Ухвала

від 15.07.2021 по справі 640/18104/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 липня 2021 року

м. Київ

справа № 640/18104/18

адміністративне провадження № К/9901/23924/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві; далі - ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Смарт Полімер" до Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа - Державна фіскальна служба України, про визнання протиправними дій та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 14.04.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020, позов задовольнив: визнав протиправними дії ГУ ДФС щодо включення ТОВ "Смарт Полімер" до плану-графіка (коригування плану-графіка) проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік; визнав протиправним та скасував наказ ГУ ДФС від 19.10.2018 №15747 ''Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ''Смарт Полімер''''.

29.06.2021 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення у цій справі.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов`язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.

Так, суд першої інстанції встановив, що платник податків оскаржує наказ про призначення планової виїзної перевірки щодо нього, прийнятого на підставі оновленого плану-графіка (скоригованого затвердженого річного плану-графіка), та дії контролюючого органу щодо включення ТОВ "Смарт Полімер" у план-графік за результатами коригування затвердженого річного плану-графіка, до якого позивача включено не було.

Встановивши, що ГУ ДФС не дотримані встановлені правовими нормами умови та порядок прийняття рішення про проведення перевірки, оскільки ТОВ "Смарт Полімер" було включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік шляхом коригування плану-графіка у жовтні 2018 року на підставі службової записки Управління аудиту у сфері торгівлі та послуг Департаменту аудиту ДФС у м. Києві від 06.09.2018 вих. №5181/26-15-14-02-05, адресованої Управлінню інформаційно-аналітичного забезпечення, та листів Голови ДФС України Власова О.С. від 10.10.2018 та заступника директора Департаменту аудиту ДФС України від 10.10.2018, тоді як в плані-графіку на 2018 рік, оприлюдненому на офіційному веб-сайті до 25.12.2017, Товариство не значилось, суди попередніх інстанцій застосували норми пункту 77.1 статті 77 Податкового кодекс України та Порядку №524 і зробили висновок, що включення до затвердженого і оприлюдненого річного плану-графіка проведення перевірок в поточному році інших платників податків не відповідає наведеним нормам.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Застосування судом апеляційної інстанції у цій справі норм пункту 77.1 статті 77 Податкового кодекс України та Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524, відповідає висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, зробленому у постанові Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №826/11217/18.

Довід скаржника у касаційній скарзі про неправильне застосування судом апеляційної інстанції наведених норм матеріального права без врахування висновку Верховного Суду від 11.12.2020 у справі №420/3259/19 не знайшов підтвердження з огляду на те, що правовідносини у справі №420/3259/19 та у цій справі (№640/18104/18) не є подібними (суди у сраві №420/3259/19 встановили, що відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, оприлюдненого 22.12.2018 на офіційному веб-порталі ДФС України, платник податку - ТОВ ''Одеський олійнодобувний завод'' був включений до річного плану-графіка і підлягав податковій перевірці у листопаді 2019 року).

Керуючись статтями 248, 328, пунктами 1, 6 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак