Рішення
від 16.07.2021 по справі 911/1067/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2021 р.

м. Київ

Справа № 911/1067/21

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" (02121, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 32-а, код ЄДРПОУ 32344898)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгородміськреконструкція-1" (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 1, офіс 7, код ЄДРПОУ 38256650)

про стягнення збитків в сумі 177584,00 грн, що спричинені неналежним виконанням умов Договору про співробітництво від 20.08.2012 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява №416Д/2021 від 09.04.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгородміськреконструкція-1" про стягнення збитків в сумі 177584,00 грн, що спричинені неналежним виконанням умов Договору про співробітництво від 20.08.2012 року, в частині неналежного виконання обов`язків щодо передачі 8 кв.м. у 1-ій черзі Об`єкти будівництва (житловій будівлі №8Д по вул. Набережній у м. Вишгороді).

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач, зокрема зазначає, що між ним та відповідачем 20.08.2012 укладено Договір про співробітництво, за яким сторони зобов`язались об`єднати свої зусилля з метою будівництва житлового комплексу, до складу якого входять багатоквартирні житлові будинки. Вказаним Договором передбачено, що позивач має право на отримання (після завершення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію) у власність квартир або інших приміщень в Об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5% від загальної площі всіх квартир та 3% від нежитлових приміщень комерційного призначення в Об`єкті, водночас, після завершення будівництва першої черги позивачем не отримано своєї винагороди у вигляді 5% від загальної площі всіх квартир та 3% від нежитлових приміщень комерційного призначення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача збитків у розмірі 177584,00 грн (розмір збитків розраховано виходячи з ринкової вартості 8 кв.м житлових приміщень, визначеного звітом про оцінку майна від 26.01.2021), спричинених неналежним виконанням Договору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.04.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.

Позивачем 06.05.2021, на виконання ухвали Господарського суду Київської області про залишення позовної заяви без руху подано заяву про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього кодексу малозначними справами є, зокрема, справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Оскільки, ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2021, відповідна справа є малозначною та підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Так, ухвалою від 17.05.2021 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, встановлено строки для подання: відповідачу - відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; позивачу - відповіді на відзив до 10.06.2021; відповідачу - заперечень до 17.06.2021.

09.07.2021 до суду від відповідача надійшов відзив б/н від 09.07.2021 в якому останній, зокрема, заявляє клопотання про продовження строку на подання відзиву, обгрунтовуючи пропуск строку на подання відзиву карантинними обмеженнями та внутрішніми профілактичними засобами по запобіганню розповсюдження пандемії.

Суд, беручі до уваги епідеміологічну ситуацію у країні та світу та керуючись принципами змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом ( п. 2, 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України, вважає за можливе продовжити відповідачу строк на подання відзиву та прийняти поданий відзив до матеріалів справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач, зокрема, зазначає:

- Подібний спір вже існував між позивачем та відповідачем у справі 911/1465/20 де позивач вже намагався незаконно стягнути з відповідача збитки у розмірі 278946,60 грн, за наслідками якого позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог;

- Позивач не виконав жодного договірного зобов`язання передбаченого Розділом 5 Договору про співробітництво, що цілком підтверджується відсутністю жодного акту прийому-передачі виконаних робіт, що додатково підтверджується обставинами у справі №911/531/19;

- Позивач повністю втратив своє право на 5% житлової та 3% нежитловою нерухомості у першій черзі завершеного будівництвом житлового комплексу, оскільки на час звернення до суду, а це 21.04.2021, позивач пропустив 3-х річний строк звернення з позовною заявою до суду в частині відшкодування так званих збитків по першій черзі завершеного будівництвом житлового комплексу;

Крім того, разом з відзивом відповідачем подано до суду заяву б/н від 09.07.2021 про застосування строків позовної давності, в якій заявник просить суд застосувати строки позовної давності до поданої ТОВ Дніпрожилбуд позовної заяву справі №911/1067/21 про стягнення збитків, у зв`язку з пропуском позивачем трирічного строку на пред`явлення позовних вимог за Договором від 20.08.2012 про співробітництво.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви, через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" (позивач, Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вишгородміськреконструкція-1" (відповідач, Сторона-2) укладено Договір про співробітництво (далі - Договір), за умовами якого сторони зобов`язались об`єднувати свої зусилля з метою будівництва об`єкту на ділянці та реалізації на ринку продукції відповідача (нерухомого майна, побудованого на ділянці) для досягнення господарських цілей у відповідності до статутних завдань та економічних інтересів кожної із сторін вказаного Договору (п. 3.1. Договору).

Розділом 1 вказаного Договору сторонами дано визначення термінів, які вживаються у договорі, зокрема, визначено, що:

- будівництво - комплекс робіт та заходів, необхідних для створення об`єкта, у тому числі (але не виключно) погоджувальні, передпроектні, проектні, будівельно-монтажні та інші роботи;

- ділянка - земельна ділянка, кадастровий номер 3221810100:01:257:0003, орієнтовною площею 2,4 га, яка розташована за адресою: пров. Прожекторний, м. Вишгород, Вишгородського р-ну, Київської області, запланована для розміщення (будівництва) об`єкту;

- нерухоме майно - об`єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей);

- об`єкт - житловий комплекс, до складу якого входять багатоквартирні житлові будинки із вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, окремі нежитлові будівлі.

Відповідно до п. 2.1.3 договору позивач гарантує, що відповідачу були передані всі наявні у неї оригінали та копії документів щодо правовідносин стосовно ділянки з ТОВ «Смартех системз» , ТОВ «Планета Земля» , ТОВ ПЕК «Укренергозбереження» , ТОВ «Дніпробуд» та, відповідно, відповідачу відомо про всі можливі претензії з боку третіх осіб, спори чи інші обставини, які можуть негативно вплинути або унеможливити виконання сторонами умов цього договору.

Згідно з п. 2.1.4 договору позивач заявляє, що на момент укладення цього договору йому відомі всі обставини, які мають істотне значення для укладення та виконання договору, зазначені обставини ним належним чином вивчені та оцінені. Позивач гарантує, що цей Договір укладається не під впливом тяжких обставин і не вважає, що цей договір укладається на невигідних для нього умовах.

Пунктом 2.2.2 Договору передбачено, що відповідач гарантує, що він не має будь-яких договірних та законодавчих обмежень і зобов`язань, що будь-яким чином обмежують чи можуть обмежувати виконання ним умов цього Договору і своїх обов`язків, встановлених цим Договором та законодавством України.

Відповідно до п. 3.2 договору в рамках цього договору всі витрати, пов`язані з будівництвом, фінансування, спорудженням об`єкту та введенням об`єкту в експлуатацію несе відповідач.

За п. 4.2 Договору розробку проектної документації для будівництва об`єкта забезпечує відповідач за власний рахунок та у порядку, що не суперечить чинному законодавству України. Проектна документація на будівництво об`єкта затверджується відповідачем. Будь-які зміни до затвердженої проектної документації на будівництво об`єкта вносяться виключно за рішенням відповідача (не потребуючи погодження із позивачем). Проектна документація для будівництва об`єкта є власністю відповідача.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що сторони погодили, що будь-яка документація, необхідна для будівництва об`єкта чи пов`язана з ним, в тому числі документація, оформлена на ім`я позивача, до введення об`єкта в експлуатацію знаходитиметься у Сторони-2.

Відповідно до п. 5.1 договору послуги із реалізації продукції відповідача надаються позивачем на підставі окремих завдань, які можуть оформлюватися сторонами у вигляді додатків до цього договору.

Згідно з п. 5.2 Договору в завданні сторони обумовлюють вид завдання, характеристики і ціну продукції відповідача.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що під час виконання завдання на пошук потенційних покупців продукції відповідача позивач вчиняє наступні дії:

- розміщує інформацію про продукцію відповідача в базах даних агентств нерухомості, засобах масової інформації та мереж Інтернет;

- вивчає попит на нерухоме майно та здійснює пошук потенційних покупців продукції відповідача;

- збирає, аналізує та систематизує інформацію про потенційних покупців відповідача;

- надає відповідачу інформацію про потенційних покупців продукції відповідача;

- організовує огляд продукції відповідача потенційними покупцями та організовує проведення переговорів між потенційними покупцями та відповідачем;

- супроводжує покупців під час оформлення договорів про набуття права власності на продукцію відповідача.

Відповідно до п. 5.4 Договору передача позивачем відповідачу інформації про потенційних покупців відповідача може оформлятися актом прийому-передачі, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 6.1 Договору передбачено обов`язки позивача, а пунктом 6.2 - його права.

Згідно з п. 6.2.1 Договору позивач має право отримати нерухоме майно у складі об`єкта в обсязі та у порядку, що визначені цим договором.

Пунктом 6.3 Договору передбачено обов`язки відповідача, а пунктом 6. 4 - його права.

Відповідно до п. 6.4.5 Договору відповідач має право на власний розсуд розпоряджатися нерухомим майном (майновими правами на нього) у складі об`єкту, окрім нерухомого майна, передбаченого п. 8.1 цього договору, без погодження із позивачем передавати вказане нерухоме майно (майнові права на нього) в іпотеку чи будь-яким іншим чином розпоряджатись ним (майновими правами на нього).

Положеннями п. 7.1 Договору визначено, що після завершення будівництва кожної окремої черги об`єкта та введення його в експлуатацію, за умови виконання своїх зобов`язань, передбачених розділом 5 договору, позивач отримує у власність (для оформлення у власність) квартири або інші приміщення в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5 % від загальної площі всіх квартир або інших приміщень в об`єкті.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що протягом 10 днів з дати завершення проектної документації (стадія «проект» ) на будівництво об`єкта (відповідної окремої черги будівництва об`єкта) позивач та відповідач укладають додаткову угоду до цього договору, згідно з умовами якої за позивачем та відповідачем закріплюються нежитлові приміщення, квартири, машиномісця (у разі наявності останніх) і т.п. у складі об`єкта (відповідної окремої черги будівництва об`єкта) з врахуванням викладеного в п. 8.1. цього договору та проектної документації (складається перелік нерухомого майна, що отримуватиметься позивачем після введення об`єкта (відповідної окремої черги будівництва об`єкта) в експлуатацію).

Відповідно до п. 7.3 Договору протягом 5 робочих днів з дати введення об`єкту (його черги будівництва) в експлуатацію позивач та відповідач укладають додаткову угоду до цього договору, згідно з умовами якої до переліку, складеного згідно п. 7.2 цього договору, вносяться зміни, пов`язані з проведенням технічної інвентаризації площ по об`єкту, присвоєнням квартирам, нежитловим приміщенням і т.п. у складі об`єкта номерів, з відповідним перерахунком фактичних (а не проектних) площ.

Згідно з п. 7.4 Договору нерухомість у складі об`єкта передається відповідачем та отримується позивачем згідно акту прийому-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що документи про право власності на своє нерухоме майно у складі об`єкта, отримане на підставі цього Договору, позивач оформлює самостійно в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п. 8.1 договору після укладення цього договору всі витрати, пов`язані з будівництвом об`єкта та введенням його в експлуатацію, несе відповідач самостійно.

Згідно з п. 8.2 договору після укладення цього договору всі витрати, пов`язані з наданням послуг по реалізації продукції відповідача, несе позивач самостійно.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що збитки, понесенні при здійсненні діяльності за цим договором, покриваються кожною із сторін самостійно за рахунок власних коштів. Зазначене не стосується випадків, коли будь-яка із сторін цього договору зазнала збитків внаслідок винних дій (бездіяльності) іншої сторони цього Договору.

Відповідно до п. 11.1 Договору строком договору є час (період), протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки (зобов`язання) відповідно до договору.

