Постанова

від 15.07.2021 по справі 280/2426/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року

м. Київ

справа № 280/2426/19

адміністративне провадження № К/9901/3355/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 280/2426/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Багіра до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про скасування декларацій, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Багіра

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01.08.2019, постановлену судом у складі судді Батрака І.В.

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Прокопчук Т.С., суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 23.05.2019 ТОВ Багіра (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

- скасувати декларацію про початок виконання будівельних робіт від 14.11.2014 № ЗП083143170489 Реконструкція тамбурів адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , замовник будівництва - ОСОБА_1 , як такої, що містить недостовірні дані;

- скасувати декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, що зареєстрована 04.02.2015 №ЗП143150270718 Реконструкція тамбурів адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , замовник будівництва - ОСОБА_1 , як такої, що містить недостовірні дані.

2. Адміністративний позов обґрунтовано посиланням позивача на протиправність дій відповідача щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 14.11.2014 №ЗП083143170489 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 04.02.2015 №ЗП143150270718, виданих ОСОБА_1 , оскільки такі містять недостовірні дані та спрямовані та порушення його прав як власника нерухомого майна.

3. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2019 зазначену вище позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю такої вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду; трьох екземплярів позовної заяви із уточненням процесуального статусу третьої особи з поясненням необхідності такого залучення, зазначенням її процесуального статусу; оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

4. У встановлений судом строк, позивач виконав вимоги ухвали від 28.05.2019.

5. 14.06.2019 ОСОБА_1 подано до суду першої інстанції клопотання про відмову у відкритті адміністративного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

4. Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2019 відкрито провадження у справі.

4. 02.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотання про закриття провадження у справі з підстав порушення предметної юрисдикції.

5. Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 01.08.2019, відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі. Відмовив в задоволенні заяви ТОВ Багіра про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а позовну заяву ТОВ Багіра - залишив без розгляду на підставі до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.

6. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 скасовано ухвалу суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, оскільки таку справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

7. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач 27.01.2020 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, висловив прохання скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01.08.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

8. Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Підставою звернення позивача до суду з цим позовом слугувала його незгода з проведенням відповідачем реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 14.11.2014 №ЗП083143170489 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 04.02.2015 №ЗП143150270718 (реконструкція тамбурів адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ), заявником яких виступав ОСОБА_1 , з посиланням на наявність у спірних деклараціях недостовірних відомостей.

При цьому, позивач вказував на те, що є власником адміністративної будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та реконструкцію якої проведено ОСОБА_1 , яким подано спірні декларації до державного реєстратора з метою реєстрації за ним права власності на зазначену адміністративну будівлю.

З матеріалів справи видно, що, позивач звертався до відповідача щодо перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при здійсненні будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 . На звернення позивача, відповідачем надано відповідь, якою повідомлено останнього про відсутність підстав для проведення перевірки.

Вважаючи, що вказані декларації порушують його право на володіння нерухомим майном (адміністративна будівля, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з того, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до адміністративного суду, а причини вказані позивачем як підставу для поновлення пропущеного строку, визнав неповажними. Водночас, суд першої інстанції вказав, що позивач у 2016 році оскаржував у судовому порядку рішення відповідача щодо реєстрації декларації про початок будівельних робіт від 14.11.2014 № ЗП 083143170489 (ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.11.2016 у справі № 808/1006/16 залишено без розгляду позовну заяву позивача), а тому про наявність такої йому було відомо ще у 2016 році, проте до суду звернувся з вказаним позовом лише у травні 2019 року. При цьому, відмовляючи у задоволенні клопотання третьої особи про закриття провадження у справі, суд виходив з того, що позивач оскаржує реєстрацію спірних декларацій, яка здійснена відповідачем як суб`єктом владних повноважень, що здійснює публічно-владні управлінські функції, а тому спір у справі виник у зв`язку із реалізацією відповідачем своїх повноважень у сфері здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, а отже є публічно-правовим та має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

11. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі виходив з того, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заявлені ТОВ Багіра позовні вимоги фактично зводяться до захисту його майнового права як власника об`єкта нерухомого майна адміністративної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відносно яких ОСОБА_1 проведено реконструкцію. Вимоги ж відносно скасування реєстрації поданих ОСОБА_1 та зареєстрованих відповідачем декларацій про початок виконання будівельних робіт від 14.11.2014 №ЗП083143170489 та про готовність об`єкта до експлуатації від 04.02.2015 №ЗП143150270718 в даному випадку є похідними, а тому цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Касаційна скарга мотивована посиланням позивача на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зважаючи на те, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом спору - рішення суб`єкта владних повноважень, прийняті у зв`язку зі здійсненням таким суб`єктом владних управлінських функцій, що на переконання позивача, свідчить про публічний характер спірних правовідносин. Крім того, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції у частині залишення позовної заяви без розгляду, скаржник вказує на те, що звернувся до суду з цим позовом поза межами встановленого законом строку на звернення до суду, оскільки захищав свої права у адміністративному порядку, що, на його переконання, є поважною причиною такого пропуску та підставою для поновлення строку звернення до суду.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.

14. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

15. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

16. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

17. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

18. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС Україна визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

19. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

20. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

21. Крім того, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

22. Позивач, звертаючись до адміністративного суду з позовом про скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації щодо адміністративної будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , обґрунтовує вимоги тим, що він є власником зазначеної адміністративної будівлі, однак ОСОБА_1 подано спірні декларації до державного реєстратора з метою реєстрації за ним права власності на зазначену адміністративну будівлю.

23. Зважаючи на викладене суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявлені позивачем позовні вимоги спрямовані на захист його майнового права як власника об`єкта нерухомого майна (адміністративної будівлі), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відносно яких ОСОБА_1 проведено реконструкцію та подано спірні декларації до державного реєстратора з метою реєстрації за ним права власності на зазначену адміністративну будівлю. Вимоги ж відносно скасування реєстрації складених ОСОБА_1 та зареєстрованих відповідачем декларацій про початок виконання будівельних робіт від 14.11.2014 №ЗП083143170489 та про готовність об`єкта до експлуатації від 04.02.2015 №ЗП143150270718 в даному випадку є похідними.

24. Таким чином, предметом розгляду в цій справі є спір про право, зокрема спір щодо права позивача на нерухоме майно щодо якого була проведена реконструкція, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

25. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

26. На підставі частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

27. Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

28. Згідно з статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

29. Згідно із статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

30. Відтак, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

31. Та обставина, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим.

32. Зважаючи на суб`єктний склад та характер правовідносин у цій справі, наведені в касаційній скарзі доводи позивача про поширення на неї юрисдикції адміністративного суду колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, натомість вважає, що суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку про те, що ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

33. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції спірного рішення.

34. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Багіра - залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №280/2426/19 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду