24.09.2020.

Як вбачається зі змісту довідки ТОВ НВП "Технокомплекс" від 17.12.1998 № 164 про заробітну плату вона містить відомості щодо 46 місяців календарних місяців страхового стажу підряд у період до 01.07.2000 ( березень 1995 року грудень 1998 року), тоді як згідно вимог вищезазначених правових норм довідка про заробітну плату повинна містити інформацію про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000.

Враховуючи зазначені вище положення правових норм та обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано відповідачу довідку про заробітну плату ( дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000.

Твердження апелянта на те, що довідки про дохід на ТОВ НВП "Технокомплекс" не могла бути видана за більший період, ніж він працював на підприємстві ( 3 роки, 9 місяців, 16 днів) колегія суддів вважає такими, що не спростовають правомірних висновків суду першої інстанції, оскільки законодавством чітко визначено необхідність надання довідки про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000.

Посилання ОСОБА_1 на наявність стажу роботи до 30.06.2000 більше, ніж 60 календарних місяців, що відповідно надає право на розрахунок пенсії за будь-які 60 місяців страхового стажу до 01.07.2000 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки згідно з положеннями ч.1 ст.4 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу до 01.07.2000, довідка про яку не була надана позивачем до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії.

Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року по справі № 520/15591/2020 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Л.В. Любчич Судді Я.В. П`янова О.В. Присяжнюк