Згідно з п. 11.2 Договору цей договір набуває чинності з дати підписання його примірників повноважними представниками сторін і діє протягом семи років з дати його укладення. За згодою сторін строк договору може бути змінений (збільшений або зменшений). У випадку, якщо до закінчення зазначеного строку договору сторонами будуть виконані всі зобов`язання (обов`язки) та реалізовані всі права, ним (договором) передбачені, цей договір припиняється.

Пунктом 11.3 Договору передбачено, що закінчення строку договору (дострокове його припинення) не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору.

Відповідно до п. 12.1 Договору сторони зобов`язалися вжити всіх необхідних заходів щодо належного виконання умов цього договору, окремих зобов`язань, передбачених ним, вирішувати конфліктні ситуації, що можуть виникнути, шляхом переговорів, незалежно від того з чиєї вини вони виникли.

Згідно з п. 12.2 Договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

Пунктом 12.6 Договору передбачено, що у випадку, якщо внаслідок дій (бездіяльності) відповідача позивач не матиме можливості реалізувати права, передбачені цим договором, у тому числі якщо внаслідок будь-яких дій (бездіяльності) відповідача позивач не матиме (позбавиться) можливості отримати у власність нерухоме майно (квартири, нежитлові приміщення і т.п.) у складі об`єкта, у тому числі внаслідок недотримання (порушення) відповідачем своїх гарантій (заяв), наведених у розділі 2 цього договору (чи внаслідок недостовірності зазначених заяв та гарантій), позивач має право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору та/або вимагати від відповідача відшкодування всіх заподіяних цим збитків в повному обсязі, у тому числі неодержані доходи, а відповідач зобов`язується задовольнити зазначену вимогу.

Відповідно до п. 14.5 Договору до завершення будівництва власником об`єкта, у тому числі як об`єкта незавершеного будівництва, є відповідач. Після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію позивач набуває право власності на квартири, нежитлові приміщення та машиномісця (в разі наявності останніх) та ін. в об`єкті згідно умов п. 7.1 цього договору та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно з п. 14.7 Договору відповідач після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію набуває у власність все інше нерухоме майно в об`єкті, окрім майна, передбаченого п. 7.1 цього договору.

Пунктом 14.8 Договору передбачено, що у зв`язку з укладенням цього договору позивач має право на отримання (після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію) у власність (для оформлення у власність) квартир або інших приміщень в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5 % від загальної площі всіх квартир та інших приміщень в об`єкті.

Відповідно до п. 14.9 Договору за клопотанням позивача та за згодою сторін може бути укладено додаткову угоду до цього договору, згідно з умовами якого відповідач передасть позивачу замість нерухомості, передбаченої п. 7.1 цього договору, грошові кошти, сума яких буде визначена сторонами у вищевказаній додатковій угоді.

Згідно з п. 15.6 Договору додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

28.12.2012 сторонами укладено Додаткову угоду до Договору про співробітництво від 20.08.2012, якою домовились внести зміни до пункту 6.3.2 цього договору.

Додатком № 1 до Договору про співробітництво від 20.08.2012 сторони домовилися внести зміни до п. 7.1 та п. 14.8 договору, а саме викласти їх в таких редакціях:

- п. 7.1 - після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію, за умови виконання своїх зобов`язань, передбачених розділом 5 цього договору, позивач отримує у власність (для оформлення у власність) квартири або інші приміщення в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5 % від загальної площі всіх квартир та 3 % від нежитлових приміщень комерційного призначення в об`єкті.

- п. 14.8 - у зв`язку з укладенням цього Договору позивач має право на отримання (після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію) у власність (для оформлення у власність) квартир або інших приміщень в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5 % від загальної площі всіх квартир та 3 % від нежитлових приміщень комерційного призначення в об`єкті.

06.10.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат серія ІУ № 163172791164, який засвідчує закінчення будівництвом об`єкта - «Будівництво житлового комплексу за адресою: Київська обл., м. Вишгород, пров. Прожекторний, І черга будівництва» та його готовність до експлуатації.

