Постанова

від 16.07.2021 по справі 640/6862/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6862/20 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., за участю секретаря - Рейтаровської О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селектур" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Селектур" (далі - ТОВ "Селектур", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 24.02.2020 №0202010410.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки воно ґрунтується на помилкових висновках контролюючого органу про порушення позивачем граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, викладених в акті перевірки від 24.02.2020 №001638/26-15-04-10/24263282.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у місті Києві від 24.02.2020 №0202010410.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ГУ ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

На думку апелянта суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач, зокрема зазначає, що при проведенні камеральної перевірки дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на прибуток, встановлено факт порушення ТОВ "Селектур" граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, визначеного в податковому повідомленні-рішенні від 13.02.2019 №0109651212.

Так, граничним строком сплати податкового зобов`язання у розмірі 5611,50 грн, нарахованого на підставі вказаного рішення було 01.03.2019.

У зв`язку із наявністю переплати у сумі 90,00 грн, 11.03.2019 відбулося погашення недоїмки у розмірі 5521,50, відповідно до платіжного доручення від 11.03.2019 №241.

Ураховуючи те, що строк затримки розрахунку узгодженої суми грошового зобов`язання склав 9 календарних днів, програмним забезпеченням ІС Податковий блок в автоматичному режимі було здійснено розрахунок штрафних санкцій.

Таким чином, беручи до уваги факт порушення позивачем граничного строку сплати податкового зобов`язання, прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є правомірним.

Водночас суд першої інстанції зазначеного не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, ГУ ДПС у м. Києві заявлене клопотання, в якому заявник просив здійснити заміну сторони у справі на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Статтею 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком., зокрема ГУ ДПС у Київській області.

Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 893 права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до статті 21-1 Закону України Про центральні органи виконавчої влади та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. N 227 (зі змінами), Державна податкова служба України видала наказ від 30.09.2020 р. № 529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби (далі - Наказ № 529), яким наказала утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, а Департаменту правової роботи - подати державному реєстратору документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідної інформації про утворення територіальних органів Державної податкової служби як її відокремлених підрозділів.

Відповідно до Наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 року № 755 розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року № 529 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.

Отже, з 01.01.2021 року відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від ліквідованого Головного управління ДПС у м. Києві як юридичної особи публічного права до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44116011).

Ураховуючи викладене, наявні правові підстави для заміни відповідача в порядку процесуального правонаступництва, а саме: з ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Селектур" (код ЄДРПОУ 24263282), за результатами якої складено акт №001638/26-15-04-10/24263282 від 24.02.2020 року (Акт перевірки).

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату податкового зобов`язання по податку на прибуток юридичних осіб: податкове повідомлення-рішення від 13.02.2019 №0109651212, чим порушено п.п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки 24.02.2020 №001638/26-15-04-10/24263282 року ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0202010410 від 24.02.2020 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 552,15 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1. статті 36 ПК України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 ПК України).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України установлено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пунктом 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України установлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Поряд з цим, пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Статтею 126 ПК України передбачена відповідальність за несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання.

Так, згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З аналізу зазначеного вбачається, що за загальним правилом сума грошового зобов`язання визначена платнику податків до сплати контролюючим органом на підставі податкового-повідомлення рішення повинна бути сплачена ним протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такого рішення.

У протилежному випадку, положеннями ПК України передбачена відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у розмірах, установлених статтею 126 ПК України.

Водночас статтею 57 ПК України також визначено особливості сплати суми грошового зобов`язання у випадку оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення на підставі якого йому було нараховано таке зобов`язання.

Згідно з пунктом 57.3. вказаної статті сума грошового зобов`язання у випадку оскарження рішення контролюючого органу про її нарахування підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження такої суми.

Таким чином, сума грошового зобов`язання визначена податковим повідомленням-рішенням у випадку його оскарження є неузгодженою та підлягає сплаті лише у випадку її узгодження після завершення процедури оскарження.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції камеральною перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток товариства встановлено несвоєчасну сплату податкового зобов`язання по податку на прибуток сформованого на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.02.2019 №0109651212.

Однак судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2019 у справі №640/18219/19 відкрито провадження за позовом ТОВ СЕЛЕКТУР до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2019 №0109651212 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/85273488).

Колегія судів звертає увагу, що у такому разі, сума грошового зобов`язання визначена вказаним податковим повідомленням-рішенням є неузгодженою, а тому не передбачає граничних строків її сплати, за порушення яких до платника податків може бути застосована відповідальність передбачена статтею 126 ПК України.

З урахуванням зазначеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у діях позивача складу податкового правопорушення щодо затримки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому обґрунтовано скасоване судом першої інстанції.

У той же час, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що вони не спростовують висновків суду і апелянт, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Серявін та інші проти України зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Замінити відповідача в порядку процесуального правонаступництва, а саме: з ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

Суддя В.П.Мельничук

Суддя О.М.Оксененко