26.12.2019 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 5664/19, у якому зазначив, що 20.08.2019 закінчився термін дії Договору про співробітництво від 20.08.2012 та пропонував відповідачу умови додаткової угоди до вказаного Договору, якими передбачалося продовження терміну дії Договору та закріплення за позивачем квартир і нежитлових приміщень в об`єкті будівництва.

Розглянувши вищезазначений лист позивача вих. № 5664/19 від 26.12.2019, відповідач повідомив його листом вих. № 17/01/20-1 від 17.01.2020 про відмову у внесенні змін до договору щодо продовження його дії та відмову в укладенні Додаткової угоди про закріплення за позивачем нерухомого майна у зв`язку з невиконанням останнім своїх договірних зобов`язань.

Позивач стверджує, що протиправні дії відповідача, що полягли у несвоєчасному виконанні - будівництва Об`єкта, відчуженні всіх квартир в 1-ій черзі об`єкта будівництва та в подальшому небажанні продовжувати Договір про співробітництво, позбавило позивача права на отримання по завершенню будівництва комплексу 5-ти відсотків квартир та 3-х відсотків нежитлових приміщень в 1-ій черзі об`єкта будівництва.

У зв`язку з цим, відповідач на підставі п. 12.6 Договору звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача збитків у розмірі 177584,00 грн, що заподіяні невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором про співробітництво від 20.08.2012. При цьому, розмір збитків розраховано виходячи з ринкової вартості 8 кв.м житлових приміщень, визначеного звітом про оцінку майна від 26.01.2021.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, зазначає, що викладені у позові відомості не ґрунтуються на доказах, які свідчать про протиправну поведінку відповідача щодо позивача та умисного ухилення відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань. Крім того, відповідач стверджує, що позивач не виконав жодних своїх зобов`язань за договором про співробітництво від 20.08.2012 і саме протиправна бездіяльність та вина позивача призвела до часткового зупинення будівництва об`єкту. Крім того, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.

Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням Договору про співробітництво від 20.08.2012 регулюються відповідними положеннями Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилом ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до ст. 1131 Цивільного кодексу України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відтак, з наведених норм законодавства вбачається, що умови щодо здійснення спільних дій та відповідальності сторін визначаються Договором про спільну діяльність, укладеним між сторонами.

Отже, Договором про співробітництво від 20.08.2012 сторони передбачили об`єднання своїх зусиль з метою будівництва об`єкту - житлового комплексу для досягнення господарських цілей у відповідності до статутних завдань та економічних інтересів кожної із сторін вказаного договору, зокрема, отримання нерухомого майна в об`єкті будівництва.

Відповідно до п. 6.2.1 договору позивач має право отримати нерухоме майно у складі об`єкта в обсязі та у порядку, що визначені цим договором.

Так, пунктом 7.1 Договору (у редакції, що визначена в Додатку № 1) передбачено, що після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію, за умови виконання своїх зобов`язань, передбачених розділом 5 цього договору, позивач отримує у власність (для оформлення у власність) квартири або інші приміщення в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5 % від загальної площі всіх квартир та 3 % від нежитлових приміщень комерційного призначення в об`єкті.

При цьому, за п. 7.2 Договору протягом 10 днів з дати завершення проектної документації (стадія «проект» ) на будівництво об`єкта (відповідної окремої черги будівництва об`єкта) позивач та відповідач укладають додаткову угоду до цього договору, згідно з умовами якої за позивачем та відповідачем закріплюються нежитлові приміщення, квартири, машиномісця (у разі наявності останніх) і т.п. у складі об`єкта (відповідної окремої черги будівництва об`єкта) з врахуванням викладеного в п. 8.1. цього договору та проектної документації (складається перелік нерухомого майна, що отримуватиметься позивачем після введення об`єкта (відповідної окремої черги будівництва об`єкта) в експлуатацію).

Відповідно до п. 7.3 Договору протягом 5 робочих днів з дати введення об`єкту (його черги будівництва) в експлуатацію позивач та відповідач укладають додаткову угоду до цього договору, згідно з умовами якої до переліку, складеного згідно п. 7.2 цього договору, вносяться зміни, пов`язані з проведенням технічної інвентаризації площ по об`єкту, присвоєнням квартирам, нежитловим приміщенням і т.п. у складі об`єкта номерів, з відповідним перерахунком фактичних (а не проектних) площ.

При цьому, пунктом 7.4 Договору нерухомість у складі об`єкта передається відповідачем та отримується позивачем згідно акту прийому-передачі , який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 14.5 Договору до завершення будівництва власником об`єкта, у тому числі як об`єкта незавершеного будівництва, є відповідач. Після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію позивач набуває право власності на квартири, нежитлові приміщення та машиномісця (в разі наявності останніх) та ін. в об`єкті згідно умов п. 7.1 цього договору та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно з п. 14.7 Договору відповідач після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію набуває у власність все інше нерухоме майно в об`єкті, окрім майна, передбаченого п. 7.1 цього договору.

Пунктом 14.8 Договору (у редакції, що визначена в додатку № 1) передбачено, що у зв`язку з укладенням цього договору позивач має право на отримання (після завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію) у власність (для оформлення у власність) квартир або інших приміщень в об`єкті, загальна площа яких дорівнює 5 % від загальної площі всіх квартир та 3 % від нежитлових приміщень комерційного призначення в об`єкті.

Отже з наведеного вбачається, та встановлено судом, що Договором передбачено право позивача на отримання певного нерухомого майна у складі об`єкта будівництва.

Проте, Договором встановлений чіткий порядок отримання позивачем вказаного майна, зокрема, шляхом укладення додаткових угод, якими закріплюються за позивачем певні приміщення із визначенням їх площі, та в подальшому передачі цих приміщень за актом приймання-передачі.

Крім того, пунктом 14.9 Договору визначено, що за клопотанням позивача та за згодою сторін може бути укладено додаткову угоду до цього Договору, згідно з умовами якого відповідач передасть позивачу замість нерухомості, передбаченої п. 7.1 цього договору, грошові кошти, сума яких буде визначена сторонами у вищевказаній додатковій угоді.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з проектом додаткової угоди до договору (лист вих. № 5664/19 від 29.12.2019) про визначення площі нерухомого майна, яке підлягає передачі відповідачем позивачу за актом приймання-передачі, зокрема, щодо І черги будівництва - квартири загальною площею 214,15 кв.м., щодо нежитлових приміщень у І черзі будівництва у цій додатковій угоді не зазначено.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити на тому, що у провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/531/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція-1» про визнання укладеною додаткової угоди до Договору про співробітництво від 20.08.2012, що передбачена п. 7.2 такого Договору, у запропонованій позивачем редакції та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишгородміськреконструкція-1» надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпрожилбуд» доповнення до Додаткової угоди про співробітництво від 20.08.2018 з переліком об`єктів нерухомості і зазначенням їх адрес.

Із змісту рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2020 у справі № 911/531/19 вбачається, що позивач просив визнати укладеною Додаткову угоду до Договору про співробітництво від 20.08.2012, що передбачена п. 7.2 такого Договору, та доповнення до Додаткової угоди, якими за ним закріплювалися квартири та нежитлові приміщення в об`єкті будівництва, що підлягали передачі відповідачем позивачу після завершення будівництва, зокрема, в І черзі будівництва - квартири загальною площею 214,15 кв.м.

Таким чином у рішенні Господарського суду Київської області від 27.05.2020 у справі № 911/531/19, що Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 залишено без змін, зокрема встановлено, за Додатковою угодою, у тій редакції, що пропонує позивач, у відповідача вже виникає зобов`язання передати відповідні об`єкти після настання певної події - завершення будівництва, що фактично суперечить як п.7.2 договору, так і іншим пунктам договору, які визначають необхідність у подальшому укладення додаткової угоди щодо внесення змін до переліку та отримання у власність відповідного майна виключно за умови виконання своїх зобов`язань, передбачених розділом 5 договору, стороною 1 (п.7.3, 7.4, 7.1).

За таких обставин, судом встановлено, що позивач жодного разу не звертався до відповідача у порядку, визначеному Договором, щодо закріплення за ним, отримання ним у власність та передачі йому 5% житлових та 3 % нежитлових приміщень в І черзі будівництва або сплати йому грошових коштів замість нежитлових приміщень, про які йдеться у даному позові та вартість яких (часткова вартість) заявлена у даній справі до стягнення у вигляді збитків.

Отже, позивачем не надано до суду доказів, що він звертався до відповідача з вимогою про укладення Додаткових угод щодо закріплення за ним нежитлових приміщень в І черзі будівництва, щодо визначення фактичних площ нежитлових приміщень в І черзі будівництва, щодо передачі у власність йому нежитлових приміщень в І черзі будівництва або щодо сплати грошових коштів за нежитлові приміщення в І черзі будівництва як це передбачено пунктами 7.2, 7.3, 7.4, 14.8 та 14.9 Договору про співробітництво від 20.08.2012.

При цьому, з матеріалів вбачається, що 05.04.2021 (за тиждень до подачі даного позову) позивачем направлено відповідачу вимогу вих. № 414 від 05.04.2021, у якій він, керуючись п. 12.6 Договору, зокрема, вимагав відшкодувати йому збитки в розмірі вартості 5% квартир в першій черзі об`єкта будівництва, а саме - 4800428,49 грн (4325,10/100*5*22198,00=4800428,49 грн) та в розмірі вартості 3% нежитлових приміщень в першій черзі об`єкта будівництва, а саме - 331781,68 грн (380,10/100*3*29096,00=331781,68 грн), у зв`язку з недотриманням відповідачем строків будівництва та продажем площ житлових та нежитлових приміщень, що призвело до неможливості позивачем отримання нерухомості.

Пунктом 12.6 договору передбачено, що у випадку, якщо внаслідок дій (бездіяльності) відповідача позивач не матиме можливості реалізувати права, передбачені цим договором, у тому числі якщо внаслідок будь-яких дій (бездіяльності) відповідача позивач не матиме (позбавиться) можливості отримати у власність нерухоме майно (квартири, нежитлові приміщення і т.п.) у складі об`єкта, у тому числі внаслідок недотримання (порушення) відповідачем своїх гарантій (заяв), наведених у розділі 2 цього договору (чи внаслідок недостовірності зазначених заяв та гарантій), позивач має право в односторонньому порядку відмовитися від цього договору та/або вимагати від відповідача відшкодування всіх заподіяних цим збитків в повному обсязі, у тому числі неодержані доходи, а відповідач зобов`язується задовольнити зазначену вимогу.

У пункті 8 статті 16 ЦК України зазначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За змістом статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (частина 2 статті 218 Господарського кодексу України).

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення , звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Ураховуючи положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками . При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2020 у справі №904/3189/19, від 10.12.2018 у справі №902/320/17).

Відтак, cуд зазначає, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків та їх розмір. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення зобов`язань.

При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється по за межами конкретного випадку, і, відповідно, поза межами юридично значимого зв`язку.

Разом з тим, вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

.

Отже, суд наголошує на тому, що умовами Договору про співробітництво від 20.08.2012 передбачена спільна діяльність сторін для досягнення позитивного результату.

Відповідно до п. 5.1 договору послуги із реалізації продукції відповідача надаються позивачем на підставі окремих завдань, які можуть оформлюватися сторонами у вигляді Додатків до цього Договору.

Згідно з п. 5.2 Договору в завданні сторони обумовлюють вид завдання, характеристики і ціну продукції відповідача.

Пунктом 6.3.6 Договору передбачено, що відповідач зобов`язався надати позивачу завдання по реалізації своєї продукції у відповідності до пунктів 5.1, 5.2 цього Договору.

При цьому, суд звертає увагу, що Договором конкретно не визначено в якій формі та яким чином відповідач має надати позивачу завдання по реалізації продукції.

Відповідно до п. 9.1 Договору строки будівництва об`єкта, в тому числі строки виконання будівельно-монтажних робіт, визначаються (плануються) відповідачем на власний розсуд із врахуванням строку цього договору.

Згідно наявного у матеріалах справи сертифікату серія ІУ № 163172791164 будівництво об`єкта - І черга будівництва закінчено та здано до експлуатації 06.10.2017, тобто до закінчення терміну дії договору про співробітництво від 20.08.2012.

Пунктом 6.1.7 Договору передбачено, що позивач зобов`язався негайно повідомляти відповідача про всі обставини, які перешкоджають або ставлять під сумнів досягнення мети цього Договору.

Водночас, позивачем не доведено суду належними, допустимими, достатніми та вірогідними доказами здійснення ним заходів для можливого уникнення порушення умов Договору, вжиття своєчасних заходів щодо усунення допущених порушень при виконанні Договору про співробітництво від 20.08.2012 (негайного повідомлення відповідача про обставини, які перешкоджають належному виконанню договору) та отримання очікуваного позитивного результату за Договором.

Позивачем також, не доведено належними та допустимими доказами неможливості отримання ним у власність 5% житлових та 3 % нежитлових приміщень в І черзі будівництва у порядку, встановленому Договором, оскільки, як вже було встановлено вище, він жодного разу не звертався до відповідача щодо передачі саме нежитлових приміщень в І черзі будівництва або сплати за них грошових коштів.

Разом з тим, невиконання відповідачем пунктів 5.1, 6.3.6 договору не може бути єдиною підставою для покладення на нього збитків у вигляді вартості 3 % нежитлових приміщень в І черзі будівництва, так як позивачем не доведено вжиття ним своєчасних заходів щодо усунення допущених порушень при виконанні договору про співробітництво від 20.08.2012 і вчинення ним, визначених Договором, дій для отримання у власність 5% житлових та 3 % нежитлових приміщень в І черзі будівництва або грошових коштів за ці приміщення.

Таким чином, позивачем не доведено, що тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною підставою і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток - величину доходу як поточну вартість 5% житлових та 3 % нежитлових приміщень в І черзі будівництва.

До того ж суд вважає за необхідне зазначити про те, що позивач заявляючи позовні вимоги у вигляді збинків, в контексті зазначених вище норм чинного законодавста, що характеризують правову природу виникнення та підстави стягнення збитків, не наводить жодних доказів понесення останніх у зв`язку неотриманням винагороди за Договором про співробітництво та не надає доказів які б підтверджували наявність повної цівільної відповідальності, а саме, наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд, за результатами дослідження наданих сторонами доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, які необхідні для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності як збитки.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 177584,00 грн. - 8 кв.м жилої площі в першій черзі будівництва, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, суд зазначає, що заява відповідача щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності не може бути задоволена з наступних підстав.

В силу ст. 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Проте, за змістом ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише у випадку встановлення судом наявності порушення права особи, яка звернулась до суду з позовом; у разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, у зв`язку з відмовою у позові, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.07.2021.

Суддя А.Ф. Черногуз

Дата ухвалення рішення16.07.2021
Оприлюднено19.07.2021

Судовий реєстр по справі —911/1067/21

Постанова від 03.07.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Ухвала від 20.01.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Кропивна Л.В.

Ухвала від 10.01.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Ухвала від 07.12.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Скрипка І.М.

Ухвала від 22.11.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пашкіна С.А.

Ухвала від 22.11.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пашкіна С.А.

Ухвала від 28.10.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пашкіна С.А.

Ухвала від 13.08.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Пашкіна С.А.

Рішення від 16.07.2021

Господарське

Господарський суд Київської області

Черногуз А.Ф.

Ухвала від 17.05.2021

Господарське

Господарський суд Київської області

Черногуз А.Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні